| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення |
||
|
1. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а так само з радіоактивними матеріалами, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження або створило небезпеку для довкілля,- карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, що заподіяло тілесні ушкодження кільком особам або смерть потерпілого,- карається позбавленням волі на строк від двох до десяти років. 3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки,- карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років. (Стаття 414 із змінами, внесеними Законом № 1071-V від 24.05.2007 р.) 1. Основний безпосередній об'єкт злочину - порядок експлуатації військової техніки (частиною якого є порядок поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення). Його додатковим обов'язковим об'єктом є здоров'я особи, а додатковим факультативним об'єктом можуть бути життя особи, право власності, довкілля тощо. 2. Предметом злочину є зброя, бойові припаси, вибухові, інші речовини і предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а так само радіоактивні матеріали. Останні також становлять підвищену небезпеку для оточення. Про поняття зброя, бойові припаси, вибухові речовини див. коментар до статей 404 і 410. У ст. 414 до зброї належать лише такі її види, які становлять підвищену небезпеку для оточення. Тому не є предметом розглядуваного злочину холодна зброя (багнет, кортик, шашка тощо). Про поняття радіоактивні матеріали див. коментар до ст. 201. У диспозиції ч. 1 ст. 414 названі лише найтиповіші із предметів (речовин), які можуть становити підвищену небезпеку для оточення. Крім того, до них можуть бути віднесені й будь-які інші предмети (речовини), які характеризуються низкою властивостей: здатністю впливати на матеріальні об'єкти і викликати в них зміни у вигляді зруйнувань або порушень життєво важливих функцій живих організмів, великою концентрованою внутрішньою енергією, а також тим, що процес виділення енергії, що вже почався, не підлягає контролю і припиненню. Це можуть бути вибухонебезпечні гази, електричні акумулятори підвищеної потужності, небезпечні відходи тощо. Не є такими предметами ті, руйнуючі властивості яких забезпечуються переважно фізичною силою людини, або зовнішньою механічною, термічною, електричною та іншою енергією, а не внутрішньою енергією предмета (речовини) - транспортний засіб, окріп, електричний прилад тощо. 3.3 об'єктивної сторони злочин характеризується: 1) суспільно небезпечними діями чи бездіяльністю у виді порушення правил поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення; 2) наслідками у виді заподіяння тілесних ушкоджень або створення небезпеки для довкілля; 3) причиновим зв'язком між зазначеними діями і наслідками. Порушення правил поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, передбачає порушення норм військових статутів, інших законів, інструкцій, положень, які визначають порядок поводження військовослужбовців з цими речовинами і предметами, дотримання якого є обов'язковим для запобігання нещасним випадкам з людьми, аваріям, катастрофам, іншим тяжким наслідкам. Таке порушення може полягати в неналежному виконанні регламентних робіт на ракетній установці, що потягло несанкціонований пуск ракети, у недбалому зберіганні вогнепальної зброї, унаслідок чого вона потрапила до рук неосвіченої у ній людини, тощо. Проте недбале зберігання військовослужбовцем іменної вогнепальної зброї, якщо це спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, слід кваліфікувати за ст. 264. Порушення правил поводження з вибуховими або легкозаймистими речовинами, яке полягає у незаконному перевезенні їх військовослужбовцем (крім члена екіпажу) на цивільному повітряному судні, кваліфікується за ст. 269. У частинах 1 і 2 ст. 414 під тілесними ушкодженнями слід розуміти заподіяння тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості. Про поняття тілесних ушкоджень див. коментар до статей 121, 122 і 125. Потерпілим від цього злочину може бути як військовослужбовець, так і цивільна особа. Порушення військовослужбовцем правил поводження з автоматом (карабіном), виданим йому для несення вартової (вахтової) чи прикордонної служби, якщо водночас це було пов'язано з порушенням правил несення відповідної служби, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 414 і 418 або 419. Про поняття створення небезпеки для довкілля див. коментар до статей 239, 265. 