|
Служба судових приставів Міністерства юстиції Російської Федерації в сучасних умовах відіграє позитивну роль у зміцненні законодавства, ліквідації правового нігілізму та вироблення в суспільстві істинно ціннісного ставлення до права як до соціального інституту, без якого не можна вирішувати стратегічні завдання підвищення ефективності правового впливу на суспільні відносини.
Необхідність в об'єктивних знаннях системи примусового виконання правових норм пов'язана з тим, що судове рішення, яке не може бути реалізоване на практиці, не має реальної юридичної сили. Виходячи з теорії фактів автором в роботі висвітлені історичні особливості становлення в Росії інституту судових приставів та виконавчого провадження. Підпорядкування закону є найважливішою демократичною цінністю і лежить в основі нормального функціонування державних інститутів.
Безсумнівно, зацікавлять читача словник термінів по виконавчому виробництву, зразки документів та федеральні закони "Про виконавче провадження" та "Про судових приставів".
Вся добірка і освітлення матеріалів дані в простій, зрозумілій і дохідливій формі, що сприятиме швидкому та чіткому виконанню рішень як арбітражних судів, так і судів загальної юрисдикції, і зробить гранично зрозумілими для всіх учасників даних процесів дії судових приставів.
Автор на вищому професійному рівні висвітлює і наочно демонструє в схемах і таблицях принципи захисту прав стягувача та інших осіб при вчиненні виконавчих дій.
Чітке та зрозуміле освітлення матеріалів законодавства сприятиме інвестиційній привабливості російського ринку.
Особливо своєчасна глава, присвячена здійсненню виконавчих дій щодо іноземних громадян та осіб без громадянства, а також виконанню судових актів інших іноземних держав, з якими існують договірні відносини.
Для зручності користувачів висвітлені питання значущості Цивільного процесуального кодексу та Господарського процесуального кодексу як джерел виконавчого провадження.
Тільки глибоке знання автором норм цивільного права дало можливість чітко і дохідливо викласти матеріали усього виконавчого провадження та діяльності судових приставів-виконавців.
Наведені в роботі таблиці витрат по виконавчої діяльності значною мірою роблять прозорим виконавче провадження і знижують конфліктність.
У нових умовах ринкових відносин дуже важливо гранично ясно встановити права та обов'язки, що допоможе у вирішенні ділових суперечок, сприятиме доступу сторін до правил і норм освітлення в юридичних документах виконання і буде переконувати у справедливості дозволу в виконавче провадження усіх побутових і ділових суперечок.
|
- Глава III. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ фінансової стійкості страховика
Дана глава не коментується, оскільки не належить до загальної частини страхового законодавства (див. Передмова). Стаття 25. Умови забезпечення фінансової стійкості страховиків Стаття 26. Страхові резерви і фонди страховиків Стаття 27. Гарантії платоспроможності страховиків Стаття 28. Облік і звітність страховиків Стаття 29. Публікація страховиками річних
- Стаття 1266. Право на недоторканність твору й захист твору від спотворень
1. Не допускається без згоди автора внесення до його твір змін, скорочень і доповнень, постачання твори при його використанні ілюстраціями, передмовою, післямовою, коментарями чи якими б то не було поясненнями (право на недоторканність твору). При використанні твору після смерті автора особа, що володіє винятковим правом на твір,
- Передмова
В автошколі майбутній водій вивчає правила дорожнього руху, набуває мінімальні навички з надання першої медичної допомоги , але як спілкуватися з інспектором ГИБДД, якими правами і обов'язками володіє водій - ці питання викладачі, як правило, обходять стороною. Звідки ж водієві про це дізнатися? Найчастіше ці знання і навички початківець водій отримує від таких же, як він,
- 2.3. Право на недоторканність твору
Право на недоторканність твору існувало ще в радянському законодавстві. Зокрема, ст. 480 ГК РРФСР 1964 року гарантувала охорону недоторканності творів, вказуючи, що при виданні, публічному виконанні або іншому використанні твору забороняється без згоди автора вносити які б то не було зміни як в самий твір, так і в його назву і в позначення
- Література
Апарова Т.В. Прецедент в сучасному англійському праві і судова правотворчість / / Праці ВНИИСЗ. 1976. Вип. 6. 2. Богданівська І.Ю. Закон в англійському праві. М., 1987. 3. Богданівська І.Ю. Прецедентне право. М., 1993. 4. Давид Р., Жоффре-Спінози К. Основні правові системи современ ності. М., 1996. 5. Джекінс Е. Англійське право: Джерела права. Судочинство. М., 1947.
- ПЕРЕДМОВА
У 1997 р. побачила світ наша спільна книга, присвячена загальним положенням договірного права, яка, як нам здається, мала певний успіх і у відомому сенсі сприяла пробудженню інтересу до серйозних наукових досліджень у цій галузі цивільного права. Вихід у світ зазначеної книги мав і інший наслідок: нам неодноразово доводилося відповідати на запитання колег юристів (у тому
- Коментар до статті 22.3
1. Федеральні органи виконавчої влади, їх установи і територіальні органи, наділені адміністративно-юрисдикційними повноваженнями згідно п. 3 ч. 1 ст. 22.1 КоАП, є юридичними особами. Статус юридичної особи поширюється також на державні органи, що здійснюють контрольні, наглядові функції, зазначені в гол. 23 КпАП. 2 . Згідно п. 1 ст. 61 ГК ліквідація
- Передмова
Спадкові правовідносини - це один з найдавніших видів відношенні, який існував, існує і буде існувати незалежно від соціального розвитку суспільства, економічної та політичної ситуації в країні. Зміни державного устрою та економічних відносин, що відбулися в нашій країні в останні десятиліття, спричинили зміни в законодавстві про спадщину. Громадяни,
- Передмова
Право - вельми складний об'єкт для вивчення, і, щоб перейнятися ним, потрібні роки важкої праці. До права цілком можна віднести висловлювання Томаса Гоббса про те, що значення філософії та моралі потрібно оцінювати не за тим вигодам, які дає їх знання, а по тому збитку, який наносить їх незнання. Тільки при такому підході можна зробити обгрунтовані висновки про основні правових системах
- Передмова
Останнім часом саморегульовані організації (СРО) набувають все більш широке поширення. З легкої руки законодавця сьогодні їх можна зустріти навіть там, де ще кілька років тому уявити собі наявність таких організацій було б просто неможливо. Саморегулівні організації ростуть в російському правовому полі, як гриби після дощу, малозрозумілі сторонньому спостерігачеві,
|