Головна
ГоловнаМитне, податкове, медичне правоМитне право → 
« Попередня Наступна »
Уряд України. Митний кодекс України, 2004 - перейти к содержанию учебника

Стаття 104. Обов'язки власника складу тимчасового зберігання

Власник складу тимчасового зберігання зобов'язаний:
1) облаштувати склад і створити всі необхідні умови для забезпечення митного контролю;
2) виключити можливість вилучення із складу поза митним контролем товарів і транспортних засобів, які зберігаються на складі;
3) не перешкоджати здійсненню митного контролю;
4) вести облік і подавати митному органу звітність щодо товарів і транспортних засобів, які зберігаються на складі, відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом;
5) забезпечити неможливість проникнення сторонніх осіб на склад, де зберігаються товари і транспортні засоби;
6) обладнати склад не менше ніж двома засобами забезпечення (ідентифікації), один з яких має знаходитися у віданні митного органу;
7) виконувати умови дозволу на використання приміщення, резервуару, майданчика як складу тимчасового зберігання та вимоги митного органу, в тому числі забезпечувати доступ посадових осіб митного органу до товарів і транспортних засобів, що зберігаються на складі, в будь-який час на їхню вимогу надавати митним органам приміщення, обладнання і засоби зв'язку для здійснення і забезпечення митного контролю та митного оформлення.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 104. Обов'язки власника складу тимчасового зберігання"
  1. § 4. Судові процедури, які застосовуються до боржника
    статтею 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому
  2. Стаття 154. Звільнення від оподаткування
    статті 151 цього Кодексу. Дія цього пункту не поширюється на суб'єктів господарювання, які: 1) утворені в період після набрання чинності цим Кодексом шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації; 2) здійснюють: 2.1) діяльність у сфері розваг, визначену в підпункті 14.1.46 пункту 14.1 статті 14 розділу І; 2.2) виробництво,
  3. § 1. Право на винаходи, корисні моделі та промислові зразки
    стаття міститься і в Законі України "Про охорону прав на промислові зразки" (ст. 10; далі - Закон про промислові зразки). У названих законах йдеться про дату подання заявки до патентного відомства і просто про пріоритет. Під пріоритетом закони розуміють так званий конвенційний пріоритет. Проте слід зазначити, що в нашій практиці усталилося поняття пріоритету (національного пріоритету) як дати
  4. § 9. Договір позички
    обов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Характеристика договору позички. 1. Сторонами договору позички є користувач і позичкодавець. Згідно зі ст. 8.29 ЦК позичкодавцем може бути фізична або юридична особа. При цьому особа, яка здійснює управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника. Юридична особа, яка
  5. § 4. Договір зберігання
    обов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Характеристика договору зберігання. ф Сторонами договору зберігання є зберігач і поклажодавець. Як випливає зі змісту термінів, зберігачем є особа, шо здійснює зберігання речі. Поклажодавцем вважається особа, яка, відповідно, передає річ за договором зберігання. За
  6. Види складів адміністративних правопорушень
    статтю у наступній редакції: «Стаття 20. Неосудність Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправного діяння була у стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії чи бездіяльність або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану. Не підлягає покаранню
  7. Стаття 100. Дозвіл на використання приміщення, резервуару, майданчика як складу тимчасового зберігання
    статтях 104 - 106 цього Кодексу, дозвіл на використання приміщення, резервуару, майданчика як складу тимчасового зберігання може бути анульований митним органом, який його видав. Порядок оскарження анулювання дозволу власником складу тимчасового зберігання визначається
  8. Стаття 101. Типи складів тимчасового зберігання
    власником складу товарів, що належать йому. Склади тимчасового зберігання відкритого типу призначаються для використання будь-якими особами. Обов'язковою умовою для отримання дозволу на використання приміщення, резервуару, майданчика як складу тимчасового зберігання відкритого типу є наявність у підприємства ліцензії на право здійснення митної брокерської діяльності або діяльності митного
  9. Стаття 105. Додаткові права митних органів щодо складів тимчасового зберігання
    обов'язкові вимоги щодо конструкції, облаштування і місця розташування складів тимчасового зберігання відповідно до положення про склади тимчасового зберігання, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митний орган має право не дозволяти розміщення товарів і транспортних засобів на складі тимчасового зберігання, якщо власник складу
  10. Стаття 166. Товари, що зберігаються виключно митним органом
    статті 108 цього Кодексу, не були задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму; 4) які заявлені у режим відмови на користь держави відповідно до статті 246 цього Кодексу. Товари, які підлягають обов'язковій передачі для зберігання митному органу (крім валютних цінностей), зберігаються на складах митних органів. Валютні цінності, передані митному