|
Інтенсивний процес створення нового державного апарату розпочався в усіх 8 країнах разом з розвитком революційних подій, так як колишні органи влади і управління, каральний апарат перебували тут у руках німецьких чи італійських загарбників або їх пособників (в державах - сателітах Німеччини). Розпад окремих частин державного апарату, насамперед армії, поліції, розпочався під ударами наступаючої Радянської Армії, партизанських загонів, народно-визвольних армій.
Разом з тим темпи та шляхи реорганізації старого державного апарату і створення нових органів влади не були однакові. У Румунії, наприклад, ці процеси почалися значно пізніше, ніж у Болгарії чи Югославії.
Будівництво нового державного апарату почалося в усіх країнах з виникнення центральних і місцевих органів народних фронтів, які стали виконувати функції органів влади на звільненій території. У ряді вищевказаних країн виникнення нових органів влади на місцях випереджало в силу тих чи інших причин створення центральних органів влади. Так, наприклад, у Польщі в другій половині 1944 р. в громадах, районах, воєводствах стали діяти національні ради не тільки на звільненій території, але і на території, зайнятій фашистами.
Завданням першорядної важливості стало створення місцевих органів влади і в Східній Німеччині, де не було тимчасового уряду, а функції центрального апарату управління зосереджувалися перший час в руках Радянської військової адміністрації в Німеччині (СВАГ). Ландтаги земель покликані були створювати необхідні умови для життя людей: розподіляли харчі, відновлювали транспорт та ін Тут перші вибори були проведені восени 1946 р. у органи місцевого самоврядування: общинні, окружні, в ландтаги земель.
Відмінною рисою, як місцевих органів влади, так і тимчасових урядів була їхня партійна неоднорідність. Вони спиралися на союз різних соціально-політичних сил. У Польщі та Угорщини в перших революційних урядах, наприклад, були представлені 4 партії, в Болгарії, Югославії та Румунії - 5, в Чехословаччині - 6 партій.
Першочерговість заміни або істотної реорганізації тих чи інших ланок державного апарату залежала від політичної обстановки в тій чи іншій країні. Нестабільність внутрішньої ситуації навесні 1945 р. у Польщі призвела, наприклад, до швидкого створення народної міліції. У Східній Німеччині вже влітку 1945 корінної перебудови піддалися суди. Ліквідовувалися фашистські надзвичайні суди, очищалися від фашистських елементів старі общинні, міські та дільничні суди. У серпні 1945 р. тут було створено Центральне управління юстиції, яке мало координувати всю діяльність по створенню системи демократичних, правоохоронних органів. Процес створення нових органів управління був пов'язаний з денацифікації, чищенням їх від фашистських елементів і військових злочинців.
Разом з тим чистка державного апарату супроводжувалася і явними перегинами, переслідувала не завжди демократичні, а скоріше вузькопартійні цілі. У ході її закладалися основи майбутньої розгалуженої мережі органів служби безпеки, пронизали згодом всі ланки державної влади. У 1946 р. з болгарської армії було, наприклад, звільнено значне число осіб зі старого офіцерського корпусу, в армії надалі заборонялося служити особам, визнаним винними в залученні Болгарії в світову війну, а також особам "з фашистськими, реставраторські і антидемократичними поглядами".
Разом з тим народною владою в одних випадках більшою, в інших випадках в меншій мірі використовувалися перший час не тільки окремі ланки старого державного апарату, а й старі конституції з парламентськими установами, правилами формування урядів партіями, мали у своєму розпорядженні більшістю місць в парламенті, можливістю пропорційного залучення до складу урядів представників різних партій і пр. Зберігала свою дію Конституція 1920 р. в Чехословаччині, в Польщі - Конституція 1921
Старі конституції піддавалися при цьому тим або іншим змінам, наприклад, скасовувалися верхні палати парламентів (створення в 1946 р. однопалатного сейму Польщі, ліквідація сенату в Чехословаччині). Крім Чехословаччини, Польщі, 'Східній Німеччині перший час монархія зберігалася у всіх інших країнах. Республіканська форма правління утвердилася в Югославії в листопаді 1945 р., в 1946 р. - в Албанії, Угорщини та Болгарії і лише до кінця 1947 р. - в Румунії.
