| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 240. Порушення правил охорони або використання надр |
||
|
1. Порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля,- карається штрафом від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк. 2. Порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення,- караються штрафом від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені на територіях чи об'єктах природно-заповідного фонду або вчинені повторно,- караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування. 4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом або спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування. (Статтю 240 викладено в редакції Закону № 1708-\/І від 05.11.2009 р.) 1. Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений порядок раціонального і комплексного використання й охорони надр та видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Додатковим об'єктом можуть бути життя і здоров'я особи та інші блага. 2. Предметом злочину є надра і корисні копалини загальнодержавного значення. Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суходолу та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Надра надаються у користування для: 1) геологічного вивчення, у т. ч. дослідно-про- мислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; 2) видобування корисних копалин; 3) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у т. ч. споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних і супутніх вод; 4) створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, лікувальні, оздоровчі заклади тощо); 5) геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у т. ч. дослідно-промислової розробки родовищ вуглеводів із подальшим видобуванням нафти і газу; 6) задоволення інших потреб. Корисні копалини - це природні мінеральні речовини органічного та неорганічного походження, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки. За своїм призначенням вони поділяються на корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення. Корисні копалини належать до непоновлюваних природних ресурсів, геологічна швидкість утворення або акумуляції яких є значно меншою, ніж швидкість їх споживання людиною. Законодавство про надра до корисних копалин відносить також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, придатні для промислового використання. Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин у надрах, на поверхні землі, в джерелах вод і газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання. Предметом злочину є лише корисні копалини загальнодержавного значення. Це - горючі копалини (газ, нафта, вугілля), метали (чорні, кольорові, рідкіснометалеві, благородні, розсіяні, рідкісноземельні, радіоактивні), неметали (різноманітна сировина, наприклад, хімічна, абразивна, скляна та фарфорово-фаянсова, для облицювальних матеріалів), води (підземні, поверхневі), інертні гази, грязі лікувальні. Не визнаються предметом злочину корисні копалини місцевого значення (наприклад, галька, гравій, пісок, глина, крейда, черепашник, камінь бутовий, сланець). Корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, вважаються копалинами місцевого значення. На кваліфікацію за ст. 240 не впливає те, незаконне видобування яких саме корисних копалин загальнодержавного значення (основних або супутніх) має місце. Водночас видобування сировини з дуже низькою концентрацією мінеральних речовин або у важкодоступних пластах надр, що пов'язане із занадто великими економічними втратами, за наявності до цього підстав може розцінюватись як малозначне діяння, позбавлене суспільної небезпеки (ч. 2 ст. 11). Предметом злочину, передбаченого ст. 240, є корисні копалини в їх природному стані. Звернення на свою користь або користь інших осіб природних ресурсів, які вилучені з надр завдяки вкладеній праці людини, потрібно розглядати як злочин не проти довкілля, а проти власності. 3. З об'єктивної сторони злочин може проявитися в одній із трьох форм: 1) порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля; 2) порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля; 3) незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Диспозиція ст. 240 має бланкетний характер і передбачає звернення до норматив- но-правових актів, які регламентують використання та охорону надр, а також до дозволів, які видаються уповноваженим державним органом конкретним надрокористу- вачам. З метою раціонального та ефективного використання надр МОПС встановлює під час надання дозволу особливі умови користування надрами, зокрема, щодо: якості продукції або робіт; технології видобування та переробки корисних копалин; видів, обсягів і строків виконання робіт на ділянці надр; припинення діяльності, пов'язаної з використанням ділянки надр. Порушення встановлених правил охорони чи використання надр може бути вчинено шляхом дії або бездіяльності. Це, наприклад: вибіркове відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводить до необгрунтованих втрат запасів корисних копалин; пошкодження