Головна
ГоловнаТрудове правоТрудове право → 
« Попередня Наступна »
В.Л. Гейхман, Е.Н. Сидоренко. Коментар до Трудового кодексу Російської Федерації, 2012 - перейти до змісту підручника

Стаття 3. Заборона дискримінації у сфері праці

1. У коментованій статті в силу особливого значення розкриваються і доповнюються такі принципи правового регулювання трудових відносин та інших безпосередньо пов'язаних з ними відносин, закріплених у ст. 2 ТК, як заборона дискримінації у сфері праці (абз. 2 ч. 2 ст. 2 ТК), принцип рівності прав і можливостей працівників (абз. 5 ч. 2 ст. 2 ТК). Заборона дискримінації у сфері праці означає, що не можуть обмежуватися трудові права і свободи або встановлюватися будь-які переваги за обставинами, не пов'язаним з діловими якостями працівника та визнаним дискримінаційними, оскільки кожен має, згідно з ч. 1 коментованої статті, рівні можливості для реалізації своїх трудових прав. В іншому випадку ці обставини (причини) призводять до знищення або порушення рівності можливостей для реалізації працівником трудових прав.
2. Положення цієї статті відповідають конституційному принципу рівності (ст. 19 Конституції) і ратифікованої Російською Федерацією Конвенції МОП N 111 "Про дискримінацію в галузі праці та зайнятості" (1958 р.). У цій Конвенції дискримінація визначається як будь-яке розрізнення, недопущення або перевагу, що робиться за ознакою раси, кольору шкіри, статі, релігії, політичних переконань, іноземного або соціального походження (або з якоїсь іншої причини, обумовленої державою-членом) і призводить до знищення або порушення рівності можливостей чи поводження. Сфера застосування Конвенції охоплює доступ до праці та різних занять, доступ до професійного навчання, а також інші умови праці, як, наприклад, встановлення заробітної плати.
Перелік обставин (видів дискримінації), передбачених у ч. 2 коментованої статті, не є вичерпним. Зазначене положення даної статті до дискримінації відносить, поряд з перерахованими в ній, та інші обставини, які не пов'язані з діловими якостями працівника. У конкретних випадках інші обставини, крім перерахованих у коментованій статті, можуть виступати дискримінацією, якщо порушуються рівні можливості для реалізації прав і враховуються обставини, які не пов'язані з діловими якостями працівника. Таким чином, будь-які обставини, не пов'язані з діловими якостями працівника, в тому числі і не перелічені в ст. 3 ТК, не можуть служити підставою для обмеження трудових прав і свобод.
Особливе значення має заборона дискримінації при прийомі на роботу та оплати праці. ТК встановлені гарантії при укладенні трудового договору, в тому числі захист від дискримінації (див. ч. 2 ст. 64). При оплаті праці забороняється яка б то не було дискримінація при встановленні і зміні умов оплати праці (див. ч. 2 ст. 132). Заборонена дискримінація при визначенні умов праці, її оплати, у колективному договорі, угодах, трудових договорах і локальних нормативних актах, тобто заборона дискримінації охоплює всю сферу праці працівників.
У ч. 2 коментованої статті внесено додатковий вид дискримінації - сімейний стан. Підставою цього служить ратифікована Російською Федерацією Конвенція МОП N 156 (1981 р.), яка визначає рівне поводження і рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок із сімейними обов'язками. Конвенція поширюється на працівників, які мають сімейні обов'язки щодо що на їх утриманні дітей або інших найближчих родичів - членів сім'ї, які потребують їх догляді, коли такі обов'язки обмежують можливості участі у трудовій діяльності. Даною Конвенцією передбачено, що держава повинна, сприяючи через національну політику, надати можливість особам із сімейними обов'язками виконувати оплачувану роботу, не піддаючись дискримінації, гармонійно поєднуючи свої професійні та сімейні обов'язки. У цій Конвенції також визначається, що сімейні обов'язки не можуть служити підставою для припинення трудових відносин.
3. Частиною 3 коментованої статті передбачено, що не є дискримінацією ті виключення, переваги, а також обмеження прав працівників, які визначаються вимогами, властивими даному виду праці, встановленими федеральним законом.
