Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
С.С. Бичкова. Цивільне право України (договірні та недоговірні зобовязання), 2006 - перейти к содержанию учебника

Права та обов'язки суб'єктів зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави

. Враховуючи взаємність зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, наведемо перелік прав та обов'язків однієї сторони - набувача, правам та обов'язкам якого у такому зобов'язанні будуть від-повідати аналогічні обов'язки та права іншої сторони - потерпілого.
Набувач зобов'язаний:
1) повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а у разі неможливості цього - відшкодувати вартість такого
майна, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України);
2) відшкодувати потерпілому всі доходи, які він одержав або міг одержати від безпідставно набутого майна з часу, коли він дізнався або міг дізнатися про володіння цим майном без до-статньої правової підстави. З цього часу набувач несе відповідальність за допущене ним погіршення майна (ч. 1 ст. 1214 ЦК України);
3) сплатити потерпілому проценти у разі безпідставного одержання чи збереження грошей за користування ними (ст. 536, ч. 2 ст. 1214 ЦК України).
Набувач має право вимагати відшкодування зроблених ним необхідних витрат на майно від часу, коли він зобов'язаний повернути доходи (ч. 1 ст. 1214 ЦК України).
Правові норми, що регулюють зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, відповідно до ч. З ст. 1212 ЦК України можуть застосовуватися й до інших, подібних за змістом, правовідносин, зокрема до:
1) повернення виконаного за недійсним правочином. У силу підстав, передбачених законом (порушення форми, відсутність необхідного обсягу правосуб'єктності тощо) правочин може бути визнаний недійсним, що тягне за собою відпадіння тієї правової підстави, на якій сторони набули майно. У такому разі останнє підлягає поверненню в натурі як безпідставно набуте, а потерпілий має право самостійно обрати спеціальний чи зобов'язально-правовий спосіб захисту права власності: відповідно, позов про застосування правових наслідків недійсного правочину чи позов про витребування безпідставно набутого майна. Поряд з цим, в юридичній літературі існує думка щодо можливості субсидіарного застосування вимог про витребування майна, набутого без достатньої правової підстави, і про визнання правочину недійсним та застосування його правових наслідків1;
'Див.: Берестова І.Е. Зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Нац. ун-т внутр. справ. - X., 2004. - С. 9-Ю.
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння. Застосування до цього виду правовідносин правових норм, що регулюють зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, не залежить від способу вибуття майна з володіння власника (за його волею чи поза його волею) та добросовісності чи недобросовісності набувача;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Традиційно вважається, що повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні стосується переважно порушення гро-шових зобов'язань. При цьому правовою підставою повернення безпідставно набутих грошових коштів є не помилкове виконання зобов'язання потерпілим, а припинення зобов'я-зання через об'єктивні обставини;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Застосування положень гл. 83 ЦК України до деліктних правовідносин є доцільним у випадку, коли збитки заподіяні у формі упущеної вигоди, адже ЦК України не передбачає обов'язку набувача компенсувати потерпілому шкоду, завдану в іншій формі.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Права та обов'язки суб'єктів зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави"
  1. Що таке зобов'язання? Які підстави його виникнення?
    права - зобов'язальне право. Норми зобов'язального права є найбільш значною частиною цивільного законодавства. Система зобов'язального права складається із інститутів Загальної частини та інститутів Особливої частини. Загальна частина включає: поняття зобов'язання, сторони в зобов'язанні; виконання зобов'язання; забезпечення виконання зобов'язання; припинення зобов'язання; відповідальність за
  2. § 4. Судові процедури, які застосовуються до боржника
    права приймати рішення про: реорганізацію і ліквідацію; створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід із складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника; ­ за згодою розпорядника приймають рішення про участь боржника в
  3. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
    права. Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням. 170.2.3. Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно
  4. § 5. Особливості змісту та порядку укладення господарських договорів
    права, проте через специфіку відносин, що складаються у процесі здійснення господарської діяльності, здебільшого правове регулювання господарських договорів здійснюється через спеціальне законодавство. Слід відзначити, що законодавством ряду зарубіжних країн, які належать як до континентальної системи права, так і до системи загального права, розмежування господарського (комерційного) договору
  5. § 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
    права спільної власності. Цивільне законодавство визначає особливості реалізації правомоч-ностей співвласниками та правові засоби вирішення можливих спорів між ними. Так, у співвласників може виникнути потреба у припиненні права спільної власності. Вони можуть це зробити, зокрема, шляхом виділення своєї частки у спільному майні (його поділу). Згідно зі ст. 115 ЦК України кожний з учасників
  6. § 1. Договір купівлі-продажу
    права та обов'язки. Тлумачення категорії "майно (товар)" як предмету договору купівлі- продажу наводиться в ст. 656 ЦК. Так, предметом договору купівлі- продажу може бути: 1) товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (зокрема, при укладенні ф'ючерсних і форвардних договорів). Власне поняття "товар" розкривається у ст.
  7. Глава 34 Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
    права та обов'язки (ст. 190 ЦК). Набуття майна означає збільшення його обсягу у однієї особи і відповідне зменшення його кількості у іншої. Збереження майна відбувається у випадках, коли особа не витрачає свого майна, хоча воно і повинне зменшуватися, за рахунок відповідного зменшення майна потерпілого; тобто, збереження передбачає, шо особа повинна була витратити свої кошти (майно), але не
  8. § 3. Поняття та види організаційно - правових форм підприємства
    права України, його правовою основою. Усі основні закони та інші нормативні акти господарського законодавства приймаються, виходячи з економічного та правового становища підприємства. Поняття «підприємство» є узагальнюючим. Воно, по-перше, визначає підприємства як суб'єкти господарського права стосовно всіх форм і видів власності в Україні (організаційні форми і види підприємств). По-друге,
  9. Що є підставою виникнення цивільних прав і юридичних обов'язків?
    права і обов'язки) правовідносини: - договори та інші правочини; - створення творів науки, літератури, мистецтва, винаходів та інших результатів інтелектуальної праці; - заподіяння шкоди іншій особі (делікти); - набуття, збереження майна без достатньої правової підстави; - публічне обіцяння нагороди без оголошення конкурсу; - публічне обіцяння нагороди за результатами конкурсу; - вчинення
  10. Стаття 99. Порядок виконання грошових зобов'язань фізичних осіб у разі їх смерті або визнання безвісно відсутніми чи недієздатними, а також неповнолітніх осіб
    права та інтереси яких пов'язані з переходом власності від спадкодавця до спадкоємців. З іншого - вирішення питань, які 28 пов'язані зі смертю фізичної особи та подальшим правонаступництвом . Нормами п. 99.1 коментованої статті встановлено, що грошові зобов'язання фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави),
© 2014-2022  yport.inf.ua