ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І.Панченко. Цивільне право України, 2005 - перейти к содержанию учебника

Хто є суб'єктом авторських відносин?

Право на твір належить його творцеві, тому, хто створив скульптуру, музику, аудіовізуальний твір, оригінальне компонування інтегральної мікросхеми, написав картину, книгу. Тобто первинним суб'єктом авторського права є автор твору. Однак поняття "автор твору" і "суб'єкт авторського права" не тотожні як за змістом, так і за значенням. Автор твору, як зазначалося, може бути тільки його творець, тобто фізична особа: громадянин України, іноземець або особа без громадянства. Суб'єктом авторського права можуть бути автор твору, а також інші фізичні та юридичні особи, для яких право може виникати в силу закону, договору або спадкування. Але в усіх випадках за автором залишаються його особисті немайнові права. Отже, суб'єкти авторських прав - неавтори - не можуть мати права, які мають автори творів. Особисті немайнові права автора є невід'ємними від нього. Таким чином, первинним суб'єктом, якому належить авторське право є автор, а авторське право правонаступників є похідним. Згідно з Цивільним кодексом України та Законом України "Про авторське право та суміжні права", авторське право поширюється: - на авторів, незалежно від громадянства і постійного місця проживання, твори яких уперше опубліковані або не опубліковані, але знаходяться в об'єктивній формі на території України; - авторів, незалежно від громадянства і постійного місця проживання, твори яких уперше опубліковані в іншій країні та протягом ЗО днів після цього опубліковані в Україні; - авторів, які є громадянами України або мають постійне місце проживання на території України, незалежно від того, на якій території вперше було опубліковано їх твори. Відповідно до міжнародних договорів України, авторське право поширюється на авторів незалежно від громадянства, твори яких уперше опубліковані або не опубліковані, але вони знаходяться в об'єктивній формі на території іншої держави. Здебільшого автором твору науки, літератури, мистецтва є одна особа, але іноді у творчому процесі беруть участь кілька осіб - співавторів. Авторське право на твір, створений спільною працею двох і більше осіб (співавторство), належить співавторам спільно, незалежно від того, чи становить такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення. Взаємовідносини співавторів можуть визначатися договором між ними. У разі відсутності такого договору авторське право на твір здійснюється всіма співавторами спільно. Право на використання твору належить співвласникам спільно, а винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частинах, якщо в договорі не передбачено інше. Від співавторства слід відрізняти співробітництво, за яким кілька авторів беруть участь у створенні колективної праці за завданням певної організації. Ця колективна праця не є одним цілим. Особи, що організовують створення творів (видавці енциклопедій, виробники фільмів, продюсери тощо) не визнаються авторами творів. Видавцям належить виключне право на використання таких видань у цілому, а також право на зазначення свого найменування при будь-якому використанні такого видання. Автори творів, включених до таких видань, зберігають виключні права на використання своїх творів незалежно від видання в цілому, якщо інше не передбачено договором на створення такого твору. Авторами аудіовізуального твору вважаються автори сценаріїв, музичних творів, спеціально створених для даного аудіовізуального твору, режисери-постановники, оператори та ін. Автор раніше створеного твору, переробленого або включеного як частина аудіовізуального твору, також вважається співавтором аудіовізуального твору. Постановник аудіовізуального твору має право за будь-якого використання твору зазначити своє ім'я або найменування чи вимагати такого зазначення. Автор музичного твору з текстом або без тексту, створеного спеціально для аудіовізуального твору, зберігає право на одержання винагороди за використання свого музичного твору при кожному публічному виконанні аудіовізуального твору і його публічному сповіщенні, а також здавання в 1 прокат примірників аудіовізуального твору. Без згоди автора та інших володільців майнових прав на фільм забороняється знищення остаточного варіанта фільму (негатива, оригінального запису). Авторське право на твір, створений за договором найму, і належить авторові. Розмір авторської винагороди за кожний вид використання твору, створеного за договором найму, та порядок її виплати встановлюються в самому договорі найму. Виключне право на використання твору, створеного за договором найму, належить особі, з якою автор перебуває у трудових відносинах (роботодавцеві), якщо в договорі найму не передбачено інше. Роботодавець також має право при будь-якому використанні твору, створеного за договором найму, зазначати своє найменування або вимагати такого зазначення. Авторське право на запис інтерв'ю належить особі, що дала інтерв'ю, та особі, що взяла інтерв'ю і здійснила його запис як співавторам, якщо інше не передбачено угодою між ними. Опублікування запису інтерв'ю допускається лише за згодою особи, що дала це інтерв'ю. Суб'єктом похідного авторського права може стати будь-яка фізична чи юридична особа, держава, до яких авторське право може перейти від автора чи іншої особи, яка має авторське право, в порядку спадкування. Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Хто є суб'єктом авторських відносин?"
