Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 201. Контрабанда


1. Контрабанда, тобто переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України,-
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди.
2. Ті ж дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею,-
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна.
Примітка. Контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їхня вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
(Стаття 201 із змінами, внесеними Законом № 1071-У від 24.05.2007 р.)
1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок переміщення відповідних предметів через митний кордон України, який є необхідною умовою нормальної діяльності митних органів по стягненню передбачених законодавством платежів, здійсненню митного контролю і митного оформлення предметів. Додатковим об'єктом контрабанди можуть виступати встановлений порядок обігу предметів дозвільної системи і захисту культурної спадщини, встановлений порядок оподаткування, громадська безпека, здоров'я населення.
2. Усі предмети контрабанди поділяються на дві групи:
1) предмети, яким притаманні спеціальні ознаки, що надають підстави для кваліфікації їх незаконного переміщення через митний кордон України за ст. 201 незалежно від розміру контрабанди: а) історичні та культурні цінності; б) отруйні, сильнодіючі, вибухові речовини та радіоактивні матеріали; в) зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї); г) стратегічно важливі сировинні товари, щодо яких законодавством установлено відповідні правила вивезення за межі України, їх вільний обіг, згідно з чинним законодавством, може істотно обмежуватись і для переміщення їх через митний кордон, як правило, потрібен спеціальний дозвіл. Специфіка предмета злочину у таких ситуаціях зумовлює необхідність кваліфікації за сукупністю злочинів (застосуванню, крім ст. 201, підлягають, зокрема, статті 263, 265, 267, 321);
2) товари, які вільно обертаються в Україні і незаконне переміщення яких через митний кордон України утворює склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201, лише за наявності вказаних у КК спеціальних ознак - великих розмірів та певного способу переміщення через митний кордон (з приховуванням від митного контролю або поза митним контролем).
Контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів потрібно кваліфікувати за ст. 305.
Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю підробленої національної валюти України, іноземної валюти, державних цінних паперів або білетів державної лотереї, здійснюване з метою їх збуту на території України чи за кордоном, треба кваліфікувати не як контрабанду, а як готування до їх збуту (статті 14, 199).
Про поняття культурних цінностей див. коментар до ст. 193. Культурні цінності не завжди є водночас історичними, оскільки можуть мати не історичне, а художнє, етнографічне або наукове значення, але історичні цінності визнаються частиною культурних цінностей. Вивезення культурних цінностей з України здійснюється за наявності спеціального дозволу (свідоцтва), який видається власнику культурних цінностей або уповноваженій ним особі в установленому законом порядку. Вивезенню з України не підлягають: а) культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання; б) культурні цінності, включені до Національного архівного фонду; в) культурні цінності, включені до Музейного фонду України. Сувенірні вироби, предмети культурного та ужиткового призначення серійного і масового виробництва, на вивезення (тимчасове вивезення) яких дозвіл Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей непотрібен, не є культурними цінностями, але їх незаконне переміщення через митний кордон може за наявності всіх інших ознак злочину розцінюватися як контрабанда товарів і тягнути відповідальність за ст. 201.
Отруйні речовини - це отрути, токсини (бойові, лікарські, сільськогосподарські та інші), які, потрапляючи всередину організму людини через органи дихання, травлення або через шкіру, здатні викликати смерть людини або психоневрологічний розлад, порушення дихання чи функції серцево-судинної системи, ураження нирок (нефропатію) чи печінки (гепатопатію) тощо. Вони можуть бути мінерального (миш'як, стрихнін, ртуть та сулема, синильна кислота та інші ціаніди, пестициди тощо), рослинного (отрута, виділена із мухомора, блідої поганки тощо), тваринного (зміїна отрута та отрута, що виробляється членистоногими тваринами) або змішаного чи штучного (хімічного) походження.
Сильнодіючі речовини - це лікарські, побутові, промислові та інші хімічні речовини, здатні своїм впливом на живий організм заподіяти йому шкоди. До них, зокрема, віднесені аміназин, бісептол, гросептол, еритроміцин, ефералган, камфора, корвалол, ністатин, нітрогліцерин, новокаїн, сульфадимезин, тетрациклін, фурацилін, деякі інсуліни та вітаміни, кислота нікотинова, настойки женьшеню і прополісу, розчин йоду спиртовий. До сильнодіючих речовин належать й інші кислоти, луги, солі, а також до- пінг-речовини.
Незаконне переміщення сильнодіючих речовин через митний кордон України має тягнути кримінальну відповідальність за ст. 201 тільки у тих випадках, коли кількість зазначених речовин значно перевищує розміри, необхідні для лікування конкретної особи. Це є питанням факту, яке повинно вирішуватись на підставі конкретних матеріалів справи.
Радіоактивні матеріали - це будь-які матеріали, які містять радіонукліди і для яких питома активність та сумарна активність вантажу перевищують межі, установлені нормами, правилами й стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. Різновидом радіоактивних матеріалів є радіоактивні речовини - речовини природного або штучного походження, що містять у своєму складі радіоактивні ізотопи, які здатні до первісного випромінювання (руда уранова або торієва, уран-233, плутоній-239, америцій-242 тощо). Обладнання та установки (технічні пристрої) - джерела іонізуючого випромінювання (обладнання ядерних реакторів, установки для поділу ізотопів, системи конверсії тощо), а так само речі, що набули радіоактивності внаслідок впливу радіоактивних матеріалів (проби ґрунту, техніка, одяг тощо), не будучи радіоактивними речовинами, визнаються радіоактивними матеріалами.
