| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Постанови |
||
|
Позбавлення пенсіонера у період перебування його в місцях позбавлення волі трудової пенсії шляхом призупинення її виплати є обмеженням конституційного права на соціальне забезпечення (Постанова Конституційного Суду від 16 жовтня 1995 року N 11-П у справі про перевірку конституційності статті 124 Закону РРФСР від 20 листопада 1990 року "Про державні пенсії в РРФСР" у зв'язку з скаргами громадян Г . Г. Ардеріхіна, Н.Г. Попкова, Г.А. Бобирева, Н.В. Коцюбко; абзаци третій пункту 3, другий пункту 4 мотивувальної частини). 2. Регламентація порядку та умов оплати безробітним громадянам періоду їх тимчасової непрацездатності не може здійснюватися без урахування характеру і цільового призначення виробленої виплати, поза зв'язку з вмістом законодавчих та інших нормативних правових актів у сфері соціального забезпечення, його принципами та цілями. Встановлене федеральним законом соціальне забезпечення у випадку безробіття гарантується Конституцією Російської Федерації нарівні з соціальним забезпеченням за віком, у випадку хвороби, інвалідності, втрати годувальника, для виховання дітей. Невиплата допомоги з безробіття у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю безробітного, якщо безробітний має право на його отримання, повинна відшкодовуватися другий виплатою за системою соціального забезпечення, яка надавала б йому джерело засобів до існування на цей період (Постанова Конституційного Суду від 16 грудня 1997 року N 20-П у справі про перевірку конституційності положення абзацу шостого пункту 1 статті 28 Закону Російської Федерації від 19 квітня 1991 року "Про зайнятість населення в Російській Федерації" в редакції від 20 квітня 1996 року; абзаци третій пункту 4, перший пункту 5 мотивувальної частини). 3 ... Страхові внески мають ряд особливостей, випливають із сутності державного соціального страхування, у тому числі пенсійного страхування / відрізняють їх від податків /. Страхові внески роботодавців до Пенсійного фонду Російської Федерації - це обов'язкова складова частина витрат по найму робочої сили. Вони є матеріальною гарантією державного пенсійного забезпечення для громадян, коли вони , як правило, позбавлені можливості мати заробіток (дохід) або втрачають її в силу віку, стану здоров'я та в інших випадках, які розглядаються в якості страхових ризиків і виступають підставами державного пенсійного забезпечення. Однак сплатою страхових внесків забезпечуються не тільки приватні інтереси застрахованих, але і публічні інтереси, пов'язані з реалізацією принципу соціальної солідарності поколінь ... ... При встановленні таких платежів повинні дотримуватися конституційні вимоги до законодавчого регулювання будь-яких фінансових обтяжень і до обмежень прав і свобод громадян (стаття 55 , частини 2 і 3; стаття 57 Конституції Російської Федерації) При визначенні розміру тарифів страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації законодавець повинен враховувати такі конституційні принципи, як принцип рівності (стаття 19 Конституції Російської Федерації) і принцип пропорційності обмежень прав і свобод громадян соціально значущим інтересам і цілям, закріпленим у Конституції Російської Федерації (стаття 55, частина 3). Виходячи з цих принципів, забезпечення неформального рівності громадян вимагає врахування фактичної здатності громадянина (залежно від його заробітку, доходу) до сплати страхового внеску у відповідному розмірі ... Принципи справедливості і рівності вимагають не тільки пропорційності (нечрезмерності) тарифів страхових внесків до (соціальні фонди) заробітку (доходу) платника, що може забезпечуватися введенням пропорційних тарифів, а й співвідносними між тарифами і трудовими пенсіями, в даний час практично однаковими для всіх платників страхових внесків (Постанова Конституційного Суду від 24 лютого 1998 року N 7-П у справі про перевірку конституційності окремих положень статей 1 і 5 Федерального закону від 5 лютого 1997 року "Про тарифи страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації, Фонд соціального страхування Російської Федерації, Державний фонд зайнятості населення Російської Федерації й у фонди обов'язкового медичного страхування на 1997 рік" у зв'язку з скаргами ряду громадян та запитами судів; абзаци п'ятий, сьомий пункту 2, перший, другий і третій пункту 3 мотивувальної частини). 