розроблюваних і сусідніх з ними родовищ корисних копалин, що виключає повністю або істотно обмежує можливість їх подальшої експлуатації; порушення порядку забудови площ залягання корисних копалин; користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення, зокрема, забруднення надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин; здійснення того виду користування надрами, який не вказаний в акті про надання гірничого відводу; користування надрами (за винятком видобування корисних копалин) без належного дозволу та акта про надання гірничого відводу або тоді, коли строк дозвільного документа сплив; ведення робіт із геологічного вивчення надр такими методами і способами, які призводять до невиправданих втрат корисних копалин, зниження їх якості, надмірного руйнування ґрунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища; недодержання технологічних схем переробки мінеральної сировини, що забезпечують раціональне та комплексне вилучення корисних компонентів, зокрема, неповне вилучення з родовищ корисних копалин та супутніх компонентів; знищення або пошкодження спостережних режимних свердловин на підземні води, маркшейдерських і геодезичних знаків; невиконання вимог щодо проведення ліквідованих або законсервованих гірничих виробок до стану, який гарантує безпеку людей, а також збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин (на час консервації); спалювання газу вугільних родовищ, вилученого внаслідок проведення заходів із дегазації безпосередньо із свердловини відкритим способом, без застосування спеціальних пристроїв, які мають відповідну експлуатаційну документацію. Видобування корисних копалин передбачає дії, які полягають у вилученні з родовищ корисних копалин будь-яким способом (викачування, побудова шахт, кар'єрів тощо). Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання. Незаконність видобування, яка є обов'язковою умовою визнання дій особи кримінально караними, означає, що видобування корисних копалин здійснюється без належним чином оформленого дозволу - акта про надання гірничого відводу або з відхиленням від умов, зазначених у цьому документі (наприклад, видобування за межами відведеної ділянки надр, не тих корисних копалин, які зазначені у дозволі, або з використанням недозволених для даного родовища методів і засобів видобування корисних копалин або здійснення промислової розробки нафтогазоносних надр під виглядом їх геологічного вивчення). Злочин буде і в тому разі, коли дозвіл є підробленим, отриманим в результаті подання уповноваженому органу завідомо неправильних відомостей або простроченим (дозвіл на видобування корисних копалин - промислову розробку родовищ надається не більше як на 20 років). При цьому слід враховувати, що землевласники і землекористувачі мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів. Злочин у першій і другій формах визнається закінченим з моменту порушення правил використання чи охорони надр, що створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, а у третій - з початку незаконного видобування корисних копалин. Про поняття створення небезпеки для життя, здоров'я людей чи довкілля див. коментар до ст. 239. Якщо вказаної небезпеки немає, порушення правил використання чи охорони надр тягне адміністративну відповідальність (статті 47, 57, 58 КАП). 4. Суб'єкт злочину загальний. Це можуть бути особи як пов'язані, так і не пов'язані за родом своїх професійних занять з експлуатацією надр та видобуванням корисних копалин (окремі громадяни, приватні підприємці, службові особи та рядові працівники гірничодобувних та інших підприємств тощо). Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою в гірничому виробництві особою, яка зобов'язана їх дотримуватись, слід кваліфікувати за ст. 272. Роз'яснення Пленуму ВС, згідно з яким ст. 272 має інкримінуватись і у випадку порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою у зв'язку з незаре- єстрованою підприємницькою діяльністю, не враховує того, що така діяльність перебуває поза системою спеціального нормативного регулювання охорони праці. 5. Суб'єктивна сторона злочину в частині незаконного видобування корисних копалин характеризується прямим умислом, а в частині порушення правил використання або охорони надр - умислом або необережністю. Психічне ставлення винного до тяжких наслідків (ч. 2 ст. 240) може характеризуватися тільки необережністю. 6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 240) є: 1) вчинення його на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду; 2) повторно. Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом; 2) спричинення загибелі людей, їх масового захворювання або інших тяжких наслідків. Про поняття територій та об'єктів природно-заповідного фонду див. коментар до ст. 252, про поняття повторності - ст. 32 і коментар до неї, про поняття підпалу та іншого загальнонебезпечного способу - коментар до статей 113, 194 і 245, про поняття вибуху - коментар до статей 113 і 273, про поняття спричинення загибелі людей, їх масового захворювання або інших тяжких наслідків - коментар до ст. 242. Вирішуючи питання про те, чи є спричинені внаслідок порушення правил охорони надр наслідки тяжкими, крім усього іншого, потрібно враховувати кількість, вартість та екологічну значимість видобутих, пошкоджених або втрачених корисних копалин, чає, на який родовище виведено з експлуатації, розмір коштів, необхідний для оновлення порушених природних властивостей ділянок надр, об'єктів рослинного і тваринного світу. Кодекс про надра (статті 1, б, 13-27, 37-59, 65). Закон України «Про видобування і переробку уранових руд» від 19 листопада 1997р. (статті 1, 6, 7, 16). Гірничий закон України від 6 жовтня 1999 р. Закон України «Про державну геологічну службу» від 4 листопада 1999 р. Закон України «Про нафту і газ» від 12 липня 2001 р. Закон України «Про газ (метан) вугільних родовищ» від 21 травня 2009 р. Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення додержання законодавства у сфері надрокористування» № 741/2004 від 5 липня 2004 р. Указ Президента України «Про заходи упорядкування видобутку бурштину в Україні» Яг-17/2008 від 15 січня 2008 р. Указ Президента України «Про деякі заходи щодо вдосконалення регулювання гірничих відносин» N9 173/2008 від 28 лютого 2008 р. Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від З лютого 2010 року «Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у галузі геологічного вивчення і використання надр» N9 90/2010 від 3 лютого 2010 р. Перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення. Затверджений постановою КМ № 827 від 12 грудня 1994р. (у редакції постанови КМ N9 747 від 16 серпня 2005 р). Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення. Затверджений постановою КМ N9 33 від 17 січня 1995р. Порядок державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин. Затверджений постановою КМ N9 75 від 31 січня 1995 р. Положення про порядок надання гірничих відводів. Затверджений постановою КМ № 59 від 27 січня 1995 р. Порядок державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин. Затверджений постановою КМ N9 75 від 31 січня 1995 р. Положення про порядок здійснення державного гірничого нагляду. Затверджене постановою КМ N9 134 від 21 лютого 1995 р. Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр. Затверджена постановою КМN9 432 від 5 травня 1997р. Положення про порядок організації та проведення міжнародних конкурсів (тендерів) на укладання контрактів на користування надрами. Затверджений постановою КМ N9 841 від 8 червня 1998 р. Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин. Затверджене постановою КММ9 1689 від 10 листопада 2000 р. Порядок та загальні умови проведення конкурсів на отримання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами. Затверджені постановою КМ № 1475 від 17 вересня 2003 р. Порядок надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами. Затверджений постановою КМ№ 608 від 17 червня 2009 р. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. Затверджений постановою КМ№ 609 від 17 червня 2009 р. Методика визначення вартості запасів і ресурсів корисних копалин родовища або ділянки надр, що надаються у користування. Затверджена постановою КМ N9 1117 від 25 серпня 2004 р. Перелік корисних копалин України місцевого значення. Затверджений наказом Держкомгеології України № 63 від 9 червня 1994 р. Інструкція щодо порядку погодження матеріалів з Мінекобезпеки України та його органами на місцях для отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами. Затверджена наказом МОПС N9 119 від ЗО вересня 1996р. Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини. Затверджене наказом Держкомгеології України N9 19 від 15 лютого 2000 р. Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення. Затверджене наказом МЕПР N9 34/м від 3 березня 2003 р. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення, та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин. Затверджені наказом Держпідприємництва і МОПС N9 107/370 від 31 липня 2007 р. Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічної оцінки загальних (емісійних) та видобувних запасів шахтного метану вуглегазових родовищ у зонах супутньої технологічно необхідної дегазації під час розробки вугільних пластів. Затверджена наказом Держкомгеології України № 523 від 7 листопада 2008 р. Інструкція про зміст, оформлення та порядок подання до Державної комісії України по запасах корисних копалин матеріалів попередньої геолого-економічної оі{інки родовищ підземних вод. Затверджена наказом Держкомгеології України N? 222 від 23 червня 2009 р. Наказ МОПС «Про затвердження форми спеціального дозволу на користування надрами» N9 372 від 13 липня 2009 р. Наказ МОПС «Про затвердження Порядку переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами» N9 637 від 27листопада 2009р. Постанова ПВС N9 7 від 12 червня 2009 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва» (п. 10). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 240. Порушення правил охорони або використання надр" |
||
|
||