Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 248. Незаконне полювання


1. Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України,-
караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею,-
караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.
Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається шкода, яка у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
(Стаття 248 зі змінами, внесеними згідно із законами № 270А/І від 15 квітня 2008 р., N8 1827Л/і від 21.01.2010 р.)
1. Об'єктом злочину є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу суходолу - диких звірів і птахів як невід'ємної складової частини довкілля.
Різновидом спеціального використання тваринного світу визнається мисливство, яке здійснюється шляхом промислового добування, любительського і спортивного полювання на мисливських тварин. Зайняття мисливством з порушенням встановлених правил, тобто браконьєрство, нерідко носить винищувальний характер, завдає тваринному світу істотної шкоди, швидкими темпами погіршує його стан.
2. Предмет злочину - дикі звірі та птахи, які охороняються законом і перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь і можуть бути об'єктами полювання. Мисливськими угіддями визнаються ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства. Утримання у напіввільних умовах - це утримання мисливських тварин у штучно створених умовах, у яких вони живляться переважно природними кормами, але не мають можливості вільно переміщуватись за межі штучно ізольованої ділянки мисливського угіддя.
До мисливських звірів належать, зокрема, хохулі, кролі дикі, зайці-біляки, зайці- русаки, білки, бобри, нутрії, ондатри, лисиці, вовки, олені, кабани, лані, козулі, лосі, муфлони, зубри, а до мисливських птахів - гагари, лебеді, гуси, качки, голуби, кулики, перепели, фазани.
Не є предметом злочину, передбаченого ст. 248: 1) комахи, плазуни, земноводні, риби, водні безхребетні тварини, морські ссавці (див. коментар до ст. 249); 2) шкідливі звірі і птахи, які не охороняються законом, хоч їх відстріл і відлов відбувається у встановленому порядку (наприклад, ховрахи, хом'яки, криси, тушканчики); 3) мисливські тварини у неволі, тобто тварини, які утримуються у відповідних спорудах, де вони не мають можливості живитися природними кормами і самостійно виходити за межі таких споруд (розплідники, вольєри, ферми, зоопарки тощо). В останньому випадку дії особи, яка незаконно заволодіває дикими тваринами чи птахами, можуть бути кваліфіковані як відповідний злочин проти власності. Зазначене стосується і мисливських тварин, які вилучені із природного середовища, розведені у неволі, напіввільних умовах або набуті іншим законним способом, і перебувають у приватній чи комунальній власності юридичних та фізичних осіб (про це див. також Загальні положення до Розділу VI Особливої частини). Штучно вирощені або розведені людиною і випущені на волю тварини вилучаються із сфери майнових відносин, починають виконувати природну функцію, у зв'язку з чим набувають якості предмета екологічного злочину, передбаченого ст. 248.
Червона книга України є офіційним державним документом, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів тваринного і рослинного світу та заходи щодо їх збереження і відтворення. КМ забезпечує офіційне видання та розповсюдження Червоної книги України не рідше одного разу на 10 років. Об'єкти Червоної книги належать до природних ресурсів загальнодержавного значення і підлягають особливій охороні. До Червоної книги України заносяться такі види: зниклі; зниклі в природі; зникаючі; вразливі; рідкісні; неоцінені; недостатньо відомі. Спеціальне використання (добування, збирання) об'єктів Червоної книги України з метою отримання прибутку забороняється і здійснюється у виняткових випадках лише у наукових і селекційних цілях за спеціальним дозволом.
3. З об'єктивної сторони злочин виражається у трьох формах:
1) порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду;
2) незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та суб'єктах природ- но-заповідного фонду;
3) полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.
Полюванням визнаються дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються у напіввільних умовах. Полюванням у смислі ст. 248 слід також визнавати перебування осіб: а) у межах мисливських угідь, у т. ч. на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання; б) на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь- якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.
Полювання визнається кримінально караним за умови його незаконності. Порушення правші полювання означає, що даний вид використання тваринного світу здійснюється без належного дозволу, в заборонений час, у недозволених місцях, у т. ч. на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, забороненими знаряддями або способами, стосовно тих видів тварин, які занесені до Червоної книги України.