Про поняття вибухових речовин, бойових припасів і зброї див. коментар до статей 262 і 410.
Згідно з чинним законодавством України не визнаються зброєю: електрошокові пристрої; спеціальні засоби, що застосовуються правоохоронними органами; спеціальні засоби самооборони тощо. Але переміщення через митний кордон патронів до газових пістолетів і револьверів, заряджених, наприклад, речовинами нервово-паралітичної дії, за наявності до цього підстав може кваліфікуватися за ст. 201 як контрабанда отруйних або сильнодіючих речовин.
Контрабандне ввезення в Україну біологічних боєприпасів з метою поширення епідемії, епізоотії, епіфітотії за наявності підстав потребує додаткової кваліфікації за статтями 14 і 113 як готування до диверсії.
За ст. 201 як контрабанда зброї має кваліфікуватися незаконне переміщення через митний кордон України складових частин, деталей і вузлів зброї, комплект яких дозволяє виготовити придатну для використання зброю, за умови, що умисел винної особи був спрямований на вчинення контрабанди зброї у цілому, а не її частин.
Для вирішення питання про те, чи є предмет культурною цінністю, отруйною, сильнодіючою, вибуховою речовиною, радіоактивним матеріалом, зброєю або боєприпасами, необхідним є проведення мистецтвознавчої, фізико-хімічної, криміналістичної або іншої експертизи.
Під товаром слід розуміти будь-яке рухоме майно (у т. ч. валютні цінності), електричну, теплову та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України. Це можуть бути, зокрема, продовольчі або непродовольчі товари, у т. ч. транспортні засоби, лікарські засоби (крім отруйних, сильнодіючих, наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів) і вироби медичного призначення, гладкоствольна мисливська зброя (зброя, конструкція якої не дозволяє стріляти нарізною кулею) та бойові припаси до неї, друкована продукція, промислові вироби, у т. ч. такі продукти, які переміщуються через митний кордон України з використанням трубопровідного транспорту (нафта, природний газ), контрафактні товари (такі, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території призводить до порушення прав власника).
Не є предметом контрабанди особисті речі. Це предмети першої необхідності, які є власністю громадянина та призначені виключно для його власного користування, не є товаром та не призначені для відчуження або передачі іншим особам, відповідають меті та цілям перебування за кордоном. Перелік предметів, віднесених до особистих речей громадян, встановлюється КМ.
У разі, коли зареєстрований в іноземній державі автомобіль тимчасово в'їхав на територію України під зобов'язання про зворотне вивезення, а згодом (без зміни права власності на нього) прибув на митницю з метою залишити митну територію України, дії особи, яка виконувала зобов'язання про зворотне вивезення такого автомобіля, немає підстав кваліфікувати за ст. 201, навіть якщо вона надала для митного оформлення транспортного засобу підроблений документ. Якщо транспортний засіб ввозиться на митну територію України як товар на підставі цивільно-правового договору (наприклад, у разі ввезення автомобілів залізницею), стаття КК про відповідальність за контрабанду може застосовуватись за наявності всіх ознак даного складу злочину.
Ввезення в Україну, у т. ч. шляхом переміщення поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, а також порнографічних предметів з метою їх збуту чи розповсюдження має кваліфікуватися не за ст. 201, а за статтями 300 або 301.
Ввезення в Україну продукції, що містить заклики до насильницького повалення чи зміни конституційного ладу, порушення територіальної цілісності і недоторканності України, заклики до агресивної війни або геноциду, за умови доведеності відповідного умислу може розглядатись як готування до злочинів, передбачених, відповідно, статтями 109, 110, 436, 442 КК.
Оскільки відповідно до МК, який набрав чинності з 1 січня 2004 р., поняттям «товари» охоплюються також і валютні цінності, то починаючи зі вказаної дати переміщення через митний кордон України валюти та інших валютних цінностей, вчинене у великих розмірах, за наявності всіх інших ознак складу злочину, має кваліфікуватися за ст. 201.
До стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України, належать передусім сировинні товари, на які поширюється режим ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій. Ці режими запроваджуються Україною, зокрема, у разі: різкого погіршення розрахункового балансу України, якщо негативне сальдо його перевищує на відповідну дату 25 процентів від загальної суми валютних вимог України; досягнення встановленого ВР рівня зовнішньої заборгованості; значного порушення рівноваги по певних товарах на внутрішньому ринку України; необхідності забезпечити певні пропорції між імпортною та вітчизняною сировиною у виробництві тощо. Переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню, щорічно затверджуються КМ. Водночас слід мати на увазі те, що далеко не всі товари, експорт яких у встановленому порядку підлягає квотуванню і ліцензуванню або забороняється, є підстави визнавати саме стратегічно важливими сировинними товарами. До зазначених товарів можуть відноситись товари, дозвіл на вивезення яких видається спеціально уповноваженим органом (ДСЕК). Обмеження стосовно вивезення з України деяких сировинних товарів можуть встановлюватись окремими законами. Так, стратегічно важливим сировинним товаром як предметом контрабанди слід визнавати лісоматеріали та пиломатеріали цінних та рідкісних порід дерев, вивезення яких за межі митної території України заборонено законом.
