Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 351. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради


1. Невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації -
караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Невиконання службовою особою законних вимог комітетів Верховної Ради України чи тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, створення штучних перешкод у їх роботі, надання недостовірної інформації-
караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
1. Об'єктом злочину є нормальна діяльність народних депутатів України, депутатів місцевих рад, парламентських комітетів і тимчасових слідчих комісій, а також їх авторитет.
2. Потерпілим від цього злочину може бути: 1) народний депутат України; 2) депутат місцевої ради.
Народний депутат України - це обраний відповідно до закону представник Українського народу у Верховній Раді України і вповноважений ним протягом певного строку здійснювати депутатські повноваження, передбачені Конституцією і законами України.
Депутат місцевої ради - представник інтересів територіальної громади, обраний в порядку, установленому Конституцією та законами України до обласної, районної, міської, районної в місті, сільської чи селищної ради, повноваження якого визнані, розпочалися і не припинені в установленому законом порядку.
Відповідно до ст. 89 Конституції України комітети Верховної Ради України здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України. Тимчасові слідчі комісії створюються Верховною Радою України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес.
3. Об'єктивна сторона злочину може бути виражена у таких формах:
1) невиконання законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, комітету ВР або тимчасової слідчої комісії ВР;
2) створення штучних перешкод у їх роботі;
3) надання завідомо неправдивої інформації народному депутатові України, депутату місцевої ради;
4) надання недостовірної інформації комітету ВР чи тимчасовій слідчій комісії ВР.
Законними є такі вимоги народних депутатів України, депутатів місцевих рад, комітетів ВР або тимчасових слідчих комісій ВР, які зроблені ними в межах повноважень, наданих їм Конституцією та законами України. У зв'язку з цим у кожному конкретному випадку необхідно з'ясувати, чи мали право зазначені особи та органи за законом пред'являти вимоги, які не виконала певна службова особа.
Невиконанням законних вимог народного депутата України чи парламентського комітету буде, наприклад, ігнорування депутатського звернення чи запиту, направленого винній особі, відмова керівника відповідного періодичного друкованого видання, що виходить у виборчому окрузі депутата, чи місцевого радіо дати оголошення про зустріч депутата з виборцями, або порушення права законодавчої ініціативи народного депутата.
Створення штучних перешкод у роботі вказаних осіб (органів) полягає у вчиненні дій, що перешкоджають реалізації ними своїх повноважень.
Поняття неправдивої (ч. 1 ст. 351) і недостовірної (ч. 2 ст. 351) інформації є синонімами. Відповідальність за надання неправдивої (недостовірної) інформації настає лише у разі, коли винна особа відповідно до закону зобов'язана була надавати її депутату, парламентському комітету чи тимчасовій слідчій комісії у відповідь на депутатське звернення, запит тощо або коли вона за власною ініціативою, з метою ввести депутата, парламентський комітет чи тимчасову слідчу комісію в оману, направила їм лист
з певною інформацією.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення описаних у ст. 351 дій чи бездіяльності.
Не утворює складу розглядуваного злочину невиконання законних вимог тимчасових спеціальних комісій, які можуть створюватися ВР, а також перешкоджання їх діяльності і надання їм неправдивої (недостовірної) інформації. За наявності підстав такі діяння можуть бути кваліфіковані за статтями про злочини у сфері службової діяльності, а останнє із названих діянь - як правопорушення, передбачене п. «г» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
4. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є службова особа, на яку покладено обов'язок виконувати вимоги народного депутата України чи депутата місцевої ради, комітетів ВР чи тимчасових слідчих комісій ВР надавати їм певну інформацію, забезпечувати діяльність цих осіб або органів. Про поняття службової особи див. примітки 1 і 2 до ст. 364 та Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК.
Службова особа, яка відповідно до закону не зобов'язана виконувати ті чи інші вимоги осіб та органів, зазначених у диспозиціях частин 1 чи 2 ст. 351 (наприклад, суддя з приводу вирішення ним конкретної справи), надавати їм певну інформацію чи забезпечувати діяльність цих осіб, суб'єктом злочинів, що розглядаються, не виступає.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини. При цьому надання завідомо неправдивої інформації народному депутату України або депутату місцевої ради може бути вчинено лише з прямим умислом.
Конституція України (ст. 89).
Закон України «Про статус народного депутата України» в редакції від 22 березня 2001 р.
Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 р. Закон України «Про комітети Верховної Ради України» від 4 квітня 1995 р.
Рішення КС у справі про запити народних депутатів України № 4-рп/99 від 19 травня
1999 р.
