загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

1. Американський федералізм

Конституція 1787 р. перетворений, як зазначалося, Сполучені Штати з конфедерації у федерацію. Спочатку федеративний Союз нараховував у своєму складі 13 штатів, причому територія США охоплювала тоді тільки східне узбережжя центральної частини Північної Америки площею 1,1 млн. кв. км з населенням 2,3 млн. чоловік. Однак після утворення США їх територія розширювалася досить швидко. У 1803 р. США купили у Франції Західну Луїзіану, в результаті чого територія держави відразу збільшилася приблизно в два рази; згодом "Луїзіанська покупка" була територіально розділена на 13 штатів. У 1819 р. Сполучені Штати змусили Іспанію поступитися їм Флориду. У 1845 р. в Союз був прийнятий Техас, за дев'ять років до цього вийшов зі складу Мексики. У 1848 р. в результаті війни з Мексикою від неї були відторгнуті і приєднані до США величезні території, що включають нинішні Каліфорнію, Аризону, Колорадо і Нью-Мексико. У 1867 р. у Росії були куплені Аляска (нині найбільший за територією штат) і Алеутські острови. У 1893 р. під приводом "наведення порядку" Сполученими Штатами були захоплені Гавайські острови.
Паралельно йшов процес колонізації і приєднання західних земель. Збільшення числа штатів відбувалося також за рахунок поділу існували штатів і підвищення до рівня штатів статусу територіальних володінь. Так, в 1959 р. в штати були перетворені Гаваї і Аляска, які до цього мали статус територій США. У результаті число штатів збільшилася до 50, населення - приблизно до 250 млн. чоловік (тобто більше ніж в 100 разів), а територія - приблизно до 9,4 млн. кв. км (майже в 9 разів).
В Конституції та законодавстві США відсутні докладні норми про порядок утворення нових штатів. Лише в розд. 3 ст., IV Конституції США сказано, що Конгрес може приймати в Союз нові штати. Згідно зі звичаєм, рішення про це в кожному конкретному випадку приймається у формі спільної резолюції палат Конгресу. Водночас Конституція там ж не допускає формування установи нових штатів в межах юрисдикції будь-якого іншого штату, тобто гарантує територіальну цілісність штатів. Також заборонено створення нового штату шляхом злиття двох або більше штатів або їх частин без згоди легислатур (законодавчих зборів) уражених штатів і Конгресу.
Разом з тим американські штати, як і суб'єкти федерації в інших країнах, є лише государствоподобних утвореннями, не володіючи статусом суверенної держави. Це проявляється в тому, що Конституція і закони Союзу мають верховенством в будь-якому штаті, територія штатів є складовою частиною території США, штати не має права встановлювати митні й інші збори і мита на своїх кордонах, а також в односторонньому порядку вийти зі складу США. Тим самим Конституція США гарантує державну цілісність Союзу.
Американський федералізм заснований на принципі рівноправності штатів. Всі вони володіють однаковим набором державно-правових ознак і правомочностей. Союз не має права встановлювати переваги одним штатам на шкоду іншим (розд. 9 ст. I Конституції США). Штати мають однакове представництво в Сенаті і пропорційне чисельності населення в Палаті представників, беруть участь у ратифікації поправок до Конституції США та обрання Президента.
Однак у складі США, а також під їх управлінням є інші територіальні утворення, статус яких істотно відрізняється від статусу штатів. Йдеться про федеральному окрузі Колумбія, а також про залежних територіях, які, втім, в Конституції США іменуються просто територіями (розд. 3 ст. IV).
В американському державі є територіальна одиниця, яка не входить до складу жодного штату, а й сама статусом штату не володіє. Це федеральний округ Колумбія - місцеперебування уряду США, столиця держави. "Батьки-засновники" вважали, що місцезнаходження федеральних органів державної влади не повинно знаходитися в межах будь-якого штату, щоб виключити ймовірність їх залежності від влади штату (розд. 8 ст. I Конституції). З цією метою в 1790 р. штати Меріленд і Віргінія поступилися частину своєї території, на якій і утворився федеральний округ Колумбія. У його межах спеціально як столиця був побудований місто Вашингтон, куди в 1800 р. переїхав уряд з Філадельфії. Конституція надала Конгресу виняткові законодавчі повноваження щодо федерального округу Колумбія. Жителі Вашингтона наділені правом самоврядування. Вони обирають міську раду і мера міста. Конгрес має право скасувати будь-яке рішення міської ради та мера. У 1961 р. XXIII поправка надала жителям столиці право обирати трьох вибірників на президентських виборах, однак у Конгресі федеральний округ представництва так і не має. У 1970 р. спеціальним актом Конгресу виборцям федерального округу було дано право обирати одного делегата з правом дорадчого голосу в Палату представників.