Полювання без належного дозволу має місце тоді, коли воно здійснюється самовільно, без належного документа, виданого уповноваженим органом. Документами на право полювання є: посвідчення мисливця; щорічна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з позначкою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на селекційний, діагностичний та науковий відстріл); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.
За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка, лисицю, шакала, куницю кам'яну, норку американську, тхора лісового. За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову. Полювання на ведмедів може здійснюватись з відповідного дозволу лише у випадку нападу на домашню худобу.
Ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям користувачем мисливських угідь із зазначенням у цих дозвільних документах терміну та місця здійснення полювання з урахуванням лімітів добування мисливських тварин і пропускної спроможності мисливських угідь. Ліцензія з незаповненими реквізитами, виправленнями, простроченими термінами полювання вважається недійсною, а полювання за нею - незаконним. За дозволом може здійснюватись відстріл (відлов) будь-якого виду мисливських тварин з метою селекційного відбору, ветеринарно-санітарної експертизи, регулювання чисельності. Добування вовка, лисиці, єнотовидного собаки та шакала дозволяється здійснювати також за наявності у мисливця ліцензії або відстрільної картки на добування інших мисливських тварин.
Незаконність полювання слід вбачати і в тому разі, коли воно відбувається з відступом від умов, зазначених у дозвільних документах, наприклад добування тварин, які не зазначені у ліцензії або понад встановлену у дозволах норму, або в угіддях, не зазначених у дозволі, а також тоді, коли дозвільний документ отримано особою, яка здійснює полювання, незаконно.
Полювання в заборонений час означає, що воно здійснюється тоді, коли займатись полюванням на тварин заборонено: а) взагалі (наприклад, у темний період доби (цей період починається за годину після заходу сонця і закінчується за годину до сходу сонця) або на тварин, які зазнають лиха - переправляються водою або на кризі, рятуються від пожежі, повені); б) у строки, протягом яких забороняється полювати на певних видів диких звірів і птахів. Тривалість мисливського сезону стосовно конкретних представників фауни встановлюється законодавством з урахуванням кліматичних умов, сезонної біології та міркувань про доцільність отримання високоякісної продукції. Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття полювання на той чи інший вид мисливських тварин, дні полювання протягом тижня) визначаються користувачем мисливських угідь у межах строків, встановлених законодавством, за погодженням із відповідним територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища і доводяться користувачами мисливських угідь до відома громадськості. У місцях зимівлі диких гусей на Азово- Чорноморському узбережжі полювання на них дозволяється тільки на суходільних ділянках і внутрішніх водних об'єктах із засідки у світлу частину доби.
Відстріл та відлов хижих і шкідливих тварин (вовків, єнотовидних собак, сорок, граків тощо), добування мисливських тварин для наукових потреб або переселення у нові місця перебування може здійснюватись у встановленому порядку поза межами мисливського сезону.
Полювання у недозволених місцях - це полювання у таких місцях, де воно взагалі заборонено, або де для цього потрібен спеціальний дозвіл. Полювання забороняється: на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду; на відтворювальних ділянках (крім відстрілу, відлову хижих і шкідливих тварин); у межах населених пунктів, за винятком випадків, передбачених рішеннями обласних рад; на відстані ближче ніж 200 м від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей.
Про поняття територій та об'єктів природно-заповідного фонду див. коментар до ст. 252.
Забороненими слід визнавати ті знаряддя і способи, якими полювати взагалі не дозволяється або які заборонено використовувати для відстрілу чи відлову певних об'єктів тваринного світу. До таких знарядь і способів слід відносити зокрема: використання клеїв, петель, гачків, самострілів, ловчих ям, отруйних та анестезуючих принад, живих сліпих чи знівечених тварин як принади, заливання нір звірів, використання звуковідтворювальних приладів та пристроїв, приладів нічного бачення, дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин, полювання з дерев і мисливських вишок (без дозволу користувача мисливських угідь). Наприклад, на пернату дичину забороняється полювати з нарізною вогнепальною зброєю або з використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм, а на копитних тварин - з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю чи шротом.
