Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 353. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи


Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь,-
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
1. Об'єктом злочину є нормальна діяльність та авторитет органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
2. Об'єктивну сторону злочину утворює сукупність двох взаємопов'язаних ознак:
1) самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи; 2) вчинення особою, яка присвоїла такі повноваження чи звання, суспільно небезпечного діяння.
Під самовільним присвоєнням владних повноважень або звання службової особи розуміється неправомірне (в порушення встановленого порядку, за відсутності підстав) прийняття особою на себе таких повноважень або звання і введення в оману оточуючих стосовно свого дійсного статусу. Форма, в якій це подається, може бути різноманітною: пред'явлення підроблених документів, використання форменого одягу, замовчування свого дійсного статусу у випадку помилкового сприйняття іншими особами винного як службової особи тощо.
Владними повноваженнями є сукупність прав та обов'язків службової особи, яка за своїм статусом є представником влади, наданих їй для виконання функцій держави і конкретних завдань органу, в якому вона працює. Про поняття представник влади див. Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК. Під званням службової особи слід розуміти військові та спеціальні звання, які присвоюються певним категоріям службових осіб (військовослужбовцям, працівникам міліції і податкової міліції). Самовільне присвоєння певного фаху або професії (юриста, лікаря, інженера тощо) не утворює складу злочину, передбаченого ст. 353.
Самовільне присвоєнням владних повноважень або звання службової особи утворює склад злочину, передбаченого ст. 353, лише тоді, коли воно поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь. Такими діяннями слід визнавати адміністративні правопорушення та злочини. У випадку, коли самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи поєднується з вчиненням злочину, дії винної особи підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів - за ст. 353 та статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинене при цьому діяння.
Склад злочину, передбаченого ст. 353, відсутній, якщо самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи не супроводжувалось вчиненням суспільно небезпечних діянь (наприклад, особа видає себе за суддю з тим, щоб лише продемонструвати свою суспільну значущість) або було поєднане з вчиненням суспільно корисного діяння (наприклад, особа представляється працівником міліції з тим, щоб припинити протиправні дії чи затримати правопорушника).
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення особою, яка самовільно присвоїла владні повноваження або звання службової особи, суспільно небезпечного діяння.
3. Суб'єкт злочину загальний. Якщо службова особа самовільно присвоює собі владні або звання іншої службової особи, використовуючи при цьому надані їй владу чи службові повноваження, вчинене за наявності підстав може бути визнане відповідним злочином у сфері службової діяльності.
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 353. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи"
  1. Стаття 190. Шахрайство
    статті 222-226 ЦК). Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, та за відсутності змови з особою, яка ввела потерпілого в оману, вчинене не може розглядатись як шахрайство. За певних обставин (наприклад, коли майно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність) такі дії можуть бути кваліфіковані за ст. 193.
  2. АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
    353 Вчинення дій (див. також: Дії, Насильницькі дії, Незаконні дії): майнового характеру - 189 спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення - 209 спрямованих на шкоду іншим військовополоненим - 431 які створювали небезпеку настання тяжких наслідків -
  3. Стаття 197-1. Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво
    статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель,- карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років. 3. Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній
  4. Стаття 402. Непокора
    статтями 14-15 Закону України «Про Службу безпеки України», статтями 46-1, 56 Закону України «Про прокуратуру» тощо. За своїми військовими званнями начальниками є: а) сержанти і старшини - для рядових і матросів однієї з ними військової частини; 6) прапорщики і мічмани - для сержантів і старшин, рядових і матросів однієї з ними військової частини; в) молодші офіцери - для сержантів і старшин,
  5. Стаття 424. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень
    статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду,- карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також застосування насильства щодо підлеглого - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
  6. § 2. Особливості відшкодування шкоди різних форм
    владних функцій або виходять за межі його повноважень. Шкода, заподіяна правомірними діями державних органів (органів місцевого самоврядування), відшкодуванню не підлягає (наприклад, примусове вилучення або знищення майна у передбачених законом випадках). З урахуванням обставин конкретної справи правомірним може вважатися і заподіяння шкоди у стані крайньої необхідності. Згідно з п. 2
  7. Види складів адміністративних правопорушень
    статтю у наступній редакції: «Стаття 20. Неосудність Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправного діяння була у стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії чи бездіяльність або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану. Не підлягає покаранню
  8. Стаття 21. Обов'язки і відповідальність посадових осіб контролюючих органів
    присвоєнні чергового рангу або в призначенні на вищу посаду. За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством. Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби,
  9. Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
    статтею, не включаються доходи та витрати у вигляді позитивних чи від'ємних курсових різниць, отриманих від перерахунку страхових резервів, утворених за договорами із довгострокового страхування життя, та активів, якими представлені страхові резерви за договорами із довгострокового страхування життя, у випадках, якщо такі страхові резерви та/або активи утворені в іноземній валюті. 153.1.
  10. § 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
    статті 18-22 ЦК, статті 261-265 ЦПК). Громадянин може бути визнаний судом безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування (ч. 1 ст. 18 ЦК). ' Цивільне право. - К., 1997. - Ч. 1. - С. 347-372. У разі визнання громадянина безвісно відсутнім над його майном встановлюється опіка. За заявою заінтересованих осіб орган