Фактичне переміщення через митний кордон України з порушенням встановленого порядку такого переміщення товарів, що підлягають державному експортному контролю (зокрема, матеріалів і обладнання до зброї масового ураження, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, військового майна, яке належить до певних видів сировини, матеріалів, обладнання чи технологій, стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких встановлено відповідні правила вивезення за межі України), кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 201 і 333.
3. Об'єктивна сторона контрабанди виражається в діях, які полягають у незаконному переміщенні відповідних предметів через митний кордон України.
Під переміщенням через митний кордон слід розуміти ввезення на митну територію України, вивезення з цієї території або транзит через територію України товарів та інших предметів у будь-який спосіб, включаючи використання з цією метою трубопровідного транспорту та ліній електропередачі. Предмети контрабанди можуть бути переміщені через сухопутний, морський або повітряний кордон як разом з особами, які його перетинають, так і окремо від них, наприклад, у разі відправлення предметів у не- супроводжувальному багажі чи поштою.
Обов'язковою ознакою складу злочину є місце його вчинення - це митний кордон. Митний кордон збігається з державним кордоном України (про поняття останнього див. коментар до ст. 110), за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон є складовою частиною митного кордону України.
У статті 201 такі способи контрабанди, як переміщення через митний кордон поза митним контролем та з приховуванням від митного контролю, поширюються лише на товари. Переміщення через митний кордон інших предметів контрабанди, перелічених у ч. 1 ст. 201, визнається контрабандою у разі, коли таке переміщення здійснюється будь-яким незаконним способом.
Переміщення предметів через митний кордон України поза митним контролем означає їх переміщення: 1) поза місцем розташування митного органу; 2) в розташуванні митниці, але поза зоною митного контролю; 3) поза часом здійснення митного оформлення (тобто до відкриття чи після закриття митниці, яка є тимчасовою або працює не цілодобово); 4) з використанням незаконного звільнення від митного контролю шляхом зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу.
Предмети контрабанди можуть переміщуватись поза митним контролем шляхом обходу місць митного контролю чи об'їзду митних постів автомобілями, використання спеціально виготовлених літаючих пристроїв, торпед, спеціально тренованих тварин тощо.
У разі, якщо особа домовилась із службовою особою митного органу про переміщення через митний кордон певних предметів за хабар, фактично без надання будь-яких документів чи іншого приховування їх від митного контролю, її дії мають бути кваліфіковані як контрабанда - переміщення предметів через митний кордон з використанням незаконного звільнення від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовою особою митного органу, а також як давання хабара (ст. 369).
Переміщення предметів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю - це їх переміщення:
1) з використанням тайників (спеціально, з метою вчинення контрабанди, виготовлених або обладнаних схованок у транспортних засобах, устаткуванні, тарі, предметах одягу тощо);
2) з використанням інших засобів або способів, що утруднюють виявлення предметів (з приховуванням предметів в організмі чи на тілі людини або тварини, в одязі, взутті, головному вбранні, в порожнинах транспортного засобу, в багажі, продуктах харчування, речах особистого користування тощо);
3) шляхом надання одним предметам вигляду інших через істотну заміну зовнішніх характерних ознак предметів, а також їх тари, упаковки тощо, що дозволяє віднести предмети контрабанди до предметів іншого виду (так зване камуфлювання справжності може набувати форми: зафарбування олійною фарбою посуду, виготовленого із дорогоцінного металу; надання антикварній чаші, яка є історичною цінністю, вигляду звичайного посуду шляхом обмазування її глиною і нанесення на неї звичайного малюнку чи орнаменту; надання ювелірним виробам вигляду малоцінної біжутерії; поміщення отруйних речовин у пляшки з-під звичайних ліків; виготовлення з кольорових металів виробів, непридатних для їх використання за призначенням, які видаються за продукцію, вироблену експортером);
4) з поданням митному органу України як підстави для переміщення предметів через митний кордон певних документів: а) підроблених (документи з підробленими підписами, відбитками печаток і штампів, документи із внесеними до них відомостями, що перекручують зміст інформації, тощо); б) одержаних незаконним шляхом, тобто одержаних за відсутності законних підстав або з порушенням встановленого порядку (наприклад, у результаті надання уповноваженій особі як підстави для видачі документів завідомо неправдивих відомостей, шляхом застосування фізичного або психічного насильства або внаслідок зловживання службовою особою своїм службовим становищем чи службової недбалості); в) що містять неправдиві дані (щодо ваги, кількості асортименту, найменування, вартості предметів, їх інших характеристик, щодо суті угоди, відправника або одержувача предметів, щодо держави, з якої вони вивезені або в яку переміщуються).
У разі, коли вчинення контрабанди пов'язане з підробленням документів, печаток, штампів та бланків або з використанням підроблених документів, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами статей 201 і 358. Якщо службова особа, котра вчинила службове підроблення, передала іншій особі завідомо неправдивий документ, усвідомлюючи, що той використовуватиметься для вчинення контрабанди, дії винного мають кваліфікуватися не лише за ст. 366, а й за ч. 5 ст. 27 і ст. 201 як пособництво контрабанді.
