| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Конституційно-правове регулювання політичної системи |
||
|
Ряд конституційних положень визначає завдання угорської держави та основи його політики всередині і поза стра-ни. Відповідно до § 5 конституції держава захищає свободу і впасти народу, незалежність і територіальну цілісність країни, а також її межі, встановлені в міжнародних договорах. Угорська Республіка, згідно з § 6 її конституції, відкидає війну як засіб вирішення суперечок між націями і утримується від загрози силою та її застосування проти територіальної цілісності та незалежності інших держав. Вона прагне до співпраці з усіма народами і країнами світу. Вона відчуває відповідальність за долі угорців, які живуть за її, межами, і сприяє підтримці їх зв'язків з Угорщиною. Цими положеннями визначаються конституційні засади зовнішньої політики республіки. Проблемам забезпечення державою оборони і безпеки країни присвячений розділ VIII конституції. У § 40-а уста-встановлюються, що збройні сили складаються з Угорського війська і Прикордонної варти. Їх основний обов'язок полягає у військовому захисті батьківщини. Прикордонна варта забезпечує у межах встановлених для неї завдань охорону державного кордону, контроль за рухом через кордон і підтримка прикордонного режиму. Завдання збройних сил і відносяться до них докладні правила встановлюються законом, для прийняття якого потрібні голоси 2/3 присутніх депутатів Державних зборів. Основне ж завдання поліції полягає в захисті громадської безпеки та внутрішнього порядку. Закон, що регулює статус поліції і діяльність, пов'язану з національною безпекою, приймається у тому ж порядку, що і закон про збройні сили. Згідно § 40-б, збройні сили можуть перетинати державний кордон Угорщини тільки після попередньої згоди Державних зборів, крім випадків участі в маневрах, які проводяться згідно з міжнародними договорами, або у заходах з підтримання миру, що проводяться на прохання Організації Об'єднаних Націй. Усередині країни збройними сили можуть використовуватися у випадку збройних дій, спрямованих на повалення конституційного ладу, на узурпацію влади, а також у разі грубих насильницьких дій із застосуванням або за допомогою зброї, у масових масштабах загрожують життю та майну громадян, під час оголошеного в Відповідно до приписів конституції особливого становища, якщо сип поліції виявляється недостатньо. Збройні сили знаходяться під керівництвом тільки Го-жавного зборів. Президента Республіки, Ради оборони, створюваного в необхідних випадках, передбачених конституцією. Уряду і компетентного міністра. Виняток може мати місце на підставі міжнародного дого-злодія в визначених конституцією і особливим законом межах. Якщо, наприклад, Угорщина бере участь у миротворчих акціях ООН, то спрямований нею з такою ланцюгом військовий контингент може опинитися під командуванням іноземного генерала, призначеного ООН. Але і в цьому випадку Угорщина зберігає суверенне право відкликати свій контингент. Зазначений параграф конституції передбачає, що особи, які перебувають на дійсній службі у збройних силах, поліції та цивільної національної безпеки, не можуть бути членами партій і продовжувати політичну діяльність. Ті особи, які служать у збройних силах на непрофесійній основі, тобто військовослужбовці строкової служби, можуть зазнавати обмежень у своїй партійній діяльності. Такі обмеження визначаються законом, для прийняття якого необхідні голоси 2/3 присутніх депутатів Державних зборів. Що стосується іноземних збройних сип, то відповідно до § 40-в конституції за відсутності на цей рахунок міжнародних рідного договору вони не можуть слідувати через територію країни, використовуватися і базуватися на ній без попередньої згоди Державного зборів. Міжнародні договори, що стосуються оборони країни, підлягають ратифікації законом і опублікуванню. На випадок різного роду надзвичайних обставин конституція передбачає можливість введення особливих режимів - надзвичайного стану і особливого становища. Закон, що регулює ці режими, приймається голосами 2/3 присутніх депутатів Державних зборів (§ 19-г конституції). Правова система Угорської Республіки сприймає загальновизнані норми міжнародного права, а також забезпе-чує відповідність внутрішнього права прийнятим на себе Угорщиною міжнародно-правовим зобов'язанням (ч. 1 § 7 консти-туції). Партії в Угорській Республіці можуть, згідно з § 3 конституції, вільно організовуватися і вільно здійснювати свою діяльність, дотримуючись конституції та конституційно-правові норми. Вони сприяють формуванню і виявляючи-нию волі народу. Однак, конституція забороняє партіям безпосереднє здійснення публічної влади. Відповідно, жодна партія не може керувати ніяким державним органом. Законом визначаються такі посади і публічні установи, які не можуть займати або в яких не можуть складатися члени або посадові особи партій. У жовтні 1989 року був прийнятий закон XXXIII про діяльність та веденні господарства партії, згодом неодноразово но-веллізованний. Предметом закону є такі громадські організації, які мають у своєму розпорядженні зареєстрованим членством і які, будучи зареєстровані в суді, оголошують, що визнають для себе обов'язковими положення цього закону. Партії не можуть засновувати свої організації і діяти за місцем роботи, служби або навчання. Партії перестають існувати в разі злиття з іншими партіями, поділу на дві або більше партії, розпаду (саморозпуску), розпуску судом або констатації припинення. Розпуск партії констатується судом з ініціативи прокуратури, якщо партія припинила діяльність і не має в своєму розпорядженні майном, а також, якщо двічі поспіль партія не висунула кандидатів на загальних виборах до Державних зборів; цим не зачіпаються її організація і діяльність як громадської організації. Майно партій складається з внесків їх членів, дотації з державного бюджету, інших коштів, що передаються державою безоплатно, пожертвувань юридичних осіб і господарських об'єднань, які не є юридичними