Порушення правил полювання є закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди (матеріальний склад злочину). Завдяки включенню до ст. 248 примітки поняття істотної шкоди частково втратило свій оціночний характер і стало формально-визначеним. При цьому вирішуючи питання про те, чи є шкода істотною, потрібно у кожному конкретному випадку враховувати не лише вартість (грошову оцінку), а й кількість та екологічну цінність здобутих або знищених звірів і птахів (зокрема, їх розповсюдженість, значущість для мисливського господарства). Наприклад, істотною шкодою потрібно визнавати знищення хоча б одного лося, зубра, ведмедя, підрив популяції тварин, зникнення того чи іншого виду тварин у певній місцевості, знищення місць компактного проживання та розмноження звірів і птахів, відстріл невеликих звірів і птахів, але у кількості, яка в декілька разів перевищує величину, зазначену у дозвільному документі, знищення тварин, відтворення яких з урахуванням особливостей або чисельності того чи іншого виду пов'язане із значними труднощами.
Незаконне полювання у заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на об'єкти тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, є формальним складом злочину і вважається закінченим з моменту початку полювання незалежно від того, чи були фактично здобуті відповідні мисливські тварини.
Порушення правил полювання, яке не заподіяло істотної шкоди, не здійснюється у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і не пов'язано з полюванням на ті види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, тягне за собою адміністративну відповідальність (ст. 85 КАП).
4. Суб'єкт злочину загальний.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.
6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 248) є його вчинення: 1) службовою особою з використанням службового становища; 2) за попередньою змовою групою осіб;
3) способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу; 4) з використанням транспортних засобів; 5) особою, раніше судимою за цей злочин.
Про поняття службової особи і групи осіб за попередньою змовою див. статті 364 і 28, коментар до них, а також Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК. Вчинення незаконного полювання службовою особою з використанням службового становища вбачається, наприклад, у тому разі, коли застосовується службовий автотранспорт, незаконним способом здобувається дозвіл на добування мисливських тварин, дається вказівка керівнику мисливського господарства приховати факт браконьєрства. У такому випадку дії службової особи додаткової кваліфікації за ст. 364 не потребують.
До способів масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу потрібно відносити такі прийоми полювання, які мають загальнонебезпечний або винищувальний характер та здатні викликати загибель великої кількості представників дикої фауни: використання автоматичної зброї, газу, вибухових або отруйних речовин, електричного обладнання випалювання рослинності тощо.
Полювання з використанням транспортних засобів означає, що транспортний засіб (літак, вертоліт, автомототранспортний або плавучий засіб) застосовується безпосередньо для вистежування, переслідування і добування звірів і птахів (наприклад, підсвічування мішеней фарами автомобіля). З приводу спеціальної конфіскації знарядь і засобів вчинення злочину див. коментар до ст. 249.
Вчинення злочину особоюу раніше судимою за цей злочин, має місце у разі, коли незаконне полювання вчинюється особою, яку вже було засуджено за ст. 248, і судимість з неї не знята і не погашена у встановленому порядку.
Закон України «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000 р.
Закон України «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 р. (статті 16-23).
Закон України «Про Червону книгу України» від 7 лютого 2002 р.
Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання. Затверджене постановою КМ N2 780 від 20 липня 1996 р.
Положення про Державний комітет лісового господарства України. Затверджене постановою КМN2 883 від 27 червня 2007р.
Типовий договір про умови ведення мисливського господарства. Затверджений наказом Мін- лісгоспу України N2 153 від 12 грудня 1996 р.
Інструкція про порядок видачі ліцензій на добування диких парнокопитних тварин і ведмедя та порядок здійснення полювання на цих тварин. Затверджена наказом Держкомлісгоспу N2 102 від ЗО жовтня 1997р.
Наказ Держкомлісгоспу «Про заходи щодо відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин» N2 121 від 16 грудня 1997 р.
Правша організації полювання та надання послуг іноземним туристам - мисливцям. Затверджені наказом Держкомлісгоспу України № 83 від 9 вересня 1999 р. (в редакції наказу N2 101 від 8 вересня 2000 р.).
Інструкція про селекційний відстріл мисливських тварин. Затверджена наказом Держкомлісгоспу N2 47 від ЗО травня 2001 р.
Інструкція з проведення вибіркового діагностичного відстрілу мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи. Затверджена наказом Держкомлісгоспу № 94 від 9 жовтня 2001 р.
Інструкція про порядок вилучення та передання на зберігання до органів внутрішніх справ вилученої у порушників природоохоронного законодавства вогнепальної та іншої зброї і боєприпасів. Затверджена наказом МЕПР N2 56/м від 31 березня 2003 р.
