Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Петришин и др.. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ. Науково-практичний коментар, 2003 - перейти к содержанию учебника

Стаття 77. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень

Верховної Ради України,
Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень
Верховної Ради України.
Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
У коментованій статті визначено загальні умови щодо проведення чергових і позачергових виборів до Верховної Ради України, а також правову форму порядку їх проведення.
У частині І статті визначено умови проведення чергових виборів до Верховної Ради України і встановлено дату (день) їх проведення. Подібна фіксація дати виборів характерна насамперед Для президентських республік, де глава держави не уповноважений розпускати парламент і не має навіть формального відношення до проведення парламентських виборів. У країнах з іншими формами державного правління саме глава держави звичайно уповноважений призначати чергові і позачергові вибори.
Частиною 2 коментованої статті визначено загальні умови щодо проведення позачергових виборів до Верховної Ради України. Такі вибори призначає Президент України, і його відповідне повноваження має характер обов'язку, а не права. Вказаний характер повноваження Президента України призначати вибори непрямо засвідчує те, що акт, виданий на його реалізацію, не потребує скріплення відповідно до ч. 4 ст. 106 Конституції України. З урахуванням природи і сутності парламентських виборів відповідний акт Президента України є указом. Таку ж форму повинен мати акт про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
Умова проведення дострокових виборів до Верховної Ради України у період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень парламенту попереднього скликання є загалом об'єктивною, а сам відповідний підхід - загальноприйнятим. Проте така умова спричиняє фактичну відсутність протягом зазначеного періоду уповноваженого складу Верховної Ради України. З іншого боку, підготовка парламентських виборів потребує значних організаційних зусиль і тому є тривалою у часі. До того ж тим, хто балотується на виборах, потрібен час для проведення виборчої кампанії. Тому конституції звичайно встановлюють певні строки для підготовки та проведення як чергових, так і позачергових виборів (як правило, від одного до трьох місяців). Відлік цих строків розпочинається з різних дат: з дня закінчення строку повноважень парламенту попереднього скликання, з дня прийняття рішення про дострокове припинення його повноважень, з дня проголошення нових парламентських виборів тощо.
Коментоване положення Конституції України передбачає, що позачергові вибори проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України. Це означає, що, по-перше, дату позачергових виборів призначає саме Президент України. По-друге, ця дата може бути визначена в межах відповідного періоду, але має бути реальною. В даному випадку шістдесятий день після дати опублікування рішення про дострокове припинення
повноважень Верховної Ради є не лише «верхньою межею» заз наченого періоду, а й орієнтиром для визначення конкретної дати виборів. По-третє, відлік строку (період) для визначення дати позачергових виборів розпочинається з дня офіційного опублікування указа Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
Фіксація дати чергових виборів до Верховної Ради України та їх чотирирічна циклічність спричиняють труднощі при встановленні строку повноважень парламенту, сформованого за результатами позачергових виборів. Зокрема, така складність виникає за умов дострокового припинення повноважень Верховної Ради України. Конституція України не містить застереження щодо закінчення строку повноважень Верховної Ради України, сформованої за результатами позачергових виборів, у конституційно визначений строк повноважень її попереднього складу. На день наступних чергових виборів строк, на який за результатами позачергових виборів обрані народні депутати України, може не дорівнювати визначеним в ч. 1 ст. 76 Конституції України чотирьом рокам.
У частині 3 коментованої статті визначено правову форму встановлення порядку проведення виборів народних депутатів України, якою є закон. Законодавче регулювання виборів є загальноприйнятим явищем. Підзаконні акти, прийняті з відповідних питань, можуть відігравати лише допоміжну роль, а самі ці акти мають бути видані на основі Конституції та законів про вибори та на їх виконання. Віднесеність сфери організації і порядку проведення виборів до регулювання виключно законами зафіксована п. 20 ч. 1 ст. 92 Конституції України.
У Конституції України, на відміну від основних законів ряду інших держав, не визначено, за якою виборчою системою проводяться парламентські вибори. За чинним Законом України від 18 жовтня 2001 р. «Про вибори народних депутатів України» встановлено так звану змішану (мажоритарно-пропорційну) виборчу систему.
