Головна
ГоловнаКонституційне , муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Під редакцією професора В. В.Маклакова. ІНОЗЕМНЕ КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО, 1996 - перейти до змісту підручника

Політична система Польщі

Політична система має складну, нестабільну інституційну структуру, що характерно для країн Східної та Центральної Європи, які переживають перехідний період.
Політичні партії, відповідно до ст. 4 конституції, утворюються на основі принципів добровільності та рівності прав громадян з метою надання впливу демократичними методами на формування політики держави. Порядок ство-ня, реєстрації, правові основи діяльності політичних партій регулюються законом про політичні партії від 28 липня 1990 Політичною партією, на підставі цього закону, визнається громадська організація, яка виступає під визначеним назвою, яка ставить собі ланцюгом участь у публічному житті, насамперед, надання впливу на формування політики держави і здійснення влади. Право на об'єднання у політичні партії мають право громадяни, досяг-рілі 18 пет. Реєстрацію новостворюваної партії здійснює варшавський воєводський суд на підставі заяви, за наявності в ньому підписів не менше 15 членів.
Реєстрація партій є відкритою. Створення об'єднань та участь в об'єднаннях, ланцюг або діяльність яких зазіхає на політичний чи соціальний лад, або правопорядок Польської Республіки забороняються. Про невідповідність цілей або діяльності політичної партії конституції рішення приймає Конституційний трибунал. Останній, на підставі подання варшавського воєводського суду або міністерства юстиції, дає висновок про суперечність ланцюгів або діяльності політичної партії конституції, при цьому він може рекомендувати внести у визначений термін відповідні зміни до статуту або програму партії. Якщо ж діяльність партії спрямована на зміну конституційного ладу ПР, або партія є організацією, що використовує методи насильства в політичному житті, то міністр юстиції виступає в Конституційному трибуналі з пропозицією про заборону її діяльності.
Відповідно до закону кошти партії складаються з членських внесків, дарів, майна, отриманого в порядку спадкування за заповітом, доходів від майна партії та господарської діяльності, а також громадських пожертв. Доходи від господарської діяльності звільняються від податків у частині, що використовується на статутні цілі партії.
Політичні партії не можуть користуватися будь-якої ділової підтримкою або фінансовою допомогою іноземних гра-ждан та юридичних осіб, утворених іноземцями. (Доходи, одержувані в порушення такої заборони, стягуються у державну скарбницю.) Джерела фінансування партії є відкритими.
В даний час у Польщі діє більше 200 партій, більшість яких мають близькі політичні позиції. Ос-новним барометром політичної ваги, ролі партії в суспільному житті є вибори (парламентські чи президент-ські). Що відбулися у вересні 1993 р. позачергові вибори до парламенту (в 1994 р. - до рад гмін) виявили 6 основних ве-дущих політичних сил сучасної Польщі.
Найбільше число голосів виборців набрав Союз демократичних лівих сил, який отримав підтримку 20,5 відсотка польського електорату. До складу цього блоку входять Соціал-демократія Польської Республіки (утворена в 1990 р. на базі Польської Об'єднаної Робітничої партії). Союз свободи, Всепольське угоду профспілок та інші угруповання соціал-демократичної та комуністичної орієнтації (всього їх 17). Ця ліва коаліція виступає за соціально орієнтована ринкового економіку. На президентських виборах 1995 лідер Соціал-демократії Польської Республіки А.Кваснєвський в першому турі набрав 35,11 відсотків голосів виборців, а в другому - 51,72 відсотка, ставши таким чином главою польської держави.
Другий за чисельністю парламентською партією є Польська селянська партія (15,4 відсотка голосів избира-телей). Програмні положення ПКП спираються на історичні традиції людовцев, одного з головних суспільних дви-жений міжвоєнної Польщі. СДЛС і ПКП мають в даний час в Сеймі більше 2/3 мандатів, що свідчить про реаль-ної перемозі лівих сил. Правда, цей успіх не настільки стабільний, оскільки його визначають не стільки прихильність поляків соціал-демократичним цінностям, скільки протест виборців, спрямований проти проблем і труднощів перехідного періоду (економічні проблеми, безробіття, що досягла 3 млн. чоловік) і деякі інші фактори.
