Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Б.А. Страшун. Конституційне (державне) право зарубіжних країн. Частина загальна. Тома 1-2, 2000 - перейти до змісту підручника

1. ПОНЯТТЯ

Республіка (від лат. Res publica - суспільна справа) - це така форма правління, яка характеризується виборністю глави держави, іменованого зазвичай президентом.
Республіканська форма правління остаточно встановилася у Франції лише з прийняттям конституційних законів 1875 після дворазової реставрації монархії. Швейцарія і мініатюрне держава Сан-Марино мають цю форму правління з самого початку. Більшість же сучасних європейських держав здобули її після військових і революційних потрясінь XX століття, пов'язаних насамперед із двома світовими війнами. В Америці успішна збройна національно-визвольна боротьба колишніх колоній проти монархічних метрополій також, як правило, породжувала республіканську форму правління. Так само і в Африці, і Азії розпад колоніальної системи в середині XX століття привів, за поодинокими винятками, до утворення республік.
За інших рівних умов республіка - найбільш демократична форма правління, оскільки передбачає, що повноваження будь-якої гілки влади, будь-якого вищого її органу, включаючи главу держави, в кінцевому рахунку грунтуються на мандат народу. Але слід підкреслити, що цей висновок вірний лише за інших рівних умовах.
Справа в тому, що існують збочені різновиди республіки, характеризуються нелегітимністю влади. Наприклад, коли в країні відбувається державний переворот, який ставить на чолі держави одноосібного диктатора (він може називатися як завгодно - президентом, координатором, вождем, генеральним секретарем центрального комітету партії і т.д.) або групу диктаторів (хунту, політбюро і т. п.), форма правління офіційно може проголошуватися або залишатися республіканської, але її демократична суть вихолощується. Це відбувається і в тому випадку, коли законно обране або призначена посадова особа (президент, прем'єр-міністр і т.п.) захоплює неприналежні йому за конституцією повноваження, відмовляється залишити свою посаду після закінчення терміну повноважень, - словом, коли узурпує владу. Так вчинили А. Гітлер у Німеччині в 1933 році, Ж. Мобуту в колишньому бельгійському Конго в 1960 році, «чорні полковники» в Греції в 1967 році, А. Піночет в Чилі в 1973 році. Приклади, на жаль, можна значно помножити. Є й приклади такої заміни монархії республікою, які означають ліквідацію існувала при монархії демократії. Наприклад, ті ж грецькі "чорні полковники» в червні 1973 року ліквідовано монархію, проте демократії країні така «республіка» аж ніяк не додала. Мало відрізнялися від абсолютної монархії багато республік, що виникли в Тропічній Африці після ліквідації колоніальної системи: незважаючи на наявність парламенту, формально незалежних судів, влада президента була там практично необмежена (так звані монократіческіе республіки). Зміна президентів відбувалася там зазвичай лише в результаті їх смерті або військового перевороту, а не загальних виборів. Перевибори ж на новий термін носили скоріше ритуальний, ніж реальний характер. У Малаві, наприклад, до недавнього часу Президент взагалі вважався знаходяться на посаді довічно. Соціалістичні республіки служили і служать прикриттям одноосібної диктатури генерального (першого) секретаря компартії (її центрального комітету) або груповий диктатури політбюро її центрального комітету. Генеральний секретар може при цьому займати посаду президента або / і прем'єр-міністра, а може не займати жодної державної посади, здійснюючи свою величезну владу неформальним чином, як це довгий час робив І.В. Сталін.
Нижче ми розглядаємо різновиди дійсно демократичної або, принаймні, ліберальний по політичному режиму республіки. При цьому треба пам'ятати, що і в президентській, і в парламентській республіці є і президент, і парламент, а відмінність між цими двома різновидами республіканської форми правління полягає в характері відносин між законодавчою і виконавчою владою.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. ПОНЯТТЯ "
  1. Стаття 25.7. Понятий
    понятого може бути залучено будь-яка не заінтересована в результаті справи повнолітня особа. Число понятих повинно бути не менше двох. 2. Присутність понятих обов'язково у випадках, передбачених главою 27 цього Кодексу. Понятий засвідчує в протоколі своїм підписом факт вчинення в його присутності процесуальних дій, їх зміст і результати. 3. Про участь понятих в
  2. Стаття 25.7. Понятий
    понятого може бути залучено будь-яка не заінтересована в результаті справи повнолітня особа. Число понятих повинно бути не менше двох. 2. Присутність понятих обов'язково у випадках, передбачених главою 27 цього Кодексу. Понятий засвідчує в протоколі своїм підписом факт вчинення в його присутності процесуальних дій, їх зміст і результати. 3. Про участь понятих в
  3. Вопрос_8. Поняття та ознаки юридичної особи як суб'єкта цивільних правовідносин. Засоби індивідуалізації юридичної особи. Співвідношення поняття «юридична особа» з поняттями «організація» і «підприємство».