Обманне використання недійсних документів (документів, які втратили свою юридичну силу, наприклад прострочених ліцензій), які не зазнали фальшування і не отримані незаконним шляхом, поняттям «приховування від митного контролю» не охоплюється.
Підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Зокрема, це можуть бути митна декларація, зовнішньоекономічний договір (контракт), ліцензія, квота, товарно-транспортні документи (коносамент, накладна тощо), дозвіл відповідних державних органів (наприклад, Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України, ДСЕК). Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затверджується КМ.
Питання про те, чи можна було без того чи іншого документа отримати дозвіл на переміщення предметів через митний кордон, перешкоджала чи ні його відсутність винесенню митним органом рішення про пропуск через митний кордон, а отже, чи були підстави визнавати відповідний документ підставою для переміщення предметів через митний кордон, потрібно вирішувати у кожному конкретному випадку і залежно від цього давати кримінально-правову оцінку вчиненому. Зазначене стосується, зокрема, таких документів, як: дозволи служби екологічного контролю, сертифікати про походження товарів, у т. ч. лісоматеріалів, фітосанітарні та ветеринарні сертифікати, сертифікати відповідності, банківські документи щодо розрахунків за контрактами, довідки про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами або довідки про відсутність за межами України валютних цінностей і майна. Використання сфальсифікованих документів, які не є підставою для переміщення товарів або інших предметів через митний кордон, не утворює коментованого складу злочину і за наявності для цього підстав може кваліфікуватись за ст. 358 або ст. 366.
Під незаконним переміщенням історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї, боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), стратегічно важливих сировинних товарів через митний кордон слід розуміти їх переміщення: 1) поза митним контролем; 2) з приховуванням від митного контролю; 3) поєднане з недекларуванням;
4) за відсутності належного дозволу, якщо його наявність є обов'язковою.
Переміщення товарів визнається злочином лише за умови, що воно вчинене у великих розмірах (див. примітку до ст. 201). У зв'язку з легальним тлумаченням великих розмірів контрабанди у ситуаціях, коли вартість товарів наближається до встановленого законодавцем показника, відсутні підстави для застосування будь-яких додаткових критеріїв (вага, кількість, об'єм, художня цінність тощо).
Переміщення товарів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, однак не у великих розмірах, тягне адміністративну відповідальність згідно зі статтями 351, 352 МК. Незаконне вивезення з України або ввезення на її територію об'єктів тваринного і рослинного світу (зоологічних і ботанічних колекцій, тварин і рослин, занесених до Червоної книги України тощо) тягне адміністративну відповідальність за ст. 88 КАП за умови, що ці дії не містять складу злочину, передбаченого ст. 201.
Вартість предметів контрабанди визначається за національною валютою України за допомогою нормативних актів про ціни та ціноутворення на відповідні товари, а в разі потреби - на підставі висновків експертизи. У разі незаконного переміщення через митний кордон іноземної валюти її вартість визначається за офіційним курсом НБ на час вчинення злочину.
У разі, якщо предмет контрабанди відсутній (знищений, реалізований, вивезений за межі України або місце його знаходження невідоме) чи істотно змінився (пошкоджений тощо), при визначенні його вартості використовуються відомості, які містяться у митних, товарно-транспортних та інших документах. Вартість може визначатись на підставі цін на ідентичні або на подібні товари відповідно до порядку, встановленого митним законодавством.
Дії особи, яка мала умисел на незаконне переміщення через митний кордон товарів у великому розмірі, але перемістила їх (у т. ч. за домовленістю з іншими особами) невеликими частинами, вартість кожної з яких є меншою за 1000 нмдг, слід розглядати як продовжуваний злочин і кваліфікувати за ст. 201.
Контрабанда, якщо метою незаконного переміщення предметів було ухилення від сплати обов'язкових платежів, які стягуються митницею, входять у систему оподаткування і безпосередньо пов'язані з переміщенням товарів через митний кордон, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 201, 212. Правова оцінка зазначених дій як ідеальної сукупності зумовлена тим, що здійснюване легально переміщення через митний кордон України товарів пов'язане зі сплатою до чи в момент їх переміщення обов'язкових платежів, переважна більшість яких включена у систему оподаткування. Кваліфікація за сукупністю вважається правильною на тій підставі, що вказані злочини мають різні безпосередні об'єкти посягань, які не перебувають між собою у відносинах підлеглості і жоден з яких не є частиною іншого; ст. 212 не конкретизує спосіб ухилення від сплати податкових платежів (а, отже, ним може бути і недотримання митних процедур). Крім цього, у деяких випадках незаконного переміщення предметів через митний кордон відсутній мотив, притаманний ст. 212,- бажання ухилитись від сплати обов'язкових платежів (наприклад, товари переміщуються з поданням митному органу підроблених документів, але зі сплатою належних сум митних платежів або вчиняється контрабанда предметів, ввезення яких в Україну або вивезення з неї з тих чи інших причин заборонено). Кваліфікація за вказаною сукупністю злочинів, крім всього іншого, враховує те, що у даному разі оподаткуванню підлягають цілком легальні товари, які злочинним (контрабандним) шляхом переміщуються через митний кордон України. Предметом контрабанди є товари, а предметом ухилення від сплати податків - кошти, сплачувані як обов'язкові платежі, що входять у систему оподаткування.
