|
У демократичних країнах визнається принцип деполітизації збройних сил та інших збройних установ (поліції та ін.) Довгий час конституції про збройні сили практично нічого або майже нічого не говорили. Однак у сучасних конституціях чітко проявилася тенденція до визначення завдань збройних сил і встановленню деяких принципів їх організації. Мабуть, до цього підштовхує те, що на практиці збройні сили нерідко втручаються в політику аж до здійснення військових переворотів.
Характерним прикладом конституційного регулювання в даній області може служити ч. 1 ст. 8 Іспанської конституції: «Збройні сили, що включають Сухопутні війська, Військово-морський флот і Повітряні війська, мають завданням гарантувати суверенітет і незалежність Іспанії, захищати її територіальну цілісність і конституційний лад».
У Конституції СРЮ є спеціальний розд. VIII «Військо Югославії» (ст. 133-138), в якому, зокрема, говориться, що Військо захищає суверенітет, територію, незалежність і конституційний лад, що воно з схвалення Союзного уряду може бути поставлене на службу міжнародної організації. Військо складають югославські громадяни, воно має постійний і резервний склад. Постійний склад включає професійних військовослужбовців і військовослужбовців строкової служби. Військом Югославії командує в мирний і воєнний час Президент Республіки відповідно до постанов Верховної ради оборони, який складається з Президента Республіки, який очолює Рада, і президентів республік-членів.
Заслуговують згадки особливості конституційного регулювання даної проблеми в державах, що входили під час Другої світової війни у фашистський блок.
Вище вже цитувалася ст. 9 японської Конституції. У другій частині цієї статті сказано, що для досягнення цілей першої частини «ніколи надалі не створюватимуться сухопутні, морські і військово-повітряні сили, так само як і інші засоби війни» (пропозиція перше). Правда, на практиці японські збройні сили все ж створені під евфемістскім назвою «сил самооборони». Однак громадськість ретельно стежить за тим, щоб вони ніяк не використовувалися за межами країни, і навіть участь «сил самооборони» у миротворчих акціях по лінії Організації Об'єднаних Націй викликає в країні серйозну критику.
Італійська Конституція в ст. 52 поряд з визнанням захисту батьківщини священним обов'язком громадянина наказує, що військова служба обов'язкова в межах і видах, встановлених законом, що несення її не повинно завдавати шкоди трудовому становища громадянина та здійснення ним політичних прав і що організація Збройних сил повинна відповідати демократичному духу Республіки.
Покладання на главу держави функції верховного головнокомандування збройними силами типово, мабуть, для більшості конституцій. Це загалом зрозуміло, коли йдеться про президентську або напівпрезидентської республіки (див. нижче п. 4 § 3 гл. VI), де глава держави володіє великими повноваженнями. Але і в країнах з парламентарних режимом, де глава держави активної ролі в управлінні державою не грає, він проте часто визнається конституціями верховним головнокомандувачем збройними силами. Так, згідно зі ст. 68 Бельгійської конституції «Король командує сухопутними і морськими силами ...»; згідно частини дев'ятої ст. 87 Конституції Італії Президент Республіки «здійснює командування Збройними силами, головує в Верховній Раді оборони, створюваному відповідно до закону ...».
Правда, в деяких країнах з парламентською формою правління на главу держави ця функція не покладається. Наприклад, у Німеччині згідно ст. 65-а Основного закону командування Збройними силами здійснює федеральний міністр оборони, у разі ж оборони (тобто озброєного нападу на федеральну територію або безпосередньої загрози такого нападу) дана функція згідно ст. 115-b Основного закону переходить до Федерального канцлера (главі уряду).
Глава держави, як правило, призначає вищий командний склад збройних сил і присвоює вищі військові звання.