  1. § 2. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
    суб'єктність зазначених суб'єктів. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад - це соціально-правова можливість бути суб'єктом цивільних правовідносин. Основні засади участі держави та українського народу у правовідносинах визначені у Конституції - Основному законі держави. Держава може мати особисті немайнові права, але лише ті, що не суперечать її
  2. § 2. Право інтелектуальної власності як вид речового права
    суб'єктивному та об'єктивному сенсі, а також нерідко вживається, в тому числі в ЦК - наприклад, ч. 2 ст. 418, для позначення елементу правосуб'єктності (правоздатності) особи. Право інтелектуальної власності в об'єктивному сенсі є сукупністю правових норм, які регулюють відносини, що складаються в процесі створення, легітимації, використання та охорони результатів інтелектуальної, творчої
  3. § 3. Суб'єкти, об'єкти та підстави виникнення права інтелектуальної власності
    хто створив цей об'єкт. Цій ситуації спеціально присвячена ст. 429 ЦК, котра розрізняє 2 випадки: 1) визначення суб'єктів особистих немайнових прав; 2) визначення суб'єктів майнових прав. Щодо особистих немайнових прав у вигляді загального правила встановлено, що права на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт. Разом з
  4. § 6. Захист права інтелектуальної власності
    хто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до цих засад, які, в свою чергу, Грунтуються на положеннях Конституції, захист права інтелектуальної власності здійснюється судом. Зокрема, ст. 432 ЦК встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності
  5. Що означає термін "промислова власність"? Які її об'єкти?
    суб'єктивному значенні - це право, яким наділяється відповідно до законодавства автор будь-якого результату науково-технічної діяльності. Основними об'єктами промислової власності є результати винахідництва та промислові зразки. Чинне законодавство встановило вимоги, яким мають відповідати винахід, корисна модель і промисловий зразок. Винахід - - це технічне рішення в будь-якій галузі суспільно
  6. СЛОВНИК ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ТЕРМІНІВ, А-Б
    суб'єктивному розумінні - - сукупність прав, які належать автору (чи його правонаступникам) у зв'язку зі створенням і використанням твору літератури, науки, мистецтва. Автор твору - особа, зазначена як автор на екземплярі обнародуваного твору, на рукопису чи на оригіналі твору мистецтва, якщо в судовому порядку не було доведе інше. Аналогія закону - поширення на відносини, які безпосередньо не
  7. СЛОВНИК ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ТЕРМІНІВ, Р-С
    суб'єктом прав та обов'язків відповідно до цілей, зазначених у статуті, договорі, законі. Спільна сумісна власність - - майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Спільна часткова власність - майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, якщо інше не встановлено письмовою угодою між
  8. Стаття 140. Особливості визнання витрат подвійного призначення
    суб'єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням
  9. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
    хто з покупців корпоративних прав є податковим агентом у розумінні Кодексу. У Законі про господарські товариства зазначається: а) учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді (капіталі) товариства або в іншому погодженому між ними розмірі; б) учасник товариства з обмеженою відповідальністю
  10. § 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
    хто має бути заставодавцем державної власності. У п. 1 ст. 37 Закону України "Про власність" передбачається, що до права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Якщо б вказаних змін до Закону України "Про заставу" не було, то на підставі того, що повне господарське відання надає підприємству право володіння,