Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 246. Підсудність

1. Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаход-женням її майна.
283
1. Глава 4 розділу IV ЦПК визначає порядок розгляду в суді справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголо шення її померлою.
2. Підставою визнання фізичної особи безвісно відсутньою є відсутність протягом одного року відомостей про місце її перебу вання у місці її постійного проживання. Померлою фізична осо ба може бути оголошена, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала без вісті при обставинах, що загрожували смертю або дають підставу припускати її загибель від нещасно го випадку, - протягом шести місяців. Один із видів визначення стану фізичної особи обирається заявником залежно від мети (для розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану, одержання спадщини та ін.).
Хоча коментована стаття не вирішує це питання, уявляється, що заявниками можуть бути діти, один із подружжя, інші заінтересовані особи. Заява подається до суду за місцем проживання громадянина, який є заявником, або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місце перебування якої невідомо, або за місцем знаходження її майна.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 246. Підсудність"
  1. Стаття 97. Підсудність
    стаття відсилає визначення підсудності заяви про видачу судового наказу до загальних правил підсудності (див. коментар до глави 1 Розділу III
  2. Стаття 100. Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу
    статтею 96 цього Кодексу; 2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право. 2. Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу. 1. Коментована стаття визначає передумови права на подання заяви про видачу судового наказу. Це питання необхідно вирішувати судді перш за всё. Лише після цього суддя повинен вирішувати питання про додержання порядку реалізації цього права
  3. Стаття 107. Суд першої інстанції
    стаття саме і встановлює правило родової підсудності: усі справи, що підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами, як судами першої інстанції. Цією нормою ЦПК визначає, що на даний час по суті всі цивільні справи розглядаються та вирішуються місцевими судами. У науковій літератур цілком слушно звертають увагу
  4. Стаття 108. Підсудність справ, у яких однією із сторін є суд або суддя
    стаття визначає правила про підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя. Якщо у справі однієї зі сторін є суд або судця цього суду, суд, який розглядатиме цю справу, визначається ухвалою суду вищестоящої інстанції (у статті - вищої"). Уявляється, що саме це мав на увазі законодавець. Оскільки коментована стаття не передбачає можливості змінювати родову підсудність, право судді
  5. Стаття 109. Підсудність справ за місцезнаходженням відповідача
    стаття, а також статті 110 - 114 цього Кодексу встановлюють правила територіальної підсудності, яка необхідна у цивільному судочинстві для того, щоб розділити підвідомчі судам справи між окремими судами усередині кожної ланки судової сис теми залежно від території, на яку поширюється юрисдикція кож ного з цих судів. Визначити територіальну підсудність - це означає встановити, в якому
  6. Стаття 110. Підсудність справ за вибором позивача
    статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу. (Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 08.09.2005p. N 287S-IV, від 15.03.2006р. N3538-IV) 132 1. Коментована стаття встановлює правила підсудності на вибір позивача - альтернативної підсудності. Сутність цієї підсудності полягає у тому, що вона не виключає
  7. Стаття 111. Підсудність справ про спори між громадянами України, якщо обидві сторони проживають за її межами
    підсудність справи про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України. 1. Стаття передбачає територіальну підсудність за ухвалою судді. Крім випадків, зазначених у коментарі до ст. 108 цього Кодексу, підсудність ухвалою судді визначається також по справах про спір між громадянами України, якщо обидві сторони проживають за її
  8. Стаття 112. Договірна підсудність
    стаття встановлює правила договірної підсудності. Договірна підсудність передбачає, що сторонам надається право договором письмово визначити підсудність конкретної справи. До цього правила примикає і можливість для подружжя за їх бажанням пред'явити позов про розірвання шлюбу за місцем проживання кожного з них (частина 2 ст. ПО цього Кодексу). Але в усіх випадках договором не можна змінити родову
  9. Стаття 113. Підсудність кількох вимог, пов'язаних між собою
    стаття встановлює правила про підсудність за зв'язком справ. Цей вид територіальної підсудності передбачений цивільним процесуальним законодавством із метою створення кращих умов для з'ясування дійсних взаємостосунків сторін, забезпечення процесуальної економії у результаті зосередження фактичного і доказового матеріалу в одному суді. Стаття 113 ЦПК передбачає тільки один випадок цієї
  10. Стаття 114. Виключна підсудність
    стаття встановлює правила про виключну підсудність. По зазначених у ній категоріях цивільних справ процесуальний закон встановлює тільки один певний суд. Стаття 114 ЦПК передбачає чотири випадки виключної підсудності. 2. Першим із цих випадків є позови, що виникають з приводу нерухомого майна, які пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини. Згідно з частиною 1 ст. 181