Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Під редакцією професора В.В.Маклакова. ІНОЗЕМНЕ КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО, 1996 - перейти до змісту підручника

Конституційне розвиток Польської Республіки

Польща є тією посткомуністичної країною в Східній Європі, в якій досі не прийнята принципово нова конституція. У теж час саме Польська Республіка однією з перших почала економічні та політичні перетворення, які дозволили їй еволюційним шляхом перейти від "соціалізму" до становлення демократичної, правової держави, ринкової економіки.
У Польщі процес економічних і політичних реформ інтенсивно розвивається вже друге десятиліття. Реформа полі-тичної системи, розпочата в період воєнного стану (грудень 1981 - липень 1983 р.) і спрямована на демократизацію суспільства, соціалістичне оновлення, до середини 80-х років практично вичерпала себе.
Корінні перетворення політичної, всієї соціально-економічного життя Польщі, що проводяться в 1989-1992 рр.., На-йшли відображення в бурхливому конституційному розвитку цієї держави. У ці роки в Польщі були здійснені п'ять круп-них конституційних реформ. Основними напрямками цих реформ є створення демократичної, правової дер-жави, пошук оптимальних форм організації державної влади, відродження громадянського суспільства. На зміст конституційних перетворень вплинули соціально-політична обстановка в країні і теоретичні розробки польських учених, що спиралися на гуманістичні ідеї та концепції (поділ влади, правова держава, політичний плюралізм, множинність форм власності, різноманітність форм правління), а також на історичний досвід державного розвитку Польщі.
Перша реформа, проведена у квітні 1989 р., внесла принципові зміни в структуру і функціонування вис-ших органів державної влади. В основу нової моделі здійснення державної влади лягли угоди, дос-тігнуто "за круглим столом" в початку 1989 р. між правлячою в той час Польської об'єднаної робочої партією і други-ми політичними силами країни. Розділ 3 конституції отримав назву: "Сейм і Сенат Польської Народної Республіки", тобто відбулося відродження двопалатної структури польського парламенту, яка передбачалася конституцією Польщі 1921 Державна Рада, вищий колегіальний орган державної влади, був ліквідований і одночасно був заснований інститут одноосібного глави держави - Президента, що обирається Національними зборами Польщі.
Держава не може бути демократичною та правовою при відсутності розвиненого громадянського суспільства, що обмежує його і взаємодіє з ним. Саме в рамках громадянського суспільства втілюється велика частина прав і свобод людини і громадянина. Формування громадянського суспільства сприяє становленню та розвитку демократичних інститутів. Тому друга конституційна реформа 1989 відобразила в основному законі визнання і рівний захист з боку держави різних форм власності, що утворюють економічну основу суспільства, принцип політичного плюралізму, що лежить в основі формування багатопартійної системи. Ці положення конституції стали умовою виникнення саморегульованого громадянського суспільства.
Поправки до конституції Польщі, прийняті в грудні 1989 р., фактично змінили характер основ суспільного устрій-ства країни. Закон від 29 грудня 1989 про зміну конституції ПНР встановив нову назву держави: замість Поль-ської Народної Республіки - Польська Республіка.
Основний закон був деідеалогізірован, виключені преамбула і розділи про політичний та соціально-економічному ладі (перші два розділи конституції) . Замість цих положень, що включали 19 статей, передбачався один розділ: "Ос-нови політичного й економічного ладу", що складається з восьми нових статей, коротко визначають основи гро-ного ладу республіки.
Польська Республіка характеризується тепер не як соціалістична держава, в якій влада належить трудо-вому народу міста і села, а як демократична правова держава, яка здійснює принципи соціальної справедливості (ст. 1). Верховна впасти належить нації. Нація здійснює владу через своїх представників, обраних до Сейму, Сенат, а також безпосередньо шляхом вираження волі народу на референдумі. Дотримання законів є основним обов'язком державних органів. У конституції передбачається св політичних партій. Основним законом гарантується участь територіального самоврядування у здійсненні влади і свобода інших форм самоврядування.
Конституція гарантує свободу господарської діяльності незалежно від форм власності. Обмеження цієї сво-боди можуть бути визначені тільки законом. Польська Республіка охороняє власність і право її успадкування. Вилучення власності допускається тільки в публічних цілях і за належну винагороду. Одночасно цим конституційним законом були внесені зміни в правовий статус прокуратури Польщі, яку очолив міністр юстиції (ст. 64).
З метою послідовного здійснення принципу поділу влади в організації органів польської держави (не тільки по горизонталі на рівні вищих державних органів, а й по вертикалі), децентралізації та демократизації управління в березні 1990 р. була докорінно переглянута концепція місцевих органів влади та адміністрації. Розділ 6 конституції, якому було дано назву "Територіальне самоврядування" скасував систему національних рад як місцевих органів влади і визначив, що основними одиницями територіального самоврядування є гміни (громади). Територіальне самоврядування стало основною формою організації суспільного життя в гміні.
