Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 247. Порушення законодавства про захист рослин


Порушення правил, установлених для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, та інших вимог законодавства про захист рослин, що спричинило тяжкі наслідки,-
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот годин, або обмеженням волі на строк до двох років.
(Стаття 247 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270А/1 від 15 квітня 2008 р.)
1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок захисту рослинного світу, у т. ч. в частині попередження і боротьби з шкідниками і хворобами рослин, а додатковим об'єктом - здоров'я населення, інтереси сільськогосподарського виробництва.
2. Предметом злочину є рослини (лісові, сільськогосподарські, дикорослі, інші) та їхні природні властивості, а також плоди рослин - зерно, насіння, овочі, фрукти, коренеплоди тощо. Рослини - це організми, які живляться органічними і неорганічними речовинами грунту, води і повітря та здатні створювати органічні речовини з неорганічних у природному стані, у т. ч. судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, гриби.
3. Об'єктивна сторона включає в себе три ознаки: 1) діяння - порушення правил, установлених для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, та інших вимог законодавства про захист рослин; 2) тяжкі наслідки; 3) причиновий зв'язок між діянням і наслідками.
Шкідники рослин - це види тварин (комахи, кліщі, мікроорганізми), здатні заподіяти шкоду рослинам, чагарникам, деревам, продукції рослинного походження. До шкідників рослин належать, наприклад, колорадський жук, довгоносик, сарана, картопляна міль, східна плодожерка, миші та інші гризуни. Хворобами рослин визнаються відхилення від їх нормального стану і розвитку, які полягають у порушенні основних функцій всієї рослини або її частини (порушення нормального обміну речовин під впливом фітопатогенів (віруси, бактерії, гриби) або несприятливих умов середовища, наприклад надлишку чи нестачі води, порушення температурного режиму).
Захист рослин - це комплекс заходів, які спрямовані на зменшення втрат урожаю та запобігання погіршенню стану рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, продукції рослинного походження через шкідників, хвороби, бур'яни та фактори техногенного характеру (наприклад, неправильне застосування пестицидів та агрохімікатів). Захист рослин здійснюється за допомогою різних способів - організаційно-господарських, агротехнічних, селекційних, фізичних, біологічних, хімічних тощо. Одним з таких способів є карантин - утримання об'єктів регулювання (рослини, продукти рослинного походження, засоби перевезення, ґрунт, будь-які інші об'єкти, здатні переносити чи поширювати шкідливі організми) у визначених місцях для проведення їх моніторингу, подальшого інспектування, фітосанітарної експертизи та/або обробки.
Оскільки диспозиція ст. 247 має бланкетний характер, для притягнення особи до відповідальності слід встановити, які конкретно правила нею було порушено та яким нормативним актом ці правила встановлено.
Злочин може бути вчинений шляхом дії або бездіяльності. Здебільшого порушення законодавства про захист рослин набуває пасивної форми (наприклад, невжиття заходів, спрямованих на знищення шкідників та збудників хвороб рослин, на локалізацію постраждалих територій або знищення зараженого врожаю чи насіння; невиконання обов'язків щодо забезпечення карантину рослин; невжиття заходів з утилізації чи знищення сільськогосподарської сировини, яка не відповідає встановленим вимогам щодо вмісту пестицидів і агрохімікатів; непроведення у встановленому порядку фітосанітар- ного огляду деревини та виробів з неї).
Дії, які утворюють об'єктивну сторону цього злочину, можуть полягати, зокрема, у: ввезенні в Україну та реалізації на її території засобів захисту рослин, що не пройшли державних випробувань і реєстрації; порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення (у т. ч. використанні для посіву зараженого насіння або зберіганні його разом із доброякісними партіями насіннєвого матеріалу) необгрунтованому використанні радіаційного чи ультразвукового опромінювання насіння; застосуванні пестицидів і агрохімікатів у спеціальних сировинних зонах, призначених для вирощування продукції для дитячого і дієтичного харчування, без дотримання спеціальних технологій; використанні для знищення шкідників і збудників хвороб заборонених хімічних речовин; надмірному вживанні пестицидів; порушенні правил боротьби з бур'янами, зокрема шляхом використання гербіцидів; ввезенні на територію України деревини та виробів з неї без фітосанітарного сертифіката країни-експортера та/або без карантинного дозволу на імпорт; вивезенні з карантинних та регульованих зон заражених карантинними організмами об'єктів регулювання.
Якщо порушення законодавства про захист рослин поєднується з використанням підробленого карантинного сертифіката (документ, який засвідчує фітосанітарний стан об'єктів регулювання, що ввозяться та/або вивозяться у карантинну зону, транспортуються територією України), дії винного треба додатково кваліфікувати за відповідною частиною ст. 358.
Злочин визнається закінченим з моменту настання тяжких наслідків. Вирішуючи питання про те, чи є заподіяні наслідки тяжкими, у кожному конкретному випадку потрібно враховувати, зокрема, площу територій, на які поширилась епіфітотія, шкоду, заподіяну людині, рослинному і тваринному світові або сільськогосподарському виробництву, час, на який земельні площі виведено з ладу, вартість заходів, здійснюваних для подолання спричинених негативних наслідків (наприклад, вартість знезараження, переробки або знищення підкарантинних матеріалів та об'єктів).
Порушення вимог законодавства про захист рослин, що не спричинило тяжких наслідків, тягне адміністративну відповідальність (зокрема, за статтями 83, 83-1, 104-1, 105, 106, 188-12 КАП).
4. Суб'єкт злочину загальний. Це можуть бути державні інспектори з карантину рослин, службові особи сільськогосподарських підприємств, фермери, громадяни, які займаються городництвом чи садівництвом, працівники підприємств, які здійснюють закупівлю і перевезення рослин, насіння, продукції рослинного походження.