У разі, коли винний спочатку вчинює контрабанду товарів у великих розмірах, а згодом здійснює операції з незаконно переміщеними через митний кордон предметами, які приховує від оподаткування, вчинене утворює реальну сукупність злочинів, передбачених статтями 201,212.
Декларування товарів не своїм найменуванням, наприклад, декларування під іншим кодом товарної номенклатури, умисне заниження митної вартості, повідомлення завідомо недостовірних даних під час митного оформлення товарів (зокрема, про походження, митний режим, належність і мету використання товарів) за наявності ознак складу злочину, передбаченого ст. 222, має розцінюватись як шахрайство з фінансовими ресурсами (надання завідомо неправдивої інформації з метою отримання пільг щодо податків) або кваліфікуватися за ст. 212 (див. також п. 4 коментарю до ст. 222).
Умисне ввезення в Україну під виглядом транзиту предметів фактично з метою їх реалізації на території України за наявності підстав кваліфікується як контрабанда, оскільки у такому випадку до митного органу як підстава для переміщення предметів подаються документи, які містять завідомо неправдиві відомості стосовно митного режиму та адресатів товарів. Кваліфікація такого різновиду ухилення від митного оподаткування передбачає звернення не лише до ст. 201, а й (за наявності до цього підстав) до ст. 212. Порушення зобов'язання про зворотне вивезення чи зворотне ввезення товарів або про транзит, якщо вчинене не містить ознак злочину, має тягнути адміністративну відповідальність (статті 348, 349 МК).
Контрабанда є злочином з формальним складом і визнається закінченою з моменту фактичного перетину предметом злочину митного кордону. До визначення моменту закінчення контрабанди потрібно підходити диференційовано і враховувати те, відбувається ввезення чи вивезення предметів злочину, а також місце здійснення протиправних дій. Якщо предмети вивозяться за межі митної території України, митний кордон фактично перетинається ними після того, як митний контроль вже пройдено, а тому контрабанда має розглядатись як закінчений злочин у разі фактичного (успішного) переміщення предметів через митний кордон. Дії, пов'язані зі спробою незаконного вивезення предметів з митної території і не доведені до кінця з причин, що не залежали від волі винного (наприклад, предмети контрабанди виявлено під час огляду речей або особистого огляду), мають розцінюватись як замах на вчинення злочину (ст. 15, ст. 201). Якщо предмети ввозяться на митну територію України, факт закінченої контрабанди встановлюється під час проходження митного контролю, який здійснюється вже після того, як предмети злочину перетнули митний кордон.
Створення умов для контрабанди (придбання предметів для подальшого незаконного переміщення їх через кордон, підшукування клієнтів, визначення шляхів переміщення предметів, надання їм іншого вигляду тощо) треба розглядати як готування до цього злочину (статті 14, 201).
Добровільна відмова від вчинення контрабанди можлива лише на стадії готування до незаконного переміщення предметів через митний кордон або незакінченого замаху на його вчинення, коли особа усвідомлює можливість доведення злочину до кінця, але з власної ініціативи відмовляється від цього. Наприклад, особа, яка ввозить в Україну чи вивозить з України предмети контрабанди поза митним контролем, може добровільно відмовитися від вчинення контрабанди до моменту фактичного переміщення цих предметів через митний кордон України, який у даному випадку співпадає з державним кордоном України. У разі вивезення предметів контрабанди з України добровільна відмова від доведення злочину до кінця, що виключає кримінальну відповідальність, може бути здійснена і після вдалого проходження особою митного контролю, тобто на стадії закінченого замаху.
Добровільною відмовою слід вважати випадки, коли після заповнення декларації та опитування громадян стосовно наявності незадекларованих предметів, особи зізнаються про їхню наявність, дістають предмети із схованок і фактично добровільно відмовляються від вчинення контрабанди. Водночас заява про незадекларовані предмети, зроблена на більш пізніх етапах митного контролю, коли митна декларація належним чином оформлена і посвідчена митним інспектором, виключає застосування ст. 17 КК. Відсутня добровільна відмова і у тому разі, коли особа видає предмети контрабанди у зв'язку з оголошенням їй рішення про проведення особистого огляду (виняткова форма митного контролю), огляду або переогляду транспортних засобів, товарів та інших предметів, оскільки у даному разі порушник митного законодавства розуміє об'єктивну неможливість доведення злочинного наміру до кінця через наявність нездоланної перешкоди.
4. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку, у т. ч. особа, яка користується правом дипломатичного імунітету. Особа, яка для незаконного переміщення предметів через митний кордон використовує осіб, які не розуміють характер і значення вчинюваних ними дій (так звані невинуваті агенти), є «посереднім виконавцем» контрабанди і повинна притягуватись до відповідальності за ст. 201.
Дії службової особи, яка сприяла незаконному переміщенню предметів через митний кордон, слід розглядати як пособництво у контрабанді та, за наявності підстав, як відповідний злочин у сфері службової діяльності. Пособником контрабанді слід визнавати і експерта, який дає завідомо неправдивий висновок, усвідомлюючи, що це потрібно для наступного незаконного переміщення культурної цінності через митний кордон України.
