|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 107. Суд першої інстанції
|
|
1. Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.
1. Питання про підсудність перед суддею виникає після позитив
ного вирішення їм питання про цивільну юрисдикцію. Суддя пови
нен тепер визначити, який саме суд мусить розглядати дану справу.
У законодавстві, судовій практиці і літературі термін «підсудність»
вживають у п'яти розуміннях. По-перше, підсудність - це інститут
цивільного процесуального права, тобто система норм, що регулю
ють відносини по визначенню конкретного суду при пред'явленні
заяви. По-друге, під підсудністю розуміють властивості конкрет
ної справи, в силу яких вона підлягає розгляду у певному суді як
у суді першої інстанції. По-третє, підсудність слід розуміти і як
сукупність цивільних справ, що підлягають розгляду і вирішенню
у даній ланці судової системи і у даному суді. По-четверте, під під
судністю розуміють повноваження певної ланки судової системи
або певного суду по розгляду цивільних справ. І, по-п'яте, підсуд
ність інколи розуміють як юрисдикцію судів (територіальну).
Останні два визначення підсудності, як уявляється, не суперечать одне одному, оскільки Конституційний Суд України визначає юрисдикцію через коло повноважень судів (див. Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 р. № 9-ЗП у справі за конституційним зверненням жителів міста Жовті Води щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України // Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997-2001. К., 2001.-С 117).
2. У процесуальному законі, судовій практиці і літературі вка
зується на два види підсудності: родову і територіальну. Разом з
тим, згідно зі ст. 234 ЦПК, підсудність за суб'єктивною ознакою
можна розділити на одноособову і колегіальну (див. коментар до
ст. 234 цього Кодексу). У зв'язку зі змінами у законодавстві Украї
ни статусу та найменування обласних і прирівняних до них судів
128
окремими вченими і практиками висловлюється думка про неправомірність застосування тепер категорії «родова підсудність». Ці погляди видаються не цілком обгрунтованими.
3. Призначення родової підсудності полягає у тому, щоб розподілити всю сукупність цивільних справ, підвідомчих суду, між окремими ланками судової системи, тобто родова підсудність є роз-межуваючім критерієм судової компетенції по вертикалі. Визначити родову підсудність означає установити, суд якої з ланок судової системи повинен вирішувати як суд першої інстанції дану цивільну справу. Коментована стаття саме і встановлює правило родової підсудності: усі справи, що підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами, як судами першої інстанції. Цією нормою ЦПК визначає, що на даний час по суті всі цивільні справи розглядаються та вирішуються місцевими судами. У науковій літератур цілком слушно звертають увагу на існування функціональної (точніше було б - функціонально-інстанційної) підсудності (див. «Цивільний процес». - За ред. Ю.В. Білоусова. - К.: Прецедент, 2005. - С. 49 -50). Так, компетенцію судів першої інстанції виконують місцеві суди, апеляційних - судові палати від-повідних судів, касаційного та перегляд за винятковими обставинами - Верховний Суд України.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "Стаття 107. Суд першої інстанції" |
- § 6. Захист цивільних прав та інтересів судом
Стаття 55 Конституції гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина, незважаючи на наявність у правових нормах прямої вказівки на можливість такого захисту. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається (ст. 125 Конституції). Систему судів загальної юрисдикції
- Стаття 11. Диспозитивність цивільного судочинства
1. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. 19 2. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не
- Стаття 18. Склад суду
Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноо-собово суддею, який є головуючим і діє від імені суду. 2. У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. 3. Цивільні справи у судах апеляційної інстанції
- Стаття 21. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи
1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі. 2. Суддя, який брав участь у
- Стаття 33. Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів
Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача. 2. Після заміни відповідача або залучення до
- Стаття 46. Процесуальні права органів та осіб,яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
Органи та інші особи, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду. 2. Відмова органів та інших осіб, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої
- Стаття 68. Обчислення процесуальних строків
1. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками. місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. 1. Відповідно до коментованої статті, строки, встановлені законом або призначені судом, обчислюються роками, місяцями і днями. Так, сторони та інші особи, що брали участь у справі, заяви про перегляд рішень і ухвал у зв'язку з
- Стаття 70. Закінчення процесуальних строків
1. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. 2. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислю ваного місяцями, припадає на такий місяць, шо відповідного числа не мас, строк закінчується в останній день цього місяця. 3. Якщо закінчення строку припадає на вихідний,
- Стаття 95. Стягнення напідставі судового наказу
Судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. 2. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. 1. Коментована стаття відкриває розділ II цього Кодек су, який присвячений наказному провадженню -
- Стаття 97. Підсудність
1. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. 1. Коментована стаття відсилає визначення підсудності заяви про видачу судового наказу до загальних правил підсудності (див. коментар до глави 1 Розділу III
|