| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Глава четверта Федеральне законодавчі збори |
||
|
2. Федеральне законодавчі збори складається з двох палат: Державної Думи і Сенату. 3. Федеральне законодавчі збори обирається строком на 5 років. Стаття 1. Депутатом Федерального законодавчих зборів може бути громадянин Російської Федерації, якому виповнився 21 рік. 2. Депутати Федерального законодавчих зборів обираються громадянами Російської Федерації, які досягли повноліття. 3. Депутат є представником всього народу Російської Федерації і не пов'язаний будь-яким імперативним мандатом. 4. Депутат має недоторканність і імунітетом. Він не може зазнавати переслідувань за висловлювані у зв'язку з депутатською діяльністю судження або за результати голосування в парламенті. Депутат не може бути затриманий чи заарештований, підданий обшуку або особистому огляду, крім випадків, коли був застигнутий на місці скоєння злочину. Палата Федерального законодавчих зборів перевіряє обгрунтованість прийнятих компетентними органами відповідних заходів, оскільки вони не прийняті судом, може відмінити їх. Притягнення депутата до кримінальної та адміністративної відповідальності допускається лише з санкції Палати. 5. Депутат може бути позбавлений свого мандата в разі подання у відставку, вчинення ним злочину, визнання її недієздатною і не інакше як за мотивованою постановою Палати Федерального законодавчих зборів. 6. Депутату виплачується винагорода і компенсуються витрати, пов'язані із здійсненням його діяльності. Статус депутата, його права, обов'язки визначаються законом. Стаття 1. До складу Державної Думи входять 200 депутатів, обраних за територіальними округами, утвореним по одним і тим же нормам на всій території Російської Федерації. 2. Депутати, які входять до Сенату (сенатори), обираються по округах, утвореним в республіках і губерніях з тим, щоб від кожної з них обиралося по два сенатори. Від республік і губерній, до складу яких входять автономні національні спільноти, додатково обирається один сенатор. 3. Колишній Президент Російської Федерації довічно є сенатором, якщо він не відмовиться від цього. Стаття 1. Федеральне законодавчі збори є постійно діючим органом, який розглядає входять до його коло питання на роздільних засіданнях Державної Думи і Сенату, а у випадках, передбачених Конституцією та регламентом, - на спільних засіданнях. 2. Федеральне законодавчі збори утворює спільні або окремі (по палатах) Комітети та Комісії за напрямками парламентської діяльності, визначеним палатами. 3. Федеральне законодавчі збори збирається на своє перше засідання не пізніше 30 днів після його обрання. 4. Кожна з Палат обирає зі свого складу Голову Палати та його заступника. Голови керують засіданнями відповідних палат і відають їх внутрішнім розпорядком. Спільні засідання палат веде Голова Сенату. 5. У Федеральному законодавчих зборах для обговорення планів роботи Зборів і його палат, порядку денного та інших організаційних питань утворюється Бюро Зборів, що складається з голів Палат, їх заступників, голів Комітетів і Комісій. Бюро з жодного питання не може замінити Федеральне законодавчі збори; воно має право виконувати тільки його організаційні доручення. На засіданні Бюро почергово головують голови палат. 6. Порядок провадження діяльності Палат і проведення спільних засідань визначається Регламентами, прийнятими для кожної Палати та для спільних засідань. Стаття 1. Повноваження Федеральної законодавчої влади належать Федеральному законодавчому зборам. Воно має право видавати всі закони, які необхідні для здійснення повноважень, встановлених для Російської Федерації Конституцією і органічними законами. Делегування законодавчих повноважень допускається тільки Раді Міністрів Російської Федерації на термін, що не перевищує шість місяців. Не можуть бути делеговані повноваження щодо внесення поправок до Конституції, прийняття органічних законів, встановлення порядку та умов здійснення прав і свобод громадян, правосуддя, кримінального і процесуального законодавства. 2. Право законодавчої ініціативи належить депутатам Федерального законодавчих зборів, комісіях і комітетах палат, Президенту Російської Федерації, Раді Міністрів Російської Федерації, Верховному Суду Російської Федерації, вищим представницьким органам і вищим посадовим особам республік, губернаторам і губернським зібранням депутатів. Право законодавчої ініціативи належить групам громадян чисельністю не менше ста тисяч осіб, за умови, якщо вони представляють у Федеральне законодавчі збори Російської Федерації проект закону, який відповідає вимогам, закріпленим у Регламенті. 3. Представлений Федеральним законодавчим зборам проект закону розглядається в першому читанні на засіданні Державної Думи, яка оцінює концепцію та основні положення проекту. Після схвалення проекту в Державній Думі проект не пізніше, ніж у двомісячний строк, направляється до Сенату, який також оцінює концепцію та основні положення проекту. У разі його схвалення Сенатом, проект передається для підготовки другого читання, а якщо Сенат визнає це необхідним, він виносить рішення і про оприлюднення проекту. Доопрацьований комісіями і комітетами палат законопроект розглядається в Державній Думі в другому читанні і після його схвалення передається до Сенату. При схваленні Сенатом представленого проекту в другому читанні, закон вважається прийнятим. За рішенням Палат закон може бути прийнятий у першому читанні. У всіх випадках, крім зазначених у пункті 5 цієї статті, законопроект вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального числа депутатів кожної з палат. 4. При розбіжностях між Державною Думою і Сенатом або на паритетних засадах створюється погоджувальна комісія, яка, з урахуванням зауважень і поправок, знов представляє законопроект в обидві палати. Якщо згоди не досягнуто або законопроект при обговоренні не набрав необхідної більшості голосів, він вважається відхиленим. 5. У випадках прийняття поправок до Конституції, прийняття органічних законів, а також внесення змін до їх текст, потрібно, щоб за це проголосувало не менше двох третин від загального числа депутатів у кожній з палат. Проведення двох читань за проектами поправок до Конституції і органічним законам обов'язково. Не допускається внесення поправок і змін до Конституції та в органічні закони під час надзвичайного та воєнного стану. 6. Закон набуває чинності з моменту його опублікування, якщо інше не передбачено в самому законі або в постанові Федерального законодавчих зборів про порядок введення його в дію. 7. На вимогу одного мільйона виборців або не менше трьох суб'єктів Російської Федерації, або однієї з палат Федеральних законодавчих зборів може бути проведений референдум з питань про обмін або зміну, повністю або частково, закону, прийнятого Федеральним законодавчим зборами. Стаття 1. Федеральне законодавчі збори на своїх спільних засіданнях: приймає федеральний бюджет; ратифікує і денонсує міжнародні договори; вирішує питання війни і миру ; встановлює надзвичайний стан або затверджує акт Президента Російської Федерації з цього питання; вводить військовий стан або виносить постанову у зв'язку з його введенням Президентом Російської Федерації; вирішує питання про можливість використання Збройних сил за межами території Російської Федерації; засновує державні нагороди та почесні звання; видає акти про амністію. 2. Державна Дума: висуває відповідно до Конституції звинувачення проти Президента Російської Федерації. 3. Сенат: призначає за поданням Президента Російської Федерації голови Ради Міністрів Російської Федерації (прем'єр-міністра), за його поданням - затверджує структуру уряду і призначає міністрів; розглядає питання про відставку і приймає відставку Ради Міністрів Російської Федерації; призначає за поданням Президента Російської Федерації суддів Верховного Суду Федерації, голів Палат Верховного суду і Прокурора при Верховному суді; по поданні складу Верховного Суду - Голови Верховного Суду; призначає народних захисників з прав людини; за наявності підстав, передбачених Конституцією, вирішує питання про відсторонення Президента Російської Федерації від посади. Стаття Федеральне законодавчі збори утворює Рахункову Палату, яка здійснює контроль за виконанням бюджету, рахунками, діяльністю скарбниці, використанням державного майна. Статус, функції та повноваження Рахункової Палати визначаються законом. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Глава четверта Федеральне законодавчі збори " |
||
|
||