|
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
285.1. У п. 4.3 ст. 4 ПК України, яка визначає основні засади податкового законодавства, встановлено, що податкові періоди та строки
сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів усіх рівнів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів. А згідно з пп. 7.1.6 ст. 7 ПК України податковий період є одним із обов'язкових елементів податку, який визначається при його встановленні. У тексті ПК України поняття податковий та звітний періоди вживаються як тотожні.
Правовому регулюванню цього обов'язкового елемента податку присвячено також стст. 33-34 ПК України (див. коментарі до цих статей).
Нормою коментованої статті встановлено, що для плати за землю базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік. Виходячи з положень п. 286.2 ст. 286, платники податку за землю - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов' язку подання щомісячних декларацій. Щодо платників плати за землю - фізичних осіб, то відповідно до п. 286. 5 ст. 286 ПК України нарахування цій категорії платників сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення - рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПК України. Див. також коментарі до ст. 286, 287 ПК України.
285.3. Нормами коментованої статті встановлено, що базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв' язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). Щодо строків сплати плати за землю та моменту
виникнення податкових зобов' язань з цього податку, див. коментар до ст.
287.
|
- § 2. Безготівкові розрахунки
Поняття безготівкових розрахунків. Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові ро ірахунки в Україні в національній валюті безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки
- § 4. Поняття і види господарських товариств
Така організаційно-правова форма підприємництва, як господарське товариство, має істотні особливості щодо створення, діяльності та юридичного статусу. Тому товариства як відповідно до ГК, такі на основі Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. (далі Закон), який визначає поняття, види, правила створення і діяльності товариств, а також права та обов'язки їхніх
- Стаття 4. Основні засади податкового законодавства України
4.1. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: 4.1.1. Загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу. 4.1.2. Рівність усіх платників перед законом, недопущення будь- яких проявів податкової дискримінації -
- Стаття 7. Загальні засади встановлення податків і зборів
7.1. Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: 7.1.1. платники податку; 7.1.2. об'єкт оподаткування; 7.1.3. база оподаткування; 7.1.4. ставка податку; 7.1.5. порядок обчислення податку; 7.1.6. податковий період; 7.1.7. строк та порядок сплати податку; 7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. 7.2. Під час встановлення
- Стаття 11. Спеціальні податкові режими
11.1. Спеціальні податкові режими встановлюються та застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно цим Кодексом. 11.2. Спеціальний податковий режим - система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів. 11.3. Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від
- Стаття 12. Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних та міських рад щодо податків та зборів
12.1. Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає: 12.1.1. перелік загальнодержавних податків та зборів; 12.1.2. перелік місцевих податків та зборів, встановлення яких належить до компетенції сільських, селищних та міських рад; 12.1.3. положення, визначені в пунктах 7.1, 7.2 статті 7 цього Кодексу, щодо загальнодержавних податків та
- Стаття 13. Усунення подвійного оподаткування
13.1. Доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі. 13.2. При визначенні об'єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв'язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і
- Стаття 14. Визначення понять
14.1.81. інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на: а) капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що
- Стаття 15. Платники податків
15.1. Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти й нерезиденти України), юридичні особи (резиденти й нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно
- Стаття 22. Об'єкт оподаткування
22.1. Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку. Необхідно враховувати, що законодавець не дає вичерпного переліку
|