Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 215. Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків


Виготовлення з метою збуту, збут або використання завідомо підроблених знаків поштової оплати, маркованої продукції, міжнародних купонів для відповіді, посвідчень особи для міжнародного поштового обміну, відбитків маркувальних машин, а також квитків залізничного, водного, повітряного або автомобільного транспорту та інших проїзних документів і документів на перевезення вантажу -
караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
(Стаття 215 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270Л/І від 15 квітня 2008 р.)
І Основним безпосереднім об'єктом злочину слід вважати порядок оплати внутрішніх і міжнародних поштових і транспортних послуг, який забезпечує фінансові інтереси держави, інших перевізників, установлений порядок виготовлення та обігу відповідних документів. Додатковим об'єктом виступають права і законні інтереси споживачів.
2. Предметом злочину є: 1) знаки поштової оплати; 2) маркована продукція; 3) міжнародні купони для відповіді; 4) посвідчення особи для міжнародного поштового обміну;
5) відбитки маркувальних машин; 6) квитки залізничного, водного, повітряного або автомобільного транспорту, інші проїзні документи і документи на перевезення вантажу.
Знаки поштової оплати - це реквізити поштових відправлень (листів, поштових карток, бандеролей, посилок, прямих контейнерів тощо), які підтверджують оплату послуг поштового зв'язку. Як знаки поштової оплати в Україні використовуються: поштові марки; міжнародні купони для відповіді; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; відмітки, які свідчать про те, що оплату міжнародного поштового відправлення проведено повністю (Тахе регсие). Для підтвердження оплати послуг поштового зв'язку на внутрішні згруповані рекомендовані поштові відправлення можуть наноситись відмітки, які свідчать про те, що оплату проведено у повному обсязі («Плату стягнено»). Такі відмітки наносяться на поштові відправлення поряд із штриховим кодовим ідентифікатором (останній призначений для автоматичної ідентифікації реєстрованих поштових відправлень) за умови нанесення дати приймання.
Під маркованою продукцією потрібно розуміти виготовлені друкарським способом поштові відправлення (марковані конверти і марковані картки) із надрукованою на них поштовою маркою. Поштова марка - це державний знак, виготовлений у встановленому законодавством порядку із зазначенням його номінальної вартості, який є засобом оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції, що надаються національним оператором. Поштові марки відображають у своїх сюжетах державний устрій України, історичне минуле, культурну спадщину українського народу, досягнення в усіх галузях народного господарства, основні події внутрішнього і міжнародного життя, природу, флору, фауну тощо. Поштові марки наклеюються вгорі праворуч окремо одна від одної на адресному боці простої або рекомендованої поштової картки, листа, бандеролі або наносяться друкарським способом на поштові конверти і поштові картки.
Міжнародний купон для відповіді - це спеціальний знак Міжнародного бюро Всесвітнього поштового союзу, виготовлений на папері з водяними знаками, який обмінюється на поштові марки у такому співвідношенні: один купон відповідає вартості пересилання одного простого пріоритетного міжнародного листа масою до 20 г або одного простого міжнародного авіалиста масою до 20 г.
Посвідчення особи для міжнародного поштового обміну - це посвідчення, які видаються поштовими органами країн - учасниць Всесвітнього поштового союзу і посвідчують право особи на одержання поштової кореспонденції, що надсилається їй чи на абонентську скриньку.
Маркувальна машина - це пристрій, призначений для нанесення на письмову кореспонденцію відбитка кліше державного знака, що підтверджує оплату послуг поштового зв'язку, календарного штемпеля, що зазначає місце і дату приймання кореспонденції, найменування і поштову адресу власника маркувальної машини чи логотипа національного оператора, або нанесення цих даних на письмову кореспонденцію шляхом електронного друкування. Відбитки маркувальних машин (у документах Всесвітнього поштового союзу ці машини називаються франкувальними) підтверджують оплату послуг поштового зв'язку, а також фіксують іншу інформацію. Маркувальні машини можуть використовуватись юридичними та фізичними особами за дозволом національного оператора поштового зв'язку на підставі відповідних договорів. Поштові відправлення з відбитками кліше державного знака маркувальної машини подаються для пересилання лише до об'єкта поштового зв'язку, визначеного у відповідних договорах, після надходження на його поточний рахунок коштів для надання такої послуги.
Під проїзними документами слід розуміти документи, які надають право на проїзд залізничним, водним, повітряним і автомобільним транспортом (квитки зазначених видів транспорту (разові, місячні, квартальні, річні), у т. ч. талони або жетони, службові та пільгові проїзні документи тощо). До документів на перевезення вантажу слід відносити, наприклад, вантажні (багажні, вантажобагажні) квитанції (квитки), дорожні відомості, товарно-транспортні накладні (у т. ч. авіаційні вантажні, міжнародні автомобільні), шляхові листи вантажного автомобіля.
3. З об'єктивної сторони злочин може виражатись в одній з таких трьох дій:
1) виготовлення завідомо підроблених предметів, зазначених у диспозиції ст. 215;
2) їх збут;
3) використання зазначених предметів.
За своїм змістом поняття виготовлення підроблених документів, їх збут та використання аналогічні діям, які становлять об'єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 358. Про них див. коментар до зазначеної статті. Використання вказаних у ст. 215 предметів може набувати різних форм: пред'явлення підробленого проїзного документа контролерові у міському транспорті або провідникові залізничного вагону, оплата поштових відправлень за допомогою підроблених марок тощо. За наявності до цього підстав дії особи, заборонені ст. 215, можуть бути визнані такими, що через малозначність не становлять суспільної небезпеки (ч. 2 ст. 11).
