|
До політичних інститутів Союзу прийнято відносити ті з них, які розробляють і здійснюють політику Союзу: Європейський парламент, Раду та Комісію. У цій якості їх протиставляють "неполітичним" інститутах (Суд, Рахункова палата), які в ході прийняття рішень повинні керуватися нормами права, стояти "поза політикою".
Саме від злагодженої, скоординованої роботи трьох політичних інститутів у вирішальній мірі залежить ефективність і правотворчої, та інших напрямів діяльності Європейського Союзу. Разом вони утворюють інституційний трикутник (як його називають у західній доктрині), кожен з елементів якого грає свою оригінальну роль в політичному процесі на "європейському" рівні.
|
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- § 2. Види джерел МПП
1. Національний закон. Підзаконні акти. Питання кодифікації міжнародного приватного права в практиці різних держав Значне число сучасних підручників і курсів з міжнародного приватного права при перерахуванні видів його джерел оперують категорією «внутрішнє законодавство» на противагу поняттю «національний закон» 91. Деякі дослідники використовують більш загальний термін
- 1. Загальні питання застосування методу прямого внутрінаціонального регулювання
У ситуації, коли держава допускає іноземні компанії до ведення підприємницької діяльності на своїй території з використанням організаційно-правових форм вітчизняних юридичних осіб (через створення вітчизняних юридичних осіб, засновниками яких є іноземні компанії), колізійних метод не може принести бажаного правового
- § 2. Ідеї пан'европеізма в першій половині XX в.
1. Значне зрушення у розвитку ідей формування єдиної Європи був зроблений наприкінці XIX - першій половині XX в. Однією з головних причин цього послужила їх не тільки теоретична, але й практична затребуваність, обумовлена наростаючими і поглиблюються в даний період економічними, політичними та іншими зв'язками між різними європейськими країнами і створюваними ними господарськими
- § 1. Поняття та юридична природа правової системи Євросоюзу
1. Хрестоматійним або малозначним може здатися на перший погляд твердження про те, що, перш ніж намагатися проникнути в суть і зміст того чи іншого досліджуваного явища, необхідно спочатку визначитися з тим, які його природа та поняття, яке смислове значення надається даному явищу і отражающему його поняттю . Однак це далеко не так, бо в кожному окремому випадку питання про
- § 2. Характерні риси та особливості правової системи Євросоюзу. Особливості її легітимації і констітуціоналізаціі
1. Глибоке і всебічне вивчення правової системи Європейського союзу самою логікою пізнання з необхідністю передбачає початкове виявлення і розгляд її загальних рис і особливостей, що формують про неї цілісне уявлення і виділяють її серед інших правових систем. Незважаючи на те що розгляду даної матерії, так само як і проблемам поняття і юридичної природи шуканої системи,
- § 3. Структурні та інші особливості правової системи Європейського союзу
1. Серед характерних рис і особливостей, що виділяють правову систему Євросоюзу серед інших правових систем, особливу увагу вітчизняних і зарубіжних авторів традиційно привертають її внутрішньоорганізаційні, структурні особливості * (242). І це не випадково, маючи на увазі, що внутрішня будова будь-якого явища, інституту та установи дає про нього не меншу, а можливо, і більше уявлення,
- § 6. Основні шляхи і форми зближення європейських правових систем і сімей
1. У плані загальної характеристики правової системи Європейського союзу теоретично і практично важливим видається звернути увагу не тільки на процес зближення (конвергенції) правових сімей і систем, що відбувається в рамках загальноєвропейського права, а й вказати на основні шляхи розвитку та форми прояву цього процесу. Широко відоме серед авторів, що займаються проблемами порівняльного
- § 3. Джерела вторинного права Європейського союзу
1. Джерела вторинного права Євросоюзу, що представляє собою сукупність норм, чи правил поведінки, встановлюваних різними органами та інститутами Європейських співтовариств і які у міжнародних договірних актах, що укладаються Європейськими співтовариствами з третіми країнами, займають дуже важливе місце і грають важко переоценімую роль в загальній системі джерел права цього об'єднання.
- § 5. Класифікація загальних принципів і їх роль в правовій системі Європейського союзу
1. Згідно склався і загальновизнаного поданням про класифікацію стосовно загальним принципам Євросоюзу остання розглядається як їх розподіл за певними групами, класами, розрядами і т.п. у відповідності з тими чи іншими притаманними їм ознаками або властивостями. Класифікація загальних принципів даної, так само як і будь-який інший, правової системи має велике теоретичне і
|