Наступні зміни конституції були спрямовані на вдосконалення державної організації та територіального самоврядування. Восени 1990 р. до конституції були внесені зміни , що стосуються виборів Президента. Глава держави став обиратися безпосередньо громадянами країни.
Значним етапом у конституційному розвитку Польщі стало прийняття 17 жовтня 1992 Конституційного закону про взаємні відносини між законодавчою і виконавчою владою, а також територіальний самоврядування , що отримав назву Малої конституції. Прийняття малих конституцій, тимчасових конституційних актів, що визначають систему органів державної влади, традиційно для Польщі: Конституція 1921 передувало прийняття Малої конституції 1919 р., конституції 1952 р. - Малої конституції 1947 Преамбула конституційного закону 1992 р. проголошує метою його прийняття впорядкування діяльності вищих органів держави.
Мала конституція 1992 р. не скасувала повністю конституцію 1952 р., зберігши дію положень, що містяться в розділах "Основи політичного та економічного ладу" (Розділ 1); "Конституційний Трибунал, Державний триб-нал. Верховна палата контролю. Уповноважений з цивільних прав, Всепольський Рада з радіомовлення і телебачення "(Розділ 4);" Суд і прокуратура "(Розділ 7);" Основні права і обов'язки громадян "(Розділ 8);" Принципи виборів до Сейму, Сенат, а також у розділах "Президент" (Розділ 9); "Герб, державний прапор, гімн і столиця Республіки Польщі" (Розділ 10); "Зміна конституції" (Розділ невжиття Малої конституції в 1992 р. має велике значення для підготовки нової конституції Польщі, визначення найбільш ефективної моделі організації державної влади. Тимчасовий конституційний акт дозволяє швидше досягти згоди між різними соціально-політичними силами та групами в процесі його прийняття. Подальша практика державного функціонування може підтвердити або відкинути життєздатність, оптимальність закладених в конституційному законі рішень, їх відповідність демократичним принципам устрою державної влади .
Сучасну конституцію Польщі, таким чином, складають конституція Польської Республіки 1952 (з подальші-ські змінами та доповненнями) та Конституційний закон від 19 жовтня 1992 про взаємні відносини між законодав-котельної і виконавчою владою Польської Республіки, а також про територіальний самоврядування (із змінами 1995 года).
Конституційні реформи в Польщі на цьому не завершуються. Нині йде інтенсивна робота над новою кон-проституцією Польської Республіки.
23 квітня 1992 був прийнятий Конституційний закон про порядок підготовки та прийнятті конституції. Цей Закон передба-чає, що нова конституція Польської Республіки, прийнята Сеймом і Сенатом, що утворюють Національні збори, вимагає остаточного схвалення, вираженого народом на конституційному референдумі. Конституційним законом визначається законодавча процедура прийняття конституції (3 читання) Національними зборами. Відповідно до зазначеного Закону законодавча ініціатива в Національних зборах за поданням проекту нової конституції належить конституційної комісії (до складу якої входять 46 депутатів, обраних Сеймом, і. 10 сенаторів), групі членів Національних зборів (56 членів); Президенту Польщі, а також громадянам у порядку народної ініціативи (їх проект повинен бути підтверджений 500 тисячами підписів виборців). Прийняття поправок і затвердження конституції вимагає більш 2/3 голосів у присутності не менше половини загального числа членів Національних зборів (ст. 8).