Злочин визнається закінченим з моменту вчинення однієї з трьох дій, які альтернативно становлять його об'єктивну сторону. Зокрема, використання завідомо підробленого предмета є закінченим злочином незалежно від того, чи вдалося винному досягти поставленої мети. Заподіяння внаслідок використання підробленого знака поштової оплати або проїзного документа значної майнової шкоди за відсутності ознак шахрайства потребує додаткової кваліфікації за ст. 192.
4. Суб'єкт злочину загальний. За збут або використання підробок мають відповідати і ті особи, які не займались їх виготовленням, однак усвідомлюють характер предметів, з якими вчинюють свої дії. За наявності до цього підстав дії службової особи, винної у підробленні знаків поштової оплати або проїзних документів, потрібно додатково кваліфікувати за ст. 364.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Для злочину у формі виготовлення підроблених знаків чи білетів обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є мета збуту підробок. Тому відсутність цієї мети виключає кваліфікацію дій особи за ст. 215 (наприклад, виготовлення підробки для жарту або демонстрації своїх художніх здібностей).
Закон України «Про поштовий зв 'язок» від 4 жовтня 2001 р.
Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 1 липня 2004р.
Закон України «Про автомобільний транспорт» у редакції Закону від 23 лютого 2006р.
Рішення КС у справі про організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток № 1-16/2003 від 28 травня 2003 р.
Указ Президента України «Про затвердження Всесвітньої поштової конвенції, Заключного протоколу Всесвітньої поштової конвенції, Угоди про служби поштових платежів та Внутрішнього регламенту Конгресів» № 564/2006 від 21 червня 2006р.
Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту. Затверджені постановою КМ№ 176 від 18 лютого 1997р. (у редакції постанови КМ№ 1184 від 26 вересня 2007р.).
Правила надання послуг поштового зв 'язку. Затверджені постановою КМ№ 270 від 5 березня 2009 р.
Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи. Затверджена наказом Мінстату і МТ N9 228/253 від 7 серпня 1996р.
Форми бланків перевізних документів. Затверджені наказом МТ N9 460 від 19 листопада
1998 р.
Правила оформлення перевізних документів. Затверджені наказом МТ N9 644 від 21 листопада 2000 р.
Положення про форми та зміст розрахункових документів. Затверджене наказом ДПА N9 614 від 1 грудня 2000 р.
Порядок оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті. Затверджений наказом МТ і ДПА N9 712/431 від 24 жовтня 2001 р.
Порядок використання відбитка про оплату поштової кореспонденції. Затверджений наказом ДКЗІ N9 212 від 19 грудня 2001 р.
Інструкція з обліку поштових відправлень, поштових переказів, періодичних видань, виплат пенсій та грошової допомоги. Затверджена наказом ДКЗІ у редакції наказу N9 7 від 16 січня
2002 р.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з пересилання поштових переказів, простих та реєстрованих листів, поштових карток, бандеролей та посилок масою до ЗО кілограмів. Затверджені наказом Держпідприємництва і ДКЗІ N9 116/202 від 29 жовтня 2003 р.
Положення про поштові марки, блоки, марковані конверти і картки. Затверджене наказом ДКЗІ N9 104 від 18 травня 2004р.
Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування. Затверджені наказом МТ N9 503 від 25 травня 2006р.
Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України. Затверджені наказом МТN9 1196 від 27 грудня 2006р.
Інструкція з використання маркувальних машин. Затверджена наказом МТЗ N9 156 від 24 грудня 2008 р.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 215. Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків"
  1. АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
    А Аварія: тяжка технологічна - 253 поїзда, судна - 277 на трубопровідному транспорті - 292 Автоматизована система документообігу суду: 376-1 Автоматизовані системи: 361 Агенти біологічні: 326 Агресивна війна або агресивні воєнні дії: 437 Адміністративні стягнення: 78 Адміністрація установи виконання покарань: 391, 392 Активне сприяння розкриттю злочину: 45 Аліменти: 164
  2. Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів
    1. Підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи по- свідчуеться підприємством, установою, організацією, громадянином-підпри- ємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, або збут такого документа, а
  3. § 1. Поняття і види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
    Термін ліцензія вживається в кількох значеннях: ­ як ліцензування експортно - імпортних та банківських операцій за Законом України від 16.04.1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність» і «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року; ­ як юридичні відносини між двома або більше особами, що реалізують у формі договору на передачу однією особою (ліцензіаром) іншій особі
  4. Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
    165.1. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: 165.1.1 сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів
  5. Стаття 267. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
    267.1. Платники збору 267.1.1. Платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком,
  6. Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
    1. Незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров'я,- карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 2. Незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я - карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
  7. Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження
    1. Викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з
  8. Стаття 381. Строк подання заяв про поворот виконання
    Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Заяву про поворот виконання можна подати у межах позовної давності. 2. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не
  9. Стаття 140. Особливості визнання витрат подвійного призначення
    140.1. При визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: 140.1.1. витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за
  10. Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування
    197.1. Звільняються від оподаткування операції з: 197.1.1. постачання продуктів дитячого харчування, товарів дитячого асортименту для немовлят за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; 197.1.2. постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, в тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що
© 2014-2022  yport.inf.ua