В основу мажоритаризму на виборах до Верховної Ради України покладено принцип відносної більшості, коли обраним визнається той кандидат, який отримав більше голосів, ніж кожний окремий його конкурент, хоча це може становити менше Половини голосів, поданих в окрузі. В такий спосіб обирається половина складу Верховної Ради України. Інша половина обирається на засадах пропорціоналізму. В основу пропорціоналіз-му на відповідних виборах покладено принцип так званих партійних виборів у багатомандатному (поліномінальному) загальнонаціональному окрузі, коли депутатські мандати розподіляються між політичними партіями (блоками) відповідно до кількості поданих за них голосів виборців у масштабах усієї держави. При цьому застосовується так зване правило зв'язаних списків: порядок розташування кандидатів у списку визначає сама політична партія, а виборець голосує лише за список у цілому. Такий порядок визначення списку значною мірою зумовлює персонали обраних народних депутатів України, їх визначення не лише за волевиявленням виборців, а і за рішенням партії (блоку), яка формувала відповідний виборчий список.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 77. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень"
  1. Стаття 83. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.
    Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України або на вимогу Президента України. Уразі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада України збирається у дводенний строк без скликання. Уразі закінчення
  2. Розділ І
    1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 вересня 2001 року. 2. З набранням чинності цим Кодексом втрачають чинність: Кримінальний кодекс Української РСР від 28 грудня 1960 року (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 p., № 2, ст. 14) із змінами, внесеними до нього, крім Переліку майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком (Додаток до цього Кодексу); Закон Української РСР «Про затвердження
  3. Розділ XXI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
    1. Митний кодекс України набирає чинності з 1 січня 2004 року, крім частини тринадцятої статті 71, яка набирає чинності з 1 січня 2005 року. (пункт 1 розділу XXI із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.12.2002 р. N 348-IV, у редакції Закону України від 27.11.2003 р. N 1344-IV) 2. До приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Кодексом чинні
  4. Стаття 481. Повідомлення про підозру
    1. Письмове повідомлення про підозру здійснюється: 1) адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові - Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень; 2) народному депутату України, кандидату у Президенти України,
  5. Стаття 482. Особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і обрання запобіжного заходу
    1. Затримання судді або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту до ухвалення обвинувального вироку судом не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України. 2. Притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, його затримання або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього
  6. Стаття 67. Звільнення від митного огляду
    Митному огляду не підлягає ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора України та членів їхніх сімей, які
  7. Стаття 480. Особи, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження
    1. Особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно: 1) народного депутата України; 2) судді Конституційного Суду України, професійного судді, а також присяжного і народного засідателя на час здійснення ними правосуддя; 3) кандидата у Президенти України; 4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 5) Голови Рахункової палати, його першого заступника,
  8. Нормативно правові акти
    Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. //Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - Ст. 141. 2. Господарський кодекс України. Прийнятий 16 січня 2003р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №18, №19-20, №21-22. - Ст. 144. 3. Цивільний кодекс України. Прийнятий 16 січня 2004р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №40-44.
  9. Стаття 136. Представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим.
    Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень приймає рішення та постанови, які є обов'язковими до виконання в Автономній Республіці Крим. Урядом Автономної Республіки Крим є Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням із
  10. Стаття 5. Державна охорона сім'ї
    1. Держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. 2. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. 3. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. 4. Держава бере під свою охорону кожну дитину-сироту і
  11. Стаття 351. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради
    1. Невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації - караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Невиконання службовою особою
  12. Стаття 137. Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання з питань:
    1) сільського господарства і лісів; 2) меліорації і кар 'єрів; 3) громадських робіт, ремесел та промислів; благодійництва; 4) містобудування і житлового господарства; 5) туризму, готельної справи, ярмарків; 6) музеїв, бібліотек, театрів, інших закладів культури, істори-ко-культурних заповідників; 7) транспорту загального користування, автошляхів, водопроводів; 8) мисливства, рибальства;
  13. Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча
    1. Незаконний вплив у будь-якій формі на Президента України, Голову Верховної Ради України, народного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника, Голову Рахункової палати або члена Рахункової палати, Голову або члена Центральної виборчої комісії, Голову Національного банку України, члена