Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Л.В. Лазарєв. Правові позиції Конституційного Суду Росії, 2003 - перейти до змісту підручника

Постанови

1. Конституційна характеристика Федеральних Зборів як органу народного представництва припускає, що можлива неповнота складу його палат не повинна бути значною, бо в іншому разі його представницький характер може бути поставлений під сумнів.
Мета встановлення в статті 95 Конституції Російської Федерації числа мандатів у Раді Федерації та Державній Думі - забезпечення представницького характеру вищого законодавчого органу Російської Федерації. Звідси випливає, що інтерпретація поняття "загальне число депутатів" як числа тільки фактично обраних до Державної Думи депутатів, за винятком тих, чиї повноваження на момент голосування припинені в установленому порядку, може призвести до того, що Державна Дума буде правомочна приймати закони та інші важливі для країни акти з питань свого ведення, навіть якщо фактично втратить свій представницький характер внаслідок вакантності значної частини депутатських мандатів. Такі закони та інші акти як порушують статтю 94 Конституції Російської Федерації виявляться нелегітимними ...
У своїй організації та діяльності / Державна Дума і Рада Федерації / покликані відобразити різні сторони народного представництва в Російській Федерації - пряме представництво населення і представництво суб'єктів Російської Федерації ...
Положення про загальні числі депутатів Державної Думи, що міститься в статтях 103 (частина 3), 105 (частини 2 і 5), 107 (частина 3), 108 (частина 2), 117 (частина 3 ) і 135 (частина 2) Конституції Російської Федерації, слід розуміти як число депутатів, встановлене для Державної Думи статтею 95 (частина 3) Конституції Російської Федерації, - 450 депутатів.
Положення про загальні числі членів Ради Федерації і депутатів Державної Думи, що міститься в статтях 107 (частина 3) і 135 (частина 2) Конституції Російської Федерації, слід розуміти як передбачає голосування окремо по палатах і визначення його результатів відповідно від чисельності кожної палати, встановленої статтею 95 (частини 2 і 3) Конституції Російської Федерації (Ухвала Конституційного Суду від 12 квітня 1995 року N 2-П у справі про тлумачення статей 103 (частина 3), 105 (частини 2 і 5) , 107 (частина 3), 108 (частина 2), 117 (частина 3) і 135 (частина 2) Конституції Російської Федерації; абзаци п'ятий і шостий пункту 1, третій пункту 2 мотивувальної частини, пункти 1 і 2 резолютивної частини).
2. Закріплений Конституцією Російської Федерації порядок прийняття федеральних законів (статті 104-108) не передбачає обов'язкового направлення законопроекту з предметів спільного ведення республікам у складі Російської Федерації та спеціального розгляду їх пропозицій у федеральному парламенті. Разом з тим, оскільки, згідно з Конституцією Російської Федерації, законопроекти вносяться саме до Державної Думи (стаття 104, частина 2) і федеральні закони спочатку приймаються Державною Думою (стаття 105, частина 1), то сама Державна Дума має право, конкретизуючи дані конституційні норми, передбачити у своєму Регламенті положення, згідно з яким законопроекти з предметів спільного ведення направляються суб'єктам Російської Федерації для дачі пропозицій і зауважень (стаття 102 Регламенту Державної Думи) (Постанова Конституційного Суду від 9 січня 1998 року N 1-П у справі про перевірку конституційності Лісового кодексу Російської Федерації; абзац другий пункту 7).
3. Як випливає зі статті 94 Конституції Російської Федерації у взаємозв'язку з її статтями 1 і 5, представницьким і законодавчим органом Російської Федерації саме як федеративної держави є парламент в цілому тобто Рада Федерації і Державна Дума, повноваження яких відповідним чином збалансовані. Проведення ж виборів до Державної Думи на основі єдиної норми представництва, без виключення, передбаченого оспорюваним положенням, призвело б до того, що суб'єкти Російської Федерації з нечисленним населенням не були б представлені в цій палаті парламенту. В результаті під питання були б поставлені принцип рівноправності суб'єктів Російської Федерації, що становить одну з основ її конституційного ладу, а також представницький характер Державної Думи ...
З метою збереження цілісності федеративної держави рівне виборче право може бути обмежене законом таким чином, щоб гарантувати представництво суб'єктів Федерації з нечисленним населенням і тим самим забезпечити належний представницький характер і легітимність федерального парламенту (Постанова Конституційного Суду від 17 листопада 1998 року N 26-П у справі про перевірку конституційності окремих положень Федерального закону від 21 червня 1995 року "Про вибори депутатів Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації"; абзаци сьомий і десятий пункту 3 мотивувальної частини).