Інші партії, які отримали підтримку виборців, це політичні організації, що утворилися в результаті розкопу профспілки "Солідарність", громадсько-політичної організації, що виникла в серпні 1980 р. з введенням воєнного по-розкладання в Польщі 13 грудня 1981 легальна діяльність "Солідарності" була припинена.
У лютому-квітні 1989 р. у Польщі відбулися засідання "круглого столу", в яких взяли участь представники ПОРП, "Солідарності", Всепольського угоди профспілок. Польського католицького союзу. Товариства світських католи-ков "ПАКС", єпископату католицької церкви. Одним з перших рішень "круглого столу" з'явилася легалізація "Солідарно-сти". На що відбулися в тому ж році парламентських виборах "Солідарність" здобула переконливу перемогу; один з її ли-деров , Т.Мазовецкій очолив уряд, який почав проводити глибокі економічні перетворення в країні. Це суспільно-політичне об'єднання консолідувало в собі наприкінці 80-х років усі реформістські, демократичні сили країни і зіграло вирішальну роль в подальшому соціально-економічному та політичному розвитку Польщі.
Демократична унія (ДУ) вийшла з "Солідарності" і оформилася як політична партія після президентських ви-борів 1990 р. (її очолив Т.Мазовецкій). Ця права партія на парламентських виборах 1993 отримала підтримку 10,5 відсотка голосів виборців. ДУ виступає за послідовний перехід до ринкової економіки, прискорення приватизації державної власності.
Союз праці (СТ) - "нові ліві", вихідці з "Солідарності", тяжіють до західних соціал-демократичним, робочим партіям (отримали 7,3 відсотка голосів виборців). СТ - маленька партія, поділяє принципи, якими в 1980-1981 рр.. керувалася "Солідарність" (соціальна рівність, соціальна справедливість, активна соціальна політика дер-жави). Ця партія виступає проти програми приватизації.
Конфедерація незалежної Польщі (КНП) - партія націоналістичного типу сформувалася наприкінці 70-х років; дей-ствовала до 1989 р. як нелегальна організація. КНП надавала підтримку "Солідарності" на початку 80-х років, а також по-сле її легалізації в 1989 р. На парламентських виборах 1993 року р. її підтримали 5,8 відсотка виборців.
Напередодні виборів 1993 президент Польщі Л. Валенса утворив Безпартійний блок на підтримку реформ, але за нього, як і інші праві партії, проголосувала невелика частка поляків, лише 5,4 відсотка.
Праві католицькі партії не змогли подолати загороджувальний пункт, тобто не набрали мінімального числа голосів з-бірателей, необхідного для участі в розподілі мандатів. При цьому необхідно відзначити, що 35 відсотків електорату підтримали партії та виборчі блоки, які не були допущені до розподілу мандатів. Це свідчить про те, що в Польщі існує безліч політичних партій, які не усвідомили ще необхідність консолідації зусиль у передвиборній боротьбі. Ця обставина багато в чому сприяло перемозі лівих сил на парламентських виборах 1993.
Величезний вплив на розвиток польської держави, функціонування політичної системи надає католицька церква. Авторитет польської католицької церкви спирається на її історичні заслуги по збереженню культурної, політи-чеського спадщини, підтримання національного духу, єднання поляків, їх самосвідомості як нації. В останні роки "соціалістичної" Польщі церква сприймалася як втілення польського патріотизму. Свобода у польській політичній культурі часто сприймається як щось, що відноситься скоріше до нації, ніж до окремому громадянинові. Тому в Польщі злиття релігійних вірувань з концепцією свободи і національної незалежності - явище унікальне і вельми значне.
Близько 90 відсотків поляків вважають себе віруючими. Обрання кардинала К.Войтили, архієпископа Кракова, на папський престол (він прийняв ім'я Іоанна Павла II) в жовтні 1978 р. виявився значний позитивний вплив на авторитет польської католицької церкви.
Католицька церква в період з вересня 1980 аж до теперішнього часу робить велику моральну підтрим-ку "Солідарності", визнавши її виразником і захисником національних, громадянських інтересів поляків. 8 вересня 1994 "Солідарність "офіційно представила в конституційну комісію свій проект основного закону. При розробці цього проекту лідери" Солідарності "консультувалися з представниками римсько-католицької церкви, які підтримали його, дозволивши активістам" Солідарності "збирати підписи після богослужінь. З 1990 р. участь церкви у житті держави активізувалося. За рішенням уряду в державних школах введено релігійне навчання (за вибором). На всіх державних будівлях в Польщі з'явилися релігійні символи, а на всіх офіційних церемоніях тепер присутні священнослужителі. В армії і на флоті введено посади капеланів. Текст присяги Президента Польщі відповідно з Конституційним законом 1992 може бути доповнений словами: "Хай допоможе мені Бог".
Уряд Польської Республіки в 1993 р. підписало конкордат з Ватиканом, що визначає відносини церкви з дер-дарства. Відповідно до цього документом обидва інститути виступають як рівні, вони незалежні один від одного і самостійно-тельно. Слово "відділення" більш не вживається. У червні 1994 р. польський парламент прийняв рішення відкласти ратифікацію конкордату з Римом до прийняття нової конституції. Відповідно до постанови, прийнятим з цього питання, створено спеціальний комітет для підготовки проекту закону про ратифікацію конкордату.
На політичне життя Польщі роблять великий вплив профспілки. Відповідно до чинної конституції профспілки є організацією, що бере участь у формуванні та реалізації завдань соціально- економічного розвитку країни; професійні спілки представляють інтереси і права трудящих, є школою громадянської активності та залучення в будівництво громадянського суспільства. При характеристиці політичних партій вже згадувався профспілка "Солідарність". Ця організація мала соціально-політичний характер. Після краху соціалізму "Солідарність" розкололася на кілька політичних партій. Нині зберігається власне профспілка "Солідарність", головним завданням який бачить соціальний захист трудящих. Сьогоднішнє положення "Солідарності" непорівнянно з тим місцем, яке вона займала на початку реформ.
З 1984 р. в країні діє нове профспілкове об'єднання - Всепольське угоду профспілок, яке об'єднує більше 130 федерацій та організацій, чисельність яких становить близько 7 мільйонів членів. Головною метою їх діяльності є захист прав та охорона суспільно-професійних, соціальних, культурних інтересів, а також охорона здоров'я, праці робітників, пенсіонерів та членів їх сімей; укладання угод з урядом і підприємцями, які передбачають соціальні гарантії для трудящих, контроль за їх виконанням. Відповідно до закону від 7 квітня 1989 про зміну закону про профспілки на підприємствах можуть функціонувати кілька профспілкових організацій.
На соціально-економічну ситуацію в країні, функціонування політичної системи великий вплив оказ-вають засоби масової інформації. У Польській Республіці видається кілька сотень газет, журналів політичними пар-тиями, організаціями, рухами. Найбільш відомими і значними з них є газети "Жечьпоспопіта" (орган уряду), де публікується інформація про роботу Сейму, Сенату, інших вищих органів держави, тексти законів, постанов Ради міністрів (у нас іменується "Річ Посполита"); "Газета виборча" - орган "Солідарності". ПОРП до 1990 р. видавала газету "Трибуна Люду", яка з 1990 року стала виходити під назвою "Трибуна" як орган СДРП. Існують і католицькі видання, наприклад, краківський тижневик "Тигоднік повшехни".