Якщо контрабандою займається службова особа з використанням свого службового становища (наприклад, працівники митниць, військовослужбовці ДПС, капітани суден, дипломатичні працівники), дії винного потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 201 і 364 (423) або 365 (424). Вказана сукупність злочинів відсутня у разі такого різновиду переміщення предметів через митний кордон поза митним контролем, як їх переміщення з використанням незаконного звільнення від митного контролю шляхом зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу. За такого розвитку подій митник, використовуючи своє службове становище, виконує частину об'єктивної сторони злочину (у вигляді незаконного звільнення безпосереднього виконавця від митного контролю), у зв'язку з чим його поведінка має розцінюватись як співвиконавство у контрабанді. У даній ситуації зловживання службовим становищем з боку службової особи митного органу є способом вчинення ним контрабанди.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Недеклару- вання відповідних предметів (предметів контрабанди першої групи - див. п. 2 цього коментарю), вчинене з необережності, не містить ознак коментованого складу злочину і визнається адміністративним проступком. Не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за контрабанду особа, яка добросовісно помиляється щодо того, чи є даний предмет культурною цінністю або отруйною речовиною (наприклад, якщо ця культурна цінність тривалий час зберігалась у родині особи або якщо ця речовина була вільно придбана особою в крамниці іншої країни). Також не можна розглядати як контрабанду дії особи, яка, здійснюючи транзитне перевезення товарів через територію України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.
6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 201) є вчинення його: 1) за попередньою змовою групою осіб; 2) особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.
Про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 і коментар до неї, а про поняття раніше судимої особи - коментар до ст. 88. Якщо контрабанду вчинено за попередньою змовою групою осіб, то при визначенні її розміру потрібно виходити із загальної вартості предметів, які переміщуються співвиконавцями через митний кордон.
7. Такі діяння, як, зокрема: порушення режиму зони митного контролю; неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю; причалювання до суден, що перебувають під митним контролем; неправомірні операції з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, зміна їх стану, користування та розпорядження ними; порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю; недекларування товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання; ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території з комерційною метою товарів з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності; порушення зобов'язання про зворотне вивезення чи зворотне ввезення товарів; порушення зобов'язання про транзит; дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України поза митним контролем; дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю; зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю; використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів, в інших цілях; дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру,- відповідно до МК розглядаються як порушення митних правил і тягнуть за собою адміністративну відповідальність, передбачену статтями 329, 330, 335, 336, 339-341, 345, 348, 349, 351-355 МК.
МК.
ГК (ст. 381).
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р.
Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого
1995 р. (ст. 1).
Закон України «Про лікарські засоби» від 4 квітня 1996р. (ст. 2).
Закон України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997р. (ст. 1).
Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21 вересня 1999 р.
Закон України «Про транзит вантажів» від 20 жовтня 1999 р.
Закон України «Про митний тариф України» від 5 квітня 2001 р. в редакції Закону від 31 травня 2007р.
Закон України «Про антидопінговий контроль у спорті» від 5 квітня 2001 р.
Закон України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» від 12 липня 2001 р.
Закон України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» від 13 вересня 2001 р.
Дисциплінарний статут митної служби України. Затверджений Законом України від 6 вересня 2005 р.
Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб 'єктів підприємницької діяльності, пов 'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» від 8 вересня 2005 р.
Закон України «Про ратифікацію Угоди про вивезення та ввезення культурних цінностей» від 11 січня 2006р.
Закон України «Про ратифікацію Рішення Економічної ради Співдружності Незалежних Держав про внесення змін до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, при виконанні яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, в якій вони мали місце» від 17 лютого 2009 р.
Правила митного контролю за переміщенням через митний кордон товарів, що містять об 'єкти інтелектуальної власності. Затверджені рішенням Ради глав урядів СНД від 28 вересня
2001 р. Ратифіковані Законом України від 19 січня 2006р.
Указ Президента України «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні поруїиень митного законодавства та додатків І, II, III, V, VI, VII, VIII до неї» від 23 травня 2000 р.
Програма боротьби з контрабандою та порушенням митних правил. Затверджена Указом Президента України N9 195/2008 від 4 березня 2008 р.
Порядок одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів. Затверджений постановою КМ№ 440 від 20 червня 1995 р.
Положення про Державну службу контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України. Затверджене постановою КМ№ 983 від 20 червня 2000р.
Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності. Затверджене постановою КМN9 412 від 28 квітня 2001 р.
Постанова КМ «Про обсяги та порядок ввезення на митну територію України продуктів харчування для власного споживання та перелік предметів, що не можуть бути віднесені до особистих речей громадян» N9 1652 від 13 грудня 2001 р.
Постанова КМ «Про затвердження переліку товарів промислового призначення, вивезення яких громадянами України, іноземцями та особами без громадянства за межі митної території України не допускається» N9 1911 від 13 грудня 2002 р.
Порядок створення зон митного контролю та їх функціонування. Затверджений постановою КМ№ 1947 від 25 грудня 2002 р.
Постанова КМ «Про порядок вивезення за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам 'ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження» N9 700 від 15 травня 2003 р.
Порядок декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України. Затверджений постановою КМN9 1375 від 28 серпня 2003р.
Порядок митного контролю і митного оформлення електроенергії, що переміщується через митний кордон України. Затверджений постановою КМ№ 1909 від 10 грудня 2003 р.
Порядок митного контролю та митного оформлення природного газу, що переміщується через митний кордон України. Затверджений постановою КМN9 1958 від 17 грудня 2003 р.