особами, а також фізичних осіб, із спадкового майна по заповітів фізичних осіб, прибутків від господарської діяльності партій або заснованих ними підприємств або належать виключно відповідним партіям товариств з обмеженою відповідальністю. При цьому не допускається надання матеріальної підтримки партіям з боку бюджетних органів, державних підприємстві, господарських об'єднань з державною участю, фондів, що фінансуються безпосередньо з бюджету або бюджетними органами. Але допускаються, як правило, і анонімні пожертвування. Контроль за цим здійснюється Державною рахунковою палатою, яка контролює також і господарську діяльність партій. Закон передбачає передачу партіям певної нерухомості, а також надання їм бюджетної підтримки. З бюджетних сум, призначених для підтримки партій, 25% розподіляються між партіями пропорційно числу мандатів у Державному зборах, отриманих ними по загальнонаціональному списку (див. нижче про виборчу систему). Решта 75% розподіляються відповідно з результатами виборів до Державних зборів, тобто пропорційно числу голосів, отриманих кандидатами партій у першому турі. Не одержують бюджетної підтримки партії, що зібрали на виборах менше 1% голосів. Виплата коштів підтримки проводиться по чвертях в перший день кожного кварталу. Партіям дозволяється наступна господарська діяльність: а) видання та розповсюдження публікацій, призначених для політичних цілей та ознайомлення з діяльністю партії, виготовлення значків з партійними символами та інших подібних предметів і організація партійних заходів, б) використання і відчуження знаходиться в їх власності рухомого і нерухомого майна. У цих рамках збут вироблених товарів і надання послуг звільняються від податку з обороту і від податку на компанії. Партії можуть засновувати підприємства та товариства з обмеженою відповідальністю без сторонньої участі, проте, не можуть мати частку в інших господарських об'єднаннях. Партії можуть вкладати свої кошти в цінні папери, за винятком купівлі акцій. У разі припинення діяльності партії в результаті розпаду, розпуску або констатації припинення майно її після задоволення вимог кредиторів переходить у власність фонду, заснованого Державним зборами. Ланцюги фонду та спосіб його використання розробляються комітетом, який призначається Державними зборами і включає по одному представнику від кожної партії, що отримала мандати по загальнонаціональному списку. Для прийняття рішення про заснування фонду потрібні голоси 2/3 присутніх депутатів Державних зборів. Якщо партія розпадається, то може сама заснувати такий фонд або запропонувати залишилося майно вже існуючого. Таке регулювання свідчить, що власність партій розглядається угорським законодавцем не як приватна, а як публічна. Щорічно до 30 квітня партії зобов'язані опублікувати в "Мадяр кезлень" звіти (річні баланси) про свою хозяйствен-ної діяльності. Органи публічної адміністрації не вправі контролювати фінансово-господарську діяльність партій. Державна рахункова палата, встановивши протиправність такої діяльності, звертається до партії з пропозицією усунути порушення, а при більш серйозних порушеннях закону або якщо партія не реагує на звернення, голова Державної рахункової палати починає процес в суді. В якості додатків до закону поміщені зразки звіту партій про їх господарської діяльності, їх майнового балансу і відомість нерухомих об'єктів, що передаються у власність партій. Остання діє в редакції Закону ХLIV 1991 року, згідно з якою певні приміщення в Будапешті були передані у власність наступних партій: Угорського демократичного форуму (ВДФ), Союзу вільних демократів (ССД), Незалежної партії дрібних господарів, сільськогосподарських робітників і городян (НПМХ), Союзу молодих демократів (СМД), Угорської соціалістичної партії (УСП) і Християнсько-демократичної народної партії (ХДНП). Сьогодні найбільш впливові кілька партій з безлічі існуючих. Перш за все це Угорська соціалістична партія - спадкоємиця колишньої комуністичної ВСРП. Правда, нинішні соціалісти з комуністами мають дуже мало спільного; вони виступають за соціально орієнтовану ринкову економіку, за вступ Угорщини до Європейського союзу і НАТО, увійшли в Соціалістичний інтернаціонал. На другому вільних парламентських виборах, що відбулися в травні 1994 року, вони отримали третину голосів і 209 мандатів з 386. Варто згадати, що на перших вільних виборах у 1990 році за них проголосували лише 11% виборців. Тепер трохи більше (11,7%) виборців проголосували за колишнього переможця - Угорський демократичний форум, по-лучівшій в 1990 році чверть голосів. У нього залишилося в Державному зборах всього 37 мандатів. Це консервативна християнсько-демократична партія. Спостерігачі вважають, що виборців відштовхнули не так її помилки в соціально-економічній політиці, скільки панське ставлення до народу. Досвід і нашої країни показує, що цей начебто суто психологічний момент не позбавлений важливого політичного призначення. Позначився і розкол, викликаний боротьбою лібералів і націоналістів. У нинішньому парламенті другу за чисельністю фракцію (70 мандатів) має Союз вільних демократів - партія лібе-рального спрямування. На парламентських виборах 1994 року ця партія отримала 20% голосів виборців. До неї примикає Союз молодих демократів, в якому можна складатися тільки до досягнення 35-річного віку. Менш впливові Незалежна партія дрібних господарів, сільськогосподарських робітників і городян, що лідирувала в перші роки після Другої світової війни до захоплення влади комуністами. Християнсько-демократична народна партія, співро-Ничай з ВДФ, що відкололася від ВДФ націоналістична група "Угорський шлях", частина колишньої ВСРП, що залишилася на комуністичних позиціях і зберегла її назву, та ін Конституція в § 4 встановлює, що професійні спілки та інші представництва захищають і представляють інтереси працівників, членів кооперативів і підприємців. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Конституційно-правове регулювання політичної системи " |
||
|
||