У 1984 р. був прийнятий закон про пресу, в якому закріплюються завдання преси, регулюються відносини, пов'язані з вихо-дом різних періодичних видань, визначаються права та обов'язки осіб, які займаються журналістикою. Законом від 11 квітня 1990 був скасований закон про контроль за публікаціями і видовищами, скасовані органи, що здійснюють такий контроль, тобто цензура була заборонена, були внесені зміни до закону про пресу. Відповідно до статті 1 нової редакції закону про пресу "преса користується свободою вираження поглядів та здійснює право громадян на сумлінну інформацію, гласність суспільного життя, а також право контролю та громадської критики ". Видавцем може бути юридична особа, фізична особа або інша організаційна одиниця, хоча і не має статусу юридичної особи. У 1990 р. дозвільний порядок на видавничу діяльність був замінений реєстраційним. Реєстрація проводиться загальним воєводським судом.
У 1992 р. в конституції було внесено доповнення, яке передбачає установу Всепольського ради з радіовеща-нию і телебаченню (ВСРТ), який покликаний забезпечити свободу слова, реалізацію права громадян на інформацію, а також громадські інтереси на радіомовленні та телебаченні. Відповідно до закону про ВСРТ членів цього органу призначають парламент і президент: 4 - Сейм, 2 - Сенат, 3 - Президент; голови Ради - Президент за згодою з його членами. Со-вет володіє широким колом повноважень, у тому числі правом видачі ліцензій новим радіо-і телевізійним станціям строком від 3 до 7 років для радіостанцій і від 3 до 10 років для ТБ. Забезпечуючи суспільні інтереси. Рада може приймати різні заходи впливу за порушення Закону про ЗМІ: усне осуд, штраф, а, у виняткових випадках, невозоб-Постановою або скасування ліцензії на мовлення. Закон про засоби масової інформації 1993 поширює свою дію на всі радіо-і телестанції. Його положення визначають квоти мовлення, які покликані захищати польську продукцію від експорту з заходу; обмежують кількість дозволеної реклами; програми, "невідповідні для дітей", не можуть транслюватися в певний час. Найбільш цікавим представляє заборону на трансляцію всіх програм, що становлять загрозу державі або ображають "християнські цінності".
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Політична система Польщі"
  1.  Глава 13. Політичні інститути та конституційне право Польщі
      Глава 13. Політичні інститути та конституційне право
  2. Контрольні запитання до розділу 6
      політичної партії. 2. Функції політичних партій. 3. Класифікація політичних партій. 4. Поняття "групи тиску". 5. Організаційна структура політичних партій. 6. Основні види партійних систем. 7. Сутність однопартійної системи. 8. Методи інституціоналізації політичних
  3. Під редакцією професора В.В.Маклакова. ІНОЗЕМНЕ КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО, 1998

  4. Глава 6. ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
      політичних системах зарубіжних країн політичні партії займають одне з найважливіших місць. Сам термін "партія" походить від латинського pars - частина, що стосовно до політичної системи означає групу однодумців, що мають одну спільну мету. З посиленням ролі партій у політичному процесі, із зростанням їх організованості партії стали розглядатися як свого роду соціальний механізм, де
  5.  Тема 7. Державно-правові відносини ВКЛ з Польщею
      Тема 7. Державно-правові відносини ВКЛ з
  6. § 3. Злочини, що посягають на основи політичної системи Російської Федерації
      політичної системи розуміються як легітимність державної влади, тобто конституційна основа її функціонування, а також безперешкодне здійснення своїх політич-ських функцій державними і громадськими діячами. До цієї групи злочинів відносяться діяння, передбачені ст. 277-279
  7. 7. Правові механізми захисту конституцій
      політичних партій і об'єднань та законності виборів, оцінює звинувачення, пред'явлені Парламентом Президенту і віце-президенту (ст. 149). Конституційний трибунал Польщі, крім зазначених загальних повноважень, дозволяє справи про відповідність законів ратифікованим міжнародним договорам, про відповідність Конституції цілей або діяльності політичних партій (ст. 188). У ряді країн