Не є також дискримінацією зазначені переваги або виключення, якщо вони обумовлені особливою турботою держави про осіб, які потребують підвищеного соціального захисту, як наприклад, прийом на роботу інвалідів у рахунок встановленої квоти відповідно до Федерального закону від 24.11.1995 N 181-ФЗ "Про соціальний захист інвалідів у Російської Федерації".
Виходячи з необхідності забезпечити охорону здоров'я та моральний розвиток осіб, які не досягли 18 років, забороняється застосування їх праці на роботах з шкідливими і (або) небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також на роботах, які можуть завдати шкоди їх здоров'ю та моральному розвитку (гральний бізнес, робота в нічних кабаре та ін.) (див. ст. 265 ТК). Ці особи приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду (див. ст. 266 ТК).
Необхідність забезпечення охорони праці жінок веде до обмеження застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими і (або) небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (див. ст. 253 ТК).
Крім того, забороняється займати певні посади або займатися певною діяльністю особам, щодо яких вироком суду, що набрав законної сили, в якості міри покарання встановлено позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (ст. 47 КК) або постановою суду застосована дискваліфікація, що виключає можливість виконання працівником обов'язків за трудовим договором (ст. 3.11 КоАП).
4. При прояві дискримінації у сфері праці працівник має право звернутися до суду. При доведеності факту дискримінації суд приймає рішення про відновлення порушених прав осіб, що звернулися, в тому числі про відшкодування матеріальної шкоди, якщо вона заподіяна дискримінацією, та компенсації моральної шкоди (при зверненні працівника до суду з позовом про компенсацію моральної шкоди).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 3. Заборона дискримінації у сфері праці "
  1. Стаття 132. Оплата по праці
    стаття закріплює принципи інституту заробітної плати, які засновані на гарантованому ст. 37 Конституції право на винагороду за працю без будь-якої дискримінації і не нижче встановленого федеральним законом МРОТ, на право кожного на винагороду, яка забезпечує, як мінімум, усім трудящим справедливу зарплату і рівну винагороду за працю рівної цінності без якого б то не було
  2. Стаття 3. Заборона дискримінації у сфері праці
    стаття допускає можливість компенсації моральної шкоди, заподіяної порушенням правила про заборону дискримінації. Розмір компенсації моральної шкоди не залежить від відшкодування заподіяної дискримінацією матеріального збитку. При визначенні його розміру враховуються ступінь фізичних і моральних страждань, заподіяних дискримінацією, вина особи, яка допустила дискримінацію, і інші
  3. Стаття 132. Оплата по праці
    стаття встановлює критерії визначення розміру заробітної плати, в якості яких виступають кваліфікація працівника, складність праці, його кількість і якість (див. коментар. До ст. 129). Треба відзначити, що оплата праці працівника залежить не тільки від цих критеріїв, але і від умов праці, від індивідуальних і колективних досягнень та інших факторів, які проте завжди носять
  4. Стаття 7
    дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої
  5. Стаття 5.62. Дискримінація (введена Федеральним законом від 07.12.2011 N 420-ФЗ)
    Дискримінація, тобто порушення прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина залежно від її статі, раси, національності, мови, походження , майнового і посадового становища, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, приналежності до суспільних об'єднань або яким-небудь соціальним групам, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на громадян у розмірі від
  6. Стаття 237. Відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові
    стаття передбачає, що у всіх випадках неправомірних дій (бездіяльності) роботодавця працівник має право вимагати відшкодування моральної шкоди, якщо їх наслідком стали фізичні або моральні страждання працівника. Визнати неправомірними дії роботодавця можуть відповідні органи з розгляду індивідуальних трудових спорів (див. ст. 357, 382 ТК) за заявою працівника.
