Головна
ГоловнаМитне, податкове, медичне правоПодаткове право → 
« Попередня Наступна »
М. Я. Азаров. Науково - практичний коментар до Податкового кодексу УКРАЇНИ. Том 3, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 306. Порядок нарахування та строки сплати податку

306.1. Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової
служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
306.2. Сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:
а) у I кварталі - 10 відсотків;
б) у II кварталі - 10 відсотків;
в) у III кварталі - 50 відсотків;
г) у IV кварталі - 30 відсотків.
Платники податку, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, уперше сплачують податок протягом 30 календарних днів місяця, що настає за місяцем їх утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі - у порядку, визначеному пунктом 306.2 цієї статті.
Платники податку, що припиняються шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу у податковому (звітному) періоді, зобов'язані подати у період до їх фактичного припинення органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок уточнену податкову декларацію з податку.
Якщо протягом податкового (звітного) періоду у платника податку змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування, такий платник зобов'язаний:
уточнити суму податкових зобов'язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, органам державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.
306.6. У разі якщо платник податку (орендодавець) надає сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду в оренду іншому платникові податку (орендарю), орендована площа земельних ділянок не може включатися до декларації з податку орендаря, а враховується у такій декларації орендодавця.
306.7. Якщо платник податку (орендар) орендує сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду в особи (орендодавця), яка не є платником податку, орендована площа земельних ділянок включається до декларації з податку орендаря.
306.8. Платники податку перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.
306.1. Відповідно до норм ст. 46 ПК податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі його відокремленим підрозділом у визначених випадках) контролюючому органу у строки, встановлені Законом і на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.
Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору,
він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації. У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до декларації, складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.
Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Мінфіном. У такому само порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов'язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).
Податкові декларації подаються:
органу ДПС за місцем знаходження платника податку - на основі загальних площ сільськогосподарських угідь чи земель водного фонду, що перебувають у власності або користуванні (в тому числі на умовах оренди) платника податку;
органу ДПС за місцем розташування земельної ділянки - стосовно земельних ділянок, розташованих у межах території відповідного органу місцевого самоврядування.
Тобто, якщо у платника ФСП у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, є земельні ділянки, розташовані в межах території декількох органів місцевого самоврядування, то, крім загальної декларації з ФСП, що подається за місцем розташування платника податку, також подаються окремі декларації з ФСП до органу ДПС за місцем розташування таких земельних ділянок.
Сплата податку проводиться щомісяця, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Щомісячний платіж визначається у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку.
Поквартальна розбивка річної суми податку відображає специфіку сільськогосподарського виробництва: у I та ІІ кварталах - по 10 %; у III кварталі - 50 %; у IV кварталі - 30 %.
-306.4. Відповідно до ст. 59 Господарського кодексу припинення діяльності суб' єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Реорганізація юридичних осіб можлива в таких формах.
Злиття - об'єднання двох або більше юридичних осіб в одну нову юридичну особу, при цьому такі юридичні особи припиняють своє існування і передають свої права та обов'язки новоствореній юридичній особі. Злиття передбачає об' єднання активів декількох компаній з метою створення нової компанії. У разі злиття суб' єктів господарювання усі майнові права та обов' язки кожного з них переходять до суб' єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.
Приєднання - це припинення однієї або декількох юридичних осіб шляхом їх приєднання до іншої юридичної особи. У разі приєднання одного або кількох суб' єктів господарювання до іншого суб' єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.
Виділення - відокремлення однієї або більше юридичних осіб від однієї існуючої юридичної особи (створення дочірніх підприємств, відокремлення структурних підрозділів); новостворена юридична особа має ті самі юридичні права й обов' язки, що й головне підприємство. У разі виділення одного або кількох нових суб' єктів господарювання до кожного з них переходять за
роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права й обов' язки реорганізованого суб'єкта.
Поділ - передбачає виникнення двох або більше нових юридичних осіб шляхом поділу існуючої юридичної особи, яка припиняє своє існування; при цьому новостворені юридичні особи є правонаступниками у частині, обумовленою їх статутними фондами. У разі поділу суб' єкта господарювання усі його майнові права й обов' язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб' єктів господарювання, утворених внаслідок цього поділу.
Перетворення - зміна юридичною особою юридично-правової форми без припинення існування. У разі перетворення одного суб' єкта господарювання в інший до новоутвореного суб' єкта господарювання переходять усі майнові права й обов' язки попереднього суб' єкта господарювання.
Платники податку, утворені шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів місяця, що настає за місяцем їх утворення, а надалі - у загальному порядку, визначеному статтею 306.
Платники податку, що припиняють свою діяльність шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу у податковому (звітному) періоді, зобов' язані подати у період до їх фактичного припинення органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок уточнену податкову декларацію з податку.
Сільськогосподарські підприємства, що створюються у формі поділу та виділення, можуть перейти на сплату ФСП лише з наступного податкового року.
306.5. У випадку, якщо у платника у звітному періоді відбувається зміна площ сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв' язку з набуттям (втратою) на них права власності або користування, в тому числі викликана злиттям, приєднанням, перетворенням, поділом,
виділенням, такий платник зобов'язаний здійснити уточнення сум податку на період з дати набуття (втрати) відповідного права до останнього дня податкового (звітного) року.
На основі такого уточнення платник податку повинен протягом двадцяти календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, подати відповідні декларації з ФСП до органів податкової служби за своїм місцем знаходження та місцем розташування земельних ділянок. Разом із уточненими даними про площу земельних угідь платник зобов' язаний також надати відомості щодо підстав володіння (користування) земельними ділянками та їх нормативну грошову оцінку.
306.6.-306.7. Даними пунктами визначено порядок справляння ФСП у випадках передачі земельних угідь в оренду.
Особливості оподаткування залежать від податкового статусу орендодавця:
якщо земельні угіддя та/або землі водного фонду орендуються платником податку в особи (орендодавця), яка не є платником податку, то орендована площа таких земельних ділянок включається до декларації з податку орендаря;
якщо передача земельних угідь та/або земель водного фонду в оренду здійснюється платником податку (орендодавцем), то орендована площа таких земельних ділянок враховується у декларації орендодавця і не може включатися до декларації орендаря.
Отже, особливістю справляння ФСП є те, що у разі передачі земельних угідь та/або земель водного фонду в оренду, орендодавець-платник ФСП, не може делегувати обов'язок сплати податку орендарю.
306.8. ФСП сплачується на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (а не місця знаходження платника податку).
Відповідно до норм ст. 69 глави 11 Бюджетного кодексу від 08.07.2010 р. № 2456 надходження від ФСП включаються до доходів місцевих
бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 306. Порядок нарахування та строки сплати податку"
  1. Стаття 30. Податкові пільги
    30.1. Податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. 30.2. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності,
  2. Стаття 39. Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни
    39.1 Звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3-39.4 цієї статті. Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: а) бартерних операцій; б) операцій з пов'язаними особами;
  3. Стаття 44. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності
    44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням 171 об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено
  4. Стаття 46. Податкова декларація (розрахунок)
    46.1. Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого)
  5. Стаття 54. Визначення сум податкових та грошових зобов'язань
    54.1. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. 54.2. Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та
  6. Стаття 55. Скасування рішень контролюючих органів
    55.1. Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення 223 контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного
  7. Стаття 56. Оскарження рішень контролюючих органів
    56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. 56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України,
  8. Стаття 58. Податкове повідомлення-рішення
    58.1. У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт
  9. Стаття 59. Податкова вимога
    59.1. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного
  10. Стаття 70. Державний реєстр фізичних осіб - платників податків
    70.1. Центральний орган державної податкової служби формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі -Державний реєстр). До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є: громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в
© 2014-2022  yport.inf.ua