  8. 6. Конституції та питання міжнародного права
      . Особливістю постсоціалістичних конституцій стало розширення блоку конституційних норм, які відображають розвиток інтеграційних процесів. В окремі конституції включені положення про можливість передачі частини суверенних прав держави міжнародним наднаціональним організаціям. Практично всі конституції визнають обов'язковий характер загальновизнаних принципів і норм міжнародного
  9.  Глава 5. МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ І ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА
      Глава 5. МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ І ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА
  10. Контрольні запитання до розділу 5
      політичний режим ". 2. Співвідношення понять" політичний режим "і" форма держави ". 3. Вплив змін у політичному режимі на форму держави. 4. Ознаки демократичного режиму." Закриті "демократії. 5. Як має поводитися меншість в умовах демократичного політичного режиму? Як виявити і об'єктивувати волю більшості при демократичному режимі? 6. Поняття
  11. § 4. Політична система суспільства: поняття, структура, функції
      політичні рухи, громадські об'єднання тощо Всі вони, надаючи активний вплив на політичне життя суспільства і здійснюючи політичну владу, об'єднуються в політичну систему. Політична система суспільства - це упорядкована на основі права і інших соціальних норм сукупність інститутів (державних органів, політичних партій, рухів, громадських організацій тощо),
  12. Стаття 1193. Застереження про публічний порядок
      політичної або економічної системи відповідної іноземної держави від правової, політичної або економічної системи Російської
  13. Принцип суверенної рівності держав
      політичного або іншого характеру. Зокрема, поняття суверенної рівності включає такі елементи: a) держави юридично рівні; b) кожна держава користується правами, властивими повному суверенітету; c) кожна держава зобов'язана поважати правосуб'єктність інших держав; d) територіальна цілісність і політична незалежність держави недоторканні; e) кожна
  14. 35. Який статус політичних інститутів Європейського Союзу?
      політичним інститутам Союзу прийнято відносити ті з них, які розробляють і здійснюють політику Союзу: Європейський парламент, Раду та Комісію. У цій якості їх протиставляють "неполітичним" інститутах (Суд, Рахункова палата), які в ході прийняття рішень повинні керуватися нормами права, стояти "поза політикою". Саме від злагодженої, скоординованої роботи трьох
  15. Створення нового державного апарату.
      політичних сил. У Польщі та Угорщини в перших революційних урядах, наприклад, були представлені 4 партії, в Болгарії, Югославії та Румунії - 5, в Чехословаччині - 6 партій. Першочерговість заміни або істотної реорганізації тих чи інших ланок державного апарату залежала від політичної обстановки в тій чи іншій країні. Нестабільність внутрішньої ситуації навесні 1945 р. у Польщі
  16. 2. Інститут президентської влади
      політичної відповідальності за свою діяльність. Всі його розпорядження мають бути контрассігновани главою Уряду або міністром, які беруть на себе всю відповідальність за політичні або інші наслідки його розпоряджень (ст. 53). Президент Республіки може поставити питання про розпуск Сейму. У цьому випадку повинен бути проведений референдум. Якщо за розпуск Сейму проголосують
  17. § 5. Місце і роль держави і права в політичній системі суспільства
      політична система суспільства "співвідносяться, як частина і ціле. Держава концентрує в собі все різноманіття політичних інтересів, регулюючи явища політичного життя через призму" общеобязательности ". Саме в цій якості держава відіграє особливу роль у політичній системі, надаючи їй свого роду цілісність і стійкість. Воно виконує основний обсяг діяльності з управління,
  18. Політичний контроль
      політичного контролю є також і процедури відкликання окремих виборних осіб з ініціативи
© 2014-2020  yport.inf.ua