|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
§ 1. Визначення, межі та делімітація прилеглої зони
|
|
Починаючи з середини XIX в. деякі країни, у яких ширина, територіального моря складала 3, 4 або 6 морських миль, стали встановлювати додаткову морську зону за межами свого територіального моря для здійснення в ній контролю з метою забезпечення виконання іноземними судами імміграційних, митних, фіскальних і санітарних правил. Такі зони, прилеглі до морської території прибережної держави, отримали назву прилеглих зон.
Суверенітет прибережної держави на ці зони не поширюється, і вони зберегли статус відкритого моря. Оскільки такі зони створювалися для конкретних і чітко зазначених цілей, а також не поширювалися за межі 12 миль від вихідної лінії, від яких відміряється ширина територіального моря, то їх встановлення не викликало заперечень.
Право прибережної держави встановлювати прилеглу зону в такому вигляді і в межах до 12 морських миль отримало закріплення в Конвенції про територіальне море та прилеглу зону 1958 р. (ст. 24).
Конвенція ООН з морського права 1982 р. також визнає право прибережної держави на прилеглу зону, в якій воно може здійснювати контроль, необхідний:
- для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів і правил у межах її території або територіального моря;
- для покарання за порушення вищезгаданих законів і правил, здійснене в межах її території або територіального моря (п. 1 ст. 33 Конвенції 1982 р.).
Однак Конвенція 1982 р., на відміну від Конвенції 1958 р., вказує, що прилежащая зона не може поширюватися за межі 24 морських миль, що обчислюються від вихідних ліній для виміру ширини територіального моря. Це означає, що прилежащую зону можуть встановлювати також і ті держави, у яких ширина територіального моря досягає 12 морських миль.
Якщо береги двох держав розташовані один проти іншого або примикають один до одного, прилежащая зона встановлюється на підставі угоди між цими державами. У разі відсутності такої угоди жодне з таких держав не має права поширювати свою прилеглу зону за серединну лінію, рівновіддалених від вихідних ліній, від яких відміряється ширина територіальних морів цих держав.
За останній час значно зросла кількість прибережних держав, які встановили прилеглу зону. На 1 січня 2000 р. таких держав 68, включаючи Францію, Іспанію, Португалію, Аргентину, Мексику, Чилі, Бразилію, Канаду, Індію, Австралію, Японію та ін Ширина прилеглих зон 67 з них повністю відповідає вимогам Конвенції 1982 р., і лише Сирія має прилеглу зону, ширина якої становить 41 морську милю.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " § 1. Визначення, межі та делімітація прилеглої зони " |
- Контрольні питання
1. У якій Конвенції вперше було закріплено право на встановлення прибережними державами прилеглої зони? 2. У яких межах встановлюється ширина прилеглої зони? 3. Якими правами володіє прибережна держава у своїй прилеглій
- § 2. Прилегла зона Російської Федерації
Статус і правовий режим прилеглої зони Російської Федерації встановлені Федеральним законом від 31 липня 1998 р. № 155-ФЗ «Про внутрішніх морських водах, територіальному морі та прилеглій зоні Російської Федерації». Відповідно до ст. 22 даного Закону прилежащая зона Російської Федерації - морський пояс, який розташований за межами територіального моря, прилягає до нього і зовнішня межа
- § 3. Делімітація континентального шельфу
Делімітація континентального шельфу між державами з протилежними або суміжними узбережжями здійснюється шляхом угоди на основі міжнародного права з метою досягнення справедливого рішення (ст. 83). Якщо протягом розумного терміну не може бути досягнуто згоди, заінтересовані держави вдаються до процедур, передбачених у частині XV Конвенції. Закріплення в Конвенції
- Стаття 86. Приміські зони
1. До складу приміських зон можуть включатися землі, що знаходяться за межами населених пунктів, складові з містом єдину соціальну, природну і господарську територію і не входять до складу земель інших поселень. (В ред. Федерального закону від 22.07.2008 N 141-ФЗ) 2. У приміських зонах виділяються території сільськогосподарського виробництва, зони відпочинку населення, резервні землі
