загрузка...

трусы женские х/б
Наступна »

Стаття 212. Платники податку

212.1. Платниками податку є:
Особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.
Особа - суб'єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України.
Фізична особа - резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства.
Особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку.
Особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до пункту 213.3 статті 213 цього Кодексу.
Особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог.
Особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таких умов.
212.1.8. Особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов.
Замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.
Реєстрація осіб як платників податку.
Реєстрація в органах державної податкової служби як платника податку суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб'єкту відповідної ліцензії.
Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов'язані надати органу державної податкової служби за місцезнаходженням суб'єкта господарювання інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анулювані ліцензії у п' ятиденний строк з дня здійснення таких дій.
Інші платники підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку органами державної податкової служби за місцем державної реєстрації таких суб'єктів у місячний строк із дня початку господарської діяльності.
Коментованою статтею визначено перелік платників податків та порядок їх реєстрації в органах державної податкової служби України. Платники акцизного податку, як непрямого податку на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), є специфічною категорією, яка використовується для визначення сукупності суб' єктів господарювання
та фізичних осіб, на яких положеннями Кодексу покладено обов'язок сплати акцизного податку.
212.1. Платників акцизного податку Кодексом розділено на види. По-перше, до їх складу віднесено осіб (юридичних та фізичних), що виробляють, у тому числі з давальницької сировини (в розумінні пп. 14.1.41 Кодексу), підакцизні товари (продукцію) на митній території України.
Відповідно до положень статті 2 Закону від 19.12.1995 р. № 481-95/ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» виробництво спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового може здійснюватися лише на державних підприємствах, а біоетанолу - на підприємствах усіх форм власності за наявності у них ліцензій. Виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб' єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії. Необхідною умовою для виробників спирту коньячного і плодового (незалежно від форми власності), крім отримання відповідної ліцензії, є наявність повного технологічного циклу виробництва коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією, а також забезпечення спеціальною тарою для витримки спиртів та кваліфікованими фахівцями1.
1 Ст. 3, 4 Закону від 19.12.1995 р. № 481-95/ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
До таких платників віднесено також і осіб, які виробляють на митній території України підакцизні товари на давальницьких умовах. Відповідно до Закону від 15.09.1995 р. № 327/95-ВР «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» готова продукція, що вироблена із давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником, може реалізуватися на митній території України лише через зареєстроване ним в Україні постійне представництво, яке оформляє ввізну вантажну митну декларацію на готову продукцію (без фактичного її ввезення на митну
територію України) і сплачує ввізне мито, інші податки та збори, передбачені законодавством для аналогічних імпортних товарів2.
Законодавством України заборонено виробництво на давальницьких умовах спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Дане обмеження не застосовується при виробництві спирту етилового, коньячного і плодового з давальницької сировини нерезидентами за умови повного вивезення готової продукції за межі митної території України3.
По-друге, до платників податку віднесено осіб-суб' єктів господарювання (в розумінні ст. 55 Господарського кодексу України), які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України.
По-третє, платниками акцизного податку визначено фізичних осіб (резидентів чи не резидентів), які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, які кількісно перевищують величину, визначену митним законодавством України. Зокрема, ст. 253 Митного кодексу України встановлені обсяги та умови ввезення алкогольних напоїв та тютюнових виробів на митну територію України без акцизного податку, встановленого на імпорт, у кількостях з розрахунку на одну особу4.
2Ст. 3 та 4 Закону від 15.09.1995 р. № 327/95-ВР «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах».
3 Ст. 7 Закону від 19.12.1995 р. № 481-95/ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
4 Ст. 253 Митного кодексу України.
По-четверте, до платників податку віднесено осіб, які здійснюють операції з конфіскованими, безхазяйними підакцизними товарами, такими, які за правом успадкування чи на інших підставах переходять у власність держави. Виходячи з даної норми, до платників податку віднесено осіб, які здійснюють реалізацію вказаних підакцизних товарів (продукції) на підставі рішень судових органів або інших уповноважених державних органів. Умови реалізації такої підакцизної продукції визначені Порядком обліку, зберігання,
оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, який затверджений Постановою КМУ від 25.08.1998 р.
№ 1340.
По-п' яте, в Кодексі зафіксована норма щодо включення до сукупності платників акцизного податку осіб, які реалізують або передають іншим особам для подальшого використання підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України без сплати акцизного податку на умовах, визначених п. 213.3 ст. 213 Кодексу.
По-шосте, платниками податку визнаються особи, на яких покладено виконання вимог щодо звільнення від оподаткування в частині дотримання таких вимог: митних режимів; цільового використання підакцизних товарів для виробництва інших підакцизних товарів, на які встановлено нульову ставку податку; звільнених від оподаткування, або які не підлягають оподаткуванню акцизним податком, за умови порушення відповідних норм. Виходячи з норм, визначених пп. 212.1.6-212.1.8 даної статті Кодексу, до платників податку відносять особи за умови:
порушення вимог митних режимів, визначених митним законодавством України, з використання підакцизних товарів (продукції) (якщо такі режими передбачали звільнення від сплати акцизного податку (див. п. 213.3 коментаря до ст. 213 Кодексу);
допущення нецільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр стовідсоткового спирту або 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів;
порушення виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), що реалізуються (передаються) для виробництва підакцизних товарів та не підлягають або звільнені від оподаткування.
212.2.Замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують акцизний податок виробнику. Таким чином, безпосередньо обов'язок сплати податку до
бюджету покладено на виробника підакцизної продукції (у виробництві якої використовувалася давальницька сировина) у термін, визначений п. 222.1 ст. 222 Кодексу. Власник готової продукції, виготовленої на давальницьких умовах, сплачує податок виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовнику або, за його дорученням, іншій особі.
212.3. Даною нормою запроваджено нову систему реєстрації платників акцизного податку (на відміну від попередньої практики). Передбачено обов' язок інформування органами ліцензування виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв і тютюнових виробів органів державної податкової служби за місцем реєстрації суб' єкта господарювання як платника податків. На підставі вказаних даних передбачена реєстрація такого суб' єкта господарювання, як платника акцизного податку.
Відповідно до Переліку органів ліцензування, затвердженого Постановою КМУ від 14.11.2000 р. № 1698, до таких органів ліцензування належать: у частині ліцензування виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, парфумерно-косметичної продукції - Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України, в частині ліцензування імпорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Органом ліцензування виробництва транспортних засобів визначено Міністерство промислової політики України5.
5 П. 4, 14 та 27 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою КМУ від 14.11.2000 р. № 1698.
Нормою п. 212.3.2 закріплено обов'язок інших суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з підакцизними товарами, за виключенням зазначених вище, щодо реєстрації у місячний строк із дня початку господарської діяльності як платників акцизного податку в органах
державної податкової служби за місцем державної реєстрації таких суб' єктів господарювання.
загрузка...
Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 212. Платники податку"
  1. § 8. Договір комісії
    платника податку (комісіонера) здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи (комітента)". Подібна колізія міститься також у Правилах здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах, затв. наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 23 грудня 1996 р. № 331, п. 1 яких визначає комісійну діяльність по
  2. § 3. Класифікація господарсько - правових санкцій
    статтями 543-544 ЦК. Наприклад, завдання збитків покупцеві за договором поставки було завдано в результаті невиконання контрагентами постачальника договірних зобов'язань. Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути у порядку регресу повернути витрачені кошти з третіх осіб. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо
  3. Стаття 4. Основні засади податкового законодавства України
    платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу. 4.1.2. Рівність усіх платників перед законом, недопущення будь- яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків, незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;
  4. Стаття 6. Поняття податку та збору
    статті в такій редакції є певною новелою податкового законодавства. Вперше в українському податковому законодавстві надано визначення податку та збору. У ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування» під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів розумівся обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, який
  5. Стаття 7. Загальні засади встановлення податків і зборів
    статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом. Правове регулювання обов'язкових податкових платежів визначається як особливостями компетенції органів державної влади й управління за їх встановленням, зміні й скасуванню, так і чітким закріпленням усіх елементів, що характеризують податок чи збір як цілісний досконалий механізм.
  6. Стаття 8. Види податків та зборів
    платника: а) податки з юридичних осіб (податок на прибуток підприємств та ін.); б) податки з фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб); у змішані - податки, що передбачають як платника і юридичних, і фізичних осіб (плата за землю); 3) залежно від форми оподаткування: а) прямі -податки, які справляються в процесі придбання й акумуляції матеріальних благ, визначаються розміром об'єкта
  7. Стаття 12. Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних та міських рад щодо податків та зборів
    статті 7 цього Кодексу, щодо загальнодержавних податків та зборів; 12.1.4. положення, визначені в пунктах 7.1, 7.2 статті 7 цього Кодексу, щодо місцевих податків та зборів. 12.2. До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим належить: 12.2.1. установлення на території Автономної Республіки Крим загальнодержавного збору, зазначеного у підпункті 9.1.9 пункту 9.1 статті 9 цього
  8. Стаття 13. Усунення подвійного оподаткування
    платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними
  9. Стаття 14. Визначення понять
    статті 14. До об'єктів вкладень інвестицій також відносять цінні папери, які є документами встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих
  10. Стаття 15. Платники податків
    платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами. При визначенні податкового статусу конкретного платника враховуються два критерії: резидентство й територіальність. Різне об'єднання цих критеріїв породжує неоднаковий податковий режим і часто є основою проблеми подвійного оподаткування. Деякі країни за основу беруть критерій резидентства (Великобританія,
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка