Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності


Умисне приховування громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей, якщо це завдало великої матеріальної шкоди кредиторові,-
карається штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
(Стаття 220 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270А/І від 15 квітня 2008 р.)
1. Про об'єкт злочину див. коментар до ст. 218.
2. Об'єктивна сторона приховування стійкої фінансової неспроможності полягає у поданні недостовірних відомостей, які створюють у того, кому вони повідомлені, оманливе враження про нормальний фінансовий стан даної юридичної особи, можливість виконання нею своїх зобов'язань і, таким чином, приховують від нього її стійку фінансову неспроможність.
Подання зазначених у ст. 220 відомостей утворює склад коментованого злочину, якщо вони адресовані кредитору особисто чи особі, уповноваженій кредитором на ведення від його імені справ з цим суб'єктом господарської діяльності.
Якщо недостовірні відомості повідомляються потенційному кредитору, тобто громадянину чи юридичній особі, від якої очікують продажу продукції чи товарів без їх оплати в момент передачі, виконання робіт чи надання послуг без попередньої оплати, оплатної передачі майна, надання позики чи сплати авансових грошових сум на користь організації, від імені якої надаються відомості, такі повідомлення, за умови наступного настання передбачених законом наслідків, також утворюють склад даного злочину.
Закон зобов'язує боржника подати певні відомості також і господарському суду у відзиві на заяву про банкрутство. Зокрема боржник повинен повідомити суд про загальну суму заборгованості та наявне у нього майно, у т. ч. і кошти, що знаходяться на його рахунках у банках чи інших фінансово-кредитних установах. У разі умисного надання неправдивих відомостей господарському суду такі дії також утворюють злочин, передбачений ст. 218.
Водночас не є приховуванням стійкої фінансової неспроможності повідомлення неправдивих відомостей призначеному господарським судом розпорядникові майна юридичної особи-боржника, а так само керуючому санацією. Ці особи можуть бути призначені лише після того, як господарським судом порушено справу про банкрутство певної юридичної особи. У цей момент факт стійкої фінансової неспроможності є загальновідомим і не можна вести мову про його приховування. За наявності підстав таке повідомлення, зроблене службовою особою юридичної особи-боржника, може кваліфікуватися за статтями 364 або 367.
Під стійкою фінансовою неспроможністю суб'єкта господарської діяльності слід розуміти неспроможність виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, у т. ч. із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) за умови, що загальний обсяг зобов'язань перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної плати і вони не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого законодавством строку для їх погашення.
Терміном «стійка фінансова неспроможність» у КК описується не тимчасовий розлад фінансової діяльності юридичної особи, внаслідок якого виникають прострочення платежів, а ситуація, яка виключає виконання даною юридичною особою вимог кредиторів.
Під кредитором у цій статті слід розуміти будь-яку юридичну чи фізичну особу, яка має належно оформлені і підтверджені документально майнові (у т. ч. грошові) вимоги до суб'єкта господарської діяльності, від імені якого надано недостовірні відомості, незалежно від розміру таких вимог.
Якщо недостовірні відомості, якими приховується стійка фінансова неспроможність, подаються банку (кредитній установі), органам державної влади, органам місцевого самоврядування або іншим кредиторам з метою одержання субсидії, субвенції, дотації, кредиту чи пільг щодо податків, вчинене слід кваліфікувати як сукупність злочинів за статтями 220 і 222.
Недостовірні відомості, якими приховується стійка фінансова неспроможність, можуть бути повідомлені як у письмовій, так і в усній або іншій формах. Господарському суду такі відомості можуть бути подані лише у письмовій формі.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є заподіяння кредиторові великої матеріальної шкоди. Про її поняття див. примітку та коментар до ст. 218.
Повідомлення неправдивих відомостей, яке з незалежних від винного причин не потягло (наприклад, внаслідок пильності кредитора, який не дав ввести себе в оману), але могло потягти за собою заподіяння великої матеріальної шкоди, слід розглядати як замах на вчинення даного злочину.
Злочин вважається закінченим з моменту завдання великої матеріальної шкоди кредитору.
3. Суб'єктом злочину може бути особа, яка є засновником або учасником суб'єкта господарської діяльності, а також службова особа такого суб'єкта.
Під суб'єктом господарської діяльності у ст. 220 слід розуміти зареєстровану в установленому законодавством порядку юридичну особу незалежно від її організацій- но-правової форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність (крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування). Про поняття господарської діяльності див. коментар до ст. 202.
Індивідуальний підприємець, що здійснює свою діяльність без створення юридичної особи, не є суб'єктом цього злочину.
4. Суб'єктивна сторона даного злочину характеризується умислом. У частині ставлення винного до відомостей, які він повідомляє кредитору, його уповноваженій особі чи господарському суду, вина має форму прямого умислу - винний усвідомлює, що відомості, які він подав, є недостовірними, і бажає подати саме такі відомості. Ставлення винного до наслідків злочину може характеризуватися прямим або непрямим умислом.
Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. Затверджені наказом МЕ№ 14 від 19 січня 2006р.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності"
  1. Стаття 219. Доведення до банкрутства
    Доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору,- карається
  2. Стаття 218. Фіктивне банкрутство
    Завідомо неправдива офіційна заява громадянина - засновника (учасника) або службової особи суб'єкта господарської діяльності, а так само громадянина - підприємця про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі,- караються штрафом від семисот п'ятдесяти до двох тисяч
  3. Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами
    1. Надання громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності -
  4. АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
    А Аварія: тяжка технологічна - 253 поїзда, судна - 277 на трубопровідному транспорті - 292 Автоматизована система документообігу суду: 376-1 Автоматизовані системи: 361 Агенти біологічні: 326 Агресивна війна або агресивні воєнні дії: 437 Адміністративні стягнення: 78 Адміністрація установи виконання покарань: 391, 392 Активне сприяння розкриттю злочину: 45 Аліменти: 164
  5. Стаття 78. Порядок проведення документальних позапланових перевірок
    78.1. Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: 78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової
  6. Стаття 85. Надання платниками податків документів
    85.1. Забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби у випадках, не передбачених цим Кодексом. 85.2. Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок
  7. Стаття 159. Безнадійна та сумнівна заборгованість
    159.1. Порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості. 159.1.1. Платник податку - продавець товарів, робіт, послуг має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, якщо покупець таких товарів, робіт, послуг затримує без погодження з таким платником
  8. Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
    165.1. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: 165.1.1 сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів
  9. Стаття 27. Види співучасників
    1. Співучасниками злочину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник. 2. Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим Кодексом. 3. Організатором є особа, яка організувала вчинення
  10. Стаття 201. Контрабанда
    1. Контрабанда, тобто переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а так само