    Поняття «юридична особа» з поняттями «організація» і
  4. Вопрос_19. Поняття і види об'єктів цивільних прав. Поняття і класифікація речей
    Вопрос_19. Поняття і види об'єктів цивільних прав. Поняття і класифікація
  5. Глава 1 Поняття кримінальної армалогіі. Поняття і види правового режиму зброї. Класифікація зброї
    Глава 1 Поняття кримінальної армалогіі. Поняття і види правового режиму зброї. Класифікація
  6. Контрольні питання до розділу
    поняття посадової особи. 11. Поняття і види адміністративних правопорушень. 12. Поняття і види адміністративних
  7. Коментар до статті 25.7
    понятого може бути залучено лише фізична особа. Присутність понятих передбачено при застосуванні до особи, підозрюваного у вчиненні адміністративного правопорушення, заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення (див. коментар до ст. 27.1). Особистий огляд здійснюється особою однієї статі з особою в присутності двох понятих тієї ж статі. При застосуванні
  8. Контрольні запитання до розділу 1
    поняття права і його історична еволюція. 5. Взаємозв'язок права і держави. 6. Поняття джерел права. 7. Закони та їх види. Підзаконні акти. 8. Право і мораль. 9. Структура правової норми. 10. Дія норм права у часі, просторі і по колу осіб. 11. Правомірне поведінку і правопорушення. 12. Юридична
  9. Контрольні питання
    1. Поняття і основні види правомірної поведінки. 2. Юридичний конфлікт як різновид соціального конфлікту. 3. Правові механізми попередження та вирішення кримінальних конфліктів. 4. Поняття, ознаки та види правопорушення. 5. Склад правопорушення. 6. Поняття і підстави юридичної відповідальності. 7. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності. 8. Вина
  10. М
    поняття М. II, 6, § 4 (1) - с. 162 - часткова дієздатність М. II, 6, § 4 (3) - с. 166 - 168 Матеріальні блага II, 11, § 1 (2) - с. 394 - 395 Матеріальна шкода III, 16, § 2 (3) - с. 601 Міжнародне приватне право в системі приватного права I, 1, § 2 (2) - с. 19 Міжнародні договори як джерела цивільного права I, 4, § 1 (4) - с. 90 - 91 Дрібні побутові угоди II, 6, § 4 (2) -
  11. Контрольні питання
    поняття «колізії колізій»? 10. Який зміст поняття «колізійне право»? 160 Звеков В.П. Указ соч. С.
  12. Т
    поняття Т. в. IV, 19, § 2 (1) - с. 37 Товар як об'єкт економічних відносин власності IV, 18, § 2 (2) - с. 20 - 21 Товарний знак - державна реєстрація Т. з. VI, 31, § 6 (2) - с. 371 - використання Т. з. VI, 31, § 6 (3) - с. 379 - 380 - колективний Т. з. VI, 31, § 6 (2) - с. 373 - загальновідомий Т. з. VI, 31, § 6 (2) - с. 372 - 373 - поняття Т. з. VI, 31, § 6 (2) - с.
  13. Л
    Поняття Л. ю. л. II, 7, § 3 (3) - с. 252 - 253 - порядок (етапи) Л. ю. л. II, 7, § 3 (3) - с. 253 - 257, див Банкрутство Літеральна як властивість цінного паперу II, 11, § 3 (1) - с. 420 - 421 Особа - поняття Л. II, 6, § 1 (1) - с. 137 - Л. без громадянства, см. Апатрид Особистість II, 6, § 1 (1) - с. 137 - 138 Особисті немайнові відносини, см. Немайнові
  14. Контрольні питання до § 5.8
    поняття, види неустойки; заставу, іпотека; порука, банківська гарантія; утримання; завдаток . 5. Відповідальність за порушення зобов'язань. 6. Умови відповідальності. 7. Припинення зобов'язань. 8. Поняття і види договорів. 9. Свобода договору. 10.Содержаніе договору. 11. Порядок укладання договору. 12. Зміна і розірвання
  15. Э
    поняття Е. твори VI, 30, § 2 (1) - с. 283 - поняття Е. фонограми VI, 30, § 7 (5) - с. 318 - право на імпорт Е. твори VI, 30, § 4 (2) - с. 298 - 299 Економічні відносини власності - поняття Е. о. с. IV, 18, § 2 (1) - с. 19 - 20 - правові форми Е. о. с. IV, 18, § 2 (2) - с. 20 - 21 - товар як об'єкт Е. о. с. IV, 18, § 2 (2) - с. 20 - 21 Експертиза -
  16. Стаття 22. Заборони та обмеження, пов'язані із застосуванням спеціальних засобів
    поняттю "інвалід". Інвалід - це особа, яка має порушення здоров'я зі стійким розладом функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності та викликає необхідність її соціального захисту (ч. 1 ст. 1 Федерального закону від 24 листопада 1995 р. N 181 -ФЗ "Про соціальний захист інвалідів у Російської Федерації").
  17. Поняті у виконавчому провадженні
    поняті, перекладачі, фахівці. Понятий у виконавчому провадженні - це особа, яка запрошується для участі у вчиненні виконавчих дій у якості свідка, що посвідчує правильність дотримання законних процедур і сам факт вчинення дій, що у юридичних документах. ---
  18. Вопрос_71. Договір соціального найму житлового приміщення: поняття і ознаки договору; поняття житлового приміщення; суб'єкти (права та обов'язки, відповідальність); форма і порядок укладення; порядок розірвання та виселення; ціна.
    Поняття і ознаки договору; поняття житлового приміщення; суб'єкти (права та обов'язки, відповідальність); форма і порядок укладення; порядок розірвання та виселення;
  19. Стаття 16. Оточення (блокування) ділянок місцевості, житлових приміщень, будівель та інших об'єктів
    понятті "масові заворушення" див. коментар до ст. 21 цього Закону. 4. Про поняття "вибухові речовини" див. коментар до п. 16 ч. 1 ст. 13 цього Закону. 5. Радіоактивними речовинами є не відносяться до ядерних матеріалів речовини, що випускають іонізуюче випромінювання (ст. 3 Федерального закону від 21 листопада 1995 р. N 170-ФЗ "Про використання