Підготовка і прийняття нової конституції затягуються. Це зумовлено насамперед тими принциповими разногла-сіямі, які є у основних політичних партій, що підготували проекти основного закону ( в даний час їх 7). Прийняття ж стабільною конституції передбачає досягнення певного політичного злагоди в суспільстві. 22 вересня 1994 відбулося перше парламентське обговорення семи проектів, які згодом були направлені в конституційну комісію для вироблення єдиного законопроекту, що підлягає подальшому обговоренню. Питаннями, які вимагають першочергового дозволу, є: яка модель організації верховної влади найбільш прийнятна для Польщі (парламентарна, президентська, змішана); однопалатним або двопалатним має бути парламент; статус місцевих органів влади; відносини між церквою і державою і деякі інші.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Конституційне розвиток Польської Республіки"
  1. § 5. Опублікування рішення
    Висновку Конституційного Суду підлягають обов'язковому офіційному опублікуванню у порядку, встановленому законодавством Республіки Білорусь. Рішення публікуються також у "Віснику Конституційного Суду Республіки Білорусь". Висновку Конституційного Суду не пізніше ніж у триденний строк з дня їх проголошення направляються Президенту Республіки Білорусь, Палаті представників і Раді
  2. Г.А. Василевич. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВОСУДДЯ НА ЗАХИСТ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ, 2003
    конституційних норм. Основна увага приділена конституційного правосуддя як основного засобу захисту конституційних прав і свобод громадян. Аналізується діяльність Конституційного Суду Республіки Білорусь щодо захисту особистих, політичних, економічних, соціальних прав та
  3. § 6 . Юридична сила рішення
    конституційних норм, що є основним завданням і метою діяльності Конституційного
  4. Введення
    конституційного контролю за відповідністю Основному Закону країни нормативних правових актів. Конституційний Суд Республіки Білорусь покликаний захищати правові цінності, забезпечувати верховенство Конституції в ім'я головної мети, для якої створюється держава, служити людям, затверджувати їх права, свободи, а коли це необхідно, то і сприяти належному виконанню покладених
  5. Контрольні запитання до розділу 1
    конституційне право ". 2. Конституційне право як галузь національного права. 3. Поняття конституційно-правових відносин, їх види. 4. Суб'єкти конституційно-правових відносин . 5. Основні джерела конституційного права зарубіжних країн. 6. Основні тенденції розвитку конституційного
  6. Глава 15. Верховна Рада автономної республіки
    розвитку, державного бюджету автономної республіки і звітів про їх виконання; освіту підзвітних йому органів здійснюються виключно Верховною Радою автономної республіки. Стаття 132. Верховна Рада автономної республіки обирає Президію Верховної Ради - постійно діючий орган Верховної Ради автономної республіки, підзвітним їй в усій своїй діяльності і
  7. Висновок
    розвитку наукових уявлень про право. Конституційний Суд самим безпосереднім чином впливає на правову систему нашої держави, все більше наближаючи її до стандартів, які склалися в країнах з давніми демократичними традиціями, стверджуючи принципи правової держави. При цьому слід зазначити величезну увагу нашої держави до потреб громадян. Воно проводить з урахуванням
  8. Глава 15. З'їзд народних депутатів і Верховна Рада
    республіки Примітка: у назві глави 15 і в статтях 131 і 132 виділені слова "автономної республіки", "автономних республік", "автономних республіках" замінено відповідно на "республіки у складі РРФСР", "республік у складі РРФСР", "республіках у складі РРФСР" 24.05.1991 р. Стаття 131. Вищими органами державної влади автономних республік є З'їзди народних депутатів, а в
  9. Глава Основні віхи конституційного розвитку Росії
    конституційний розвиток Росії, треба враховувати все вищесказане. І конкретно важливий ще один момент: не можна зводити конституційний розвиток в нашій країні лише до появи актів, формально іменованих конституціями. Слід враховувати сукупності актів конституційного рівня і значення: виходячи зі сказаного вище, - вони разом представляли образ конституції для свого етапу. З урахуванням цього можна
  10.  Глава 12. Політичні інститути та конституційне право Китайської Народної Республіки
      конституційне право Китайської Народної
  11.  1. Загальна характеристика форм правління
      конституційної реалізації принципу поділу влади в постсоціалістичних державах помітно різняться. У більшій частині зарубіжних країн СНД переважає президентська (наприклад, Білорусь і Казахстан) або "суперпрезидентської" форма правління (найбільш типовим прикладом у цьому відношенні служить Туркменістан). У державах Центральної та Східної Європи в основному діє
  12.  Глава 14. Органи державної влади республік
      республік самостійно здійснюють державну владу на території республік відповідно до цієї Конституції. 2. Порядок формування та діяльності органів державної влади республік встановлюється республіками
  13.  Розділ II. Діяльність Конституційного Суду Республіки Білорусь щодо захисту особистих, політичних, економічних, соціальних і культурних прав і свобод
      Розділ II. Діяльність Конституційного Суду Республіки Білорусь щодо захисту особистих, політичних, економічних, соціальних і культурних прав і
  14.  Глава 7. Рішення Конституційного Суду Республіки Білорусь та національне законодавство в галузі забезпечення невід'ємних прав і свобод громадян
      Глава 7. Рішення Конституційного Суду Республіки Білорусь та національне законодавство в галузі забезпечення невід'ємних прав і свобод
  15.  § 4. Законодавство про судовий конституційний контроль в Республіці Білорусь
      конституційного правосуддя з урахуванням предмета контролю, остаточності прийнятих рішень, особливостей кола учасників процесу, об'єктивно зумовлюють надання значної самостійності Конституційному Суду у визначенні правил своєї внутрішньої діяльності. Цілком справедливо зазначає Л.В. Лазарєв, що Регламент Конституційного Суду є таким же нормативним