| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1.3. Методи криміналістики |
||
|
Наукові методи являють собою способи пізнання тих явищ, процесів, видів діяльності, які належать до об'єкта і предмета науки. Відповідно до цього методи криміналістики розуміються як система правил, прийомів пізнання закономірностей збирання, дослідження, використання доказової інформації. До них відносяться і способи розробки криміналістичних рекомендацій щодо встановлення дійсних обставин досліджуваної події, його характеру та учасників, прийняття справедливого рішення по кримінальній справі. Методи науки криміналістики слід відрізняти від методів практичної діяльності, тобто методів з'ясування обставин реальної події, збирання, дослідження, використання доказів у процесі провадження у кримінальній справі. Процес доказування в теорії кримінального процесу розглядається як особливий вид пізнання, що здійснюється в рамках кримінального судочинства. Він здійснюється спеціально уповноваженими суб'єктами, які діють в рамках процедур, правил виконання процесуальних дій, встановлених законом. Відрізняються цілі і завдання практичної діяльності та науки криміналістики. Серед методів криміналістики розрізняються загальнонаукові та спеціальні. Загальнонауковими традиційно вважаються методи, використовувані при проведенні досліджень не тільки в криміналістиці, а й в інших галузях науки. До основних загальнонаукових методів належать насамперед спостереження, опис, порівняння, узагальнення, екстраполяція, моделювання. Спостереження являє собою цілеспрямоване сприйняття явищ, діяльності. При проведенні криміналістичних досліджень спостерігаються люди (їх зовнішні ознаки, реакції на ті чи інші діями т.д.); матеріальні об'єкти (предмети, документи, сліди і їх копії), кримінальне, посткрімінального поведінку учасників злочину, дії інших учасників досліджуваної події та кримінального процесу); явища і події (процеси освіти і передачі інформації, її трансформації на різних етапах і т.п.). У процесі спостереження об'єкт сприймається не тільки як ціле, але і як сукупність властивостей, ознак. Спостереження включає в себе поєднання чуттєвого і раціонального пізнання системи ознак, досліджуваного об'єкта. Спостереження може бути безпосереднім і опосередкованим, здійснюваним через різні носії в яких зафіксована інформація. Порівняння полягає в одночасному зіставленні кількох об'єктів, властивостей кожного досліджуваного об'єкта і встановлення їх схожості або відмінності. Специфіка цього методу полягає в тому, що визначення збігу або відмінності якостей об'єктів здійснюється не стільки в процесі роздільного дослідження, а в основному за безпосередньої зіставленні. Порівняння можливе при наявності не менше двох порівнянних об'єктів, що володіють загальними ознаками, по яких і робиться висновок про подібність або відмінність. Типовою метою порівняння є виявлення спільного у порівнюваних об'єктів, які вивчаються з конкретних позицій, сторін. У деяких випадках порівняння проводиться з метою виявлення індивідуальних властивостей, що відрізняють об'єкт від йому подібних. Узагальнення являє собою перехід від одиничного до загального, шляхом виявлення подібності ознак, встановлення об'єднуючих зв'язків, тенденцій, закономірностей. Узагальнення здійснюється за допомогою таких логічних прийомів, як аналіз і синтез. Аналіз являє собою уявне або фактичне розчленування складного об'єкта на простіші елементи, виділення суттєвих. Виявлені загальні, взаємопов'язані ознаки синтезуються в єдине ціле. Результатом узагальнення є практично всі наукові поняття і категорії криміналістики. Екстраполяція являє собою перенесення висновків про наявність певних властивостей, ознак одного об'єкта в інших предметах, явища, процеси. Стерпні висновки, формулюються, як правило, при спостереженні вивчених об'єктів, подібних з досліджуваними. Наприклад, виявлені в ході психологічних досліджень ознаки брехні взагалі, широко використовуються при вивченні неправдивих свідчень у кримінальному процесі та розробці прийомів їх викриття. Моделювання полягає у створенні уявного або матеріального аналога, що відображає певну сукупність ознак оригіналу, тобто реально існуючого матеріального об'єкта, процесу, дії. Створювані в результаті моделі заміщають реально існуючі об'єкти, що вивчаються криміналістикою. Ступінь подібності моделі і оригіналу може бути різною, залежно від цілей і ступеня обліку ознак досліджуваних об'єктів. На початковому етапі дослідження відомості про ці об'єкти характеризують неповнотою і недостатньою достовірністю. У ряді ситуацій дослідник не має інформації для обгрунтованих і аргументованих суджень, які носять імовірнісний, гіпотетичний характер і вимагають подальшої перевірки. Експеримент це дослідне відтворення явищ, подій, процесів у постійних або змінюваних умовах. Цілями експерименту можуть бути встановлення можливості явищ, повторюваних ознак окремих процесів, змісту механізмів виникнення і відображення інформації. Іноді тільки експеримент дозволяє переконатися в тому, що окремі події можуть відбуватися в певних умовах і відображатися-яким чином. Результати наукового експерименту практично завжди вимагають подальшого пояснення, перевірки. Сам експериментальний метод, після узагальнення практики його застосування, неодноразового спостереження став основою виробництва слідчого експерименту і деяких видів судової експертизи. Опис розуміється як фіксація ознак досліджуваного об'єкта, виявлених іншими методами. Наприклад, описуються ознаки зафіксовані при безпосередньому або опосередкованому спостереженні, порівнянні, узагальненні, експерименті і т.