Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Л.В. Лазарєв. Правові позиції Конституційного Суду Росії, 2003 - перейти до змісту підручника

Визначення

6. Держава забезпечує громадянам захист від безробіття, в тому числі й у вигляді виплати їм допомоги по безробіттю. При цьому державна політика в галузі сприяння зайнятості населення насамперед спрямована на підтримку тих громадян, які стали безробітними не зі своєї вини.
Призупинення / особі, яка втратила роботу у зв'язку із вчиненням ним аморального проступку, тобто винного дії / виплати допомоги з безробіття на три місяці за наявності статусу безробітного не може розцінюватися як порушення права на захист від безробіття ( Визначення Конституційного Суду від 4 лютого 1997 року N 25-О; абзац другий пункту 6 мотивувальної частини).
7. Надання / законом / Уряду Російської Федерації права стверджувати / Списки професій і посад, що дають право на пенсію за вислугу років /, а також визначати в необхідних випадках правила обчислення вислуги і призначення пенсій не може розглядатися і як порушення приписів статей 39 (частини 1 і 2 ) і 55 (частина 3) Конституції Російської Федерації.
Зі змісту оспорюваної статті / стаття 83 Закону "Про державні пенсії в Російській Федерації" / не випливає, що Уряд Російської Федерації наділяється повноваженнями самостійно регулювати пенсійні відносини цієї категорії працівників, за своїм розсудом встановлювати їх пенсійні права , вводити додаткові порівняно з законом обмеження права на пенсійне забезпечення за вислугу років ...
/ Немає перешкод / ??суду загальної юрисдикції у разі, якщо при вирішенні конкретної справи він дійде висновку про порушення конституційних прав і свобод громадян при визначенні актом Уряду Російської Федерації списку робіт (професій і посад), з урахуванням яких призначається пенсія за вислугу років, або правил обчислення і призначень пенсій, а також про невідповідність приписів такого нормативного акту нормам закону, прийняти рішення на основі Конституції Російської Федерації і федерального закону (Визначення Конституційного Суду від 4 листопада 1999 року N 177-О; пункт 3 мотивувальної частини).
8. Встановлення транспортних пільг для осіб, які в силу специфіки своєї діяльності користуються громадським транспортом у службових цілях, носить компенсаційний характер і тому не може розглядатися як порушення статті 19 Конституції Російської Федерації (Ухвала Конституційного Суду від 1 грудня 1999 року N 224-О; абзац перший пункту 2 мотивувальної частини).
9. Поширення норм / Федерального закону "Про ветеранів" /, що встановлюють такого роду пільги і компенсації / з оподаткування, оплати комунально-побутових послуг та ін /, тільки на ветеранів, які постійно проживають на території Російської Федерації, не може розглядатися як порушує конституційний принцип рівності громадян перед законом, рівність прав і свобод людини i громадянина, гарантованих статтею 19 (частини 1 і 2) Конституції Російської Федерації, і не означає применшення або обмеження будь-яких конституційних прав і свобод громадян Російської Федерації, які відносяться до числа ветеранів, які постійно проживають на територіях інших держав (Визначення Конституційного Суду від 19 квітня 2000 року N 70-О; абзац третій пункту 2 мотивувальної частини).
10. Оскільки самозайняті громадяни / займаються приватною практикою нотаріуси, адвокати та ін / ... здійснюють вільно обрану ними діяльність на основі приватної власності на свій страх і ризик, на державі не лежить обов'язок сплачувати за них страхові внески до Пенсійного фонду Російської Федерації. Інше рішення означало б перекладення тягаря участі самозайнятих громадян в освіті цього Фонду на інші категорії громадян, що суперечило б конституційним принципам справедливості і неприпустимість такого здійснення прав і свобод, яким порушуються права і свободи інших осіб (стаття 17, частина 3, Конституції Російської Федерації) (Визначення Конституційного Суду від 21 червня 2000 року N 108-О; абзац п'ятий пункту 2 мотивувальної частини).
11. Встановивши для чоловіків і жінок різний вік виходу на пенсію по старості та необхідний трудовий стаж для призначення пенсії по старості на загальних підставах і на пільгових умовах, законодавець застосував диференціацію, засновану на фізіологічних та інших відмінностях між ними, а також виходячи з особливої ??соціальної ролі жінки в суспільстві, пов'язаної з материнством, що узгоджується з положенням статті 38 (частина 1) Конституції Російської Федерації, відповідно до якого материнство знаходиться під захистом держави, і не може оцінюватися як дискримінаційне обмеження конституційних прав, бо таке рішення законодавця забезпечує - за змістом статті 19 Конституції Російської Федерації - досягнення справжнього, а не формального рівності. Це не виключає надалі, при проведенні пенсійної реформи, можливості вирішення питання про те, щоб пенсія по старості призначалася чоловікам на тих же умовах, що і жінкам (Визначення Конституційного Суду від 21 грудня 2000 року N 276-О; абзац п'ятий пункту 2 мотивувальної частини).