- § 3. Правовий режим приміських зон
Приміська зона - це територія, розташована по периметру межі населеного пункту і призначена для перспективного розвитку населеного пункту і для розміщення господарської та соціальної інфраструктури. Межі приміської зони визначаються при розробці генерального плану або проекту планування та забудови населеного пункту. До складу приміських зон можуть включатися землі,
- Стаття 16.5. Порушення режиму зони митного контролю
Переміщення товарів і (або) транспортних засобів через межі зони митного контролю або в її межах або здійснення виробничої або іншої комерційної діяльності без дозволу митного органу - тягне за собою попередження або накладення адміністративного штрафу на громадян у розмірі від трьох до п'яти мінімальних розмірів оплати праці; на посадових осіб - від п'яти до десяти мінімальних
- Стаття 16.5. Порушення режиму зони митного контролю
Переміщення товарів і (або) транспортних засобів або осіб, включаючи посадових осіб державних органів, за винятком посадових осіб митних органів, через кордон зони митного контролю або в її межах або здійснення виробничої або іншої господарської діяльності без дозволу митного органу, якщо такий дозвіл обов'язково, - тягне попередження або накладення
- Контрольні питання
1. Що стало причиною виникнення концепції виключної економічної зон ^ 1? 2. У яких межах встановлена ширина виключної економічної зон ^ 1? 3. Якими правами володіє прибережна держава у своїй виключній економічній зоні? 4. Як здійснюється делімітація виключної економічної зон ^ т між державами з протилежними або суміжними
- Стаття 34. Порядок встановлення територіальних зон
1. При підготовці правил землекористування і забудови межі територіальних зон встановлюються з урахуванням: 1) можливості поєднання в межах однієї територіальної зони різних видів існуючого і планованого використання ня земельних ділянок; 2) функціональних зон і параметрів їх планованого розвитку, визначених генеральним планом поселення (за винятком випадку, встановленого
- Коментар до статті 18.5
1. Згідно п. 2 ст. 5 Закону РФ "Про Державну кордоні Російської Федерації" проходження Державного кордону, якщо інше не передбачено міжнародними договорами РФ, встановлюється по зовнішній межі територіального моря РФ. Чи не є порушенням правил перетину Державного кордону заходження іноземних суден, іноземних військових кораблів та інших державних суден,
- 7.7. Резиденти особливої економічної зони
У пункті 9 ст. 395 НК РФ визначено, що від сплати земельного податку звільняються організації - резиденти особливої економічної зони щодо земельних ділянок, розташованих на території особливої економічної зони, строком на п'ять років з моменту виникнення права власності на кожну земельну ділянку. Порядок створення та функціонування особливих економічних зон регулюється Федеральним
- Стаття 35. Види і склад територіальних зон
1. В результаті містобудівного зонування можуть визначатися житлові, суспільно -ділові, виробничі зони, зони інженерної та транспортної інфраструктур, зони сільськогосподарського використання, зони рекреаційного призначення, зони особливо охоронюваних територій, зони спеціального призначення, зони розміщення військових об'єктів та інші види територіальних зон. 2. До складу житлових зон можуть
- § 2. Правовий режим архіпелажних вод
Відповідно до ст. 47 Конвенції 1982 р., держава-архіпелаг може проводити прямі архіпелажние вихідні лінії, що з'єднують найбільш видатні в море точки найбільш віддалених островів і оси-хающіх рифів архіпелагу, за умови, що в межі таких вихідних ліній включені головні острови і район, в якому співвідношення між площею водної поверхні і площею суші, включаючи атоли,
- Стаття 65. ВОДООХОРОННІ зони і прибережні захистів-ні смуги
1. водоохоронних зонами є території, які примикають до берегової лінії морів, річок, струмків, каналів, озер, водо-сховищ і на яких встановлюється спеціальний режим здійснення господарської та іншої діяльності з метою запобігання забруднення, засмічення, замулення зазначених водних об'єктів і виснаження їх вод, а також збереження середовища перебування водних биологиче-ських ресурсів та
|