|
«Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників».
Присягу зачитує найстарший за віком народний депутат України перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом.
Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата.
Повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги.
Коментована стаття присвячена складанню присяги народними депутатами, процедурі проведення присяги і юридичним наслідкам складання присяги чи відмови скласти присягу.
Складення народними депутатами України присяги перед вступом на посаду є новелою у конституційному законодавстві України, з якою пов'язується принципово новий порядок виникнення повноважень народного депутата та набуття владних повноважень Верховною Радою України кожного нового скликання (див. ст. 82).
Враховуючи, що формування законодавчого органу держави є складним і тривалим процесом, чітке визначення моменту виникнення повноважень народного депутата України набуває суттєвого значення, оскільки навіть обрання громадянина народним депутатом України складається з цілої низки самостійних юридичних фактів, з якими пов'язується виникнення тих чи інших правових наслідків для учасників виборчого процесу.
Оголошення Центральною виборчою комісією по виборах народних депутатів України про обрання громадянина народним депутатом України далеко не завжди відбувається щодо усіх новообраних народних депутатів одночасно, оскільки залежить від існуючої виборчої системи та від результатів виборів. Проте парламент є колегіальним органом, що вимагає одночасного здійснення повноважень народними депутатами України, з яких
складається Верховна Рада України. Тому Конституція України пов'язує з фактом оголошення Центральною виборчою комісією про обрання громадянина народним депутатом України набуття обраним громадянином лише статусу народного депутата (депутатського мандата). Виходячи з цього, складення присяги народним депутатом є юридичним фактом, з яким Конституція України пов'язує момент виникнення повноважень народного депутата України, що дає йому право на реалізацію свого статусу, в тому числі на участь у роботі Верховної Ради та на заняття в ЇЇ органах тієї або іншої посади.
За своїм змістом присяга народного депутата означає добровільне взяття ним обов'язку бути вірним Україні, усіма своїми діями боронити її суверенітет і незалежність, дбати про благо Вітчизни і добробут громадян України, дотримуючись Конституції та законів України, керуючись інтересами усіх співвітчизників. Таким чином, складення присяги народним депутатом є не лише правовою формою легалізації його статусу, а й морально-політичним актом, що виявляє суб'єктивне ставлення народного депутата України до здійснення ним відповідальних депутатських повноважень.
Коментована стаття Конституції визначає загальні вимоги щодо процедури складення присяги народними депутатами України. Присяга складається перед Верховною Радою України, яка збирається на першу сесію у термін, визначений ст. 82 Конституції. Найстарший за віком народний депутат зачитує присягу перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом. Конституція не визначає термін, упродовж якого народний депутат України має скріпити присягу своїм підписом. Однак, враховуючи правове значення акту складення присяги, слід вважати, що народний депутат України не може брати участі У засіданнях Верховної Ради з правом вирішального голосу та здійснювати інші депутатські повноваження до того часу, поки він не скріпить присягу своїм підписом під її текстом.
Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата, тобто втрату статусу народного депутата України. У Цьому випадку не вимагається прийняття Верховною Радою України рішення про припинення повноважень народного депутата України, оскільки їх ще не набуто (див. ст. 81). Однак Конституція не вказує, в який спосіб має визначатися факт здійснення такої відмови, а також орган, що має прийняти рішення про припинення статусу народного депутата України внаслідок відмови скласти присягу. Відтак, зазначені питання мають бути врегульовані законом про статус народного депутата України.
Статус народного депутата України не можна безпосередньо ототожнювати з повноваженнями народного депутата України, які є похідними від такого статусу. На народних депутатів України, які ще не склали присягу, поширюються гарантії депутатської недоторканності, вимоги щодо несумісності депутатського мандату з іншими видами діяльності тощо. Саме із складенням народним депутатом України присяги Конституція пов'язує момент виникнення його повноважень, із набуттям яких виникає право на реалізацію статусу народного депутата України. Втрата депутатського мандата у випадку відмови скласти присягу фактично означає свідому відмову від депутатського мандата.
|
- Стаття 1. Кримінальне процесуальне законодавство України
1. Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. 2. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів
- Стаття 128. Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.
Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом. Стаття містить основні положення щодо завершальної стадії процесу формування суддівського корпусу - стадії призначення (обрання) на посаду судці. Норма містить розмежування компетенції глави держави й вищого законодавчого
- Стаття 482. Особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і обрання запобіжного заходу
1. Затримання судді або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту до ухвалення обвинувального вироку судом не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України. 2. Притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, його затримання або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього
- Стаття 393. Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем або у порядку, встановленому міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 2. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове
- Стаття 306. Спеціальна митна статистика
Для забезпечення завдань, покладених на митні органи Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, митними органами формується, узагальнюється та аналізується спеціальна митна статистика. Порядок ведення спеціальної митної статистики визначається
- Стаття 87. Верховна Рада України за пропозицією не д,Єй як однієї третини народних депутатів України від її конституції ного складу може розглянути питання про відповідальність Кабі нету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри КабіНе, тові Міністрів України більшістю від конституційного складу Ben. ховної Ради України.
Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схва. лення Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Коментована стаття визначає загальний порядок дострокового припинення повноважень Кабінету Міністрів України за ініціативою Верховної Ради України. Частина 1
- Стаття 154. Загальні положення відсторонення від посади
1. Відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. 2. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час
- Стаття 159. Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції.
У коментованій статті визначаються підстави розгляду Верховною Радою України законопроекту про внесення змін до Конституції України. Обов'язковим етапом порядку внесення змін до будь-якого розділу Конституції є отримання Верховною Радою України висновку Конституційного Суду щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Основного Закону. Необхідність перевірки відповідності
- Стаття 481. Повідомлення про підозру
1. Письмове повідомлення про підозру здійснюється: 1) адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові - Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень; 2) народному депутату України, кандидату у Президенти України,
- Стаття 4. Дія Кодексу в просторі
1. Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення. 2. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується також при здійсненні провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за
- Стаття 480. Особи, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження
1. Особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно: 1) народного депутата України; 2) судді Конституційного Суду України, професійного судді, а також присяжного і народного засідателя на час здійснення ними правосуддя; 3) кандидата у Президенти України; 4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 5) Голови Рахункової палати, його першого заступника,
- Стаття 155. Законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу І «Загальні засади», розділу III «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України», попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.
Коментована стаття Конституції України присвячена порядку внесення змін до Конституції України, крім розділів І, III, XIII Основного Закону, процедура внесення змін до яких є більш ускладненою, порівняно з іншими розділами Конституції. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 85 Конституції України Верховна Рада України має виключне повноваження щодо внесення змін до Конституції України в межах і в порядку,
- Стаття 67. Звільнення від митного огляду
Митному огляду не підлягає ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора України та членів їхніх сімей, які
- Стаття 90. Значення рішень інших судів у питаннях допустимості доказів
1. Рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Україною, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість
- Стаття 84. Засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради України.
Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто. Ця стаття присвячена організаційним аспектам проведення засідань Верховної Ради України. На перший погляд, за короткими і чіткими формулюваннями положень статті містяться суто регламент і
- Стаття 136. Представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень приймає рішення та постанови, які є обов'язковими до виконання в Автономній Республіці Крим. Урядом Автономної Республіки Крим є Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням із
- Стаття 390. Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню
1. Рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за домовленістю ad hoc з іноземною державою, рішення суду якої мас виконуватися в Україні. 1. Згідно зі ст. 81 Закону України № 2709-1V від 23.06.2005 року «Про міжнародне
- Стаття 458. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України
1. Висновки Верховного Суду України, викладені у його ухвалах, у випадках, передбачених у частині другій статті 455 і частині другій статті 456 цього Кодексу, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму закону, та для всіх судів України. 2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. 3.
- Стаття 80. Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність.
Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Коментована стаття присвячена гарантіям депутатської
|