Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 144. Насильницьке донорство


1. Насильницьке або шляхом обману вилучення крові у людини з метою використання її як донора -
карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, з штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи без такого.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або особи, яка перебувала в безпорадному стані чи в матеріальній залежності від винного,-
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
3. Дії, передбачені частинами першою і другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або з метою продажу,-
караються позбавленням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
1. Відповідно до ст. 290 ЦК донором крові, її компонентів має право бути лише повнолітня дієздатна фізична особа; донорство крові, її компонентів здійснюється відповідно до закону. Донорство крові та її компонентів - це добровільний акт волевиявлення людини, що полягає у даванні крові або її компонентів з метою подальшого використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях. Взяття крові та/або її компонентів у донора дозволяється лише за умови, що здоров'ю донора не буде заподіяно шкоди. Отже, об'єктом злочину є здоров'я особи.
2. Його предметом є тільки кров живої людини і не є ним, зокрема, сперма, а також плазма чи інші компоненти крові, штучно виготовлені замінники крові людини, кров щойно померлої людини тощо.
3. Об'єктивна сторона злочину полягає у вилученні крові у людини.
Способами такого вилучення можуть бути тільки насильство або обман.
Поняттям насильство у ст. 144 охоплюється завдання потерпілому побоїв, заподіяння легких тілесних ушкоджень, зв'язування та вчинення інших подібних насильницьких дій, а також застосування відповідних погроз.
Під вилученням крові у людини шляхом обману слід розуміти введення потерпілого в оману стосовно кількості крові, яка буде взята, напрямів її подальшого використання, умов її вилучення, у т. ч. оплати за це тощо, з отриманням таким шляхом від потерпілого згоди на вилучення крові. Про поняття обман див. також коментар до ст. 190.
Злочин вважається закінченим з моменту вилучення у людини мінімально необхідної для використання її як донора кількості крові.
4. Суб'єкт злочину загальний. Як правило, суб'єктом цього злочину можуть бути медичні працівники спеціалізованих установ і закладів переливання крові, закладів охорони здоров'я.
5. З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом і спеціальною метою. Мета використання людини як донора означає, що вилучену у потерпілого кров винний у подальшому хоче безпосередньо використовувати для лікування, виготовлення лікарських препаратів або у наукових дослідженнях.
Якщо вилучення крові у потерпілого було способом заподіяння йому тілесних ушкоджень або смерті, діяння слід кваліфікувати за статтями 121, 122, 125 або 115.
6. Кваліфікованими видами злочину є насильницьке або шляхом обману вилучення крові у людини для її використання як донорської, вчинене щодо: 1) неповнолітнього; 2) особи, яка перебувала в безпорадному стані; 3) особи, яка перебувала в матеріальній залежності від винного (ч. 2 ст. 144), а особливо кваліфікованими: 1) такі самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб; 2) насильницьке або шляхом обману вилучення крові у людини з метою її продажу (ч. З ст. 144).
Про поняття безпорадного стану і матеріальної залежності див. коментар до статей 66, 67, 120 і 135, а про поняття попередньої змови групи осіб - ст. 28 і коментар до неї. Продаж крові означає укладання відповідної угоди купівлі-продажу.
7. Торгівля людьми з метою насильницького донорства крові повністю охоплюється ст. 149 (такий висновок випливає із того факту, що перелік форм експлуатації людини, метою якої є торгівля людьми, наведений у ст. 149, не є вичерпним). Дії, передбачені ст. 144, внаслідок яких потерпілий був заражений ВІЛ або іншою невиліковною хворобою, додатково кваліфікуються за відповідною частиною ст. 130.
ЦК (статті 282-284, 290).
Основи законодавства України про охорону здоров 'л від 19 листопада 1992 р. (ст. 46).
Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 р.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів. Затверджені наказом ДКРПП і МОЗ № 38/63 від 16 лютого 2001 р.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 144. Насильницьке донорство"
  1. Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
    1. Синдром набутого імунодефіциту людини (СНІД) - це особливо небезпечна інфекційна хвороба, що викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) і через відсутність у теперішній час специфічних методів профілактики та ефективних методів лікування призводить до смерті. 2. Об'єктом злочину виступають життя та здоров'я особи. 3. Об'єктивна сторона злочину виражається у: 1) поставленні іншої
  2. Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
    165.1. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: 165.1.1 сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів
  3. Стаття 13. Закінчений та незакінчений злочини
    1. Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. 2. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин. 1. Усі вчинювані злочини поділяються на закінчені та незакінчені. Якщо особа повністю реалізувала злочинний намір і вчинила закінчений злочин, необхідність виділяти будь-які етапи
  4. Стаття 14. Готування до злочину
    1. Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. 2. Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності. 1. На відміну від виявлення наміру (див. коментар до ст. 13) стадія готування
  5. Стаття 21. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин
    Особа, яка вчинила злочин у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, підлягає кримінальній відповідальності. 1. Питання про відповідальність осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані сп'яніння, кримінальним правом традиційно розглядається у контексті проблеми осудності - неосудності. Відомо, що алкоголь (інші одурманюючі
  6. Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність
    1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. 2. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115-117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони
  7. Стаття 28. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією
    1. Злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою. 2. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. 3. Злочин визнається вчиненим
  8. Стаття 36. Необхідна оборона
    1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоро- нюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було
  9. Стаття 42. Діяння, пов'язане з ризиком
    1. Не є злочином діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети. 2. Ризик визнається виправданим, якщо мету, що була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обґрунтовано
  10. Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади
    1. Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких Дій,- караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. 2. Публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких
© 2014-2022  yport.inf.ua