Були використані і старі демократичні виборчі закони, при цьому не вводилося ніяких обмежень виборчих прав за класовим принципом. Від участі у виборах на першому етапі революційного процесу усувалися лише особи, які співпрацювали з окупантами, а також особи, засуджені народними судами або національними комітетами (у Чехословаччині) та ін Більш того, в ряді випадків старі виборчі закони змінювалися в бік їх більшої демократизації. Так, на підставі закону 1945 р. про вибори в Народні збори Болгарії виборчі права були надані військовослужбовцям, віковий ценз був знижений з 21 до 19 років для виборців і з 30 до 23 років для обраних. Новий закон встановлював свободу і добровільність участі у виборах, надавав право висування кандидатів політичним партіям, комітетам Вітчизняного фронту і будь-якій групі громадян, що складається не менше ніж з 10 виборців.
Перші після революції парламентські вибори відбулися в Албанії, Болгарії, Угорщини та Югославії в 1945 р., в Румунії, Чехословаччини і в Східній Німеччині (тут - в місцеві органи влади) - в 1946 р., у Польщі - в 1947 р. Вибори в більшості, але не у всіх країнах зміцнили позиції лівих сил. В результаті перших парламентських виборів в Угорщині в листопаді 1945 р. комуністи і соціал-демократи отримали разом лише 34% голосів, а більшість виборців проголосували за Партію дрібних сільських господарів.
|
- Контрольні питання
1. Що таке державний апарат? 2. Основні правові принципи організації та діяльності органів державної влади. 3. У чому особливість державної служби в Російській Федерації? 4. Місце і роль органів законодавчої влади в державному апараті. 5. Судова влада в системі державних органів. 6. Система виконавчих органів в Російській Федерації. 7.
- Стаття 351. Порушення правил польотів або підготовки до них Коментар до статті 351
1. Під військовими літальними апаратами розуміються всі знаходяться на озброєнні військ літаки, вертольоти та інші літальні апарати. Правила польотів і підготовки до них регулюються різними нормативними актами. Їх порушення пов'язані з невиконанням правил пілотування літальних апаратів, а порушення правил підготовки до польотів складаються у невиконанні або помилки в виконанні правил
- § 3. Принципи організації і діяльності державного апарату
Апарат держави є система державних органів, взаємопов'язаних загальними принципами організації та діяльності. Подібні принципи - це вихідні ідеї, керівні положення, що визначають основні підходи до формування та функціонування державних органів (див. схему 19). Схема 19 --- --- --- | ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ
- Порушення правил польотів або підготовки до них (ст. 351 КПК).
Правила польотів, підготовки до них, інші правила експлуатації військових літальних апаратів визначені воздуш-ним кодексом РФ, спеціальними настановами Збройних Сил РФ, іншими нормативними правовими актами. Предмет злочину - військові літальні апарати: літаки, вертольоти, планери та ін, що знаходяться на озброєнні у Збройних Силах РФ, інших військах і військових форму-ваниях РФ.
- Коментар до статті 23.30
1. Згідно з Положенням про державний енергетичний нагляд в Російській Федерації, затвердженим Постановою Уряду РФ від 12 серпня 1998 р. N 938 (з урахуванням перетворення Мінпаливенерго Росії в Міністерство енергетики РФ відповідно до Указу Президента РФ від 17 травня 2000 р. N 867), державний енергетичний нагляд у Російській Федерації (Держенергонагляд) здійснюється
- 4. Установчий договір і договір про спільну діяльність по створенню юридичної особи
У правовій літературі поняття "установчий договір" і "договір про спільну діяльність по створенню юридичної особи" нерідко змішуються, а усталені легальні терміни, що застосовуються для їх позначення, нерідко вживаються як синоніми. Дійсно, установчий договір має багатьма ознаками, подібними з ознаками договору про спільну діяльність по створенню юридичної особи.