д. Цей метод наукового пізнання, є з одного боку засобом позначення, вираження отриманих знань, а з іншого - засобом їх систематизації. Виявлені в результаті дослідження ознаки окремих об'єктів спочатку описуються, а потім узагальнюються, типізують. За допомогою опису фіксуються ознаки, властивості об'єктів, технологічного процесу, умов і учасників дослідження, застосовуваних методів, отриманих результатів і їх пояснень. Форми описи можуть бути різними. Найбільш поширеною є знакова або письмова, здійснювана за допомогою письмових знаків спеціально вироблених для передачі думок. Використовують також графічну і символічну форми опису. Перша полягає, в побудові графіків, схем, які фіксують різні етапи дослідження, його результати. Символічна форма пов'язана із застосуванням спеціальних символів, наприклад математичних знаків і формул. До загальнонаукових відносяться і логічні методи, використовувані криміналістикою - гіпотеза, аналіз, синтез, аналогія, індукція, дедукція. У криміналістичних дослідженнях вони застосовуються в різноманітних поєднаннях з іншими методами пізнання. Будь-яке наукове вишукування починається з постановки проблеми, що передбачає виокремлення з ряду однорідних якихось фактів, подій, ознак. Подібне виділення можливо лише при використанні методів аналізу і синтезу, порівняння та узагальнення вже відомих властивостей і якостей, що цікавлять дослідника об'єктів. В результаті висувається одна або кілька гіпотез, тобто можливих пояснень змісту, сутності ознак процесів, явищ. Потім визначаються цілі, завдання дослідження, методи його проведення, логічна послідовність їх реалізації. Далі проводиться відбір і вивчення за допомогою логічних та інших м методів пізнання фактичного матеріалу, побудова проміжних і остаточних висновків. До логічним примикають математичні методи дослідження, до яких відносяться вимір, обчислення, математичне та геометричне моделювання. Вимірювання являє собою порівняння двох величин, одна з яких є еталоном і має заздалегідь відомі кількісні характеристики. Вимірювання необхідно для виявлення різних властивостей матеріальних об'єктів (розміри, вага, температура), просторових (відстань) і тимчасових відносин, частоти і тривалості явищ, подій. У процесі обчислення різні параметри досліджуваного об'єкта встановлюються за допомогою математичного (геометричного) моделювання, здійснюваного за допомогою спеціальних символів і формул. Математичні методи є важливим засобом встановлення кількісних і структурних характеристик об'єкта пізнання, дозволяють уточнити, удосконалювати і розвивати науковий апарат криміналістики. Різновидом використовуються в криміналістиці математичних методів, є кібернетичні методи. Їх застосування зв'язується в основному з автоматизованою переробкою і зберіганням у банках даних криміналістично значимої інформації, тобто зводиться в основному до прийому - передачі зібраних даних. Кібернетичні методи дозволяють здійснювати творчі, евристичні операції з висунення та перевірку сформульованих гіпотез, розробці алгоритмів дослідження, оцінку об'єктивності та достовірності отриманих висновків. Під спеціальними методами розуміються методи, які застосовуються тільки в криміналістиці, які поділяються на власне-криміналістичні і засновані на даних інших наук. До перших відносяться техніко-криміналістичні методи, використовувані найчастіше при проведенні досліджень у сфері криміналістичної техніки. Наприклад, в даний час проводяться дослідження можливостей діагностики за особливостями почерку психологічних властивостей, психічних аномалій виконавця документа, оцінки за допомогою технічних засобів достовірності та об'єктивності показань допитуваних і т.д. До власне криміналістичним відносяться і структурно-криміналістичні методи, які полягають у побудові певних систем. Зміст цих методів утворюють прийоми і операції з накопичення і обробки вихідної інформації, визначенню напрямку розгортання передбачуваної структури, технології її використання у практичній діяльності. Припустимо розробка тактичних рекомендацій щодо проведення окремих слідчих дій починається з виділення типових ситуацій в умовах, в яких вони проводяться. Потім вивчаються чинники, що впливають на зміст названих ситуацій: повнота і достовірність інформації про досліджуваних подіях, властивості особистості і позиція учасників слідчих дій, організаційно-управлінські ресурси і т.д. Далі вивчається ефективність прийомів, методів, застосовуваних слідчим, продуктивність їх зусиль щодо збереження сприятливих і поліпшенню несприятливих умов розслідування. Таким чином, розробляються первинні гіпотези, визначається програма проведення дослідження. У підсумку можуть бути виявлені недоліки, невикористані резерви практичної діяльності та підготовлено пропозиції, спрямовані на підвищення її ефективності. Спеціальні методи засновані на досягненнях інших наук і пристосовані для вирішення завдань криміналістики досить різноманітні і класифікуються за тим галузям наукового знання, на яких вони базуються. У криміналістиці використовуються і дані природничих наук - фізики, хімії, біології. Фізичні, хімічні методи потрібні для дослідження структури, складу фізичних і хімічних властивостей речовин, матеріалів і процесів, в яких вони беруть участь. Серед них можуть бути названі методи люминисцентного, рентгено-структурного, полярографічного аналізу, спектро-хромотографии і т.д. До спеціальних методів належать і антропометрічесюіе, антропологічні методи, застосовувані для розробки методик ідентифікації особи за ознаками зовнішності, останкам загиблих, створення систем кримінальної реєстрації. У криміналістиці використовуються такі соціологічні методи як анкетування, інтерв'ювання і т.д. При проведенні криміналістичних досліджень широко застосовуються статистичні, психологічні методи. Методи науки повинні бути ефективними й економічними, які забезпечують отримання максимально можливих результатів, високого ступеня точності при мінімальних витратах часу, коштів. Це можливо тільки в тому випадку, якщо використовувані методи науково обгрунтовані, аргументовані і випробувані в інших продуктивних дослідженнях. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 1.3. Методи криміналістики " |
||
|
||