Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 280. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов'язків


1. Примушування працівника залізничного, повітряного, водного, автомобільного, міського електричного чи магістрального трубопровідного транспорту до невиконання своїх службових обов'язків шляхом погрози вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень або знищенням майна цього працівника чи близьких йому осіб,-
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,-
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений законом порядок виконання працівниками транспорту своїх службових обов'язків, нормальна робота транспорту, безпека його руху та експлуатації; його додатковим обов'язковим об'єктом - психічна недоторканність особи, а додатковим факультативним об'єктом можуть виступати життя та здоров'я особи, власність, інші блага.
2. Потерпілими від злочину закон називає дві категорії осіб: 1) працівників транспорту; 2) близьких їм осіб.
Працівниками транспорту можуть бути як службові, так і неслужбові особи - члени екіпажів транспортних засобів; працівники, які убезпечують рух і експлуатацію транспорту (диспетчери, чергові, працівники, які готують транспортні засоби до рейсу, тощо); керівники та інші службові особи транспортних підприємств та організацій.
Про поняття близьких осіб див. коментар до ст. 350. Безпосередньо до таких осіб погроза може й не доводитися. Однак можливість заподіяння шкоди для них є засобом впливу на працівника транспорту.
Заподіяння шкоди охоронюваним КК об'єктам працівником транспорту, який діяв під примусом винної особи, слід оцінювати з урахуванням положень статей 39 і 40.
3. Об'єктивна сторона злочину включає як обов'язкові її ознаки дію (примушування до невиконання службових обов'язків) та спосіб її вчинення. Способом вчинення злочину може бути погроза: 1) вбивством; 2) заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
3) знищенням майна.
Під примушуванням слід розуміти спонукання працівника транспорту до бажаної для винного поведінки. Метою примушення є невиконання працівником транспорту своїх службових обов'язків, певна дія або бездіяльність, а саме: а) вчинення дій, які він не повинен виконувати виходячи з виконуваної роботи, обійманої посади; б) невиконання дій, які він може і повинен вчинити. Винний може домагатися зупинки транспортного засобу у невстановленому місці, порушенні заборони на подачу сигналів, припинення зв'язку з транспортним засобом, який виконує рейс, тощо.
Злочин вважається закінченим з моменту здійснення протиправного впливу на потерпілого - пред'явлення вимоги про певну поведінку, поєднаного з відповідною погрозою.
4. Суб'єкт злочину загальний.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.
6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 280), а особливо кваліфікуючими: 1) вчинення його організованою групою; 2) поєднання його з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого; 3) спричинення ним загибелі людей; 4) спричинення ним інших тяжких наслідків.
Про поняття повторності, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, вчинення злочину організованою групою, насильства, небезпечного для життя чи здоровая, загибелі людей, інших тяжких наслідків див., відповідно, статті 32, 28 і коментар до них, коментар до статей 187, 278.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 280. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов'язків"
  1. Стаття 446. Піратство
    1. Піратство, тобто використання з метою одержання матеріальної винагороди або іншої особистої вигоди озброєного чи неозброєного судна для захоплення іншого морського чи річкового судна, застосування насильства, пограбування або інших ворожих дій щодо екіпажу чи пасажирів такого судна,- карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна. 2. Ті самі
  2. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ'Я ОСОБИ
    1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині,- карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. 2. Умисне вбивство: 1) двох або більше осіб; 2) малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності; 3) заручника або викраденої людини; 4) вчинене з особливою жорстокістю; 5) вчинене способом, небезпечним для життя
  3. Стаття 127. Катування
    1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у
  4. Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача
    1. Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень, поєднані з
  5. Стаття 174. Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку
    Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку шляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
  6. Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
    1. Незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров'я,- карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 2. Незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я - карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
  7. Стаття 195. Погроза знищення майна
    Погроза знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози,- карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від шістдесяти до ста двадцяти годин, або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців.
  8. Стаття 401. Поняття військового злочину
    1. Військовими злочинами визнаються передбачені цим розділом злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів. 2. За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил
  9. Стаття 423. Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем
    1. Незаконне використання військовою службовою особою транспортних засобів, споруд чи іншого військового майна, а також незаконне використання підлеглого для особистих послуг чи послуг іншим особам, а також інше зловживання владою або службовим становищем, вчинене з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, якщо таке діяння заподіяло істотну шкоду,-
  10. § 2. Особливості відшкодування шкоди різних форм
    Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист або у стані крайньої необхідності. Згідно зі ст. 1169 ЦК шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист від протиправних посягань, у тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі, не відшкодовується. Право на самозахист дається особі ст. 19 ЦК, відповідно до якої особа