12. ... Диференціація при регулюванні законодавцем розмірів районних коефіцієнтів, застосовуваних при визначенні максимальних розмірів пенсій, залежно від того, де постійно проживає пенсіонер - в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях або в інших регіонах, що враховує, зокрема, особливості природно- кліматичних умов і більш високу вартість життя на Півночі, не може розглядатися як порушення принципу рівності, закріпленого статтею 19 (частини 1 і 2) Конституції Російської Федерації ...
... Законодавець, враховуючи наявні в держави на даному етапі його розвитку фінансові кошти, а також інші фактори, в тому числі пов'язані з необхідністю впливу на процеси міграції та переселення громадян-пенсіонерів з районів Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостей, вправі вирішувати, чи доцільно вводити правило про збереження всім пенсіонерам при виїзді їх з цих районів і місцевостей на постійне проживання в інші регіони країни того ж максимального розміру пенсії, обчисленого із застосуванням районного коефіцієнта, який був визначений для них як що у районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях (Визначення Конституційного Суду від 8 червня 2001 року N 107-О; абзаци третій і п'ятий пункту 2 мотивувальної частини).
13. Конституційний принцип рівності не перешкоджає законодавцю при здійсненні правового регулювання пенсійних відносин вводити особливі правила, що стосуються обчислення розміру державних пенсій, однак такі правила мають бути об'єктивно виправданими, обгрунтованими, відповідними конституційно значимим цілям і вимогам. Законодавець Федеральним законом "Про порядок обчислення державних пенсій" встановив, по суті, альтернативний варіант реалізації громадянами конституційного права на державну пенсію, що не виключає загального правового регулювання, залишивши право вибору - обчислювати пенсію за нормами зазначеного Закону або Закону Російської Федерації від 20 листопада 1990 року "Про державні пенсії в Російській Федерації" - за самими пенсіонерами, що не може розглядатися як порушення гарантій, закріплених статтею 19 (частини 1 і 2) Конституції Російської Федерації (Ухвала Конституційного Суду від 6 липня 2001 року N 161-О; абзац другий пункту 3).
14. ... / Конституційне право на соціальне забезпечення / реалізується в пенсійних правовідносинах з урахуванням правових підстав призначення державних пенсій і порядку їх обчислення. Закріплюючи їх в законі, як того вимагає стаття 39 (частина 2) Конституції Російської Федерації, федеральний законодавець з метою забезпечення конституційного права кожного на державну пенсію вправі як визначати загальний порядок призначення трудових пенсій, так і встановлювати особливості придбання права на окремі види пенсій (в Зокрема, пенсії за вислугу років) конкретними категоріями осіб (лікарями, вчителями, членами льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації), у тому числі в максимальних розмірах. Подібна правова диференціація, використовувана законодавцем в галузі пенсійного забезпечення, грунтується на специфіці характеру і роду роботи і тому не може розцінюватися як порушує конституційний принцип рівності всіх перед законом, закріплений у статті 19 (частина 1) Конституції Російської Федерації (Ухвала Конституційного Суду від 17 жовтня 2001 року N 237-О; абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).
15. Положення пункту "а" частини першої статті 12 Закону Російської Федерації "Про державні пенсії в Російській Федерації" - у тій мірі, в якій воно поширює передбачене їм вимогу про наявність мінімального 10-річного стажу підземної роботи, роботи з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, що дає право на пенсію по старості у зв'язку з особливими умовами праці після досягнення 50 років і при загальному трудовому стажі не менше 20 років, на осіб, які до набрання названого Закону в силу відповідно з раніше діючими нормативними правовими актами набули право на таку пенсію, оскільки мали стаж роботи у виробництві високотоксичних і особливо шкідливих радіоактивних речовин не менше 6 років і загальний трудовий стаж не менше 20 років, / означає, по суті, надання зворотної сили закону, погіршують становище зазначених осіб, і тим самим скасування для них права , придбаного відповідно до раніше діючим законодавством, що суперечить Конституції / (Визначення Конституційного Суду від 5 листопада 2002 року N 320-О; пункт 1 резолютивної частини).
