ГоловнаПриродоресурсове, аграрне, екологічне правоАграрне право → 
« Попередня Наступна »
В . М. Гайворонський, В. П. Жушман, В. М. Корнієнко. Аграрне право України, 2003 - перейти до змісту підручника

§ 4. Система аграрного права


При візначенні системи аграрного права слід враховуваті основні положення Загальної Теорії права, у якіх наголошується на тому, что система права являє собою єдність и розмежування взаємопов'язаніх Галузії права - найбільш значний центральних ланок структурованих права, Які регулюють основні види суспільних відносін. Певна система притаманна й Кожній Галузі права, зокрема аграрному.
Ознакой кожної Галузі права, в тому чіслі й аграрного, є узгодженість и спільність нормативного матеріалу, обумовлення со-Ціально-економічнім и організаційно-правовими чинниками.
Віходячі з цього, можна сформулюваті Поняття системи аграрного права: система аграрного права являє собою сукупність логічно и послідовно розміщеного нормативного матеріалу за правовими інстітутамі, норми якіх у комплексі закріплюють основні принципи, форми і порядок сільськогосподарської ДІЯЛЬНОСТІ юридичних и фізічніх ОСІБ, регулюють отношения, что вінікають между ними, между ними і держава в процесі обробітку землі, виробництва, переробки а реалізації ПРОДУКЦІЇ СІЛЬСЬКОГО господарства.
Аграрне право як система норм регулює комплекс різноманітніх суспільних відносін, что складаються в процесі організації! СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО виробництва. У Цій внутрішньо узгодженій Системі правові норми, блоки и елєменти розміщені в ієрархічній послідовності. Правові Інститути, їх елєменти и блоки візначають права та обов'язки предприятий (Незалежності від форм власності) по виробництву сільськогосподарської ПРОДУКЦІЇ, институт членства, засновніцтва, самоврядування, регламентують отношения вступаючи и виходе Із сільськогосподарськіх КООПЕРАТИВіВ, акціонерніх товариств, Орендного та других предприятий и організацій аграрного сектора, правовий режим основних, оборотних та других фондів суб'єктів аграрних відносін.
Аграрне право як сістематізована галузь регулює ПЄВНЄВ групу комплексних суспільних відносін и являє собою, таким чином, комплексну інтегровану галузь права. Вона пов'язана з господарсько, цівільнім, адміністративним, трудовим, земельним та іншімі Галузії права, без якіх Неможливо регулювання комплексу аграрно-договірніх відносін, регламентація Створення і реєстрації аграрних підпріємств.
Основним засобой СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО виробництва є земля як об'єкт аграрного и земельного права. Порядок и умови Надання права власності на землю та права землекористування, організаційно-управлінського забезпечення раціонального Використання та охорони ціх земель регламентуються в комплексі аграрного, земельного та адміністративним правом.
Регулювання трудових відносін в аграрному секторі нормами Тільки аграрного права такоже Неможливо. Так, норми трудового права Щодо Визнання Недійсними умів трудових договорів, Які погіршують становище працівніків порівняно з трудовим законодавством України, пошірюються и на трудові відносини в аграрному секторі.
Терміном «аграрне право» охоплюються взаємопов'язані,. Альо НЕ тотожні Поняття. Аграрне право слід розглядяті як галузь права, галузь правової науки и навчальної дісціпліні.
Аграрне право як одна Із Галузії Юридичної науки - це система наукових знань, правових Ідей, теоретичності поглядів, зрозуміти, а такоже знань про закономірності аграрно-правового регулювання суспільних відносін, Які становляит предмет аграрного права.
Система науки аграрного права являє собою теоретичні положення про предмет, методи, джерела, суб'єктів и об'єктів аграрного права, про Аграрні правовідносини, про державне регулювання сільськогогосподарськіх відносін, організацію, дісціпліну та охорону праці в сільському господарстві ТОЩО.
Аграрно-правова наука вівчає такоже зарубіжне законодавство в порівняльно-правовому его аналізі, правове регулювання земельних и аграрних перетвореності у зарубіжніх странах.
Аграрне право як навчальна дісціпліна являє собою систему наукових знань про аграрне право - галузь права и законодавства, призначеня для Вивчення у відповідніх НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД, передусім - юридичних.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 4. Система аграрного права "
  1. В. М. Гайворонський, В. П. Жушман, В. М. Корнієнко. Аграрне право України, 2003
    система аграрного права, его джерела, Аграрні правовідносини, ДОГОВІРНІ отношения в сільському господарстві, вісвітлені питання Реформування земельних відносін в АПК, Інші Важливі проблеми правовідносін в аграрному секторі. Розрахованій на студентов, аспірантів и вікладачів сільськогосподарськіх, Економічних, юридичних вузів, усіх, хто цікавіться аграрним
  2. Розділ I. Предмет, методи, принципи и система аграрного права
    система аграрного
  3. 4. Система аграрного права.
    Систему агр права входять, крім інституту права власності на землю, також інститут права членства, підстави; інститут права самоврядування; інститут права колективної власності; інститут правового регулювання виробничо-господарської діяльності й інші інститути і
  4. § 3. Правове становище селянського (фермерського) господарства
    систематичним і на тих же засадах, як і у інших громадян, чия приналежність до господарства не заперечується - то слід визнати наявність прав учасника селянського господарства. Ведення селянського (фермерського) господарства - це специфічна господарська діяльність. З одного боку, члени господарства виробляють товарну продукцію і є сільськогосподарськими товаровиробниками, а з
  5. 2. Система і принципи аграрного права
    систем договірних
  6. 3. Класифікація джерел аграрного права
    системи державних органів, наділених правотворчої компетенцією в галузі правового регулювання аграрних відносин та правозастосування. Конституція України визнає власність в якості основного самостійного виробничого відносини в системі економічних відносин, що існують незалежно від волі окремих осіб. Стаття 8 Конституції РФ визнає і захищає рівність приватної,
  7. Передмова
    системи, що забезпечує функціонування екологічного права: економічний механізм; екологічне управління, де виділяються місцеве самоврядування (нова підсистема, найбільш наближена до населення і природних ресурсів) та природоохоронні органи (що знаходяться в безперервній реорганізації); екологічна експертиза (державна і суспільна); екологічний контроль; нарешті, такий новий
  8. § 5. Правотворчість суб'єктів Федерації в області охорони навколишнього середовища
    системи державної влади, розмежування предметів ведення і повноважень між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, рівноправність і самовизначення народів в Російській Федерації (ст. 4 і 5 Конституції РФ). Статус республіки визначається Конституцією РФ і конституцією республіки. Статус інших суб'єктів
  9. § 4. Значення земельної реформи
    системи землеробства, травопільні сівозміни, прагнути до дотримання екологічних правил і норм, розрахованих на тривалий період дії. Перспективне господарювання на землі для себе повинно ставати пріоритетним над миттєвим для звіту перед усіма. Досвід розвинених країн свідчить про посильности вирішення природоохоронних проблем в умовах фермерського господарювання. При цьому,
  10. § 3. Використання зарубіжного досвіду правової охорони навколишнього середовища
    система; відшкодування шкоди; свобода екологічної інформації; вдосконалення управління) Необхідність активізації зусиль з охорони навколишнього середовища, входження нашої країни в європейський, загальнолюдський дім припускають: облік, аналіз і використання вузлових правових досягнень, напрацьованих світовою цивілізацією; неупереджене зіставлення їх з виправдали себе в нашій країні традиційними
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка