| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 241. Забруднення атмосферного повітря |
||
|
1. Забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для ДОВКІЛЛЯ,- караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого. 2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,- караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 1. Основний безпосередній об'єкт злочину - порядок охорони атмосферного повітря, встановлений з метою збереження, поліпшення та відтворення його стану, раціонального використання для виробничих потреб, відвернення і зменшення шкідливого впливу на атмосферне повітря, а також право людини на сприятливе довкілля. Його додатковим об'єктом можуть бути життя і здоров'я особи, інші блага. 2. Предметом злочину є атмосферне повітря - природна суміш газів (кисень, азот, аргон, вуглекислий газ, неон тощо), яка знаходиться у відкритому просторі над територією України за межами житлових, виробничих та інших приміщень. Забруднення повітря у межах закритих виробничих приміщень за наявності до цього підстав повинне кваліфікуватись за ст. 271 як порушення вимог законодавства про охорону праці. 3. Об'єктивна сторона полягає у: 1) забрудненні або 2) іншій зміні природних властивостей атмосферного повітря шляхом насичення його зазначеними у ч. 1 ст. 241 речовинами і матеріалами, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або для довкілля. Під спеціальними правилами слід розуміти нормативи, які встановлюються у галузі охорони атмосферного повітря щодо: а) екологічної безпеки атмосферного повітря; б) гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарними джерелами; в) утворення забруднюючих речовин, які виводяться в атмосферне повітря під час експлуатації технологічного та іншого обладнання, споруд і об'єктів; г) використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення; ґ) вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел та шкідливого впливу їх фізичних факторів. Законодавством можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря. Порушення правил викиду в атмосферу різних забруднюючих речовин і матеріалів може відбуватись шляхом: 1) вчинення діянь, які прямо заборонені природоохоронним законодавством (наприклад, експлуатація очисних установок без фільтрів або з їх несвоєчасною заміною, невикористання контрольної апаратури, спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, за винятком, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок); 2) недотримання підстав, порядку, обсягу, інтенсивності та інших умов викиду забруднюючих речовин і матеріалів (перевищення нормативів гранично допустимих рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря; викиди забруднюючих речовин без дозволу спеціально уповноважених державних органів; залпове скидання чи випуск забруднюючих речовин замість регулярного тощо). Викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, вважаються наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Факт наднормативного викиду встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції за допомогою інструментальних методів контролю або розрахункових методів. У цьому складі злочину терміни «забруднення» та «інша зміна природних властивостей» одночасно позначають і діяння, і суспільно небезпечні наслідки. Забруднення - це надходження в атмосферне повітря або утворення у ньому шкідливих (забруднюючих) речовин у концентраціях, які перевищують встановлені державою екологічні нормативи. Забруднюючими визнаються речовини хімічного або біологічного походження, які можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людей і стан навколишнього природного середовища. До найбільш поширених забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, законодавство відносить: оксиди азоту, бенз(а)пірен, діоксид та інші сполуки сірки, оксид вуглецю, озон, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна - азбест, сажа тощо), свинець та його сполуки, формальдегід. Небезпечними забруднюючими речовинами визнані: метали та їх сполуки, органічні аміни, леткі органічні сполуки, стійкі органічні сполуки, хлор, бром та їх сполуки, фтор та його сполуки, ціаніди, фреони, арсен та його сполуки. Інша зміна природних властивостей - це негативне відхилення від оптимального стану атмосферного повітря в частині його фізичних, хімічних та біологічних властивостей, що негативним чином впливає на здоров'я людини і довкілля, у т. ч. на клімат і погоду. Отруєння повітря (найбільш небезпечна стадія його забруднення) є формою екоциду (ст. 441). Конкретні способи забруднення чи іншої зміни природних властивостей атмосферного повітря можуть бути різноманітними і на кваліфікацію за ст. 241 не впливають. Наявність розглядуваного складу злочину вбачається лише в тому разі, коли забруднення атмосферного повітря було пов'язане з виробничою діяльністю заподіювача шкоди, а не, наприклад, з побутовою діяльністю людини чи функціонуванням різноманітних невиробничих об'єктів. Злочин є закінченим з моменту, коли внаслідок забруднення або іншої зміни природних властивостей атмосферного повітря створено небезпеку для життя, здоров'я людей або для довкілля. Про поняття створення небезпеки для життя, здоровуя людей чи довкілля див. коментар до ст. 239. Забруднення атмосферного повітря, що не супроводжувалось створенням вказаної небезпеки, тягне адміністративну відповідальність (статті 78, 79 КАП). 4. Суб'єкт злочину спеціальний: це працівник підприємства, установи, організації, у зв'язку з діяльністю яких відбуваються забруднення чи інша негативна зміна атмосферного повітря і на якого покладено правовий обов'язок дотримуватись спеціальних правил з приводу забезпечення чистоти й оптимального стану атмосферного повітря. 5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною формами вини. Психічне ставлення винного до тяжких наслідків (ч. 2 ст. 241) може характеризуватися тільки необережністю. Див. також п. 5 коментарю до ст. 239. 6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 241) є загибель людей або інші тяжкі наслідки (про їх поняття див. коментар до ст. 236). Закон України «Про охорону атмосферного повітря» у редакції від 21 червня 2001 р. Положення про порядок здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря. Затверджене постановою КМ N9 1073 від 29 грудня 1993 р. Положення про порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Затверджене постановою КМN9 364 від 29 травня 1995 р. Постанова КМ «Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря» N9 343 від 9 березня 1999р. Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню. Затверджений постановою КМ№ 1598 від 29 листопада 2001 р. Порядок ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря. Затверджений постановою КМN9 1655 від 13 грудня 2001 р. Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел. Затверджений постановою КМ N9 1780 від 28 грудня 2001 р. Порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря. Затверджений постановою КМ N9 299 від 13 березня 2002 р. Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимого рівня впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел забруднення на стан атмосферного повітря. Затверджений постановою КМ N9 300 від 13 березня 2002 р. Порядок погодження і видачі дозволів на провадження діяльності, пов 'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях. Затверджений постановою КММ9 301 від 13 березня 2002 р. Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи. Затверджений постановою КМ N9 302 від 13 березня 2002 р. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Затверджена наказом МОПС М 639 від 10 грудня 2008 р. Порядок розробки і затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Затверджений наказом МОПС № 75 від 18 липня 1996 р. Інструкція про встановлення лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Затверджена наказом МЕПР N9 161 від 10 жовтня 2000 р. Методика прогнозування наслідків впливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті. Затверджена наказом МНС, МЛП, МЕ, МЕПР N9 73/82/64/122 від 27 березня 2001 р. Порядок визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі. Затверджений наказом МЕПР N9 286 від ЗО липня 2001 р. Інструкція про проведення інвентаризації викидів важких металів в атмосферне повітря. Затверджена наказом МЕПР N9 298 від 9 серпня 2001 р. Інструкція про загальні вимоги до оформлення документів на провадження діяльності, пов 'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях. Затверджена наказом МЕПР N2 517 від 24 грудня 2002 р. Інструкція про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців. Затверджена наказом МОПС N2 108 від 9 березня 2006р. Нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел. Затверджені наказом МОПСN2 309 від 27 червня 2006р. Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин із теплових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт. Затверджені наказом МОПС N2 541 від 22 жовтня 2008 р. Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установки) для виробництва цементного клінкеру в обертових випалювальних печах, виробнича потужність яких перевищує 500 тонн на день. Затверджені наказом МОПС N2 23 від 20 січня 2009 р. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 241. Забруднення атмосферного повітря" |
||
|
||