4. Зі статті 111 Конституції Російської Федерації у взаємозв'язку з її статтями 10, 11 (частина 1), 80 (частини 2 і 3), 83 (пункт "а"), 84 (пункт "б"), 103 (пункт "а" частини 1), 110 (частина 1) і 115 (частина 1), визначальними місце Уряду Російської Федерації в системі державної влади і умови і порядок призначення його Голови, також слід необхідність узгоджених дій Президента Російської Федерації і Державної Думи в ході реалізації своїх повноважень у процедурі призначення Голови Уряду Російської Федерації. Тому зазначена процедура передбачає пошук згоди між ними з метою усунення виникаючих протиріч з приводу кандидатури на дану посаду, що можливо на основі передбачених Конституцією Російської Федерації або що не суперечать їй форм взаємодії, що складаються в процесі реалізації повноважень глави держави і в парламентській практиці (Постанова Конституційного Суду від 11 грудня 1998 року N 28-П у справі про тлумачення положень частини 4 статті 111 Конституції Російської Федерації; абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
5. Розпуск Державної Думи ... переслідує конституційну мета забезпечити своєчасне формування Уряду Російської Федерації або, відповідно, продовження функціонування Уряду Російської Федерації, підтримуваного Президентом Російської Федерації всупереч недовірі, вираженого Уряду Російської Федерації Державною Думою ...
З положень статей 84 (пункт "б"), 109 (частини 1 і 2), 111 (частина 4) і 117 (частини 3 і 4) Конституції Російської Федерації у взаємозв'язку з положеннями статті 99 (частини 1, 2 і 4), а також іншими положеннями Конституції Російської Федерації слід, що розпуск Державної Думи Президентом Російської Федерації означає припинення, починаючи з моменту призначення дати нових виборів, здійснення Державною Думою передбачених Конституцією Російської Федерації повноважень щодо прийняття законів, а також інших її конституційних повноважень, які реалізуються шляхом прийняття рішень на засіданнях палати. При цьому виключається здійснення зазначених повноважень Державної Думи Президентом Російської Федерації, Радою Федерації, іншими органами державної влади (Постанова Конституційного Суду від 11 листопада 1999 року N 15-П у справі про тлумачення статей 84 (пункт "б"), 99 (частини 1, 2 і 4) і 109 (частина 1) Конституції Російської Федерації; абзац другий пункту 2 мотивувальної частини, пункт 1 резолютивної частини).
6. Конституційно-правовий статус Ради Федерації і його компетенція, закріплена в Конституції Російської Федерації, а також конституційні принципи організації прокуратури Російської Федерації та кримінального судочинства виключають наявність у Ради Федерації повноваження з тимчасового відсторонення Генерального прокурора Російської Федерації від посади у зв'язку з порушенням стосовно нього кримінальної справи ...
Виходячи з необхідності взаємодії Президента Російської Федерації і Ради Федерації у зв'язку з призначенням на посаду та звільненням з посади Генерального прокурора Російської Федерації, Рада Федерації повинен бути негайно проінформований про таке рішення / про тимчасове відсторонення Генерального прокурора Російської Федерації від посади / (Постанова Конституційного Суду від 1 грудня 1999 року N 17-П по спору про компетенції між Радою Федерації і Президентом Російської Федерації щодо належності повноваження з видання акта про тимчасове відсторонення Генерального прокурора Російської Федерації від посади у зв'язку з порушенням стосовно нього кримінальної справи; абзаци шостий пункту 4, п'ятий пункту 5 мотивувальної частини).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Постанови "
  1. Стаття 169. Виклад рішення
    Коментар до статті Непідписання рішення, ухвали суддею або одним із суддів, що розглядали справу, або підписання рішення, постанови не тими суддями, що зазначені в рішенні, постанові, є підставою для скасування рішення, поста новления в будь-якому випадку. Див, наприклад: Постанова Президії ВАС РФ від 19.04.2011 N
  2. Стаття 31.4. Приведення у виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення
    1. Постанова по справі про адміністративне правопорушення приводиться у виконання уповноваженими на те органом, посадовою особою в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими федеральними законами та прийнятими відповідно до них постановами Уряду Російської Федерації. 2. У разі винесення кількох постанов про призначення адміністративного покарання щодо
  3. Стаття 31.6. Зупинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
    1. Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови в разі приношення протесту на вступило в законну силу постанова у справі про адміністративне правопорушення до розгляду протесту. Про зупинення виконання постанови виноситься ухвала, яка при необхідності негайно направляється
  4. Стаття 32.1. Виконання постанови про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження
    Постанова про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження виконується суддею, органом, посадовою особою, які винесли постанову, шляхом вручення або направлення копії постанови відповідно до статті 29.11 справжнього
  5. Стаття 31.6. Зупинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
    1. Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови в разі приношення протесту на вступило в законну силу постанова у справі про адміністративне правопорушення до розгляду протесту. Про зупинення виконання постанови виноситься ухвала, яка при необхідності негайно направляється
  6. Стаття 307. Набрання законної сили постанови Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації та його опублікування
    Коментар до статті Постанова Президії ВАС РФ підлягає опублікуванню у журналі "Вісник Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації" і розміщується на сайті ВАС РФ. При цьому арбітражним судам слід мати на увазі, що з дня розміщення Постанови Президії ВАС РФ в повному обсязі на сайті ВАС РФ практика застосування законодавства, на положеннях якого заснована дане
  7. Стаття 306. Зміст постанови Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації
    Коментар до статті Дотримання вимог до оформлення постанов Президії ВАС РФ забезпечує його законність, обгрунтованість і вмотивованість, які є умовами обов'язковості судових актів (ст. ст. 15, 16 АПК РФ). При цьому особливе значення мають мотиви прийнятого постанови (п. 9 ст. 306 АПК РФ) і висновки і рішення за результатами роз-гляду заяви (п. 10 ст. 306 АПК РФ),
  8. Стаття 31.4 . Приведення у виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення
    1. Постанова по справі про адміністративне правопорушення приводиться у виконання уповноваженими на те органом, посадовою особою в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими федеральними законами та прийнятими відповідно до них постановами Уряду Російської Федерації. 2. У разі винесення кількох постанов про призначення адміністративного покарання щодо
  9. Стаття 32.1. Виконання постанови про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження
    Постанова про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження виконується суддею, органом, посадовою особою, які винесли постанову, шляхом вручення або направлення копії постанови відповідно до статті 29.11 справжнього Кодексу . Відповідно до Федерального закону від 27.06.2011 N 162-ФЗ з 1 січня 2013 року статтю 32.2 буде доповнена частиною
  10. Стаття 31.7. Припинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
    Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови у разі: 1) видання акта амністії, якщо такий акт усуває застосування адміністративного покарання; 2) скасування або визнання такими, що втратили силу закону або його положення, що встановлюють адміністративну відповідальність за скоєне; 3) смерті особи, залученого
  11. Коментар до статті 30.8
    Див п. 1 коментарю до ст. 30.7. Рішення за скаргою на постанову (рішення) про призначення адміністративного покарання, рішення за скаргою на постанову про припинення провадження у справі про адміністративне правопорушення оголошуються які винесли їх суддею, посадовою особою негайно після їх винесення. Про осіб, які вправі подавати скаргу (заяву) на постанову (рішення) по справі,
  12.  Розділ VII. Виробництво, пов'язане з виконанням судових постанов і постанов інших органів
      Розділ VII. Виробництво, пов'язане з виконанням судових постанов і постанов інших
  13.  Стаття 31.7. Припинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
      Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови у разі: 1) видання акта амністії, якщо такий акт усуває застосування адміністративного покарання; 2) скасування або визнання такими, що втратили силу закону або його положення, що встановлюють адміністративну відповідальність за скоєне; 3) смерті особи, залученого
  14.  Глава 13 Як оформляється адміністративне правопорушення
      Правопорушення оформляються чотирма різними способами, і навіть співробітники ГИБДД не завжди знають, в яких випадках, наприклад, виписується протокол і постанову, а в яких одне лише постанову. Хочеться нагадати, що протокол і постанова - це два принципово різних документи. Якщо інспектор склав протокол, то порушником ви ще не визнані і покарання Вам не призначено, але як
  15.  Варіант 4. Постанова без протоколу
      Якщо за порушення можливе покарання у вигляді штрафу, водій згоден з порушенням і сумою штрафу, то в цьому випадку процедура спрощується: протокол не складається, а відразу виноситься постанова. Раніше, до недавніх змін в Адміністративному Кодексі, такий документ називався «постанова-квитанція», т. к. спочатку передбачалося, що він повинен був складатися на місці порушення при