- 1.2. Функції Російської держави
Під функціями держави розуміється напрямок, предмет діяльності того чи іншого політико-правового інституту, зміст цієї діяльності, її забезпечення. У функціях виражаються його сутність і та роль, яку воно відіграє в основних напрямках суспільного розвитку і задоволення потреб громадян. Функції нашої держави реалізуються в основних напрямках діяльності всередині
- Список літератури
1. Авер'янов В.Б. Зміст діяльності апарату державного управління та його організаційні форми / / Радянська держава і право. 1988. N 6. 2. Автономов А.С. Біля витоків громадянського суспільства та місцевого самоврядування: Нариси. М., 2002. 3. Атаманчук Г.В. Суть державної служби: історія, теорія, закон, практика. М., 2002. 4. Байтін М.І. Механізм сучасного Російської
- Стаття 8.19. Порушення правил поховання відходів та інших матеріалів у внутрішніх морських водах, територіальному морі, на континентальному шельфі і (або) у винятковій економічній зоні Російської Федерації
Самовільне чи з порушенням правил поховання з суден та інших плавучих засобів , літальних апаратів, штучних островів, установок і споруд відходів та інших матеріалів у внутрішніх морських водах, територіальному морі, на континентальному шельфі і (або) у винятковій економічній зоні Російської Федерації - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадових осіб у розмірі
- Стаття 8.19. Порушення правил поховання відходів та інших матеріалів у внутрішніх морських водах, територіальному морі, на континентальному шельфі і (або) у винятковій економічній зоні Російської Федерації
Самовільне чи з порушенням правил поховання з суден та інших плавучих засобів , літальних апаратів, штучних островів, установок і споруд відходів та інших матеріалів у внутрішніх морських водах, територіальному морі, на континентальному шельфі і (або) у винятковій економічній зоні Російської Федерації - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадових осіб у розмірі
- Контрольні питання до розділу 11
1. Місце уряду в системі державних органів. 2. Основні способи формування уряду. 3. Внутрішня структура уряду. 4. Що являє собою Кабінет Великобританії? 5. Структура виконавчого апарату при Президентові США. 6. Компетенція уряду і його функції. 7. Нормотворча діяльність уряду. 8. Уряду розвиваються
- 19. Федеративний устрій Росії
Частина 1 ст. 1 Конституції РФ встановлює, що Російська Федерація - Росія - є демократична федеративна правова держава з республіканською формою правління. В основі федерального устрою Росії лежать політичні, культурні, релігійні, економічні та інші причини. Сутність російського федералізму складають: державна цілісність, єдність системи державної
- Коментар до статті 23.23
1. Відповідно до Положення про Міністерство природних ресурсів Російської Федерації, затвердженим Постановою Уряду РФ від 25 вересня 2000 р. N 726, МПР Росії є спеціально уповноваженим державним органом управління використанням і охороною водного фонду, а також федеральним органом виконавчої влади, спеціально уповноваженим на здійснення державного
- 3. Функції установчого договору
Установчий договір виконує три функції. По-перше, він регламентує зобов'язальні відносини, які складаються між засновниками з моменту укладення установчого договору до державної реєстрації юридичної особи. Договір встановлює права та обов'язки засновників щодо вчинення фактичних і юридичних дій, спрямованих на створення нового суб'єкта права, в тому
- 4.3.3. Інформаційні правовідносини, що виникають при створенні та застосуванні інформаційних систем, їх мереж, засобів забезпечення
Інформаційні правовідносини, що виникають при здійсненні таких інформаційних процесів, грунтуються на наступних правах і обов'язках їх учасників: право на створення і застосування інформаційних систем, їх мереж, засобів їх забезпечення (усі учасники цих процесів); право інтелектуальної власності на результати творчої діяльності при створенні таких об'єктів (фізичні особи,
- Контрольні питання
: 1. Характеристика військово-поліцейського апарату, встановленого на території БССР в воєнний період 2. Адміністративно-територіальний поділ БССР в період Великої Вітчизняної війни 3. Діяльність вищих органів державної влади УРСР в післявоєнний період 4. Загальна характеристика Конституції 1978
|