16. ... / З приписів статті 27, а також інших статей Федерального закону "Про трудові пенсії в Російській Федерації" не випливає, що право громадян, які трудилися на роботах з важкими умовами, / на дострокове призначення трудової пенсії по старості може бути поставлено в залежність від того, чи є в даний час важкими (або перестали вважатися такими) ті роботи, які в період їх виконання громадянином ставилися, згідно діяли нормативним правовим актам, до робіт з важкими умовами праці ... і до 1 січня 2002 року зараховується до стажу, що дає право на пенсію, призначається при зниженому пенсійному віці.
Ілюмінація названих норм як дозволяють не включати час виконання зазначених робіт до спеціального стажу на тій підставі, що ці роботи за своїм характером і умов більш не визнаються важкими, не тільки суперечило б їх дійсному змісту і призначенню, а й створювало б нерівність при реалізації права на дострокове призначення трудової пенсії, що неприпустимо з точки зору вимог статті 19 (частини 1 і 2) Конституції Російської Федерації, а також призводило б до неправомірного обмеження права громадян на соціальне забезпечення (стаття 39, частина 1 , Конституції Російської Федерації) ...
... Зі змісту пункту 2 статті 27 Федерального закону "Про трудові пенсії в Російській Федерації" не випливає, що Уряд Російської Федерації наділяється правом на свій розсуд регулювати пенсійні відносини працівників, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, встановлювати їх пенсійні права, вводити які-небудь непередбачений законом обмеження права на пенсійне забезпечення за роботу у важких умовах. При здійсненні названих повноважень Уряд Російської Федерації не тільки пов'язано законодавчими нормами, що встановлюють підстави виникнення та порядок реалізації права громадян Російської Федерації на трудові пенсії, в тому числі регламентують порядок збереження та перетворення раніше придбаних прав у сфері пенсійного забезпечення, але й зобов'язана враховувати приписи статті 15 (частина 1) Конституції Російської Федерації, відповідно до якої закони та інші правові акти, прийняті в Російській Федерації, не повинні суперечити Конституції Російської Федерації.
Положення пункту 2 статті 27 Федерального закону "Про трудові пенсії в Російській Федерації" не перешкоджає суду загальної юрисдикції - у разі, якщо при вирішенні конкретної справи він дійде висновку про порушення конституційних прав і свобод громадян актом Уряду Російської Федерації, визначальним, які саме списки виробництв, робіт, професій і посад, зайнятість в яких дає право на пенсію по старості на пільгових умовах, повинні застосовуватися при достроковому призначенні трудової пенсії, передбаченої підпунктом 2 пункту 1 статті 27 Федерального закону "Про трудові пенсії в Російській Федерації ", а також про невідповідність приписів такого акта нормам федерального закону, - прийняти рішення на основі Конституції Російської Федерації і федерального закону ...
Положення підпункту 2 пункту 1 та пунктів 2, 3 статті 27, пунктів 1 і 2 статті 31 Федерального закону "Про трудові пенсії в Російській Федерації" підлягають застосуванню відповідно до їх конституційно-правовим змістом, виявленим в сьогоденні Визначенні (Визначення Конституційного Суду від 6 березня 2003 року N 107-О; абзаци четвертий і п'ятий пункту 2, другий і третій пункту 3 мотивувальної частини, пункт 1 резолютивної частини).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " визначення "
  1. Стаття 185. Зміст ухвали
    Коментар до статті Важливою змістовною частиною будь-якого визначення, у тому числі що виноситься в протокольній формі, є-ється зазначення в ньому мотивів, за якими арбітражний суд прийшов до своїх висновків. Стаття 185 АПК РФ, таким чином, зобов'язує суд виносити мотивовані визначення. Невиконання цієї вимоги може спричинити скасування відповідної ухвали судом вищої інстанції.