5. Суб'єктивна сторона злочину визначається психічним ставленням до наслідків
і, за загальним правилом, характеризується необережністю. Проте не виключається можливість порушення законодавства про захист рослин з непрямим умислом.
Вчинення з метою ослаблення держави дій, спрямованих на масове отруєння та поширення епіфітотій, кваліфікується за ст. 113 КК як диверсія. Умисне масове знищення рослинного світу визнається екоцидом (ст. 441).
Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. (ст. 52).
Закон України «Про карантин рослин» у редакції від 19 січня 2006р.
Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 2 березня 1995р. (статті 1, 4, 6, 12, 13, 20).
Закон України «Про захист рослин» від 14 жовтня 1998 р. (статті 1, 14, 21).
Закон України «Про рослинний світ» від 9 квітня 1999 р.
Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 4 липня 2002 р. (статті 1, 22, 23).
Закон України «Про приєднання України до Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття» від 12 вересня 2002 р.
Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» від 31 травня 2007р.
Міжнародна конвенція про захист рослин. Україна приєдналась до неї на підставі Указу Президента України N9 81/2006 від 31 січня 2006 р.
Статут Державної служби з карантину рослин. Затверджений постановою КМ № 892 від
28 жовтня 1993 р.
Положення про Зелену книгу України. Затверджене постановою КМ № 1286 від 29 серпня
2002 р.
Порядок проведення огляду, обстеження, аналізу, фумігації (знезараження) та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об'єктів регулювання у сфері карантину рослин. Порядок оформлення карантинного дозволу. Затверджені постановою КМ№ 705 від 12 травня 2007р.
Порядок розподілу суб 'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності у сфері карантину рослин. Затверджений постановою КМN2 947 від ЗО жовтня 2008 р.
Порядок одержання дозволу (посвідчення) на право роботи, пов'язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами. Затверджений постановою КМ N2 9 від 14 січня 2009 р.
Наказ Головної державної інспекції з карантину рослин України «Про затвердження інструкцій по виявленню, локалізації та ліквідації карантинних об 'єктів» N2 8 від 5 лютого 1997 р.
Методичні вказівки про порядок притягнення до адміністративної відповідальності порушників законодавства у сфері захисту рослин. Затверджені наказом МАП N2 170 від 6 вересня 2000р.
Правила фітосанітарного контролю деревини та виробів з неї. Затверджені наказом Головної державної інспекції з карантину рослин України № 65 від 6 серпня 2002 р.
Положення про Українську державну насіннєву інспекцію. Затверджене наказом МАП N2 97 від 23 березня 2004 р.
Порядок проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи. Затверджений наказом МАП N2 715 від 29 листопада 2006р.
Перелік регульованих шкідливих організмів. Затверджений наказом МАП N2 716 від
29 листопада 2006р.
Перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні і заносяться до Зеленої книги України. Затверджений наказом МОПС N2 545 від 16 жовтня 2009 р.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 247. Порушення законодавства про захист рослин"
  1. § 3. Господарські правовідносини, їх ознаки та види
    стаття передбачає, що саме регулюють норми господарського права у процесі організації та здійснення господарської діяльності. виходячи з приведеного, господарськими визнаються відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Відповідно до ч. 4 ст.
  2. Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування
    статтею 4 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», поширюються правила маркування. Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.
  3. § 1. Право на винаходи, корисні моделі та промислові зразки
    стаття міститься і в Законі України "Про охорону прав на промислові зразки" (ст. 10; далі - Закон про промислові зразки). У названих законах йдеться про дату подання заявки до патентного відомства і просто про пріоритет. Під пріоритетом закони розуміють так званий конвенційний пріоритет. Проте слід зазначити, що в нашій практиці усталилося поняття пріоритету (національного пріоритету) як дати
  4. Стаття 13. Закінчений та незакінчений злочини
    статтею Особливої частини цього Кодексу. 2. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин. 1. Усі вчинювані злочини поділяються на закінчені та незакінчені. Якщо особа повністю реалізувала злочинний намір і вчинила закінчений злочин, необхідність виділяти будь-які етапи кримінальної діяльності відсутня. Така необхідність виникає у разі не- доведення задуманого злочину до
  5. Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав
    статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі,- караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на
  6. Стаття 201. Контрабанда
    статтею,- караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна. Примітка. Контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їхня вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. (Стаття 201 із змінами, внесеними Законом № 1071-У від 24.05.2007 р.) 1. Основним
  7. Стаття 216. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок
    статтями 199 і 224, у формі виготовлення, збуту та використання підроблених цінних паперів кримінально карані дії з марками акцизного збору відрізняються за предметом. Акцизні марки, не перебуваючи у вільному цивільно-правовому обігові і не надаючи права особі реалізовувати відповідні підакцизні товари, лише регулюють порядок реалізації алкогольних і тютюнових виробів, а саме посвідчують, що
  8. Стаття 236. Порушення правил екологічної безпеки
    стаття виходить з того, що найбільш серйозний антропогенний вплив на навколишнє природне середовище як цілісний об'єкт кримінал ьно-правової охорони може бути вчинений саме в процесі господарської діяльності. 2. Основним безпосереднім об'єктом злочину є екологічна безпека як умова життєдіяльності людини, флори і фауни в частині нормативно визначеного порядку виконання робіт, пов'язаних з
  9. Стаття 238. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення
    статті 25, 25-1, 31-33, 50, 65). Закон України «Про цивільну оборону» від 3 лютого 1993 р. (ст. 2). Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. (ст. 23). Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 р. (ст. 10). Закон України «Про видобування та переробку уранових руд» від 19
  10. Стаття 239. Забруднення або псування земель
    порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля,- караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки,- караються обмеженням