4. Припинення як нарахування, так і виплати трудових пенсій громадянам, які виїхали на постійне проживання за межі Російської Федерації , на час їх проживання за кордоном є обмеженням конституційного права на соціальне забезпечення, гарантованого статтею 39 (частина 1) Конституції Російської Федерації ... ... У силу правової природи пенсій, що мають характер трудових, право громадянина на отримання належної йому пенсії не може зв'язуватися з такою умовою, як постійне його мешкання в Російській Федерації: держава зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає громадянин, якому призначена пенсія, - в Російській Федерації або за її межами. ... Установлюваний законодавством порядок реалізації громадянами права на отримання трудових пенсій не повинен перешкоджати їм у здійсненні інших гарантованих Конституцією України прав і свобод, зокрема права кожного на вибір місця перебування і проживання, права вільно виїжджати за межі Російської Федерації (стаття 27, частини 1 і 2). Реалізація громадянином цих конституційних прав, що відносяться до загальновизнаних прав, не може служити підставою для обмеження його конституційного права на пенсійне забезпечення (Постанова Конституційного Суду від 15 червня 1998 року N 18-П по справі про перевірку конституційності положень статей 2, 5 і 6 Закону Російської Федерації від 2 липня 1993 року "Про виплату пенсій громадянам, які виїжджають на постійне проживання за межі Російської Федерації" у зв'язку з скаргами ряду громадян; абзаци третій і п'ятий пункту 4, перший пункту 6 мотивувальної частини). 5 ... У сфері регулювання організаційно-правових форм і механізмів реалізації конституційного права на державну пенсію склалася суперечлива ситуація: прийняті на початку 90-х років законоположення, якими визначається коло суб'єктів, наділених повноваженнями по призначенню та виплаті державних пенсій, не узгоджуються з пізнішим законодавством. За однією сукупності законодавчих актів Пенсійний фонд Російської Федерації - самостійна фінансово-кредитна установа, створене з метою державного управління фінансами пенсійного забезпечення в Російській Федерації; Пенсійного фонду Російської Федерації здійснює фінансування виплат державних пенсій, а органи соціального захисту населення, що відносяться або до виконавчих органів державної влади, або до органів місцевого самоврядування, - призначення та виплату пенсій. За іншою сукупності законодавчих актів Пенсійний фонд Російської Федерації на правах страховика здійснює не тільки фінансування, але й призначення і виплату державних пенсій на основі обов'язкового (державного) пенсійного страхування в рамках більш широкої системи обов'язкового соціального страхування. При цьому в прикінцевих положеннях федеральних законів, що регулюють обов'язкове соціальне страхування, в тому числі обов'язкове (державне) пенсійне страхування, та організаційні механізми єдиної пенсійної служби, не зазначено, які з колишніх законоположень, що стосуються організаційно - правових форм здійснення призначення і виплати державних пенсій, втрачають силу. За загальним правилом, при розбіжності норм чинного законодавства з одного і того ж питання застосуванню підлягає норма, видана пізніше. Проте в даному випадку має місце не просто протиріччя окремих норм, а протиріччя двох комплексів норм, жоден з яких не регулює проблему цілісним образом, а тому система правових норм, що регламентують організацію державного пенсійного забезпечення, виявилася неузгоджені. В чином, як випливає з матеріалів справи, і суб'єкти Російської Федерації вирішують зазначені питання по-різному. Все це створює істотні перешкоди для реалізації конституційного права на державну пенсію, породжує небезпеку дезорганізації пенсійного забезпечення і ставить під загрозу гарантовані статтею 19 (частини 1 і 2) Конституції Російської Федерації рівність всіх перед законом і судом і рівність прав і свобод людини і громадянина. Подібна неузгодженість правового регулювання, що виникла у правовій системі Російської Федерації, заснованої на верховенстві Конституції Російської Федерації і федеральних законів (стаття 4, частина 2; стаття 15, частини 1, 2 і 4, Конституції Російської Федерації), принципово неприпустима ... Закріпивши повноваження Пенсійного фонду Російської Федерації та його територіальних органів з виплати державних пенсій, Президент Російської Федерації, по суті, не створив нового правового регулювання, оскільки ці повноваження вже здійснювалися Пенсійним фондом Російської Федерації в силу правових норм, що містяться у федеральному законодавстві та законодавстві суб'єктів Російської Федерації. Указ Президента Російської Федерації "Про заходи щодо удосконалення управління державним пенсійним забезпеченням в Російській Федерації" діє лише до видання відповідного федерального закону, а, за змістом статей 7 (частина 2), 10, 11 (частина 1), 15 (частина 2), 39, 71 (пункт "в"), 72 (пункт "ж" частини 1), 76 (частини 1 і 2) і 90 (частина 3) Конституції Російської Федерації, саме законодавець, встановлюючи організаційно-правові форми і механізми реалізації конституційного права на державну пенсію, в тому числі, отже, і при визначенні правового статусу та повноважень Пенсійного фонду Російської Федерації, має право ввести нове регулювання або в тому чи іншому несуперечливому вигляді зберегти чинне (Постанова Конституційного Суду від 25 червня 2001 року N 9-П у справі про перевірку конституційності Указу Президента Російської Федерації від 27 вересня 2000 року N 1709 "Про заходи щодо удосконалення управління державним пенсійним забезпеченням в Російській Федерації "у зв'язку із запитом групи депутатів Державної Думи; пункти 4 і 6 мотивувальної частини). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Постанови" |
||
|
||