Головна |
« Попередня | Наступна » | |
1. Політико-територіальний устрій |
||
Повернення до принципу поділу влади і відмова від соціалістичного принципу єдності влади спричинив реформу організації влади на місцях. Конституційне оформлення отримала концепція місцевого самоврядування. Частина 1 ст. 2 Конституції говорить: «Республіка Болгарія є єдиною державою з місцевим самоврядуванням». Система влади на місцях врегульована в розділі сьомий (ст. 135 - 146) Конституції, а також Законом про місцеве самоврядування та місцевої адміністрації 1991 р. (з наступними змінами) та Законом про адміністративно-територіальний устрій Республіки Болгарії 1995 р. Територія республіки ділиться на громади та області; територіальний поділ і повноваження столичної громади й інших великих міст, а також створення інших адміністративно-територіальних одиниць та органів самоврядування в них підлягають регулюванню законом. Останній із згаданих законів передбачає поділ території країни на адміністративно-територіальні та територіальні одиниці. Відповідно до нього адміністративно-територіальними одиницями є області та громади, а в складі громад - кметства і райони (останні - у великих містах). Територіальними ж одиницями є населені пункти (населених місць) і населення освіти (селищною образуванія) *. Населені пункти - це міста і села, а населення освіти - дачні зони, промислові зони, курортні комплекси і курортні місцевості, розташовані на землях населених пунктів. Всі ці одиниці мають територію, межі, найменування. Область створюється законом, складається з однієї або більше сусідніх громад і іменується по найменуванню населеного пункту, що утворює її адміністративний центр. При створенні області беруться до уваги фізико-географічна відособленість території та наявність міста - традиційного культурного та господарського центру з розвиненою соціальною і технічною інфраструктурою і транспортною доступністю для населених пунктів області. В даний час в Болгарії вісім областей. Столиця Софія до складу областей не входить, але Столична громада має також статус області. Конституція характеризує область як адміністративно-територіальну одиницю для проведення регіональної політики, для здійснення державного управління на місцях і для забезпечення відповідності між національними та місцевими інтересами. Громада складається з одного або більше сусідніх населених пунктів і іменується по найменуванню населеного пункту, що утворює її адміністративний центр. Створюється вона з ініціативи та / або за згодою мешканців. Умовами для створення громади є: чисельність населення - понад 4 тис. жителів; наявність населеного пункту - традиційного об'єднуючого центру з розвиненою соціальною і технічною інфраструктурою, що забезпечує обслуговування населення ; включення всіх сусідніх населених пунктів, у яких немає умов для створення окремої громади або які не можуть приєднатися до іншої сусідньої громаді; відстань між центром общини і іншими її населеними пунктами, що не перевищує 20 км. Згідно з Конституцією, громада є юридичною особою, а її межі визначаються після опитування населення. Вона має право на свою власність, використовувану в інтересах відповідної територіальної спільності, самостійний бюджет, постійні фінансові джерела якого визначаються законом. Держава коштами бюджету та іншим чином сприяє нормальній діяльності громад. В даний час в країні налічуються 252 громади. Райони створюються законом в столиці та інших містах з кількістю жителів понад 300 тис. За рішенням общинного ради вони можуть створюватися і в містах з кількістю жителів понад 100 тис. Умовами для створення районів є: чисельність населення - понад 25 тис. жителів; можливість районування міської території відповідно до загальних градоустройственнимі планами і стійкими природно-географічними або інфраструктурними чинниками; наявність розвиненої інфраструктури районного значення для задоволення адміністративних, соціальних та санітарно-гігієнічних потреб. Кметство може створюватися на території громади рішенням її ради з ініціативи та за згодою мешканців. Воно складається з одного або більше сусідніх населених пунктів і іменується по найменуванню свого адміністративного центру. Створення кметства допускається за наявності на відповідній території понад 100 жителів і при можливості здійснення наданих громадою функцій. Відповідно до Конституції самоврядні територіальні спільності мають право об'єднуватися для вирішення спільних питань; законодавець зобов'язаний створювати умови для об'єднання громад. Закон про місцеве самоврядування та місцевої адміністрації передбачив, що будь-які адміністративно-територіальні одиниці можуть об'єднуватися на добровільній принципі для вирішення проблем і завдань, що становлять спільний інтерес. Схоже, однак, що наведені норми Конституції і закону не цілком між собою узгоджуються: формулювання закону дає можливість об'єднуватися також і областям, що Конституцією навряд чи малося на увазі, та й самим законодавцем теж. Що ж до громад, то їм закон дозволяє створювати навіть національне і регіональні об'єднання для захисту своїх загальних інтересів і підтримки та розвитку місцевого самоврядування. Зокрема, національному об'єднанню, яке вважається таким при участі не менше 2/3 загального числа громад, законом надано права: представляти своїх членів перед державними органами; розробляти пропозиції про зміну та удосконаленні правового регулювання місцевого самоврядування; підготовляти висновки і пропозиції щодо проекту бюджету країни в частині, що відноситься до громад; здійснювати контакти і взаємодія з спорідненими організаціями в інших країнах і складатися в міжнародних об'єднаннях; здійснювати інші функції, визначені установчим актом. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 1. Політико-територіальний устрій " |
||
|