|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
2. Обчислення строків
|
|
Строки, визначені періодами (відрізками) часу, обчислюються за встановленими законом правилами. Відповідно до ст. 191 ГК вони починають текти на наступний день після настання календарної дати або події, якими визначено їх початок.
Наприклад, відвантаження товару за договором поставки, укладеним 15 червня, повинна бути здійснена протягом 10 днів з моменту його укладення. Це означає, що термін відвантаження розпочався з 16 червня, а тому і останнім допустимим вдень відвантаження слід вважати 25 червня. Отже, момент (день), яким визначено початок строку, не зараховується в його тривалість. Очевидно, що дане правило введено для спрощення підрахунку часу перебігу строку (інакше його закінченням в даному випадку довелося б вважати 24 червня).
З тих же причин строк, обчислюваний роками, закінчується у останньому році терміну в той же за назвою місяць і в той же за кількістю день, якими визначено його початок (тобто трирічний термін, протягом якого почалося 1 червня 2001, закінчився 1 червня 2004, а не днем раніше), а термін, який обчислюється місяцями, мине в останній місяць терміну в той же за кількістю день (тобто тримісячний термін, протягом якого почалося 30 Квітень, закінчиться 30-го, а не 31 липня) (ст. 192 ЦК). Те ж правило застосовується до термінів, визначених у півроку чи що обчислюється кварталами року (квартал визнається рівним трьом місяцям, а відлік кварталів ведеться з початку року, тобто початком першого кварталу вважати 1 січня, початком другого - 1 квітня і т.д.).
У випадках, коли місяць, на який падає закінчення терміну, не має відповідного числа, строк визнається закінченим в останній день цього місяця (абз. 3 п. 3 ст. 192 ЦК). Наприклад, місячний термін, що почався 31 травня, закінчиться 30 червня, а почався 31 січня закінчиться 28 або 29 лютого. Строк, обчислюваний тижнями, закінчується в такий же день останнього тижня строку (п. 4 ст. 192 ЦК).
Зазначені правила обчислення строків носять імперативний характер. Закон передбачає виключення на випадок, коли закінчення строку припадає на неробочий (вихідний) день. У цьому випадку днем закінчення строку відповідно до ст. 193 ЦК вважається найближчий робочий день. Дане правило не поширюється на початок перебігу строку, а вихідні дні не виключаються при підрахунку його тривалості.
Особливо регламентований порядок вчинення дій в останній день строку (ст. 194 ЦК). За загальним правилом підлягає вчиненню дія може бути виконане до 24 годин останнього дня терміну. Це стосується фізичних осіб та юридичних осіб з необмеженою за часом режимом роботи. Якщо ж виконання (дія) відноситься до організації з обмеженим терміном (режимом) роботи, то термін вважається вичерпаним на годину, коли в даній організації за встановленими правилами припиняються відповідні операції (хоча б організація і продовжувала роботу). Наприклад, деякі банківські операції проводяться банком до 14 годин, хоча банк припиняє роботу о 18 годині. У такому випадку виконання, що стосується зазначених операцій, може здійснюватися тільки до 14 годин, а інше - до 18 годин. Усі письмові документи, здані в організацію зв'язку до 24 години останнього дня строку, вважаються переданими у встановлений термін, навіть якщо вони адресовані організації з обмеженим режимом роботи.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 2. Обчислення строків " |
- § 1. Поняття, числення та види строків
Поняття строку. Здійснення і захист цивільних прав нерозривно пов'язані з фактором часу. З певними моментами або періодами часу цивільний закон пов'язує виникнення, зміни та припинення правовідносин, необхідність здійснення передбачених законом або договором дій, можливість примусового здійснення порушеного права і т.д. Питання про місце термінів у системі
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- § 1. Здійснення спадкових прав
Прийняття спадщини. У момент відкриття спадщини виникає право на прийняття спадщини. Можливість здійснення даного суб'єктивного цивільного права залежить виключно від волі спадкоємця, який може як реалізувати його, прийнявши спадщину, так і відмовитися від спадщини. Таким чином, виникнення спадкових прав у конкретного спадкоємця пов'язане з таким юридичним фактом, як
- ПРОГРАМА КУРСУ "ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО"
--- --- В текст програми, опублікованій в цьому томі підручника раніше (у 2004, 2005, 2006 рр..), внесено зміни і доповнення, обумовлені зміною і розвитком сучасного законодавства у сфері житлових відносин, а також в галузі електроенергетики, капітального будівництва, транспортної діяльності та деяких інших, які зажадали оновлення та
- 3. Обчислення строків позовної давності
Момент початку перебігу строку позовної давності визначається днем, коли потерпіла особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (п. 1 ст. 200 ЦК). Саме з цього моменту у потерпілого з'являється право на позов як у матеріальному, так і в процесуальному сенсі. У міжнародному торговельному обороті, а також у ряді зарубіжних правопорядков, як правило, передбачають більш тривалі
- И
Іменні цінні папери II, 11, § 3 (2) - с. 423 Імперативне регулювання приватних відносин I, 1, § 1 (2) - с. 4 Імперативні строки III, 17, § 1 (3) - с. 627 Майно як об'єкт цивільних правовідносин II, 11, § 1 (4) - с. 398 - 400 Майнові комплекси - поняття І. до II, 11, § 2 (4) - с. 407 - підприємство як І. к. II, 11, § 2 (4) - с. 407 - 408 - кондомініум як І. к. II,
- 2. Терміни дії авторського права
Тривалість дії авторського права визначається як закінченням періоду часу, що обчислюється роками, так і вказівкою на події, які повинні неминуче настати. За загальним правилом авторське право діє протягом усього життя автора (співавторів) і 70 років після смерті автора або останнього із співавторів. З цього правила є ряд виключень. Так, особисті немайнові права - право
- 2. Договір перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні
Договір перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні, що укладається між вантажовідправником і перевізником, що приймає вантаж, відрізняється від звичайного договору перевезення конкретного вантажу лише вмістом деяких умов (про термін доставки вантажу, про забезпечення його схоронності, а також про оплату провізної плати та інших платежів, пов'язаних з перевезенням вантажу), представляючи собою його різновид.
- 5. Суброгация
Цілям захисту інтересів страховика в майновому страхуванні, а також при страхуванні морських ризиків (ст. 281 КТМ) служить закріплене ст. 965 ГК правило про перехід до страховика прав страхувальника на відшкодування збитку (суброгація) (лат. subrogatio - заміщення). Суброгация - заснований на законі перехід до страховика права вимоги, яке страхувальник (вигодонабувач) має до особи,
- 2. Договірні умови
Договірні умови являють собою спосіб фіксації взаємних прав та обов'язків. З цієї причини, коли говорять про зміст договору в його якості правовідносини, мають на увазі права і обов'язки контрагентів. На відміну від цього зміст договору - угоди складають договірні умови. Їх фіксаціонная роль дозволила протягом певного часу широко використовувати в законодавстві та
|