Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 46. Процесуальні права органів та осіб,яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб

Органи та інші особи, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

2. Відмова органів та інших осіб, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі.
3. Якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених вимог, суд залишає заяву без розгляду.
4. Прокурор, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення у зв'язку з винятковими або но-вовиявленими обставинами, має право знайомитися з матеріалами справи в суді.
5. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для подання висновку, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 27 цього Кодексу, а також мають право висловити свою думку щодо вирішення справи по суті.
1.Прокурор у цивільному процесі належить до осіб, які беруть участь у справі, а отже, він має юридичну заінтересованість у справі і наділяється всіма правами цієї групи учасників процесу (див. коментар до ст. 27 цього Кодексу). Коментована стаття ЦПК і глава 3 розділу III Закону України «Про прокуратуру» окреслюють коло додаткових повноважень прокурора у цивільному процесі. Прокурор має право підтримувати і змінювати у ході розгляду справи пред'явлені їм заяви або відмовитися від них. Відмова про-курора від заяви ще не визначає хід розгляду справи, тому що особа, на захист інтересів якої була подана заява, має право вимагати розгляду справи по суті. Прокурор має право вносити апеляційні та касаційні скарги на рішення, ухвали і постанови суду першої інстанції. Ряд повноважень прокурор може реалізувати при перегляді судових рішень та їх виконанні (див. коментар до відповідного розділу цього Кодексу). Прокурор, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення у зв'язку з винятковими або нововиявленими обставинами, має право знайомитись із матеріалами справи у суді.
2.Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, залежать від їх входження до певного кола суб'єктів цивільних процесуальних відносин. Оскільки правила про ці органи і особи містяться
у § 1 глави 4, вони віднесені законом до осіб, які беруть участь у справі, а відтак, наділені юридичною заінтересованістю. Однак характер їх заінтересованості інший, ніж у сторін і третіх осіб -вона носить не особистий, а службовий, посадовий, як правило, характер. їх заінтересованість визначається найчастіше місцем у системі органів держави, їх компетенцією. У справі зазначені органи беруть участь найчастіше з метою здійснення покладених на них обов'язків.
З.Так, наприклад, органи опіки і піклування беруть участь у справах, пов'язаних з виконанням батьками, опікунами і піклувальниками обов'язків по вихованню дітей. Метою участі цих органів і осіб у цивільному процесі може бути захист інтересів інших осіб і надання допомоги суду в з'ясуванні дійсних обставин справи. Тому коментована стаття і передбачає, що органи та інші особи мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду, оскільки для останнього потрібно бути суб'єктами спірних матеріально-правових відносин.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 46. Процесуальні права органів та осіб,яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб"
  1. Стаття 3. Право на звернення до суду за захистом
    стаття вказує на право лише заінтересованої особи (такої, що звертається за захистом своїх прав) звернутися за судовим захистом. Юридичною заінтересованістю володіють тільки ті особи, що звертаються до суду, які є учасниками спірних матеріальних правовідносин, або кому законом надане право порушення справи в інтересах інших осіб (ст. З ЦПК). Як видається, твердження, що останні з перелічених не є
  2. Стаття 18. Захист сімейних прав та інтересів
    статті визначаються загальні правила щодо судового захисту сімейних прав та інтересів. В цьому знаходить свій прояв конституційний принцип, згідно з яким права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ч. 1 ст. 55 Конституції України). Серед основних засад регулювання сімейних відносин зазначено, що кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч. 10 ст. 7 СК України).
  3. Стаття 45. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
    стаття містить правила про участь у цивільному судочинстві не зовсім однорідних учасників, а тому коментар дається автором у ряді випадків окремо з питань участі прокурора і з питань участі інших органів та осіб, що вказані у даній статті. 2.Стаття 121 Конституції України, стосовно судочинства, в якості одного із завдань прокуратури передбачає представництво інтересів громадянина або держави в
  4. Стаття 154. Права батьків по захисту дитини
    стаття передбачає право батьків на захист прав дитини як у юрисдикційній формі (за допомогою суду, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування), так і у не юрисдикційній (самозахист дитини, повнолітніх дочки та сина). При цьому слід мати на увазі, що відносини, які виникають при реалізації батьками права на захист дитини шляхом звернення до компетентних державних органів,
  5. Стаття 240. Особи, які мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення або визнання усиновлення недійсним
    статтею переліку осіб, які мають право на звернення до суду з вимогою про визнання усиновлення недійсним чи його скасування, зазначені особи, які захищають власні інтереси, а також особи, які мають право на звернення до суду, зважаючи на "професійний інтерес", виконуючи покладені на них державою завдання та функції. Цей перелік не є вичерпним, адже, наприклад, відповідно до ст. 31 Закону України
  6. Стаття 11. Диспозитивність цивільного судочинства
    стаття закріплює головні ознаки основного принципу цивільного судочинства - принципу диспозитивності, який визначає механізм виникнення, розвитку і закінчення цивільної справи. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право судового захисту його прав, свобод і інтересів. Можливість здійснення кожною особою права на судовий захист залежить, перш за все, від самої
  7. Стаття 26. Склад осіб, які беруть участь у справі
    стаття містить, таким чином, і головну ознаку, і перелік осіб, які беруть участь у справі, по позовних справах, справах наказного та окремого
  8. Стаття 56. Особа, яка надає правову допомогу
    статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі. 1. Коментована стаття визначає правове становище особи, яка надає правову допомогу. Форми правової допомоги у цивільному
  9. Стаття 193. Судові дебати
    стаття присвячена третій частині судового засідання - судовим дебатам. Судові дебати являють собою виступи осіб, які беруть участь у справі. В часі ніхто з них не обмежений, але суддя керує дебатами у тому напрямку, щоб йшлося тільки про обставини справи і докази та їх дослідження у судовому засіданні. Послідовність виступів з промовами визначена даною статтею: позивач, третя особа на його
  10. Стаття 56. Оскарження рішень контролюючих органів
    статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Скарги на рішення державних