Про залежних територіях див. нижче - п. 5.
Розмежування компетенції між Союзом і штатами проводиться Конституцією США, виходячи з концепції "дуалістичного федералізму", яка передбачає, що і Союз в цілому, і його суб'єкти володіють власними повноваженнями, в рамках яких вони повністю самостійні. Поділ повноважень Союзу і штатів Конституція проводить стосовно законодавчій сфері (розд. 8 ст. I), тобто компетенція Конгресу США окреслює одночасно коло предметів ведення Союзу, перелік яких є в принципі вичерпним і утворює виняткову сферу союзного відання. Штатам ж належить залишкова сфера ведення, що випливає зі змісту X поправки до Конституції.
Велика частина виняткових прав Союзу вже викладена вище у зв'язку з характеристикою конституційного статусу Конгресу. Необхідно хіба що додати право "приймати в Союз нові штати" (розд. 3 ст. IV). Серед залишкових повноважень штатів найбільш важливими є регулювання і проведення виборів, у тому числі у великій мірі федеральних, регулювання внутрішньо штатних торгівлі (комерційних відносин), встановлення системи політико-адміністративного поділу та органів місцевого самоврядування, судової системи штату, організація охорони здоров'я, охорона громадського порядку, прийняття, зміна та скасування конституції і законів відповідного штату.
Однак конституційне розмежування повноважень федерації і штатів допомогою використання виключної і залишкової компетенції - це лише сама загальна схема, корректируемая деякими положеннями самої Конституції. По-перше, вичерпний характер переліку повноважень Союзу серйозно коливає концепція так званих неявних повноважень. По-друге, розмежування компетенції між Союзом і штатами за допомогою виняткових і залишкових повноважень доповнюється цілою системою конституційних заборон, одні з яких адресовані тільки Союзу, інші - тільки штатам, треті - як Союзу, так і штатам (розд. 9 і 10 ст. I).
Заборони, адресовані Союзу в особі Конгресу США, вже перераховувалися. Штати само не можуть укладати міжнародні договори, вступати в міжнародні організації, видавати свідоцтва на каперство і репресалії, виробляти грошову емісію, утримувати війська або військові суди в мирний час, а також вступати у військові дії, за винятком випадків вторгнення в штат або існування невідворотною небезпеки такого вторгнення, обкладати імпорт і експорт митними зборами і митами. Крім того, як Союз, так і штати не вправі видавати біллі про опалі, закони ex post facto, підвищувати дворянські титули, припиняти дію хабеас корпус.
Необхідно відзначити, що Верховний суд США багатьма своїми рішеннями і доктринами сприяв суттєвому розширенню компетенції Союзу в порівнянні з тим, що можна було б вичитати з тексту Конституції США і пізніших поправок до неї. Так, відповідно до сформульованої ним доктриною "притаманних" (inherent) центральної влади повноважень на федеральному рівні повинні вирішуватися всі питання, які "невіддільні від самого поняття суверенітету". Особливе значення для розширення дискреционной влади федерального уряду має доктрина междуштатной торгівлі, вироблена Верховним судом ще в 1824 р. в рішенні по справі Гіббсон проти Огдена і розвинена в цілому ряді наступних рішень. Згідно з цією доктриною компетенція федерації охоплює будь-які питання, пов'язані з рухом товарів за межі одного штату і потребують єдиного правового регулювання *.
* Див: Лафитский В. І. США: конституційний лад і роль штатів в структурі американського федералізму. М., 1993. С. 44-47.
Поряд з прямо зазначеними в Конституції обмеженнями повноважень федерації і штатів існує ще одне, що випливає з X поправки. Згідно їй залишкові повноваження належать не тільки штатам, а й народу. Термін "народ" означає тут сукупність людей, з чого випливає визнання природного характеру їх прав і неприпустимість порушення цих прав федерацією або штатами *.
* Див: Black's Law Dictionary. 3rded. St. Paul, Minn, 1933. P. 1347.
З урахуванням зазначених факторів у даний час склалася наступна система розмежування "сфер впливу" у нормотворчості Союзу і штатів. Федеральне законодавство і прецедентне право мають особливо важливе значення для регулювання питань економіки, фінансів, оборони, трудових відносин, охорони природи, митних правил, торгівлі між штатами, авторських прав, патентних відносин та деяких інших. У сферах ж кримінальної, судового, виборчого, більшої частини цивільного права, регулювання систем охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення діють здебільшого норми законодавства і судових прецедентів штатів.
