Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 413. Втрата військового майна


(Частину першу статті 413 виключено на підставі Закону Ns 270-VI від 15 квітня 2008 р.)
2. Втрата або зіпсування ввірених для службового користування зброї, бойових припасів, засобів пересування, предметів технічного постачання або іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання -
караються арештом на строк до шести місяців або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
3. Ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
(Стаття 413 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15 квіт-
ня 2008 р.)
1. Об'єкт злочину - порядок користування військовим майном.
2. Злочин з об'єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у виді порушення правил зберігання ввірених для службового користування предметів військового майна, суспільно небезпечними наслідками у виді втрати або зіпсування такого майна і причинним зв'язком між зазначеними діяннями і наслідками (ч. 2 ст. 413).
Порушення правил зберігання предметів військового майна означає, що військовослужбовцем порушуються правила, установлені відповідними нормами військових статутів, інших законів України, наказів по військових формуваннях тощо, визначені для запобігання фактам втрати, знищення, пошкодження, викрадення військового майна взагалі або його окремих видів.
Втрата передбачає вихід предметів із володіння військовослужбовця, у зв'язку з чим він позбавляється можливості користуватися ними. Зіпсування - це стан предметів, за яким вони характеризуються повною або частковою непридатністю для використання. На відміну від необережного знищення чи пошкодження предметів військового майна у разі їхнього зіпсування вони стають непридатними для використання внаслідок дії природних сил, яка стала можливою в результаті недбалого ставлення особи до правил зберігання зазначених предметів, а не внаслідок руйнівних (пошкоджувальних) дій винного.
За продаж, заставу, передачу в користування предметів обмундирування або спорядження військовослужбовці та військовозобов'язані під час проходження зборів несуть лише дисциплінарну та матеріальну відповідальність.
Відмежовувати цей злочин від необережного знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна (ст. 412) слід насамперед за ознаками діяння і наслідків: по-перше, знищення та пошкодження майна передбачає конкретні дії особи, під час яких вона впливає на майно руйнівними (пошкоджувальними) засобами, а зіпсування предметів військового майна передбачає, що майно стає непридатним для його використання внаслідок дії природних сил, яка стала можливою в результаті недбалого ставлення особи до правил зберігання цього майна; по-друге, діяння, передбачене ст. 412, є караним лише за настання конкретних вказаних в законі наслідків у виді шкоди у великих розмірах або загибелі людей чи інших тяжких наслідків, а зіпсування предметів військового майна тягне кримінальну відповідальність за умови, що шкода, що настала, є істотною.
3. Предметом злочину є зброя, бойові припаси, засоби пересування, предмети технічного постачання або інше військове майно, яке ввіряється військовослужбовцям для службового користування.
Про поняття зброя, бойові припаси, засоби пересування, інше військове майно див. коментар до ст. 410. Під предметами технічного постачання слід розуміти засоби зв'язку, апарати, прилади та інші технічні засоби, що знаходяться на оснащенні військових формувань України для забезпечення їх діяльності. Взагалі ж зброю, боєприпаси, засоби пересування (транспортні засоби), предмети технічного постачання можна об'єднати під єдиним поняттям «військова техніка».
Ввіреними для службового користування є відповідні предмети інвентарного майна, а також зброя, боєприпаси, засоби пересування тощо, які надаються військовослужбовцю для виконання конкретних обов'язків військової служби і підлягають поверненню після тимчасового користування ними (їхньої експлуатації). Інвентарним майном є, зокрема, деякі види речового майна і спорядження (наприклад, для офіцерів і прапорщиків - плащ-намет спеціальний, фляга, для військовослужбовців строкової служби - сумка польова, мішок речовий, плащ-накидка, казанок тощо, для військовозобов'язаних під час зборів - крім того, постільні речі), а також спеціальний (для військовослужбовців бойових машин, сил протиповітряної оборони, аеромобільних військ, частин спеціального призначення тощо) і льотно-технічний одяг, спортивне майно, музичні інструменти тощо.
Оскільки злочином, відповідно до ст. 11, є передбачене цим Кодексом лише суспільно небезпечне діяння, то не може вважатися ним порушення правил зберігання ввірених для службового користування предметів військового майна, наслідком якого є втрата або зіпсування військового майна незначної вартості.
Не є такими, що ввірені для службового користування, предмети військового майна, передані військовослужбовцю під охорону, для транспортування тощо. Не є предметом цього злочину обмундирування та спорядження, що видається військовослужбовцям строкової служби для особистого користування, а також речове майно, що* видається особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, оскільки з моменту його отримання ці особи здійснюють над ним право власності.
Військові службові особи, винні у втраті або зіпсуванні предметів військового майна, переданого їм під звіт, несуть відповідальність за ст. 425.
4. Суб'єктом злочину є будь-який військовослужбовець, а також військовозобов'язаний під час проходження ним зборів.
5. З суб'єктивної сторони злочин характеризується умислом або необережністю до діяння, необережністю до наслідків.
6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці (ч. З ст. 413).
Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час. Затверджене постановою КМ № 1444 від 28 жовтня 2004 р.
Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України. Затверджене наказом МО N9 300 від 16 липня 1997р.
Порядок відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час. Затверджений наказом МО N9 45 від 31 січня 2006р.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 413. Втрата військового майна"
  1. Відмінність адміністративного правопорушення від злочину
    З урахуванням суспільної небезпеки правопорушення прийнято поділяти на двох груп: злочини й інших правопорушення (проступки, делікти) - адміністративні, дисциплінарні, цивільно-правові. У зв'язку з цим поділом встає проблема розмежування кримінальних злочинів і адміністративних проступків, оскільки провести границю між ними дуже і дуже не просто. Ця проблема здобуває найбільшу
  2. Види складів адміністративних правопорушень
    Вивчення складів адміністративних правопорушень неможливе без класифікації, без виділення однопорядкових груп, які прийнято називати видами. Можна виділити наступні види адміністративних правопорушень: 1. Основні і кваліфікаційні склади. Поділяються в залежності від ступеня суспільної небезпеки. Визнаючи те або інше діяння адміністративним правопорушенням і встановлюючи за його вчинення
  3. Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
    165.1. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: 165.1.1 сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів
  4. Стаття 168. Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету
    168.1. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом. 168.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього розділу. 168.1.2 Податок сплачується
  5. Стаття 267. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
    267.1. Платники збору 267.1.1. Платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком,
  6. § 2. Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно
    Поняття "об'єкт права" в юридичній літературі вживається у різних значеннях. По-перше, про "об'єкт права" говорять як про елемент правовідносин, по-друге, - як про суспільні відносини, які в конкретних умовах підлягають правовому регулюванню. В даному випадку йтиметься про об'єкти цивільних прав як елементи цивільних правовідносин. Юридичні і фізичні особи вступають у цивільно-правові відносини
  7. Стаття 113. Диверсія
    Вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров'ю, на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій
  8. Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини
    1. Торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи,- караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього
  9. Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
    1. Незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров'я,- карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 2. Незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я - карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
  10. Стаття 187. Розбій
    1. Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій),- карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. 2. Розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм,- карається позбавленням волі на
© 2014-2022  yport.inf.ua