Постанова КМ N9 1989 від 24 грудня 2003 р. «Питання пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними».
Постанова КМ «Про затвердження Угоди про взаємну допомогу й співробітництво в митних справах між урядами держав-учасниць ГУУАМ» № 309 від 11 березня 2004 р.
Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів. Затверджений постановою КМ № 339 від 9 квітня 2008 р.
Положення про Державну митну службу України. Затверджене постановою КМ N9 940 від
18 липня 2007р.
Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Затверджений постановою КМ N9 80 від 1 лютого 2006 р.
Порядок реєстрації права інтелектуальної власності у митному реєстрі, отримання інформації та взаємодії митних органів з іншими правоохоронними і контролюючими органами та власниками прав на об 'єкти права інтелектуальної власності у разі призупинення митного оформлення товарів за ініціативи митного органу. Затверджений постановою КМ N9 622 від 13 квітня 2007 р.
Порядок митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України і підлягають обов'язковій сертифікації в Україні. Затверджений постановою КМN9 446 від 14 травня 2008р.
Порядок видачі дозволу на ввезення на митну територію України не зареєстрованих генетично модифікованих організмів для науково-дослідних цілей або державних апробацій (випробувань). Затверджений постановою КМ№ 734 від 20 серпня 2008 р.
Постанова КМ № 969 від 5 листопада 2008 р. «Про заборону ввезення на митну територію України як давальницької сировини одягу та інших виробів, що використовувалися».
Постанова КМ N9 1041 від 3 грудня 2008 р. «Деякі питання митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України».
Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації. Затверджена наказом ДМС N9 307 від 9 липня 1997р. (у редакції наказу № 207 від 18 квітня 2002 р.).
Інструкція щодо проведення радіаційного контролю транспортних засобів і вантажів у пунктах пропуску через митний кордон та на митній території України. Затверджена наказом МЕПР N9 27 від 15 травня 2000р.
Інструкція про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України. Затверджена наказом МКМN9 258 від 22 квітня 2002 р.
Перелік державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей. Затверджений наказом МКМ N9 647 від 15 листопада 2002 р.
Перелік товарів, що ввозяться суб 'єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України та митне оформлення яких здійснюється у визначених митницях. Затверджений наказом ДМС N9 74 від 4 лютого 2003 р.
Положення про порядок контролю за ввезенням на митну територію України окремих видів товарів. Затверджене наказом ДМС N9 129 від 28 лютого 2003 р.
Інструкція про організацію митного контрою та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними. Затверджена наказом ДМС №678 від 17 вересня 2004 р.
Інструкція про порядок видачі дозволів на перевезення радіоактивних матеріалів. Затверджена наказом Державного комітету ядерного регулювання України N9 125 від 24 вересня 2003 р.
Порядок застосування окремих процедур митного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України авіаційним транспортом за системою змішаних перевезень. Затверджений наказом ДМС і Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації N9 675/54 від 15 вересня 2004 р.
Методичні рекомендації щодо провадження у справах про порушення митних правил. Затверджені наказом ДМС N9 936 від ЗО грудня 2004 р.
Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України. Затверджені наказом ДМС N9 1118 від 17листопада 2005 р. (у редакції наказу N9 229 від 17 березня 2008 р.).
Перелік лікарських засобів, дозволених для застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів. Затверджений наказом МОЗ N9 441 від 2 вересня
2005 р.
Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації Затверджений наказом ДМС М? 314 від 20 квітня 2005 р.
Правила застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів, що переміщуються громадянами, які прямують авіаційним транспортом. Затверджені наказом ДМС М 137 від 18 лютого 2006р.
Порядок справляння мита, податку на додану вартість, акцизного й митних зборів при митному оформленні товарів і предметів, що переміщуються громадянами через митний кордон України. Затверджений наказом ДМС N9 5 від 12 січня 2006р.
Порядок справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміїцуються через митний кордон України. Затверджений наказом ДМС N9 ЗО від 23 січня 2006р.
Порядок справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України. Затверджений наказом ДМС № 821 від 27 вересня
2006 р.
Інструкція про здійснення митного контролю за переміщенням електроенергії через митний кордон України. Затверджена наказом ДМС, МПЕ, МТ N2 1110/484/1146 від 12 грудня 2006 р.
Методичні рекомендації із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України. Затверджені наказом ДМС N2 74 від 31 січня 2007р.
Перелік товарів із зазначенням їх кодів згідно з УКТЗЕД, на які Міністерством фінансів України видаються дозволи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів. Затверджений наказом МФ N2 402 від 26 березня 2007 р.
Інструкція з організації митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес- повідомлень, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України. Затверджена наказом ДМС N2 728 від 3 вересня 2007р.
Наказ Держкомлісгоспу «Про затвердження форми Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій та Інструкції про заповнення Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій» N2 528 від 7 вересня 2007р.
Перелік товарів, на які видаються документи Держкомлісгоспу, під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України. Затверджений наказом Держкомлісгоспу N2 529 від 7 вересня 2007 р.
Положення про порядок видачі ліцензій на експорт окремих видів сільськогосподарської продукції. Затверджене наказом МЕ N2 368 від 2 листопада 2007р.
Перелік товарів, до яких застосовуються заходи гарантування доставки при ввезенні на митну територію України. Затверджений наказом ДМС N2 396 від 17 квітня 2008 р.
