Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 214. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення

1. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані (пропущений строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
6) як розподілити між сторонами судові витрати;
7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
1. Глава 7 розділу З ЦПК містить норми права, які регулюють питання про зміст судового рішення, порядок його винесення, вимоги, що висуваються до нього тощо.
Коментована стаття визначає коло основних питань, на які суд першої інстанції повинен відповісти у своєму рішенні. Перша половина відповідей на ці питання має бути дана у мотивувальній частині (пункти 1 - 4), а друга - у резолютивній частині рішення суду першої інстанції.
2. У мотивувальній частині рішення суд повинен, по-перше, обгрунтувати своє рішення з обставинної (фактичної) сторони: навести обставини, що складають предмет доказування (факти підстави позову і факти, що обґрунтовують заперечення проти нього), і вказати, які з цих фактів суд вважає встановленими і якими саме доказами вони підтверджуються. По-друге, суд у своєму рішенні повинен навести інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи (наприклад, факт пропуску строку позовної
давності), і якими доказами вони підтверджуються. Редакція п. 2 коментованої статті, в якій міститься ця вимога, є ледве не єдиним її недоліком, тому що у ній змішуються поняття фактів (обставин) і доказів (фактичних даних). З тексту пункту виходить, що фактичні дані (докази) підтверджуються доказами, між тим як докази підтверджують обставини (факти). По-третє, суд у мотивувальній частині рішення має дати правову кваліфікацію спірним правовідносинам, тобто правильно визначити норму матеріального права, що регулює дане відношення, зіставивши встановлені факти з її гіпотезою. Завершити мотивувальну частину рішення необхідно посиланнями на процесуальні норми, якими керувався суд при розгляді справи і постановленні рішення.
3. У резолютивній частині судового рішення суд повинен вказати про «долю позову»: якщо позов задоволено, то в якій частині, як судом розподіляються судові витрати, чи звертається рішення до негайного виконання (не зовсім вдало, тому що може бути, навпаки, відстрочка або розстрочка виконання рішення), чи скасовуються заходи забезпечення позову.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 214. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення"
  1. Стаття 130. Попереднє судове засідання
    статтями 174 і 175 цього Кодексу. 5. Якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду. 6. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд: 1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову; 2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;
  2. Стаття 154. Заміна виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову
    статті 153 цього Кодексу. На заміну способу забезпечення позову за заявою відповідача погрібна згода позивача, за винятком випадку, визначеного частиною другою цієї статті. 2. У разі забезпечення позову про стягнення грошових коштів відповідач може з дозволу суду замість допущеного виду забезпечення внести на депозитний рахунок суду суму, зазначену в позовній заяві. 3. Заходи забезпечення
  3. Стаття 255. Рішення суду
    статті усиновлення вважається здійсненнім у день (у ЦПК-з дня) набрання чинності рішенням суду про усиновлення. Рішення суду після набрання ним чинності надсилається органу державної реєстрації цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади. Згідно з рішенням суду органи державної реєстрації актів
  4. Стаття 297. Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду
    статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформанійно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються положення статті 121 цього Кодексу. 3. Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвалу судді про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено в касаційному порядку.
  5. Стаття 310. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду
    статтями 205 і 207 цього Кодексу. 2. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обгрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони у спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті. 1. Дана стаття передбачає можливість закриття справи і залишення
  6. Стаття 332. Попередній розгляд справи
    статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. (Із лмінами, внесеними згідно із Законом України від 08.09.2005р. N2H75-IV) 1. Коментована стаття регулює попередній розгляд справи у касаційному провадженні, який має бути
  7. Стаття 368. Звернення судових рішень до виконання
    стаття встановлює правило про найважливіші і найбільш поширені підстави виконавчого провадження. До таких підстав вона відносить рішення суду, яке набрало законної сили, і рішення, яке хоча і не набрало чинності, але допущено судом до негайного виконання. Згідно зі ст. З Закону України «Про виконавче провадження» до підстав виконання належить ще низка судових документів у цивіль-408 них і
  8. Стаття 383. Право на звернення із скаргою до суду
    стаття вирішує два питання по даній категорії цивільних справ: про предмет скарги і про суб'єктів оскарження, тобто про осіб, які мають право порушувати ці справи. 2. Предметом скарги є рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, якими, на думку заявника, порушуються його права чи свободи. Слід, однак, мати на увазі, що за правилами
  9. Стаття 48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки
    статті 7, 7-І, 12,
  10. Стаття 86. Амністія
    статтями або різними частинами однієї статті КК, або засуджених за сукупністю злочинів, дія закону про амністію поширюється, якщо жоден із цих злочинів не виключає можливості його застосування. Застосування амністії до триваючих і продовжуваних злочинів, вчинення яких може бути розпочате до набрання чинності закону про амністію, залежить від того, чи визнано той чи інший злочин закінченим.