До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська,
Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.
Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.
Коментованою статтею закріплена система територіальної організації України, на основі якої створюються і функціонують органи державної виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.
Система адміністративно-територіального устрою України є трирівневою. Перший рівень - Автономна Республіка Крим, області, міста зі спеціальним статусом - столиця України місто Київ та місто Севастополь. Другий рівень - райони, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення. Третій рівень - міста районного значення, селища, села.
Успадкована від більшовицької епохи система поділу України на 24 області і 2 міста республіканського значення та Автономну Республіку Крим не відповідає політичним, економічним, етнічним та соціальним засадам незалежної української держави. Області та райони в Україні, як і в інших колишніх республіках СРСР, створені з урахуванням кількості партосередків та комуністів у тій чи іншій територіальній одиниці. При цьому не бралися до уваги ані економічні, ані історичні, ані етнічні аспекти, ані географічна специфіка.
На таких принципах нинішній адміністративно-територіальний устрій України розпочав формуватися з 1932 p., коли на території України спочатку було створено шість областей. У 1937- 1939 pp. їх стало 15. Ще вісім областей з'явилося на карті держави після приєднання західних областей України і Буковини в 1939-1940 pp.
Існуючий адміністративно-територіальний устрій потребує свого вдосконалення відповідно до динаміки соціально-економічних перетворень у країні.
Перші заяви про необхідність адміністративно-територіальної реформи в Україні з'явились ще в часи перебудови. У 1990 р. був запропонований проект закону, в якому передбачалось поді-
лити Україну на 13 регіонів, які мали б більш широкі повноваження. Ще до проголошення незалежності України 12 лютого 1992 р. Верховна Рада УРСР відновила автономію Криму, і сьогодні в складі України є Автономна Республіка Крим, яка має специфічний правовий статус територіальної автономії. У частині 2 ст. 133 Конституції подаються складові частини України. При цьому, виходячи із їх рівного державно-правового статусу, вони перелічуються в алфавітному порядку, тобто без врахування різних чинників, що є виправданим.
У 1997-1998 pp. Верховна Рада України розглядала законопроект про адміністративно-територіальну реформу, який Президент України не підписав і двічі повернув його до парламенту із своїми пропозиціями.
Нині у державних, політичних, наукових і громадських колах дискутуються різні варіанти щодо можливого адміністративно-територіального поділу України.
Частиною третьою коментованої статті закріплено положення, згідно з яким міста Київ і Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України. Відповідно до цього конституційного положення Верховна Рада України 15 січня 1999 р. прийняла Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ». Цей Закон визначає спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України. Систему адміністративно-територіального устрою міста Києва складають райони в місті. З метою підвищення ефективності використання територій районів відбулося їх реформування шляхом укрупнення. Рішенням Київської міської ради від 30 січня 2001 р. замість існуючих на той час 14-ти районів було створено 10. Межі міста встановлюються Верховною Радою України за поданням Київської міської ради, погодженим з відповідними радами, з урахуванням історичних, соці-ально-економічних та інших особливостей територій відповідно до чинного законодавства.
Держава фінансує у повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування функцій міста Києва як столиці України. Кошти, необхідні для здійснення цих функцій, щороку окремим рядком передбачаються в Законі про Державний бюджет України.
Окремий закон щодо статусу міста Севастополь сьогодні не прийнятий.
|
- Стаття 20.
статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 154/98-ВР від 03.03.98) Посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування та органів адміністративно-господарського управління та контролю, підприємств, установ, організацій, а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, несуть адміністративну відповідальність згідно з
- § 4. Відповідальність за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад
територіальні громади відповідають за своїми цивільно-правовими зобов'язаннями на загальних підставах усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення. З формулювання ст. 174 ЦК, випливає, що із загального принципу відповідальності держави за порушення зобов'язань у повному обсязі можуть бути встановлені винятки. Зокрема, стягнення не може бути звернене на майно:
- Які правові форми участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у відносинах, що регулюються цивільним законодавством?
територіальні громади мають певне майно. Як власник ці суб'єкти на свій розсуд володіють, користуються і розпоряджаються майном, що їм належить. Майно і становить основу їхньої участі у цивільно-правових відносинах. Наприклад, державну власність становлять: майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворених нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки,
- Глава 9
Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
територіальних громад у цивільних
- § 1. Юридичні передумови цивільної правосуб'єктності територіальної громади та Автономної Республіки Крим
133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України становлять: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Досить часто адміністративно-територіальні утворення - "одиниці" в соціально-економічному значенні ототожнюють з населеними пунктами. Однак у зв'язку з цим необхідно підтримати позицію представників конституційного права в
- 2.1.4. Право власності Автономної Республіки Крим
територіальною громадою. Виходячи з того, що поділ на види права власності, головним чином, Грунтується на виокремленні його суб'єктів, а АРК є окремим учасником цивільних відносин (ст. 168 ЦК), є підстави стверджувати, що право власності АРК відокремлене як від права державної власності, так і від права власності територіальних громад, навіть тих, що входять до складу самої АРК. (У кожному
- Стаття 319. Поняття порушення митних правил
адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом,
- § 5. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або їх посадовими особами
територіальних громад, що наділені повноваженнями щодо вирішення питань місцевого значення (сільські, селищні, міські, районні в містах, районні, обласні ради народних депутатів, їх виконавчі комітети тощо). Органами влади Автономної Республіки Крим є: Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів Автономної Республіки Крим тощо. Посадовими чи службовими особами відповідних
- Стаття 5. Митна територія України
територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять єдину митну територію України. Території спеціальних митних зон, розташованих в Україні, вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України, крім
- Стаття 32. Територіальна підсудність
статті кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи
- Стаття 481. Повідомлення про підозру
1. Письмове повідомлення про підозру здійснюється: 1) адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові - Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень; 2) народному депутату України, кандидату у Президенти України,
- ПЛАН
адміністративного правопорушення. 2.1 Поняття правопорушення. 2.2 Загальні риси адміністративних правопорушень. 2.3 Види адміністративних правопорушень. 2.4 Відмінність адміністративного правопорушення від злочину. 3. Юридичний склад адміністративного правопорушення. 3.1 Поняття складу адміністративного правопорушення 3.2 Функцій складу адміністративного правопорушення. 3.3 Ознаки
- Стаття 288. Митні пільги для співробітників адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави
статті, ввозять в Україну та вивозять з України товари в порядку, встановленому статтею 287 цього
- Стаття 166-4.
статті, від виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень, чи несвоєчасне виконання їх рішень - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та керівників у розмірі до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, - до шістнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Доповнено
- Стаття 130. Зупинення строків нарахування пені
статтею 56 цього Кодексу, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження. Коментована стаття встановлює підстави зупинення строків нарахування пені при прийнятті рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені ст. 56 Податкового кодексу України. Якщо керівник податкового органу (його
- § 7. Захист цивільних прав та інтересів у адміністративному порядку
адміністративному порядку здійснюється Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також посадовими, службовими особами цих органів. Можливість такого захисту грунтується на ст. З Конституції, яка встановлює, що змістом та спрямованістю діяльності держави та її органів є необхідність утвердження та забезпечення
|