4. Суб'єктом злочину є військовослужбовець, а так само військовозобов'язаний під час проходження зборів: а) якому відповідні речовини (предмети) були надані (ввірені) у службове користування, передані для охорони, перевезення, підрахунку, проведення занять, обслуговування тощо; б) який з огляду службового становища чи у зв'язку з виконанням певних обов'язків мав до них відношення і скористався ними без дозволу командування; в) який незаконно отримав ці речовини (предмети) внаслідок їх викрадення, привласнення, вимагання тощо. В останньому випадку дії винного додатково кваліфікуються за ст. 410. Військовослужбовець, якому відповідна речовина (предмет) була надана (ввірена) у службове користування, повинен усвідомлювати її властивості як такої, що становить підвищену небезпеку для оточення. Здебільшого, коли йдеться про звичайні види зброї, яка перебуває на озброєнні військових формувань України (пістолет, автомат), її властивості звичайно усвідомлюють усі військовослужбовці, оскільки у свій час вони проходили відповідну підготовку (починаючи з допризовної). В інших випадках, коли йдеться, наприклад, про кулемет чи гранатомет, для цього необхідним є певний обсяг спеціальної підготовки. Користування ж деякими іншими речовинами (предметами), такими як міна чи ракетна установка, потребує відповідного курсу підготовки. Тому не може нести відповідальність за цією статтею особа, внаслідок дій якої настали суспільно небезпечні наслідки, передбачені у диспозиціях ст. 414, якщо вона не мала відповідного досвіду, знань, не пройшла інструктажу тощо, а тому не могла та/або не повинна була передбачати суспільно небезпечні наслідки неправильного поводження з відповідними предметами (речовинами), але незважаючи на це відповідні предмети (речовини) були надані (ввірені) їй у службове користування. 5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю до діяння, необережністю до наслідків. 6. Кваліфікуючими ознаками злочину є наслідки у вигляді: 1) заподіяння тілесних ушкоджень кільком особам; 2) смерті потерпілого, а особливо кваліфікуючими: 1) наслідки у вигляді загибелі кількох осіб; 2) інші тяжкі наслідки. Під кількома особами треба розуміти двох або більше осіб. До інших тяжких наслідків у ч. З ст. 414 належать: заподіяння матеріальної шкоди у великих розмірах, виведення з ладу повністю або на тривалий час військової чи спеціальної техніки, важливих споруд, інших видів цінного, унікального військового майна, невиконання бойового завдання, залишення людей без житла або засобів до існування, зараження отруйними речовинами значних ділянок землі, водойм і повітря тощо. Питання про віднесення наслідків до тяжких вирішується судом у кожному окремому випадку з урахуванням конкретних обставин справи. Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України від 24 березня 1999 р. (розділи 2, 4-5). Статут внутрішньої служби Збройних Сил України від 24 березня 1999 р. (статті 11, 144-154). Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 p. (cm. 1). Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 р. Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Затверджене постановою КМ № 1112 від 25 серпня 2004 р. Порядок застосування зброї і бойової техніки з 'єднаннями, військовими частинами і підрозділами Військово-Морських Сил Збройних Сил в мирний час у разі виконання ними завдань з охорони підводного простору в межах територіального моря України. Затверджене постановою КМ№ 1007 від 19 листопада 2008 р. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Служби безпеки України. Затверджений наказом СБ Ns 443 від 12 грудня 2002 р. Інструкція про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків та аварій у Державній прикордонній службі України. Затверджена наказом Адміністрації ДПС 282 від 11 квітня 2006р. Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України. Затверджена наказом МО № 36 від 6 лютого 2001 р. Інструкція про застосування зброї, бойової техніки, озброєння кораблів (катерів), літаків і вертольотів Державної прикордонної служби України, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу під час охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України. Затверджена наказом Адміністрації ДПС № 200 від 21 жовтня 2003 р. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення" |
||
|
||