Для соціалістичних конституцій характерні деякі особливості в регулюванні статусу збройних сил, побічно свідчать про ту вельми значної ролі, яка відводиться цьому інституту в політиці та економіці. Тоталітарна держава-це завжди мілітаризованих держава, в такій країні завжди особливо багато людей у військовій формі, та й деякі невійськові галузі управління воєнізовані. Китайська Конституція, наприклад, у ст. 29 спеціально говорить про Збройних силах:
«Збройні сили Китайської Народної Республіки належать народу. Їх завданням є зміцнення оборони країни, відбиття агресії, захист Батьківщини, охорона мирної праці народу, участь у справі будівництва держави, служіння народу всіма силами.
Держава посилює будівництво Збройних сил у напрямку революційності, модернізації та регулярності, зміцнює оборонну міць країни »(курсив наш. - Авт.).
З виділених курсивом положень можна вивести деякі наслідки. Окремі сторони участі Збройних сил КНР в державному будівництві будуть проілюстровані нижче. Що ж до революційності, то вона погано в'яжеться з міститься у Вступі до Конституції і в частині третій її ст. 5 обов'язком Збройних сил дотримуватися Конституції. Адже революційність якраз і полягає в тому, щоб не рахуватися з законом. Саме Народно-визвольна армія Китаю стояла за спиною юнаків і дівчат, які здійснювали у середині 60-х років кривавий терор, названий «великої культурної революцією». Як тут не згадати співака Революції, який сказав: «Досить жити законом, даними Адамом і Євою!» Втім, в червні 1989 року та ж НВАК жорстоко розправилася на пекінській площі Тяньаньмень зі студентами, які протестували проти політики влади, тобто вели себе революційно.
Специфіка китайської представницької системи полягає в тому, що Збройні сили мають особливе представництво в існуючому в Китаї аналогу парламенту - Всекитайських зборах народних представників (частина перша ст. 59 Конституції КНР). В системі конституційних вищих органів влади знаходиться Центральна військова рада, статус якого регулюється розд. 4 гл. III Конституції КНР (ст. 93-94). Цей орган, формально утворений Всекитайским зборами народних представників, на практиці складається з осіб, що входять до спеціальний орган центрального комітету Комуністичної партії Китаю, який відає військовими питаннями.
|
- Контрольні запитання до розділу 8
конституційного контролю. 10. Основні моделі конституційного правосуддя. 11. Процедури формування складу конституційних судів. 12. Форми здійснення контролю за конституційністю
- Контрольні питання до розділу 15
конституційного ладу постсоціалістичних держав. 3. Особливості конституційного закріплення прав і свобод особистості. 4. Питання конституційної економіки в постсоціалістичних державах. 5. Конституційні засоби забезпечення дії та захисту конституцій. 6. Форми правління в постсоціалістичних державах. 7. Інститут президентської влади. 8. Правовий статус
- Глава XXI Безпека та оборона
конституційний лад, державний суверенітет, територіальну цілісність і обороноздатність РФ. (3) Органи внутрішніх справ забезпечують особисту безпеку людини, захист власності, громадський порядок, боротьбу зі злочинністю. Стаття Використання Збройних сил РФ, федеральних служб безпеки, органів внутрішніх справ з метою насильницької зміни чи насильницького
- Стаття 279. Озброєний заколот Коментар до статті 279
конституційного ладу Російської Федерації (про поняття конституційного ладу Російської Федерації див. коментар до ст. 275). 7. Злочини, що посягають на економічну безпеку і обороноздатність. Під економічною безпекою як безпосереднім об'єктом даної групи злочинів розуміється безпеку держави в економічній сфері. Диверсійні акти можуть вплинути на
- Стаття III
конституційно-правовий статус республік по цій Конституції з моменту вступу її в силу. 2. Краю, області, що мають такий статус за Конституцією (Основним Законом) РРФСР 1978 року, набувають конституційно-правовий статус краю, області по цій Конституції з моменту вступу її в силу. 3. Автономні області, що мають такий статус за Конституцією (Основним Законом) РРФСР 1978 року,
- Контрольні питання до розділу 13