  7. 42. Загальні положення законодавства про працю
    заборона примусової праці та дискримінації у сфері праці; 2) захист від безробіття і сприяння в працевлаштуванні, забезпечення права кожного працівника на справедливі умови праці, рівність прав і можливостей працівників; 3) забезпечення права кожного працівника на своєчасну та в повному розмірі виплату справедливої заробітної плати, просування по роботі з урахуванням продуктивності
  8. Стаття 23
    дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. 3. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім'ї, і, при необхідності, іншими засобами соціального забезпечення. 4. Кожна людина має право створювати професійні спілки і входити до професійних
  9. Стаття 251. Особливості регулювання праці
    стаття відкриває розд. XII ТК "Особливості регулювання праці окремих категорій працівників", що включає 15 розділів (101 статтю). У нормах даного розділу знаходить свій вияв диференціація правового регулювання праці. Диференціація правового регулювання праці означає, що поряд із загальними нормами трудового права, що поширюються на всіх працівників і роботодавців (ст. 11 ТК),
  10. Стаття 26. Рівні соціального партнерства
    сфері праці в Російській Федерації; на міжрегіональному рівні відповідні основи охоплюють своїм регулюванням два і більше суб'єкта РФ; на регіональному - встановлені основи визначають регулювання лише в одному суб'єкті РФ; на галузевому рівні сфера регулювання основ стосується регулювання відносин у сфері праці стосовно або до однієї галузі, або до кількох галузях, наприклад,
  11. Стаття 6.18. Порушення встановлених законодавством про фізичну культуру і спорт вимог про запобігання допінгу в спорті і боротьбі з ним (введена Федеральним законом від 06.12.2011 N 413-ФЗ)
    забороненої субстанції і (або) забороненого методу незалежно від згоди спортсмена або в сприянні у використанні спортсменом або щодо спортсмена забороненої речовини і (або) забороненого методу, якщо ці дії не містять кримінально караного діяння, - тягне дискваліфікацію на строк від одного року до двох років. 2. Ті ж дії, вчинені щодо неповнолітнього
  12. Стаття 11.19. Порушення правил провезення ручної поклажі, багажу і вантажобагажу
    заборонених до перевезення, а так само здача небезпечних речовин на зберігання в залізничні камери зберігання - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від одного до трьох мінімальних розмірів оплати праці. 4. Провезення без оплати домашніх тварин і птахів - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі однієї другої мінімального розміру оплати
  13. Глава 2. ПРАВА І СВОБОДИ
    дискримінації за мотивами народження, раси, статі, віросповідання, поглядів або з якихось інших умов особистого чи соціального
  14. Розділ II. СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В СФЕРІ ПРАЦІ
    Розділ II. СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В СФЕРІ
  15. Розділ II. Соціальне партнерство у сфері праці
    сфері
  16. Стаття 19.12. Передача або спроба передачі заборонених предметів особам, яких тримають в установах кримінально-виконавчої системи, слідчих ізоляторах або ізоляторах тимчасового утримання
    заборонено законом, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від десяти до п'ятнадцяти мінімальних розмірів оплати праці з конфіскацією заборонених предметів, речовин або продуктів
  17. Стаття 252. Підстави та порядок встановлення особливостей регулювання праці
    стаття передбачає підстави та визначає порядок встановлення особливостей регулювання праці для окремих категорій працівників. До підстав для встановлення особливостей правового регулювання праці віднесені: характер та умови праці; психофізіологічні особливості організму; природно-кліматичні умови; наявність сімейних обов'язків та інші підстави. Наприклад, з урахуванням
  18. Питання та відповіді
    дискримінація за статевою ознакою. Для чоловіків таких винятків немає. Відомий випадок, коли був заарештований чоловік, який виховує поодинці двох малолітніх дітей. > А годувати будуть? У відділі міліції годування не передбачено, але, як правило, співробітники міліції дозволяють родичам передавати їжу. У ІТТ годують, але не делікатесами. > А працювати змусять, як в «Операції И»?
  19. Стаття 23.12. Федеральна інспекція праці та підвідомчі їй державні інспекції праці
    статтями 5.28 - 5.34, 5.44 цього Кодексу. 2. Розглядати справи про адміністративні правопорушення від імені органів, зазначених у частині 1 цієї статті, має право: 1) головний державний інспектор праці Російської Федерації, його заступники; головний державний правовий інспектор праці Російської Федерації; головний державний інспектор Російської Федерації з охорони
  20. 15.5.2. Режим недискримінації
      дискримінації містяться як в національному податковому законодавстві, так і в міжнародних угодах. Російське законодавство закріплює принцип недискримінації як загальний принцип податкового права, який в рівній мірі застосовний до всіх категорій платників податків незалежно від державної приналежності. Так, НК РФ встановлює, що «податки і збори не можуть мати
© 2014-2022  yport.inf.ua