Окрім наявності власної компетенції з питань правового регулювання, штати мають ще цілим рядом ознак, що характеризують їх як государствоподобние освіти. Це наявність власної території, конституції і законодавства, громадянства, податків, нарешті, власної системи органів державної владі, включаючи судову систему.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. Американський федералізм "
  1. Література
    американського федералізму. М.: Известия, 1993. Лафитский В. І. Основи конституційного ладу США. М.: НОРМА, 1998. Мішин А. А. Державне право США. М.: Наука, 1976. Мішин А. А. Принцип поділу влади в конституційному механізмі США. М.: Наука, 1984. Мішин А. А., Власіхін В. А. Конституція США. Політико-правовий коментар. М.: Міжнародні відносини, 1985. Миколайчик В. М. Суд
  2. ЛІТЕРАТУРА
    американського федералізму. М.: Арена, 1993. Реформи місцевого управління в країнах Західної Європи. М.: ИНИОН РАН, 1993. Саліков М.С. Порівняльний федералізм США та Росії. Єкатеринбург: Ур-ГЮА-Гуманітарний ун-т, 1998. Сучасний Тайвань. Іркутськ: ИВ РАН, 1994. Сучасний федералізм (порівняльний аналіз). М.: ИНИОН РАН, 1995. Тимофєєв Н.С. Комунальне право ФРН. М.: Изд-во МГУ, 1981. Транін
  3. Список літератури
    американського федералізму. М., 1993. 15. Петров В.С. Сутність, зміст і форми держави. Л., 1981. 16. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги: У 2 т. М., 1992. 17. Проблеми суверенітету в Російській Федерації. М., 1994. 18. Соломаткін А.С. Адміністративно-територіальний устрій Російської Федерації: Питання теорії та практики. М., 1995. 19. Сахаров Н.А. Інститут президентства
  4. РОЗДІЛ V. ПОДАТКОВИЙ ФЕДЕРАЛИЗМ
    РОЗДІЛ V. ПОДАТКОВИЙ
  5. 14. Принципи фінансової діяльності держави і муніципальних утворень
    федералізм, законність, гласність, плановість. 5) Принцип федералізму: у веденні РФ знаходяться: фін, валютних, кредитних регулювання, ден емісія, ФЕД банки, ФЕД бюджет, ФЕД податки і збори; до спільного ведення РФ і суб'єктів РФ віднесено встановлення загальних принципів оподаткування і зборів в РФ. 6) Принцип законності: процес створення, розподілу і використання фондів ден. коштів детально
  6. Список рекомендованої літератури
    американських семінарів. - М.: Агентство США з міжнародного розвитку, 1996. 2. Державне право Німеччини. У 2 т. - М.: Інститут держави і права РАН, 1994. Т. 2. Частина 5. Конституційні основи фінансової системи ФРН. 3. Лексин В.М., Швецов А.М. Держава та регіони. Теорія і практика державного регулювання територіального розвитку. - М.: УРСС, 1997. 4. Мещерякова О.В.
  7. Тема 14. Правова система США
    американського права. Сучасні тенденції розвитку американського
  8. Контрольні питання
    американської системи права. 3. Яке місце займає судовий прецедент в англо-американській правовій системі? 4. Романо-германська правова система та її особливості. 5. Місце і роль закону в системі континентального права. 6. Роль і значення судового контролю в континентальному праві. 7. Мусульманське право і його основні джерела. 8. Взаємодія російського права з іншими
  9. Відповіді до контрольних тестів
    федералізму 1-в б-а 11-а 2-б 7-б 12-в 3-б 8 -а 13-б 4-а 9-в 14-а 5-в 10-6 Розділ VI. Правові основи міжнародних податкових відносин 1-а 7-б 12-г 2-а 8-б 13-а 3-б. 9-в 14-г +4-в 10-б 15-в 5-а 11 - Д 16-а 6-б Розділ VII. Відповідальність за порушення податкового законодавства 1-в З-б 5-б 2-б 4-в 6-а 7-6 16-а 25-б 8-в 17-б 26-б 9-б 18-а 27-в
  10. Стаття 26
    Ця Конвенція підлягає ратифікації. Ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Генеральному секретарю Організації Американських
  11.  Стаття 25
      Ця Конвенція відкрита для підписання всіма державами - членами Організації Американських
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка