Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 235. Недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання


Подання неправдивих відомостей у декларації щодо походження коштів, за які приватизується державне, комунальне майно або підприємство, та інших документах, необхідних для їх приватизації, недотримання вимог щодо подальшого використання приватизованого об'єкта та інших обов'язкових умов щодо приватизації, встановлених законами та іншими нормативно-пра- вовими актами,-
караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.
1. За своїм змістом об'єкт цього злочину збігається з об'єктом злочину, передбаченого ст. 233.
2. Предметом злочину виступають документи, необхідні для приватизації державного або колективного майна, а також приватизований об'єкт. Переліки відповідних документів визначаються як законами, так і нормативними актами ФДМ.
Такими документами залежно від способу й об'єкта приватизації, вартості такого об'єкта та інших особливостей приватизації можуть бути, наприклад: 1) бізнес-план або техніко-економічне обґрунтування післяприватизаційного розвитку об'єкта, що включає план зайнятості працівників підприємства, пропозицію інвестора із зазначенням максимального розміру інвестицій, строків та порядку її внесення; 2) документ про розподіл статутного фонду серед учасників господарського товариства; 3) декларація фізичної особи про походження коштів, за рахунок яких приватизується майно; 4) документи про розподіл статутного фонду серед учасників; 5) заява про включення підприємства до переліку об'єктів, що приватизуються, і нотаріально посвідчені копії установчих документів, які підтверджують право юридичної особи бути покупцем; 6) підтвердні документи, на підставі яких приймається рішення про визнання претендента учасником відкритих торгів; 7) копія фінансової звітності за останній звітний рік та квартал (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал та звіт про рух грошових коштів) або річний фінансовий звіт за минулий рік, підтверджений аудитором, у разі наявності такого звіту; 8) банківська гарантія; 9) протокол загальних зборів трудового колективу по прийняттю рішення про взяття участі у приватизації та створення з цією метою господарського товариства; 10) висновок про проведення екологічного аудиту.
Предметом злочину слід визнавати також кваліфікаційні документи, тобто пакет документів, що подається претендентом до державного органу приватизації згідно з інформаційним повідомленням та підтверджує відповідність претендента кваліфікаційним вимогам. Цими вимогами визнаються критерії, якими повинен відповідати претендент для того, щоб бути визнаним комісією учасником аукціону, конкурсу та бути допущеним до участі в аукціоні, конкурсі. Предметом злочину треба визнавати і документи, що додаються до актів оцінки вартості об'єкта приватизації (договір оренди державного майна, довідка про відображення у бухгалтерському обліку операцій з використання позичкових коштів, довідка про оцінку нематеріальних активів, відображених у передавальному балансі на дату його складання, тощо).
3. Об'єктивна сторона злочину виражається у двох формах:
1) подання неправдивих відомостей у декларації щодо походження коштів, за які приватизуються державне, комунальне майно чи підприємство, або в інших документах, необхідних для приватизації;
2) недотримання вимог щодо подальшого використання приватизованого об'єкта та інших обов'язкових умов приватизації, встановлених законами та іншими нормативно- правовими актами України.
Подання неправдивих відомостей у документах, необхідних для приватизації державного, комунального майна або підприємства, означає, що винна особа направляє відповідному адресатові документи певного характеру і змісту. Це можуть бути повністю сфальсифіковані документи, виготовлені винним або іншою особою, а також справжні документи, в які внесені дані, що не відповідають дійсності повністю або частково. Оскільки у диспозиції ст. 235 йдеться саме про подання документів, нею не охоплюються їх виготовлення або підроблення, у зв'язку з чим дії винного за наявності всіх ознак відповідного складу злочину потребують додаткової кваліфікації за статтями 358 або 366.
Подання неправдивих відомостей у декларації щодо походження коштів, за рахунок яких приватизується державне чи комунальне майно, що поєднується з легалізацією коштів, одержаних злочинним шляхом, потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 235 і 209.
Недотримання вимог щодо подальшого використання приватизованого об'єкта та інших умов щодо приватизації\ встановлених законами та іншими норматив- но-правовими актами України, утворюють, зокрема, такі діяння: порушення визначених договором купівлі-продажу строків, форм і розмірів внесення інвестицій; порушення терміну сплати за об'єкт приватизації, придбаний шляхом викупу на аукціоні або за конкурсом; невиконання встановлених строків реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, створених на базі придбаного державного майна; недотримання зобов'язання щодо збереження профілю діяльності приватизованого об'єкта або кількості робочих місць; недопущення чи інше перешкоджання працівникам державних органів приватизації провадити перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу; подальший продаж акцій, придбаних на відкритих торгах, юридичній особі (групі юридичних осіб), яка надавала послуги з підготовки та проведення цих торгів; порушення порядку подальшого відчуження приватизованого об'єкта без збереження для нового власника зобов'язань, визначених умовами конкурсу, аукціону або викупу; зміна номенклатури та обсягу виробництва продукції; недотримання вимог та додаткових обмежень, встановлених природоохоронним законодавством до користування об'єктом приватизації.
Для притягнення до відповідальності за ст. 235 треба встановити, що в особи була об'єктивна можливість виконати передбачені договором зобов'язання. У разі невиконання зобов'язань внаслідок форс-мажорних обставин (непереборна сила) кримінальна відповідальність має виключатись. Висновок про відсутність розглядуваного складу злочину треба робити і в тому разі, коли покупець об'єкта приватизації бере на себе зобов'язання, реально виконати які він неспроможний з інших (крім непереборної сили) об'єктивних причин (наприклад, підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається, залежить не лише від зусиль товаровиробника, а й від ринкової кон'юнктури).
Із тексту ст. 235 випливає, що вимоги щодо подальшого використання приватизованого об'єкта визнаються різновидом умов щодо приватизації, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами (а не договором). У зв'язку з цим невиконання додаткових вимог, включених у договір за згодою покупця, тягне за собою не кримінальну, а цивільну відповідальність. Оскільки відповідальність у ст. 235 пов'язується із недотриманням винним обов'язкових умов щодо приватизації, встановлених не договором, а нормативно-правовими актами, дана кримінально-правова норма не підлягає застосуванню і в тих випадках, коли зміст зобов'язань покупця конкретного об'єкта приватизації не відповідає бізнес-плану, плану приватизації або умовам аукціону, конкурсу чи викупу (якщо при цьому дотримуються встановлені нормативно-правовими актами умови щодо приватизації об'єкта).
Злочин вважається закінченим з моменту: 1) подання відповідних документів, які містять неправдиві відомості щодо приватизації майна, належним адресатам - органу приватизації, тендерній комісії, комісії з приватизації об'єкта тощо; 2) фактичного невиконання встановлених умов щодо приватизації майна нормативно-правовими актами. На кваліфікацію злочину як закінченого діяння не впливає та обставина, чи був договір купівлі-продажу приватизованого об'єкта розірваний у судовому порядку у зв'язку з невиконанням покупцем покладених на нього зобов'язань, а також те, чи був об'єкт приватизації реприватизований, тобто повернутий у державну або комунальну власність.
4. Суб'єкт та суб'єктивна сторона цього злочину збігаються з суб'єктом та суб'єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 233. Разом з тим, з числа виконавців злочину, що розглядається, виключаються працівники органів приватизації. Натомість за ст. 235 до відповідальності можуть притягуватись службові особи підприємств, створе-
Суб'єктом розглядуваного злочину в частині недотримання обов'язкових умов щодо приватизації, встановлених законодавством, потрібно визнавати не лише власників приватизованих об'єктів і службових осіб приватизованих підприємств, а й тих осіб, які придбали у них раніше приватизоване державне чи комунальне майно або отримали його у заставу. Законодавство встановлює, що передбачені договором купівлі-продажу приватизованого об'єкта зобов'язання протягом строку їх дії зберігають свою силу для осіб, які придбавають об'єкт у порядку його подальшого відчуження. Письмовим документом, за яким від власника до претендента переходять (можуть перейти внаслідок передбачених законодавством обставин) право власності та невиконані зобов'язання, є договір подальшого відчуження, укладання якого узгоджується з органом приватизації.
Постанова ВР «Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан збереження об'єктів санаторно-культурного призначення в процесі приватизації та цільового їх використання у післяприватизаі\ійний період» від 4 березня 2004 р.
Постанова КМ «Про порядок контролю за діяльністю підприємств, приватизація яких здійснюється за погодженнями з Кабінетом Міністрів України» № 1012 від 12 вересня 1997р.
Порядок повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об 'єктів. Затверджений постановою КМ № 32 від 18 січня 2001 р.
Положення про порядок підготовки та проведення відкритих торгів. Затверджене наказом ФДМ N9 2081 від 5 жовтня 2001 р.
Порядок проведення звіряння результатів інвентаризації об 'єкта, що повертається за рішенням суду в державну власність, з даними інвентаризації, отриманими під час її проведення в період підготовки об 'єкта до приватизації, та затвердження його результатів. Затверджений наказом ФДМN9 2107 від 14 листопада 2001 р.
Типовий договір купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства шахти (розрізу) за конкурсом. Затверджений наказом ФДМN9 573 від 29 березня 2002 р.
Наказ ФДМ «Про результати контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу» N9 83 від 20 січня 2003 р.
Порядок надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження та передачу в заставу об'єктів, обтяжених зобов'язаннями їх власників перед державою. Затверджений наказом ФДМ у редакції наказу N9 1827 від 15 жовтня 2003 р.
Порядок оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об 'єкта приватизації у державному органі приватизації. Затверджений наказом ФДМ N9 878 від 7 квітня 2005 р.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 235. Недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання"
  1. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
    170.1. Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм). 170.1.1. Податковим агентом платника податку-орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в
  2. Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування
    197.1. Звільняються від оподаткування операції з: 197.1.1. постачання продуктів дитячого харчування, товарів дитячого асортименту для немовлят за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; 197.1.2. постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, в тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що
  3. § 1. Договір купівлі-продажу
    Відносини купівлі-продажу в широкому розумінні регулюються гл. 54 ЦК. (інституту традиційної купівлі-продажу присвячені §§ 1-2 'зазначеної глави), Законом України від 12 травня 1991 р. "Про захист прав споживачів" (в редакції Закону від 1 грудня 2005 р.), а також іншими нормативними актами різної юридичної сили залеж.- но від особливостей предмета договору (правочини із земельними ділянками -
  4. § 4. Поняття і види господарських товариств
    Така організаційно-правова форма підприємництва, як господарське товариство, має істотні особливості щодо створення, діяльності та юридичного статусу. Тому товариства як відповідно до ГК, такі на основі Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. (далі Закон), який визначає поняття, види, правила створення і діяльності товариств, а також права та обов'язки їхніх
  5. Стаття 96. Погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств
    96.1. У разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової
  6. Стаття 146. Визначення вартості об'єктів амортизації
    146.1. Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту, поліпшення таких засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду), як окремий об'єкт амортизації. 146.2. Амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта,
  7. Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
    153.1. Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті. 153.1.1. Доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що
  8. Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
    165.1. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: 165.1.1 сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів
  9. § 4. Укладення, зміна та розірвання договору
    Оскільки договір є спільним юридичним актом двох чи кількох осіб, погодження ними умов договору проходить принаймні дві стадії: шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір, яка має назву оферти, і прийняття пропозиції другою стороною, або акцепту. Відповідно сторона, яка зробила пропозицію, називається оферентом, а сторона, яка прийняла її, - акцептантом. Загальний порядок укладення
  10. § 4. Особливості деяких різновидів права спільної власності
    Правове регулювання спільної власності (часткової і сумісної) може мати особливості, зумовлені призначенням того чи іншого об'єкта, складом або характером зв'язків учасників спільної власності. В умовах становленая правової системи України більш-менш врегульованими виявилися відносини лише спільної часткової власності, за ви- ' Жилинкова И. В. Указ. соч. - С. 235. нятком спільної сумісної