|
Строк тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів на складі тимчасового зберігання не може перевищувати трьох місяців.
Кабінет Міністрів України може встановлювати для товарів і транспортних засобів окремих категорій менші строки зберігання.
Строк тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою декларанта може бути продовжений, але не більше ніж на один місяць, митним органом, якому підпорядкований митний орган, за дозволом якого товари і транспортні засоби були розміщені на складі. Заява про продовження строку тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів попередньо погоджується з власником складу та відповідним митним органом.
До закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій, другій та третій цієї статті, товари і транспортні засоби, що тимчасово зберігаються під митним контролем, повинні бути:
1) задекларовані власником або уповноваженою ним особою до обраного митного режиму;
2) або передані власником або уповноваженою ним особою для зберігання відповідному митному органу.
|
- Стаття 99. Склади тимчасового зберігання
строку тимчасового зберігання. З метою створення сприятливих умов та скорочення часу проведення митного контролю та митного оформлення митним органом може прийматися рішення про організацію складів тимчасового зберігання, що належать транспортно-експедиційним організаціям, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, чи іншим підприємствам, зі створенням зони
- Стаття 138. Склад витрат та порядок їх визнання
статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. 138.1.1. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта
- Стаття 160. Особливості оподаткування нерезидентів
статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті; г) фрахт та доходи від інжинірингу; ґ)
- Стаття 196. Операції, що не є об'єктом оподаткування
статті 193 цього розділу. 196.1.14. постачання послуг, визначених у підпункті в) пункту 186.3 статті 186 цього Кодексу. Відповідно до українського законодавства операції, що не оподатковуються податком на додану вартість, можна поділити на два види: операції, які не оподатковуються, оскільки не є об'єктом оподаткування, та операції, що звільняються від оподаткування. Стаття 196 визначає
- Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування
статтею 4 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», поширюються правила маркування. Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.
- Стаття 213. Об'єкти оподаткування
статті 213 цього Кодексу; обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням пункту 214.6 статті 214 цього Кодексу. 213.2. Операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню: 213.2.1. вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України. Товари (продукція)
- § 2, Підстави виникнення права державної та комунальної власності
статтях, які встановлюють санкції у вигляді безоплатного стягнення майна у доход держави за допущене правопорушення, не застосовується термін ; "конфіскація". Проте, на наш погляд, можливість стягнення -майна у доход держави при визнанні угоди, укладеної з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, за правилами ст. 49 ЦК України необхідно розглядати як цивільно-правову конфіскацію.
- Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав
статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі,- караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на
- Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
статті 49, 64). Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 р. (статті 11, 16). Рішення КС у справі про платні медичні послуги N9 15-рп від 25 листопада 1998 р. Рішення КС у справі про безоплатну медичну допомогу N9 10-рп від 29 травня 1998 р. Угода про надання медичної допомоги громадянам держав -учасниць Співдружності Незалежних Держав від 27 березня 1997р.
- Стаття 190. Шахрайство
статті 222-226 ЦК). Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, та за відсутності змови з особою, яка ввела потерпілого в оману, вчинене не може розглядатись як шахрайство. За певних обставин (наприклад, коли майно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність) такі дії можуть бути кваліфіковані за ст. 193.
|