| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
6. Умовно-дострокове звільнення неповнолітніх від відбування покарання і заміна покарання більш м'яким |
||
|
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 93 КК). Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, рекомендують умовне звільнення неповнолітніх з виправних установ застосовувати в можливо більш широких масштабах і в можливо більш ранні терміни * (346). При прийнятті КК РФ 1996 р. щодо осіб, які вчинили злочин у неповнолітньому віці, були передбачені більш короткі терміни покарання порівняно з термінами, передбаченими відносно дорослих, по від'їзді яких можливе умовно-дострокове звільнення. Однак Федеральним законом "Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу РФ, Кримінально-процесуальний кодекс РРФСР, Кримінально-виконавчий кодекс РФ і інші законодавчі акти Російської Федерації" від 9 березня 2001 р. в ст. 79 КК, яка передбачає підставу умовно-дострокового звільнення дорослих, були внесені зміни, відповідно до яких умовно-дострокове звільнення дорослих стало можливим при фактичному відбутті ними такої ж частини покарання, що й особами, що скоїли злочин у неповнолітньому віці: залежно від категорії злочину - 1/3, 1/2, 2/3 строку покарання. Представляється, що при таких змінах підстав умовно-дострокового звільнення дорослих було б справедливо також знизити терміни покарання, після відбуття яких можливе умовно-дострокове звільнення осіб, які вчинили злочин у неповнолітньому віці. Згідно ст. 93 КК РФ до осіб, які вчинили злочин у неповнолітньому віці, засудженим до виправних робіт або позбавлення волі, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття: а) не менше однієї третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості; б) не менше половини строку покарання, призначеного судом за тяжкий злочин; в) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за особливо тяжкий злочин * (347). У випадку, якщо неповнолітній відбуває покарання за кілька злочинів, термін, після відбуття якого можливе умовно-дострокове звільнення, визначається за найбільш тяжкому злочину. На відміну від передумов умовно-дострокового звільнення дорослих (ст. 79 КК) щодо неповнолітніх КК не містить вимоги, щоб судом було визнано, що неповнолітній для свого виправлення не потребує повному відбуванні призначеного судом покарання . Проте абсолютно очевидно, що зазначена вимога в рівній мірі відноситься і до умовно-дострокового звільнення неповнолітніх. Контроль за поведінкою неповнолітнього, умовно-достроково звільненого від відбування покарання, здійснюється спеціалізованим органом соціального захисту неповнолітніх або профілактики їх правопорушень за місцем проживання неповнолітнього. У разі вчинення умовно-достроково звільненим неповнолітнім протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає покарання за правилами, передбаченими ст. 70 КК, тобто - За сукупністю вироків. Однак, якщо новий злочин скоєно цією особою в неповнолітньому віці, призначене йому за сукупністю вироків покарання не повинно перевищувати 10 років позбавлення волі. Глава 14 не передбачає особливостей заміни неповнолітньому невідбутої частини покарання більш м'яким видом покарання. Внаслідок цього до неповнолітніх застосовуються загальні, передбачені ст. 80 КК положення про заміну покарання більш м'яким. Така заміна з урахуванням поведінки засудженого може бути застосована до особи, яка вчинила злочин у неповнолітньому віці, після фактичного відбуття ним за злочин невеликої або середньої тяжкості - не менше 1/3 строку покарання; за тяжкий злочин - не менше половини строку покарання; за особливо тяжкий злочин - не менше 2/3 строку покарання. При заміні невідбутої частини покарання суд може обрати будь-який більш м'який вид покарання, зазначений у ст. 88 КК. З урахуванням того, що покарання у вигляді арешту та обов'язкових робіт до створення необхідних умов для виконання цих видів покарань не застосовуються, позбавлення волі може бути замінене штрафом, позбавленням права займатися певною діяльністю або виправними роботами. Розмір штрафу і тривалість виправних робіт при заміні покарання більш м'яким визначається ст. 88 КК. На практиці позбавлення волі найчастіше замінюється виправними роботами. Адміністрація виховної колонії, вносячи подання про умовно-дострокове звільнення неповнолітнього або про заміну покарання більш м'яким, повинна вжити заходів до з'ясування можливості працевлаштування представлених для звільнення з колонії осіб. До осіб, яким покарання замінено більш м'яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими ст. 93 КК. _ |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 6. Умовно-дострокове звільнення неповнолітніх від відбування покарання і заміна покарання більш м'яким " |
||
|
||