  2. Стаття 49. Визначення про введення спостереження
      1. Визначення про введення спостереження виноситься суддею арбітражного суду одноосібно. 2. У визначенні арбітражного суду про введення спостереження повинні міститися вказівки на: визнання заяви про визнання боржника банкрутом обгрунтованим і введення спостереження; твердження тимчасового керуючого; абзац втратив чинність. - Федеральний закон від 19.07.2009 N 195 ФЗ. 3. У разі, якщо при
  3.  § 193. Індивідуально і генетично певні зобов'язання
      Індивідуально певними зобов'язаннями були ті, престаціі яких стосувалися індивідуально визначених речей (res non fungibiles) або речей, визначених in specia. Навпаки, зобов'язання, престаціі яких стосувалися генетично певних речей (res fungibiles), називалися генетично певними, або певними in genere. Розподіл зобов'язань на певні in specie і
  4.  Стаття 187. Виконання ухвали
      Коментар до статті На інший порядок виконання ухвали фактично вказується в ч. 3 ст. 39 АПК РФ, що передбачає направлення справи за підсудністю до відповідного арбітражного суду на виконання ухвали про це після закінчення строку на оскарження цієї ухвали (10 днів), а в разі подання скарги - після прийняття постанови суду про залишення скарги без задоволення. Див:
  5.  Стаття 186. Напрямок визначення
      Коментар до статті Інший термін направлення копії ухвали встановлений, наприклад, у ч. 6 ст. 93 АПК РФ, згідно з якою копія ухвали про забезпечення позову надсилається особам, які беруть участь у справі, та іншим особам не пізніше наступного дня після дня його винесення. Див: коментар до ст. 93 АПК
  6.  Стаття 290. Касаційні скарги на визначення арбітражного суду першої і апеляційної інстанцій
      Коментар до статті Стаття, що встановлює правила перевірки законності визначень арбітражного суду першої та апеляційної інстанцій, поширюючи на них той же порядок, який встановлений для розгляду касаційних скарг на рішення та постанови судів першої та апеляційної інстанцій. З положень ст. 290 АПК РФ виходять суди касаційної інстанції і при визначенні терміну
  7.  Стаття 187. Виконання ухвали
      Коментар до статті Оскільки у визначенні арбітражного суду найчастіше вирішуються окремі процесуальні питання, спрямовані на забезпечення справедливого судового розгляду у встановлений законом строк або на забезпечення можливості виконання майбутнього судового рішення, ухвали виконуються негайно. Винятки із загального правила можуть бути передбачені АПК 2002 р. або
  8.  Стаття 427. Ухвала суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду
      Підсумковим процесуальним документом, що приймається судом за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, є визначення. Порядок винесення даного визначення, вимоги, пропоновані до нього, правові наслідки його прийняття, порядок оскарження ухвали й інші положення, передбачені статтею коментарів, в
  9.  Стаття 120. Наслідки винесення ухвали про перехід до розрахунків з кредиторами
      1. Винесення арбітражним судом ухвали про перехід до розрахунків з кредиторами є підставою для початку розрахунків з усіма кредиторами відповідно до реєстру вимог кредиторів. 2. У визначенні про перехід до розрахунків з кредиторами встановлюється термін закінчення розрахунків з кредиторами, який не може перевищувати шість місяців з дати винесення зазначеного визначення. Після закінчення
  10.  Стаття 218. Оскарження ухвали суду про зупинення провадження у справі
      Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку будь-якою особою, бере участі у справі. Що стосується ухвал про відмову у зупиненні провадження у справі або про його відновлення (ст. 219 ЦПК), то на них не може бути подана скарга або подання прокурора, а заперечення щодо цих визначень можуть бути
  11.  Стаття 17.4. Невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи за поданням судді
      Залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або подання судді чи невжиття заходів щодо усунення зазначених у визначенні або поданні порушень закону - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від п'яти до десяти мінімальних розмірів оплати
  12.  Стаття 38. Відповідальність за невиконання при-говору суду про позбавлення права займати певні повинно-сті або займатися певною діяльністю
      Представники влади, державні службовці, службовці органів місцевого самоврядування, службовці державних або муніципальних установ, комерційних чи інших організацій, злісно не виконують набрали законної сили вирок суду, рішення суду або іншої судовий акт про позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю, а також засуджені,
  13.  Стаття 227. Висилка особам, бере участі у справі, копій ухвали суду
      Коментована стаття встановлює процесуальні строки висилки особам, бере участі у справі, які не з'явилися в судове засідання, копій визначень про призупинення або припинення провадження у справі або про залишення заяви без розгляду. Оскільки в силу ст. 331 і 371 ЦПК названі визначення можуть бути оскаржені до вищестоящого суду, а згідно ст. 332 і 372 ЦПК скарга або
  14.  Стаття 391. Вступ ухвали або постанов-лення суду законної сили і звернення його до виконання
      (В ред. Федерального закону від 29.12.2010 N 433-ФЗ) 1. Визначення або постанова суду першої інстанції набирає законної сили і звертається до виконання після закінчення строку його оскарження в апеляційному порядку або в день винесення судом апеляційної інстанції ухвали або постанови. 2. Визначення або постанова суду, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, набирає