Інструкція про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України. Затверджена постановою Правління НБN2 148 від 27 травня 2008р.
Порядок заповнення митної декларації при переміщенні громадянами предметів через митний кордон України. Затверджений наказом ДМС N2 604 від 4 червня 2008 р.
Порядок надання громадянами митному органу фінансової гарантії иіляхом унесення грошової застави при тимчасовому ввезенні товарів на митну територію України та транспортних засобів з метою транзиту через територію України та Ті повернення. Затверджений наказом ДМС N2 908 від 18 серпня 2008 р.
Перелік товарів із зазначенням їх кодів згідно з УКТЗЕД, на які Державною службою контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України видається свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України. Затверджений наказом МКТN2 37 від 20 серпня 2008р.
Перелік товарів із зазначенням їх кодів згідно з УКТЗЕД, на які Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України видаються документи для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Затверджений наказом МОНN2 787 від 29 серпня 2008р.
Наказ Державного комітету ядерного регулювання України «Про затвердження форми дозволу на здійснення міжнародних перевезень радіоактивних матеріалів та форми заяви про видачу дозволу на перевезення радіоактивних матеріалів» N2 198 від 17 грудня 2008 р.
Порядок надання погодження для видачі ліцензій на здійснення експортних операцій з паливом, рідким (мазутом) за зовнішньоекономічними контрактами (договорами). Затверджений наказом МПЕ N2 45 від 3 лютого 2009 р.
Перелік товарів, які підлягають обов 'язковому санітарному, ветеринарному, фітосанітар- ному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей у пунктах пропуску через державний кордон. Затверджений наказом ДМС, Адміністрації ДПС, МОЗ, МАП, МКТ, МОНПР, МТЗ№ 265/211/191/210/14/147/326 від 27 березня 2009р.
Технологія прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон для залізничного сполучення. Затверджена наказом ДМС, Адміністрації ДПС, МТЗ N2 745/926/1032 від 6 жовтня 2009 р.
Порядок заповнення декларації митної вартості. Затверджений наказом ДМС у редакції наказу N2 1017 від 26 жовтня 2009 р.
Лист ДМС «Про надіслання інформації щодо дозвільних документів, що надаються державними органами України для здійснення митного контролю та митного оформлення окремих предметів у разі їх переміщення через митний кордон України громадянами» № 10/1-4/314-ЕП від 7 березня 2007 р.
Постанова ПВС «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов 'язкових платежів» N215 від 8 жовтня 2004 р. (п. 17).
Постанова ПВС «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» N9 8 від 3 червня 2005 р.
Оглядовий лист ВАС «Про деякі питання вирішення справ, пов'язаних із застосуванням митного законодавства» N2 720/100/13-08 від 23 квітня 2008 р.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 201. Контрабанда"
  1. Стаття 3. Митна справа
    контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу. Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації,
  2. Стаття 11. Здійснення митної справи
    контрабандою та порушеннями митних правил; 11) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи; 12) ведення митної статистики; 13) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; 14) здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України. Органи державної влади, Президент України в межах своїх
  3. Стаття 26. Взаємовідносини митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій та їх посадових осіб з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами
    контрабанду.
  4. Стаття 37. Міжнародне співробітництво в галузі митної справи
    контрабанди та порушень митних правил; 5) проведення інших спільних одноразових чи постійних заходів з питань, що відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України належать до компетенції митних
  5. Стаття 38. Підтримання оперативного зв'язку між митними органами України і митними органами суміжних іноземних держав
    контрабанди і порушення митних правил, забезпечення законності і правопорядку в пунктах пропуску через митний кордон України керівнику регіональної митниці, керівнику митниці та їх заступникам надається право проведення робочих зустрічей з представниками митного органу суміжної іноземної держави. Про час, умови і мету таких зустрічей керівник митного органу або його заступник інформує
  6. Стаття 39. Взаємодія митних органів України з митними та іншими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями
    контрабанду та порушення митних правил, здійснюється митними органами України в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом
  7. Стаття 48. Місця розташування зон митного контролю
    контрабанди та порушень митних правил, у пунктах пропуску на митному кордоні України, в межах прикордонної смуги на державному кордоні України, у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, на територіях підприємств, спеціальних митних зон, а також в інших місцях, визначених митними органами, створюються зони митного
  8. Стаття 57. Особистий огляд
    контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України. На митному посту особистий огляд може також проводитися за письмовою постановою керівника поста або особи, яка його заміщує, з обов'язковим повідомленням протягом доби керівника відповідного митного органу про підстави і
  9. Стаття 342. Перешкоджання посадовій особі митного органу в доступі до товарів, транспортних засобів і документів
    контрабанду та порушення митних правил у доступі до товарів, транспортних засобів і документів, а також непред'явлення в установлений законодавством строк без поважних причин таких товарів, транспортних засобів і документів посадовій особі митного органу чи призначеному нею експерту або спеціалісту - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів
  10. Стаття 359. Посадові особи, уповноважені складати протоколи про порушення митних правил
    контрабандою та порушеннями митних правил спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, підрозділів по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил регіональних митниць і митниць, які згідно з посадовими обов'язками мають таке право; 3) інші посадові особи, уповноважені керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в
© 2014-2022  yport.inf.ua