конституційна економіка ". 2. Основні риси конституційної регламентації власності . 3. Регламентація в конституціях питань оподаткування. 4. Вимоги, що пред'являються конституціями до бюджету. 5. Особливості конституційно-правового статусу центральних банків. 6. Критерії незалежності центральних банків. 7. Механізми економічної інтеграції у федеративних
- § 3. Злочини проти порядку проходження військової служби
конституційними законами, фе-деральному законами та іншими нормативними правовими ак-тами Російської
- Контрольні запитання до розділу 1
конституційне право ". 2. Конституційне право як галузь національного права. 3. Поняття конституційно-правових відносин, їх види. 4. Суб'єкти конституційно-правових відносин. 5. Основні джерела конституційного права зарубіжних країн. 6. Основні тенденції розвитку конституційного
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
конституційне (державне) право »? 2. Чим конституційне право відрізняється за своїм предмету і методу від інших галузей права? 3. Як будується система конституційного права? 4. Які характер і особливості конституційно-правових відносин? 5. У чому специфіка джерел конституційного права? 6. Чим обумовлена і в чому проявляється провідна роль конституційного права в правовій
- Конституційний закон
конституційного закону (теоретичні аспекти): Автореф. дис. канд. юрид. наук. - Алма-Ата: 1991. Миронов О.О., Шафір М.А. Конституція РСР і конституційні закони / / Державно-правові проблеми реалізації Радянської Конституції: Межвуз. СБ науч. тр. - Свердловськ: 1987. Морозова Л.А. Конституційні закони в радянській правовій системі / / Рад. держава і право. - 1982. N 10. Стовповая Н.В. Про
- КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
конституційного права зарубіжних країн? 2. У чому сенс конституційних характеристик держави як демократичної, соціальної, правової, світської? 3. У чому сенс конституційного встановлення принципів внутрішньої і зовнішньої політики держави? 4. У чому відмінність між державним механізмом і государсгвенним апаратом? 5. Як відрізнити державний орган від державного
- § 4. Злочини проти порядку несення спеціальних служб
правовими
- Стаття VIII
конституційно-правовий статус відповідно Конституційного Суду та Верховного Суду, закріплений цією Конституцією . 2. З дня набуття чинності цією Конституцією судді Вищого арбітражного суду Російської Федерації стають членами Верховного Суду Російської Федерації. 3. Судді всіх судів Російської Федерації, що знаходяться на посаді в день набуття чинності цією Конституцією,
- Коментар до п. 1
конституційними законами, федеральними законами, Положенням про порядок проходження військової служби, військовими статутами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації процес зміни правового становища громадян у зв'язку з настанням певних юридичних фактів при виконанні особливого виду федеральної державної служби з моменту надходження їх на військову службу до її
- Стаття 359. Найманство Коментар до статті 359
статус комбатанта (особи, що входить до складу збройних сил воюючої сторони) або військовополоненого. 3. Об'єктивна сторона найманства виражається в одному або в сукупності дій, зазначених у ч. 1 коментованої статті. Вербівка - набір людей для участі у військових діях за матеріальну винагороду, не є фінансовою, речовим і продовольчим постачанням військовослужбовців.
- Стаття 58. Дія раніше прийнятих нормативних правових актів
конституційних положень верховенства федеральних законів над законами та іншими нормативними правовими актами (ч. 5 ст. 76 Конституції Російської Федерації). У постанові Пленуму Верховного суду Російської Федерації "Про деякі питання застосування судами Конституції Російської Федерації при здійсненні правосуддя" від 31 жовтня 1995 р. N 8 (п. 7) роз'яснено, що якщо при розгляді
- Озброєний заколот (ст. 279 КК).
Конституційного ладу і територіальної цілісності Росії. Об'єктивна сторона злочину характеризується як ор-ганізації збройного заколоту або активна участь в ньому. Заколот визначається як «стихійне повстання, збройний виступ проти влади» 1, як «обурення, сум'яття, віднов-нье, народне волненье, крамола, бунт, змова на ділі, загальне не-послух» 2. Але в сенсі
|