|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Постанови
|
|
1. Конституція Російської Федерації проголошує свободу слова і похідне від неї право кожного шукати, одержувати і вільно поширювати інформацію. Дане конституційне право здійснюється громадянами як індивідуально, так і колективно, в тому числі через засоби масової інформації, включаючи газети.
Обмеження / цього права /, що відноситься до основних прав і свобод людини і громадянина, можуть встановлюватися лише законом і лише в тій мірі, в якій це необхідно для захисту конституційного ладу, моральності, здоров'я, законних прав та інтересом інших людей в демократичному суспільстві (Постанова Конституційного Суду від 19 травня 1993 року N 10-П у справі про перевірку конституційності постанови Верховної Ради Російської Федерації від 17 липня 1992 року "0 газеті" Известия "і за індивідуальною скаргою журналістського колективу редакції газети" Известия "у зв'язку з постановою Верховної Ради Російської Федерації від 17 липня 1992 року" Про газеті "Известия"; абзаци третій і четвертий пункту 4 мотивувальної частини).
2. / Відповідно до закону / журналіст може бути позбавлений акредитації, якщо їм або редакцією порушені встановлені правила акредитації або поширені не відповідають дійсності відомості, що порочать честь і гідність організації, акредитовані журналісти, що підтверджено набрав законної сили рішенням суду. / Введені постановою Уряду / нових підстав і порядку позбавлення журналістів акредитації, не передбачених законом, суперечить статті 29 (частини 4 і 5), яка закріплює право на свободу інформації, статті 46, яка гарантує судовий захист прав і свобод, а також статті 55 (частина 3) Конституції Російської Федерації (Ухвала Конституційного Суду від 31 липня 1995 року N 10-П у справі про перевірку конституційності ряду правових актів, прийнятих у зв'язку з врегулюванням збройного конфлікту в Чеченській Республіці; абзац шостий пункту 8 мотивувальної частини).
3. ... Передача редакціям засобів масової інформації, видавництвам, інформаційним агентствам і телерадіомовним компаніям в господарське відання приміщень, якими вони володіють або користуються в процесі своєї виробничо-господарської діяльності, в якості міри державної підтримки фінансового та господарського характеру спочатку спрямована на досягнення такої конституційно значущою цілі, як свобода слова і свобода масової інформації. Разом з тим вона безпосередньо зачіпає і закріплене в Конституції Російської Федерації право власності, що зобов'язувало законодавця при врегулюванні відповідних відносин знайти справедливий баланс між цими конституційно захищаються цінностей на основі критеріїв, встановлених Конституцією Російської Федерації ...
Передача ж (хоча б і в тимчасове господарське відання) приміщень, що належать на праві власності суб'єктам Російської Федерації і муніципальних утворень, без їх згоди, якщо вона здійснюється без розумної компенсації, виходить за рамки вимог статті 55 (частина 3) Конституції Російської Федерації і кореспондуючих їй положень статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод (в редакції Протоколу N 11, що вступив чинності 1 листопада 1998 року) і, отже, не є адекватним засобом для досягнення мети, заради якої вона встановлена. Оскільки частина третя статті 5 Федерального закону "Про державну підтримку засобів масової інформації та книговидання Російської Федерації" за змістом, надавало їй правозастосовчої практикою, допускає можливість такої передачі без належного відшкодування, вона невідповідно обмежує конституційні права і законні інтереси суб'єктів права власності - суб'єктів Російської Федерації і муніципальних утворень, ставить їх у нерівне становище з Російською Федерацією як власником федерального майна і порушує баланс двох конституційних цінностей - права на інформацію та права власності - на шкоду останньої (Постанова Конституційного Суду від 22 листопада 2000 року N 14-П у справі про перевірку конституційності частини третьої статті 5 Федерального закону "Про державну підтримку засобів масової інформації та книговидання Російської Федерації"; абзаци п'ятий пункту 2, шостий пункту 4 мотивувальної частини).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Постанови " |
- Стаття 169. Виклад рішення
Коментар до статті Непідписання рішення, ухвали суддею або одним із суддів, що розглядали справу, або підписання рішення, постанови не тими суддями, що зазначені в рішенні, постанові, є підставою для скасування рішення, поста новления в будь-якому випадку. Див, наприклад: Постанова Президії ВАС РФ від 19.04.2011 N
- Стаття 31.4. Приведення у виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення
1. Постанова по справі про адміністративне правопорушення приводиться у виконання уповноваженими на те органом, посадовою особою в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими федеральними законами та прийнятими відповідно до них постановами Уряду Російської Федерації. 2. У разі винесення кількох постанов про призначення адміністративного покарання щодо
- Стаття 31.6. Зупинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
1. Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови в разі приношення протесту на вступило в законну силу постанова у справі про адміністративне правопорушення до розгляду протесту. Про зупинення виконання постанови виноситься ухвала, яка при необхідності негайно направляється
- Стаття 32.1. Виконання постанови про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження
Постанова про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження виконується суддею, органом, посадовою особою, які винесли постанову, шляхом вручення або направлення копії постанови відповідно до статті 29.11 справжнього
- Стаття 31.6. Зупинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
1. Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови в разі приношення протесту на вступило в законну силу постанова у справі про адміністративне правопорушення до розгляду протесту. Про зупинення виконання постанови виноситься ухвала, яка при необхідності негайно направляється
- Стаття 307. Набрання законної сили постанови Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації та його опублікування
Коментар до статті Постанова Президії ВАС РФ підлягає опублікуванню у журналі "Вісник Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації" і розміщується на сайті ВАС РФ. При цьому арбітражним судам слід мати на увазі, що з дня розміщення Постанови Президії ВАС РФ в повному обсязі на сайті ВАС РФ практика застосування законодавства, на положеннях якого заснована дане
- Стаття 306. Зміст постанови Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації
Коментар до статті Дотримання вимог до оформлення постанов Президії ВАС РФ забезпечує його законність, обгрунтованість і вмотивованість, які є умовами обов'язковості судових актів (ст. ст. 15, 16 АПК РФ). При цьому особливе значення мають мотиви прийнятого постанови (п. 9 ст. 306 АПК РФ) і висновки і рішення за результатами роз-гляду заяви (п. 10 ст. 306 АПК РФ),
- Стаття 31.4 . Приведення у виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення
1. Постанова по справі про адміністративне правопорушення приводиться у виконання уповноваженими на те органом, посадовою особою в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими федеральними законами та прийнятими відповідно до них постановами Уряду Російської Федерації. 2. У разі винесення кількох постанов про призначення адміністративного покарання щодо
- Стаття 32.1. Виконання постанови про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження
Постанова про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження виконується суддею, органом, посадовою особою, які винесли постанову, шляхом вручення або направлення копії постанови відповідно до статті 29.11 справжнього Кодексу . Відповідно до Федерального закону від 27.06.2011 N 162-ФЗ з 1 січня 2013 року статтю 32.2 буде доповнена частиною
- Стаття 31.7. Припинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови у разі: 1) видання акта амністії, якщо такий акт усуває застосування адміністративного покарання; 2) скасування або визнання такими, що втратили силу закону або його положення, що встановлюють адміністративну відповідальність за скоєне; 3) смерті особи, залученого
- Коментар до статті 30.8
Див п. 1 коментарю до ст. 30.7. Рішення за скаргою на постанову (рішення) про призначення адміністративного покарання, рішення за скаргою на постанову про припинення провадження у справі про адміністративне правопорушення оголошуються які винесли їх суддею, посадовою особою негайно після їх винесення. Про осіб, які вправі подавати скаргу (заяву) на постанову (рішення) по справі,
|