Порядок видачі паспортів на собак мисливських порід. Затверджена наказом Держкомлісгоспу N2 31 від 12 березня 2004 р.
Положення про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювань. Затверджене наказом Держкомлісгоспу № 129 від 2 квітня 2007р.
Наказ МОПС «Про затвердження лімітів добування (відстрілу, відлову) диких парнокопитних та хутрових звірів у сезон полювання 2009/2010 років» №199 від 29 квітня 2009 р.
Наказ МОПС і Держкомлісгоспу «Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги)» № 332/262 від 18 липня 2007р.
Положення про мисливське собаківництво України. Затверджене наказом Держкомлісгоспу № 495 від 27 серпня 2007р.
Наказ МОПС «Про затвердження переліків видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ), та видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ)» N9 313 від 17 червня 2009р.
Постанова ПВС № 17 від 10 грудня 2004 р. «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» (пункти 3, 5, 10, 11, 19, 22),
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 248. Незаконне полювання"
  1. 2. Поняття адміністративного правопорушення
    Діяльність людини складається з вчинків. Вчинок - головний елемент людських взаємин, у якому виявляються різні якості особистості, як похвальні, так і негативні, відношення до проблем дійсності, до оточуючих. Усякий вчинок спричиняє неминучі результати: зміни у відносинах людей, у їхній свідомості, він також тягне за собою наслідки і для самого діючої особи. Учинок завжди зв'язаний з
  2. Відмінність адміністративного правопорушення від злочину
    З урахуванням суспільної небезпеки правопорушення прийнято поділяти на двох груп: злочини й інших правопорушення (проступки, делікти) - адміністративні, дисциплінарні, цивільно-правові. У зв'язку з цим поділом встає проблема розмежування кримінальних злочинів і адміністративних проступків, оскільки провести границю між ними дуже і дуже не просто. Ця проблема здобуває найбільшу
  3. § 2, Підстави виникнення права державної та комунальної власності
    Державна власність виникає різними способами (за юридичними підставами), значення яких є неоднаковим. Так, вирішальною у створенні державної соціалістичної власності була націоналізація засобів виробництва. Надалі державна власність поповнювалася переважно внаслідок економічної діяльності. Велике значення мають також цивільно-правові угоди. 1. Націоналізація - це примусове безоплатне вилучення
  4. Стаття 48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки
    Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. 1. Стаття 48 передбачає дві самостійні підстави звільнення особи, яка
  5. Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом
    1. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду,- карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого. 2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин,
  6. Стаття 423. Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем
    1. Незаконне використання військовою службовою особою транспортних засобів, споруд чи іншого військового майна, а також незаконне використання підлеглого для особистих послуг чи послуг іншим особам, а також інше зловживання владою або службовим становищем, вчинене з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, якщо таке діяння заподіяло істотну шкоду,-
  7. § 6. Захист цивільних прав та інтересів судом
    Стаття 55 Конституції гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина, незважаючи на наявність у правових нормах прямої вказівки на можливість такого захисту. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається (ст. 125 Конституції). Систему судів загальної юрисдикції
  8. § 7. Захист цивільних прав та інтересів у адміністративному порядку
    Захист цивільних прав в адміністративному порядку здійснюється Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також посадовими, службовими особами цих органів. Можливість такого захисту грунтується на ст. З Конституції, яка встановлює, що змістом та спрямованістю діяльності держави та її органів є необхідність
  9. 8.4. ІІравочини з дефектами змісту та порядку укладення
    Правочин, укладений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою його стороною, є оспорюваним. Особа, яку представляють, отримує право на позов про визнання правочину недійсним, оскільки дії вчиняються не в її інтересах, що суперечить самій суті представництва (ст. 237 ЦК). Умовами задоволення такого позову с: І) укладення правочину через представника; 2) існування
  10. § 1. Загальні положення про набуття права власності
    Статті 328-330 ЦК визначають деякі засади набуття права власності. Так, ч. 2 ст. 328 ЦК встановлює загальну презумпцію правомірності набуття права власності. Тобто припускається, що право власності набуте на законних підставах. Але суд за наявності певних юридичних фактів може визнати незаконним набуття права власності (наприклад, коли право власності набуте в результаті укладення правочину,
© 2014-2022  yport.inf.ua