Рішення КС у справі про запити народних депутатів України до прокуратури N2 4-рп/2000 від 11 квітня 2000 р.
Рішення КС у справі про статус народного депутата України № 8-рп/2000 від 10 травня
2000 р.
Рішення КС у справі про запити і звернення народних депутатів України до органів дізнання і досудового слідства N9 4-рп/2002 від 20 березня 2002 р.
Рішення КС у справі про звернення народних депутатів України до Національного банку України N9 5-рп/2003 від 5 березня 2003 р.
Рішення КС у справі про гарантії діяльності народного депутата України N9 7-рп/2003 від 10 квітня 2003 р.
Рішення КС у справі про направлення запиту до Президента України N9 1б-рп/2003 від 14 жовтня 2003 р.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 351. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради"
  1. Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача
    статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища,- караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років. 4. Втручання службової особи з
  2. АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
    351 Держава: 11 Державна: влада-109 діяльність - 112 зрада - 111 реєстрація - 202 Державне пробірне клеймо: 217 Державний: Герб, Гімн-338 діяч-112 кордон-110 Прапор-338 Диверсія: 113 Дипломатичні представники: 6 Диски для лазерних систем зчитування: 203-1 Дискримінація: 127 Дисциплінарний батальйон: 62 Дитина (див. також: Діти, Особа, Малолітні, Новонароджена дитина,
  3. Види складів адміністративних правопорушень
    статтю у наступній редакції: «Стаття 20. Неосудність Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправного діяння була у стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії чи бездіяльність або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану. Не підлягає покаранню
  4. Стаття 88. Правові наслідки судимості
    статтями 437-439 та ч. 1 ст. 442, є підставою для незастосування давності виконання обвинувального вироку (ч. 6 ст. 80); 11) враховується при визначенні обов'язкової частини покарання, яка фактично повинна бути відбута при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання (п. 2 ч. З ст. 81, п. 2 ч. З ст. 107), а також при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким (п. 2 ч. 4 ст.
  5. Стаття 112. Посягання на життя державного чи громадського діяча
    статтями 15 і 112 як замах на злочин, котрий він намагався вчинити, та за відповідною частиною ст. 115. 6. Певні складнощі може викликати кваліфікація посягання на життя державного чи громадського діяча, коли цей злочин вчиняється на замовлення. У ситуації, коли безпосередній виконавець злочину не знає, кого саме і за яких первинних мотивів замовника він убиває, його дії не можуть
  6. Стаття 159. Порушення таємниці голосування
    статтею Особливої частини КК. Склад злочину, передбаченого ст. 159, утворює також розголошення змісту голосування, про який особа довідалася випадково (наприклад, була присутньою при заповненні громадянином бюлетеня в приміщенні для голосування, але поза кабіною чи кімнатою для таємного голосування; побачила як заповнений бюлетень при опусканні його у прозору скриньку для голосування чи
  7. § 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
    статтею, які виявляються у наступному. По-перше, їх не можна знищити. По-друге, документи, які належать державі, не можуть бути об'єктами купівлі-продажу або інших угод, пов'язаних з передачею права власності (тобто не можуть бути предметом застави). Стосовно права власності на документи цього фонду, які не належать державі, то вони відчужуються з повідомленням Головного архівного управління
  8. § 5. Особливості змісту та порядку укладення господарських договорів
    статтях 155-158 ЦК, так і схожість загального та спеціальних порядків, які складаються з ряду стадій, встановлених ст. 10 АПК та відповідними статтями нормативних актів, що регулюють окремі види господарських договірних відносин. Відсутність єдиного нормативного порядку укладення господарських договорів пов'язана з диференціацією правового режиму того чи іншого виду господарського договору
  9. § 4. Особливості деяких різновидів права спільної власності
    статтями 16 і 17 Закону України "Про власність" таке право, зокрема, виникає, коли будівництво велося подружжям у період шлюбу (тут виникає спільна сумісна власність) або велося за рахунок спільної праці членів сім'ї (у такому разі будинок стає їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними). Інші особи, які брали участь у будівництві жилого будинку
  10. § 2. Захист честі, гідності та ділової репутації
    статті) відповідачем у справі виступає орган, що здійснив випуск масової інформації, а у позовах про спростування відомостей, викладених у характеристиках, довідках та інших документах, відповідачами визнаються особи, які їх підписали, та підприємства, установи, організації, від імені яких видано документ. За умови, якщо автор дасть згоду на розкриття свого імені, він притягується до участі у