| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Підрозділ 3. Особливості оподаткування підприємств суднобудівної промисловості у разі ввезення на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні |
||
|
Особливості порядку справляння податку на додану вартість підприємствами суднобудівної промисловості у разі ввезення на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, такі. 1. Платники податку підприємства суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) у разі ввезення на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні та ввозяться вітчизняними підприємствами для використання у господарській діяльності, у митному режимі імпорту за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової, неповної, періодичної чи попередньої декларації) можуть за власним бажанням видавати митному органу (а митний орган зобов'язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного у митній декларації, що підлягає сплаті, із строком погашення на 720-й календарний день з дати його видачі митному органу. Особи, що не відповідають хоча б одній із вимог цього підрозділу, сплачують податок у разі ввезення товарів на митну територію України в установленому порядку без видачі податкового векселя. Податковий вексель є податковим звітним документом і підлягає обліку та зберіганню за правилами і в строки, що встановлені для первинних бухгалтерських документів. Перелік устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Податковий вексель може бути виданий митному органу за власним бажанням платника податку (векселедавця) та з урахуванням обмежень щодо видачі векселя, встановлених цим підрозділом. Митний орган зобов'язаний прийняти податковий вексель. Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця як платника податку. Податковий вексель може бути виданий лише особою, яка відповідає всім нижчезазначеним вимогам: є платником податку на додану вартість відповідно до вимог розділу V цього Кодексу; зареєстрована як платник податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу та внесена до реєстру платників податку на додану вартість більш як за 12 календарних місяців до місяця, у якому здійснюється ввезення на митну територію України (крім операцій з давальницькою сировиною та операцій із ремонту, в тому числі гарантійного); має індивідуальний податковий номер, присвоєний як платнику податку на додану вартість. Податковий вексель не може бути виданий у разі: ввезення на митну територію України підакцизних товарів і товарів, що належать до товарних груп 1-24 УКТ ЗЕД; ввезення на митну територію України будь-яких товарів особами, що були зареєстровані як платники податку на додану вартість менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, у якому здійснюється таке ввезення на митну територію України, або особами, що є суб'єктами оподаткування, які звільнені від сплати податку на додану вартість за рішенням суду; митного оформлення українським виконавцем залишку непереробленої сировини або частини готової продукції, які отримані як плата від іноземного замовника за постачання послуг із переробки давальницької сировини на митній території України. Податковий вексель видається на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, нарахованого за митною декларацією (за винятком тимчасової, неповної, періодичної чи попередньої декларації). Сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за однією митною декларацією не може бути частково оплачена векселем, а частково - коштами. Вексель видається на повну суму податкового зобов'язання окремо за кожною митною декларацією. Датою видачі векселя є дата подання митної декларації для митного оформлення, що є датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України. Податковий вексель складається у трьох примірниках із зазначенням суми податку в національній валюті виключно на вексельному бланку, що купується у банку, з урахуванням таких особливостей: перший примірник податкового векселя - це оригінал вексельного бланка, придбаного платником в установі банку; другий і третій примірники податкового векселя - ксерокопії оригіналу вексельного бланка (неоформленого першого примірника), які мають однаковий із першим примірником номер вексельного бланка; усі необхідні записи в кожному примірнику податкового векселя (у тому числі про забезпечення його шляхом авалю) виконуються окремо, ксерокопіюванню не підлягають, повинні бути тотожними (крім порядкового номера примірника). У митному органі, який здійснює митне оформлення ввезених на митну територію України товарів, залишається другий примірник векселя. Перший примірник векселя надсилається (передається) цим митним органом не пізніше ніж на третій день від дати надання векселя органу державної податкової служби, в якому особа зареєстрована як платник податку на додану вартість. Третій примірник векселя залишається у платника податку, який його видав. 6. Податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню банком шляхом авалю. Банк зобов'язаний самостійно оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у визначений строк незалежно від того, з яких причин вексель не погашено. У разі несплати банком-авалістом непогашеного платником податкового векселя сума податку, зазначена у податковому векселі, стягується з банка-аваліста в порядку, встановленому щодо стягнення податкового боргу. Перелік банків, якими допущено випадки неоплати податкових векселів, формується центральним органом державної податкової служби та оприлюднюється в порядку, встановленому для оприлюднення даних із Реєстру платників податку, а також надається центральному митному органу та органам, відповідальним за регулювання банківської діяльності (видача ліцензій, дозволів тощо). Митний орган не приймає податкових векселів, авальованих банками, включених до цього переліку. У разі несвоєчасного погашення податкового векселя незалежно від того, ким погашено податковий вексель - платником податку, який його видав, чи банком-авалістом, до платника податку, який видав податковий вексель, чи банка-аваліста застосовуються штрафні санкції у розмірі 1 відсотка суми податку на додану вартість, зазначеної у податковому векселі, за кожен день порушення строку, включаючи день погашення, але не більш як 50 відсотків суми векселя. Строк погашення векселя настає не пізніше 720-го календарного дня з дня надання такого векселя митному органу, включаючи день його видачі. Погашення податкового векселя здійснюється шляхом перерахування коштів до бюджету. Кабінет Міністрів України може визначити більш тривалі строки погашення податкового векселя для окремих товарів. Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, крім банка-аваліста; податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються. Сума податку на додану вартість, зазначена у виданому податковому векселі, відображається окремим рядком у податковій декларації за звітний період, у якому відбулося погашення податкового векселя. Сума податку на додану вартість, зазначена в податковому векселі, в повному обсязі або частково не включається до податкового кредиту платника податку на додану вартість, якщо діють обмеження, встановлені цією статтею, в тому числі у разі, якщо: ввезений на митну територію України товар використовується для виготовлення товарів, надання послуг, які не є об'єктом оподаткування або які звільнено від оподаткування; ввезений на митну територію України товар не використовується у господарській діяльності платника податку. За умови дотримання вимог щодо формування сум податку на додану вартість, які відносяться до податкового кредиту, платник податку має право віднести до податкового кредиту звітного (податкового) періоду суму податку на додану вартість за погашеними у такому звітному (податковому) періоді податковими векселями. До податкової декларації платник податку на додану вартість додає перелік та копії податкових векселів, виданих і погашених протягом звітного (податкового) періоду, за який подається декларація. Облік податкових векселів здійснюється митними органами та органами державної податкової служби. Облік податкових векселів митними органами ведеться в порядку, встановленому центральним митним органом. Облік податкових векселів органами державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку, яким видано податковий вексель, ведеться в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби. Контроль за погашенням податкових векселів здійснюють органи державної податкової служби на підставі даних, отриманих від митних органів, податкових декларацій та платіжних документів, що підтверджують сплату сум податку за погашеними векселями. 1. Підрозділом 3 «Особливості оподаткування підприємств суднобудівної промисловості у разі ввезення на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні» цього Кодексу визначаються особливості справляння податку на додану вартість підприємствами суднобудівної промисловості за умови ввезення на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні. Відповідно до пункту 1 підрозділу 3 розділу XX цього Кодексу платниками податку на додану вартість є підприємства суднобудівної промисловості, що визначені частиною другою статті 1 Закону України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні» (від 18.11.1999 р. № 1242- XIV, із змінами та доповненнями) і які класифікуються за такими кодами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД): клас 35.11 група КВЕД ДК 009:2005. Перелік суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються зазначені заходи, затверджується Кабінетом Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів від 21.12. 2005 р. № 1256 (із змінами та доповненнями) «Про затвердження переліку суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості») за наслідками їх діяльності за попередній період, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів від 12.07.2005 р. № 555 «Про затвердження Порядку включення підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості»). Даним пунктом цього Кодексу визначені умови ввезення такими платниками податку на митну територію України товарів, що не виробляються підприємствами на території України та ввозяться вітчизняними підприємствами для використання у господарській діяльності у митному режимі імпорту. Цим самим пунктом даного Кодексу та пунктом «і» статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф» (у редакції Закону України від 23.09. 2010 р. № 2562-VI) визначено, що перелік і обсяги таких товарів (крім підакцизних) затверджуються Кабінетом Міністрів України відповідно до контрактів, укладених цими підприємствами до 1 березня 2005 року (постанова Кабінету Міністрів від 27.03.2006 р. № 368). Платниками податку на додану вартість, що зазначені у пункті 1 підрозділу 3 розділу XX цього Кодексу, відповідно до митного режиму імпорту (цей режим визначено статтею 8 розділом ІІ Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 23.09. 2010 р. № 2562-VI) цих товарів, має бути оформлена митна декларація (за винятком тимчасової, неповної, періодичної чи попередньої декларації), яка за власним бажанням платника може бути видана митному органу. При цьому митний орган зобов'язаний прийняти податковий вексель на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у митній декларації, що підлягає сплаті, із строком погашення на 720-й календарний день з дати його видачі митному органу. Дана норма Кодексу зазначає, що особи, що не відповідають хоча б одній із вимог цього пункту, сплачують податок у разі ввезення товарів на митну територію України в установленому порядку без видачі податкового векселя. Перелік устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, щороку встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні» (від 18.11.1999 р. № 1242-XIV, із змінами та доповненнями). Норма пункту 1 цього підрозділу та частина ІІ пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України» від 01.10.1997 р. № 1104 (із змінами та доповненнями) визначають, що податковий вексель є податковим звітним документом і підлягає обліку та зберіганню за правилами і в строки, що встановлені для первинних бухгалтерських документів. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України» від 01.10.1997 р. № 1104 (із змінами та доповненнями), податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені розділом V цього Кодексу, яке підтверджене комерційним банком шляхом авалю та видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється у разі імпорту товарів на митну територію України. 2. Пунктом 2 підрозділу 3 розділу XX цього Кодексу, відповідно до частини ІІ пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України» від 01.10.1997 р. № 1104 (із змінами та доповненнями), зазначається, що податковий вексель може бути виданий митному органу за власним бажанням платника податку (векселедавця) та з урахуванням обмежень щодо видачі векселя, встановлених цим підрозділом. При цьому митний орган зобов'язаний прийняти податковий вексель. Цими самими нормами також визначено, що векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця як платника податку. 3. Третім пунктом цього підрозділу та відповідно до частини І пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України» від 01.10.1997 р. № 1104 (із змінами та доповненнями), визначено, що податковий вексель може бути виданий лише особою, яка відповідає всім зазначеним нижче вимогам: є платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V цього Кодексу; зареєстрована як платник податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу та внесена до реєстру платників податку на додану вартість більш як за 12 календарних місяців до місяця, у якому здійснюється ввезення на митну територію України (крім операцій з давальницькою сировиною та операцій з ремонту, у тому числі гарантійного); має індивідуальний податковий номер, присвоєний як платнику податку на додану вартість. Цими нормами також визначаються умови видачі податкового векселя. Згідно з цими нормами податковий вексель не може бути виданий у разі: - ввезення на митну територію України підакцизних товарів і товарів, що належать до товарних груп 1-24 УКТ ЗЕД; - ввезення на митну територію України будь-яких товарів особами, що були зареєстровані як платники податку на додану вартість менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, у якому здійснюється таке ввезення на митну територію України, або особами, що є суб'єктами оподаткування, які звільнені від сплати податку на додану вартість за рішенням суду; - митного оформлення українським виконавцем залишку непереробленої сировини або частини готової продукції, які отримані як плата від іноземного замовника за постачання послуг із переробки давальницької сировини на митній території України. 4. Відповідно до частини ІІ пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України» від 01.10. 1997 р. №1104 (із змінами та доповненнями) пункт 4 підрозділу 3 цього Кодексу визначає умови складання та подання податкового векселя такими платниками податку на додану вартість. На підставі цього податковий вексель складається та подається на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, нарахованого за митною декларацією (за винятком тимчасової, неповної, періодичної чи попередньої декларації). Ці норми також передбачають, що сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за однією митною декларацією не може бути частково оплачена векселем, а частково коштами. За цих умов вексель видається на повну суму податкового зобов'язання окремо за кожною митною декларацією. А датою видачі векселя є дата подання митної декларації для митного оформлення, що є датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України. 5. Відповідно до абзацу 3 пункту 10 частини ІІ Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України» від 01.10.1997 р. № 1104 (із змінами та доповненнями) пунктом 5 підрозділом 3 цього Кодексу встановлюються вимоги щодо процедури оформлення податкового векселя. На підставі цього податковий вексель складається у трьох примірниках із зазначенням суми податку в національній валюті виключно на вексельному бланку, що купується у банку, з урахуванням таких особливостей: перший примірник податкового векселя - це оригінал вексельного бланка, придбаного платником в установі банку; другий і третій примірники податкового векселя - ксерокопії оригіналу вексельного бланка (неоформленого першого примірника), які мають однаковий з першим примірником номер вексельного бланка; усі необхідні записи в кожному примірнику податкового векселя (у тому числі про забезпечення його шляхом авалю) виконуються окремо, ксерокопіюванню не підлягають, повинні бути тотожними (крім порядкового номера примірника). Цією нормою також зазначається, що у митному органі, який здійснює митне оформлення ввезених на митну територію України товарів, залишається другий примірник векселя. Перший примірник векселя надсилається (передається) цим митним органом не пізніше ніж на третій день від дати надання векселя органу державної податкової служби, у якому особа зареєстрована як платник податку на додану вартість. Третій примірник векселя залишається у платника податку, який його видав. 6. Цим Кодексом (пункт 6 підрозділ 3 розділ XX) визначаються умови оплати податкового векселя. Відповідно до цієї норми податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню банком шляхом авалю. Як визначено в частині І пункті 2 абзаці 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України» від 01.10.1997 р. №1104 (із змінами та доповненнями), аваль - це вексельне поручительство, згідно з яким комерційний банк бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного окремого примірника кожного векселя. Забороняється оформлення авалю одним документом більше ніж на один вексель. Даним підрозділом цього Кодексу визначаються також і зобов'язання банку щодо оплати податкового векселя. Умови щодо зобов' язання банку оплатити податковий вексель визначені також у частині ІІІ пункті 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України» від 01.10.1997 р. № 1104 (із змінами та доповненнями). Відповідно до цих норм банк зобов' язаний самостійно оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у визначений строк, незалежно від того, через які причини вексель не погашено. Цими самими нормами визначається відповідальність банку-аваліста за несплату податкового векселя. Так, у разі несплати банком-авалістом непогашеного платником податкового векселя сума податку, зазначена у податковому векселі, стягується з банка-аваліста в порядку, встановленому щодо стягнення податкового боргу. Відповідно з дією зазначених цим пунктом норм центральним органом державної податкової служби формується перелік банків, якими допущено випадки не оплати податкових векселів та оприлюднюється в порядку, встановленому для оприлюднення даних із Реєстру платників податку. Такий перелік банків центральний орган державної податкової служби також надає центральному митному органу та органам, відповідальним за регулювання банківської діяльності (видача ліцензій, дозволів тощо). Митний орган не приймає податкових векселів, авальованих банками, включеними до цього переліку. Зазначеним пунктом підрозділу 3 визначається відповідальність платника податку і банка-аваліста щодо своєчасного погашення податкового векселя. Так, у разі несвоєчасного погашення податкового векселя, незалежно від того, ким погашено податковий вексель - платником податку, який його видав, чи банком-авалістом, до платника податку, який видав податковий вексель, чи банка-аваліста застосовуються штрафні санкції у розмірі 1 відсотка суми податку на додану вартість, вказаної у податковому векселі, за кожен день порушення строку, включаючи день погашення, але не більш як 50 відсотків суми векселя. Пунктом 7 підрозділу 3 визначаються строки погашення податкового векселя. Відповідно до цієї норми строк погашення векселя настає не пізніше 720-го календарного дня з дня надання такого векселя митному органу, включаючи день його видачі. При цьому Кабінет Міністрів України може визначити більш тривалі строки погашення податкового векселя для окремих товарів. Цією нормою також визначається процедура погашення податкових векселів. На підставі цього погашення податкового векселя здійснюється шляхом перерахування коштів до бюджету. Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, крім банка-аваліста; податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються. Пунктом 8 підрозділу 3 розділу XX Кодексу та частиною 5 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України» від 01.10.1997 р. № 1104 (із змінами та доповненнями) встановлюється процедура оформлення податкового векселя у податковій декларації. Відповідно до цих норм сума податку на додану вартість, зазначена у виданому податковому векселі, відображається окремим рядком у податковій декларації за звітний період, у якому відбулося погашення податкового векселя. 9. Цим пунктом Кодексу та абзацом 4 пункту 20 частини V Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України» від 01.10.1997 р. № 1104 (із змінами та доповненнями) визначаються умови та обмеження щодо сум податку на додану вартість, які зазначені в податковому векселі та включаються до податкового періоду. Згідно із зазначеними нормами, сума податку на додану вартість, вказана в податковому векселі, у повному обсязі або частково не включається до податкового кредиту платника податку на додану вартість, якщо діють обмеження, встановлені цим пунктом, у тому числі у разі, якщо: ввезений на митну територію України товар використовується для виготовлення товарів, надання послуг, які не є об'єктом оподаткування або які звільнено від оподаткування; ввезений на митну територію України товар не використовується у господарській діяльності платника податку; Пунктом 10 підрозділу 3 встановлюються норми, згідно з якими платник податку, за умови дотримання ним вимог щодо формування сум податку на додану вартість, які відносяться до податкового кредиту, має право віднести до податкового кредиту звітного (податкового) періоду суму податку на додану вартість за погашеними у такому звітному (податковому) періоді податковими векселями. Пункт 11 підрозділу 3 визначає процедуру подання податкової декларації платником податку, у якого здійснювалася оплата податковими векселями. Відповідно до цієї норми до податкової декларації платник податку на додану вартість додає перелік та копії податкових векселів, виданих і погашених протягом звітного (податкового) періоду, за який подається декларація. Цим пунктом підрозділу 3 та частиною VI пунктами 21-23 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України» від 01.10.1997 р. № 1104 (із змінами та доповненнями) встановлюються умови та процедури обліку та контролю податкових векселів органами податкової та митної служби України. Відповідно до зазначених норм облік податкових векселів здійснюється митними органами та органами державної податкової служби. При цьому порядок обліку податкових векселів у визначених цією нормою органах різний. Так, облік податкових векселів митними органами ведеться в порядку, встановленому центральним митним органом. Облік податкових векселів органами державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку, яким видано податковий вексель, ведеться в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби. Контроль за погашенням податкових векселів здійснюють органи державної податкової служби на підставі даних, отриманих від митних органів, податкових декларацій та платіжних документів, що підтверджують сплату сум податку за погашеними векселями. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Підрозділ 3. Особливості оподаткування підприємств суднобудівної промисловості у разі ввезення на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні" |
||
|
||